Рішення № 36867014, 21.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24068/13 21.01.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТРАКАРД"

про стягнення 363 530,81 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Терещенко В.В. за дов.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.01.2014р. у засіданні суду було оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України.

Пред'явлені вимоги про стягнення 41 156,09 грн. основного боргу - заборгованості за договором фінансового лізингу № 00002492 від 26.01.2011р., 312 175,88 грн. збитків, 2949,33 грн. штрафу, 3523,29 грн. пені, 1090,76 грн. 3% річних та 2635,46 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору фінансового лізингу № 00002492 від 26.01.2011р.

16.01.2013р. через канцелярію суду позивачем подані письмові пояснення по справі, в яких він пояснює, що заявлена до стягнення сума 312 175,88 грн. збитків складається із суми 14817,89 грн. реальних збитків, понесених у зв'язку з невиконанням лізингоодержувачем умов договірних відносин та упущеної вигоди у розмірі 297 357,99 грн.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, свого представника у засідання суду 21.01.2014р. не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином (під розписку у судовому засіданні 16.01.2014р.), жодних клопотань не надходило.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2011 р. між позивачем (лізингодавець за договором) та відповідачем (лізингоодержувач) було укладено договір про фінансовий лізинг № 00002492 , відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язався придбати та передати у розпорядження лізингоодержувачу транспортний засіб -автомобіль Audi A6 2,8 FSI (140kWt), 2010 року виробництва, шасі НОМЕР_2, двигун НОМЕР_1, вартістю 50 891,38 доларів США (надалі -об'єкт лізингу).

Відповідно до п.6.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (надалі -"Загальні умови") для експлуатації об'єкту лізингу лізингоодержувач щомісячно сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у відповідності до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що є невід'ємною частиною договору, які включають в себе: суму, яка відшкодовує частину вартості об'єкту лізингу; проценти, комісії, покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуванням, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно із п. 6.5 Загальних умов щомісячний платіж здійснюється на рахунок, зазначений лізингодавцем, не пізніше дати, вказаної у Плані відшкодування.

Пунктом 8.3.2 Загальних умов встановлено, що якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України "Про фінансовий лізинг"), лізингодавець має право розірвати договір і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Додатком до договору сторонами погоджено Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у лізинг об'єкт лізингу по договору, що підтверджується підписаним представниками та скріпленим печатками сторін актом прийому-передачі від 21.02.2011р. до договору лізингу № 00002492 від 26.01.2011р.

Позивач вказує, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, лізингові платежі за серпень 2012р. оплатив частково, лізингові платежі за вересень 2012-січень 2013р. не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 30.09.2013р. становить 41 156,09 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звернувся до відповідача з вимогами про сплату заборгованості за договором.

Листом за вих. № 00002492 від 03.01.2013р. позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу по договору № 00002492 від 26.01.2011р., повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору, в якій вимагав погасити заборгованість за договором у розмірі 41 156,09 грн., повернути об'єкт лізингу та повідомив про відмову від договору відповідно до пп. 83.3.2, 12.6.1, 12.9 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно Графіку покриття витрат та виплат лізингових платежів (додаток до Договору) відповідач у період з 15.08.2012р. по 15.01.2013р. (19-24 щомісячних платежів) зобов'язаний був сплатити на користь позивача грошові кошти еквіваленті 5909,34 доларів США.

