Постанова № 36866307, 24.01.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2014 р.

Справа № 821/3748/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний регіон" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південний регіон» ( далі – позивач, ТОВ «Південний регіон») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Херсон Херсонської області ДПС (далі - відповідач, ДПІ), яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.06.2013 р. №0007951502 про визначення грошового зобов’язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем в сумі 157361,07 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 32040,82 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує відсутністю у податкового органу законних підстав для збільшення ТОВ «Південний регіон» розміру орендної плати за землю згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивач вказує, що на момент проведення перевірки до редакції пункту 9 Договору оренди землі не були внесенні зміни щодо збільшеного розміру орендної плати на підставі рішення господарського суду Херсонської області від 07.02.2011 року, як це передбачає Порядок реєстрації змін до договорів оренди землі, у т.ч. на підставі рішення суду, визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі». Отже, на думку позивача, податковий орган не мав права посилатись на п. 9 Договору в редакції, зазначений в рішенні господарського суду Херсонської області від 07 лютого 2011 року по справі № 16/188-ПД-10, оскільки такі зміни до Договору не набрали чинності, та як наслідок не мав права донараховувати позивачу грошові зобов’язання за орендною платою за землю.

Відповідач у письмових заперечень проти адміністративного позову вказав, що в ході проведення перевірки було встановлено заниження позивачем при декларуванні орендних платежів за землю за період з 07.02.11р. по 31.03.13 р. у сумі 157 361,07 грн. згідно рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 року, яким залишено без змін рішення господарського суду Херсонської області від 07 лютого 2011 року по справі №16/188-ПД-10, та якими визнано ставку орендної плати в розмірі 7% від грошової оцінки землі, відповідно до рішення Антонівської селищної ради від 14.02.08р. №348 "Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки".

В судове засідання, призначене на 24 січня 2014 року, представники сторін не з'явилися, при цьому надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

Як встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, між ТОВ «Південний регіон» (орендар) та Антонівською селищною радою Дніпровського району м. Херсона (Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки від 20.04.2007 року, зареєстрований у Херсонському відділі Державного підприємства «Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру ”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.05.2007 р. за № 040771300010, щодо оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 4.3204 га. під виробничою базою з ремонту та технічного обслуговування автотранспорту, що знаходиться за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Кримська, 57. Пунктами 9, 10 цього договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі згідно з рішенням Антонівської селищної ради від 15.10.02 р. за № 60 у розмірі 1,1 відсотка від нормативної грошової оцінки, що на поточний рік становить 16 909,18 грн. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням індексації.

На підставі рішення Антонівської селищної ради від 14.02.08 р. між орендодавцем – Антонівською селищною радою Дніпровського району м. Херсона та орендарем - ТОВ «Південний регіон» була підписана додаткова угода до вказаного договору оренди земельної ділянки, зареєстрована у Херсонському відділі Державного підприємства "Херсонський регіональний центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.03.2008 р. за № 000871300042, якою сторони визначили у пункті 9 договору, що «... згідно з рішенням Антонівської селищної ради від 14.02.08 р. №348 у розмірі 3,2% від нормативної грошової оцінки, що на поточний рік становить 50553,82 грн. (п'ятдесят тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні вісімдесят дві копійки) ...».

Отже, згідно умов вищевказаного договору оренди землі з урахуванням умов додаткової угоди щорічна загальна сума орендної плати складає 50553,82 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2011-2013 років ТОВ «Південний регіон» було подано до податкового органу податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, згідно яким позивачем задекларовано податкове зобов’язання орендної плати за земельні ділянки з урахуванням підписаної додаткової угоди до договору оренди землі та індексацією землі, у тому числі на 2011 рік у розмірі щорічної суми орендної плати 61690,95 грн., на 2012 р. у розмірі щорічної суми орендної плати 61674,57 грн., на 2013 р. у розмірі щорічної суми орендної плати 61674,57 грн.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 30.04.201 року №776 ДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Південний регіон» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету орендної плати за землю за період з 07.02.2011 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено акт від 18.05.2013 року № 2612/15-2/3618245 (далі – акт перевірки).

Висновком даного акту є встановлені порушення пп. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України, оскільки підприємством не задекларовано податкові зобов’язання по орендній платі за земельну ділянку площею 4,3204 га. за договором оренди від 16.05.2007 р. №040771300010 за ставкою в розмірі 7 % від грошової оцінки землі за період з 07.02.11 р. по 31.03.13 р. у сумі 157361,07 грн.

Вказані порушення вмотивовані податковим органом тим, що підприємство декларувало податкові зобов’язання по орендній платі за землю за вказаний період без врахування рішень Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 р. та господарською суду Херсонської області від 07 лютого 2011 року по справі № 16/188-ПД-10, якими внесено зміни до п. 9 договору оренди земельної від 20.04.2007 року за №040771300010 в частині встановлення ставки орендної плати в розмірі 7% від грошової оцінки землі відповідно до рішення Антонівської селищної ради від 14.02.08 р. № 348 "Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки".