З матеріалів справи (банківські виписки з рахунку позивача) вбачається, що відповідачем було частково сплачено суму лізингового платежу 19 за серпень 2012р., станом на 30.09.2013 р. заборгованість по сплаті лізингових платежів по договору становить 41 156,09 грн.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Доказів оплати відповідачем суми 41 156,09 грн., в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

У зв'язку з наявністю прострочення відповідача зобов'язання по сплаті лізингових платежів позивач листом за вих. № 00002492 від 03.01.2013р. надіслав повідомлення про припинення договірних відносин шляхом відмови від договору № 00002492. Вказаний лист направлено на адресу відповідача 03.01.2013р., таким чином, згідно положень п. 12.13 Загальних умов, договір припинив свою дію з 13.01.2013р. (десятий робочий день з дня надіслання листа позивача від 03.01.2013р.), а відтак, з вказаної дати наступають визначені законодавством та договором правові наслідки.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У відповідності до п. 12.13 Загальних умов у випадках, передбачених п.п. 12.6, 12.12, договір припиняється на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Положеннями ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із п. 12.9 Загальних умов, у разі припинення лізингу відповідно до пункту 12, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо лізингодавець вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень договору, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані до головного офісу лізингодавця впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує лізингодавцю будь-яку різницю між ринковою вартістю об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до графіку виплат.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно не було повернуто об'єкт лізингу, у зв'язку з чим 16.01.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис № 35 про повернення спірного майна.

За заявою позивача ВДВС Святошинського РУЮ у м.Києві були винесені постанову ВП № 36612821 від 19.02.2013р. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса № 35, постанова ВП № 36612821 від 01.03.2013р. про розшук майна боржника.

Постановою ВДВС Святошинського РУЮ у м.Києві ВП № 36612821 від 18.07.2013р. за заявою стягувача про направлення виконавчого документа за фактичним місцезнаходженням майна, що територіально відноситься до ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві , закінчено виконавче провадження ВП № 36612821.

В подальшому позивач шляхом укладення договорів з третіми особами намагався вилучити предмет лізингу у встановленому законом порядку, а саме: звернувся до спеціалізованих організацій ТОВ «Орум» та ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» для вчинення виконавчого напису нотаріуса, супроводження повернення заборгованості, контактування з працівниками правоохоронних органів та для розшуку і повернення майна, зокрема позивачем з ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» був укладений договір про надання послуг з повернення майна від 03.02.2011 року, з ТОВ «Орум» укладено договір про надання колекторських послуг № 29/28-011 від 01.02.2011 року.

Доказів добровільного повернення відповідачем об'єкта лізингу по договору № 00002492 від 26.01.2011р., суду не надано.

За результатами звернення до вказаних осіб з метою надання послуг по супроводженню стягнення заборгованості за договором, повернення об'єкта лізингу, підготовки процесуальних документів для відкриття виконавчого провадження, позивачем були понесені додаткові витрати у розмірі 8390,74 грн., а саме: 3590,74 грн. сплачено за надані послуги ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» платіжним дорученням № 50003241 від 05.10.2010р., 4800,00 грн. сплачено за юридично-консультаційні послуги ТОВ «Орум» платіжним дорученням № 50004431 від 17.01.2013р.

Також, позивачем було укладено з ТОВ «Юридична фірма «Вернер і Партнери» договір про надання юридичних послуг № 17/2010 від 09.06.2010р., загальна вартість яких відповідно до Акту № 117 від 30.09.2013р., рахунку-фактури № 120 від 30.09.2013р., платіжного доручення № 50011513 від 02.10.2013р. склала 5355,96 грн. без ПДВ. Вищевказана сума має бути компенсована позивачу з урахуванням ПДВ,а саме в розмірі 6427,15 грн., так як ТОВ "Порше Лізинг Україна" є платником податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України.

Таким чином, загальна сума понесених позивачем реальних збитків у зв'язку з порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань становить 14 817,89 грн.

Крім того, станом на час звернення до суду відповідач об'єкт лізингу не повернув у зв'язку з чим позивач не отримав доходи, які сподівався отримати впродовж дії договору при належному виконанні відповідачем своїх зобов'язань, чим завдано відповідачу збитків у розмірі 237 357,99 грн. упущеної вигоди.

З розрахунку позивача вбачається, що заявлені до стягнення сума 297 357,99 грн. упущеної вимоги складають загальну вартість лізингових платежів, яка залишилась відповідачем несплаченою, що еквівалентно 36 440,93 доларів США.