На підставі вказаного висновку податковим органом було прийнято податкове повідомлення – рішення від 04.06.2013 р. №0007951502 про визначення грошового зобов’язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем в сумі 157361,07 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 32040,82 грн., яке є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

З’ясувавши правові позиції сторін щодо предмету спору, суд застосовує до спірних правовідносин законодавство, діюче на момент виникнення правовідносин.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України від 6 жовтня 1998 року №161-XIV "Про оренду землі" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон України №161 - XIV), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Суб'єктами права власності на землю відповідно до пункту «б» статті 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України ) є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (пункт «в» статті 12 ЗК України ).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України № 161 - XIV).

З 01.01.2011 року порядок оподаткування землі в Україні, визначається розділом XIII “Плата за землю” Податкового Кодексу України. Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 ПК України.

Так, відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно до п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно зі ст. 15 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі", істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру.

При цьому, відповідно до ст. 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Таким чином, згідно із законодавством України, чинним на момент виникнення спірних відносин, питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішеннями Антонівської селищної ради від 02.04.10 № 718 "Про внесення змін до рішення Антонівської селищної ради № 348 від 14.02.08 р. "Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки" внесено зміни до ставок орендної плати за землю в адміністративно-територіальних межах Антонівської селищної ради, зокрема розмір ставки орендної плати збільшився з 3,2% до 7% від нормативної грошової оцінки землі.

У зв’язку з відмовою позивача від укладання угоди до договору оренди щодо збільшення розміру орендної плати відповідно до вищевказаних рішень Антонівської селищної ради, прокурор Дніпровського району м. Херсона в інтересах Антонівської селищної ради звернувся до суду з господарським позовом щодо внесення змін до пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 20.04.2007 року за зареєстрованим № 040771300010.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.02.2011 року по справі №16/188-ПД-10, яке набрало законної сили 11.12.2012 року згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду, було ухвалено внести зміни до пункту 9 договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення - під виробничою базою з ремонту та технічного обслуговування автотранспорту, що знаходиться за адресою: м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Кримська, 57, загальною площею 4.3204 га., укладеного між Антонівською селищною радою м. Херсона (м. Херсон, смт. Антонівка, вул. Будьонного, 48-А) та ТОВ «Південний регіон» ( м. Херсон, пр-т Сенявіна, 27) 20.04.2007 року за №040771300010, а саме встановити ставку орендної плати в розмірі 7% від грошової оцінки землі, відповідно до рішення Антонівської селищної ради від 14.02.08р. № 348 "Про встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки".

Відповідно до ч. 5 ст. 254, ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 07.02.2011 року по справі № 16/188-ПД-10, яке набрало законної сили 11.12.2012 року, без внесення відповідних змін до договору оренди землі не може бути підставою для нарахування податковим органом збільшеного розміру орендної плати, оскільки зміни до договору набирають чинності після їх державної реєстрації, навіть якщо вказані зміни прийняті на підставі рішення суду.

Суд погоджується з вказаною позицією позивача з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, що підтверджує визначений законодавством порядок внесення змін до договорів, який не може підмінятись наявністю судового рішення, яке набрало законної сили.

Крім того, суд приймає до уваги наданий позивачем до матеріалів справи лист відповідь Держземагентства України від 01.09.2011 р. №13363/21/11 «Про здійснення державної реєстрації судових рішень щодо змін до договорів оренди землі», яким повідомлено позивача про те, що реєстрація змін до договору оренди земельної ділянки на підставі рішення суду здійснюється територіальними органами земельних ресурсів за заявою власника (землекористувача), додатком до якої є рішення суду, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів ... оренди землі" (із змінами). Відомості про зміни до договору оренди земельної ділянки на підставі рішення суду вносяться до відповідних рядків розділу 4 "Земельна ділянка. Оренда, суборенда" Поземельної книги та розділу 4 "Записи про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок" Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі згідно з пунктами 16-1, 16-5 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Додатково суд відмічає, що вказана відповідь Держземагентства України також узгоджується як загальними цивільно-правовими нормами, так зі спеціальним законодавством з питань регулювання орендних правовідносин з землею.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміни до договору оренди вносяться шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Зміни до договору набирають чинності в такому ж самому порядку, тобто після державної реєстрації.

Статтями 125 та 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З огляду на викладене та враховуючи цивільно-правовий характер договорів оренди земельних ділянок, суд вважає, що в ході розгляду справи відповідачем не надано суду доказів щодо підписання додаткової угоди до договору оренди землі на підставі вказаного судового рішення, тому визначення податкових зобов’язань з орендної плати за землю не відповідає вимогам законодавства, і тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податкових зобов'язань з орендної плати, а тому не має підстав і для застосування відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги ч. 1 ст. 71 КАС України, якою передбачено обов’язок кожної сторони по справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7-11, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 04.06.2013 р. №0007951502 про визначення грошового зобов’язання з орендної плати за землю з юридичних осіб за основним платежем в сумі 157361,07 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 32040,82 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний регіон" (ідентифікаційний код 32618245) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1894,02 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто чотири гривні 02 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.13