Умовами п.8.6 договору передбачено, що будь-які збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням стороною своїх зобов'язань за контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі понад передбачені контрактом штрафні санкції.

Пунктом 8.2.3 Загальних умов передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції, компенсація будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, невиплачених лізингоодержувачем у відповідності до Контракту.

Відповідно до умов п.12.10 Загальних умов, у будь-якому випадку дострокового припинення дії Контракту, Порше Лізинг Україна прямо зберігає право вимагати додаткових компенсацій, особливо щодо таких фактичних витрат, як страхові франшизи, витрати на збут, штрафи, витрати на правову допомогу.

Відповідно до п. 13.6 Загальних умов лізингоодержувач, відшкодовує будь-які витрати, понесені лізингодавцем у зв'язку із вилученням об'єкту лізингу.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: а) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); б) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

За приписами частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

З наведених положень випливає, що збитки, як категорія цивільно-правової відповідальності, являють собою ті негативні наслідки, що виникають як невідворотний результат порушення законних прав та інтересів особи, де збитки є наслідком, а протиправна поведінка заподіювача шкоди -причиною.

За змістом п. 12.9 Загальних умов у випадку припинення лізингу відповідно до п. 12 лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю різницю між ринковою вартістю об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до графіку виплат.

Договір № 00002492 від 26.01.2011р. було розірвано на вимогу лізингодавця згідно п. 12.6.1 Загальних умов (у зв'язку із несплатою лізингоодержувачем одного лізингового платежу, прострочення по сплаті якого триває більше 30 днів), а відтак відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між ринковою вартістю об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до графіку виплат.

Судом встановлено наявність всіх елементів цивільної відповідальності з настанням яких чинне законодавство пов'язує можливість застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків на загальну суму 312 175,88 грн., з яких: 14 817,89 грн. реальних збитків та 237 357,89 грн. упущеної вигоди.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Відповідно до п. 8.2 Загальних умов у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції: пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу (п. 8.2.1); штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані лізингодавцем: еквівалент 15 доларів США за першу вимогу, еквівалент 20 доларів США за другу вимогу, еквівалент 25 доларів США за третю вимогу (п. 8.2.2).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нараховано 2949,33 грн. штрафу відповідно до п.8.2.2 договору та 3523,29 грн. пені у розмірі 10% за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті 19-24 лізингових платежів згідно Плану відшкодування, а саме за прострочення по сплаті 19 платежу у період з 15.08.2012р. по 30.09.2013 р., 20 платежу у період з 15.09.2012 р. по 30.09.2013 р., 21 платежу -з 15.10.2012 р. по 30.09.2013 р., 22 платежу від - з 15.11.2012 р. по 30.09.2013 р., 23 платежу -з 15.12.2012 р. по 30.09.2013р. та 24 платежу -з 15.01.2013 р. по 30.09.2013 р., а також 1090,76 грн. 3% річних за прострочення зобов'язання по сплаті 19-24 лізингових платежів згідно Плану відшкодування (по кожному окремо) у загальний період з 15.08.2012 р. по 30.09.2013р., 2635,46 грн. процентів за користування чужими коштами, які є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТРАКАРД" (03142, м.Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37, код ЄДРПОУ 34351635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02660, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, код ЄДРПОУ 35571472) 41 156 (сорок одну тисячу сто п'ятдесят шість) грн. 09 коп. основного боргу, 312 175 (триста дванадцять тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 88 коп. збитків, 2949 (дві тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 33 коп. штрафу, 3523 (три тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 29 коп. пені, 1090 (одну тисячу дев'яносто) грн. 76 коп. 3% річних, 2635 (дві тисячі шістсот тридцять шість) грн. 46 коп. процентів за користування чужими коштами, 7270 (сім тисяч двісті сімдесят) грн. 62 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак