Постанова № 36864422, 22.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 827/1018/13-а

22.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Єрохіна Д.Д.

за участю сторін:

представник позивача, ОСОБА_2- ОСОБА_8, довіреність № 29-10/2013 від 18.11.13

представник відповідача, Севастопольської міської Ради- Сирський Сергій Валентинович, довіреність № 03-15/18 від 08.01.14

представник третьої особи, Управління архітектури та містобудування Севастопольської міської державної адміністрації- не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник особи, що приєдналися до апеляційної скарги, Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія "Вертікаль"- Карташов Володимир Володимирович, довіреність № б/н від 10.12.13

представник особи, що приєдналися до апеляційної скарги, Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія "Вертікаль"- Горник Ольга Миколаївна, довіреність № б/н від 01.10.13

розглянувши апеляційну скаргу Севастопольської міської Ради та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія "Вертикаль" про приєднання до апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кравченко М.М.) від 28.08.13 у справі № 827/1018/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 3, м.Севастополь,99011)

третя особа: Управління архітектури та містобудування Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, м.Севастополь,99011)

особа, що приєдналася до апеляційної скарги: Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія "Вертікаль" (вул. Льотчиків, 3-В, місто Севастополь, 99057)

про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Севастополя із адміністративним позовом до Севастопольської міської Ради, третя особа Управління архітектури та містобудування Севастопольської міської державної адміністрації про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 28.08.2013 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано недійсним рішення Севастопольської міської ради від 05.02.2013 №5260 "Про відмову гр. ОСОБА_2 у наданні згоди на розроблення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтованої площею 0,03 га., що розташована у АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)", в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 28.08.2013 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія "Вертікаль" в порядку ст.192 Кодексу адміністративного судочинства України звернулося із заявою про приєднання до апеляційної скарги Севастопольської міської Ради.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на скасуванні рішення суду першої інстанції, з підстав викладених в апеляційній скарзі, просив прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Представники особи, що приєдналася до апеляційної скарги наполягали на задоволенні апеляційної скарги та прийняття нового рішення по справі, яки відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Інші сторони у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Севастопольської міської Ради від 05.02.2013 №5260 прийнято протиправно, оскільки факт наявності охоронних зон на земельній ділянці, яка планується до відведення, не може бути підставою для відмови у наданні згоди на розроблення проекту землеустрою, у зв'язку із відсутністю зазначеної підстави у вичерпному переліку, що наведений у ч.4 ст.83 Земельного кодексу України.

Проте із такими висновками суду першої інстанції судова колегія не погоджується з огляду на їх невідповідність нормам матеріального та процесуального права та вважає за необхідне зазначити про таке.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

19.04.2011 між Севастопольською міською Радою 6 скликання та Севастопольською міською державною адміністрацією укладено Угоду про взаємодію, відповідно до якої Радою в межах своєї компетенції адміністрації передана, для належного та своєчасного вирішення питань розвитку міста, управлінська функція по первинному розгляду клопотань (заяв) юридичних та фізичних осіб з надання земельних ділянок у користування, оренду, власність.

З матеріалів справи вбачається, що у 2011 році ОСОБА_2 звернулася до Севастопольської міської державної адміністрації про узгодження місця розташування земельної ділянки по АДРЕСА_2.

16.07.2012 за вих.№04-01/1229 Управлінням містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації зроблено висновок, в якому повідомляється, що у наданій містобудівній документації в М:1500 не зазначено усі охоронні зони інженерних комунікацій, з врахуванням яких запитувана до відведення земельна ділянка розташована в інженерно-комунікаційному коридорі, а отже, у зв'язку з невідповідністю державним будівельним нормам відвід земельної ділянки по АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) суперечить діючому законодавству.

У серпні 2012 року позивач звернувся до Севастопольської міської Ради із заявою про одержання безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2, орієнтованою площею 0,03 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, до заяви додані відповідний графічний матеріал (арк.с. 9).

За результатами розгляду питання про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 29.11.2012 Постійною комісією Севастопольської міської Ради з питань містобудівництва, регулювання земельних та водних відносин, на підставі висновку Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 16.07.2012 №04-01/1229, у наданні дозволу було відмовлено.

Рішенням X сесії VI скликання Севастопольської міської Ради від 05.02.2012 №5260 "Про відмову гр. ОСОБА_2 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,03 га, розташованої в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)", в наданні дозволу позивачу відмовлено. Підставою для відмови стало невідповідність місця розташування земельної ділянки державним будівельним нормам (запитувана до відведення земельна ділянка розташована в інженерно-комунікаційному коридорі), що є порушенням ст.39 Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Нормами ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" закріплено, що генеральний план населеного пункту основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план міста Севастополя до 2025 року затверджено рішенням Севастопольської міської Ради від 14.12.2005 №4114.

Відповідно до Генерального плану міста Севастополя запитувана до відведення земельна ділянка знаходиться в зоні малоповерхової забудови, що відповідає цільовому призначенню, крім того позивачем до заяви додано графічні матеріали, виконані ПП "Семфі", а саме: викопіювання з Генерального плану міста Севастополя (М1:5000), схема використання земельної ділянки (М1:5000) з нанесеними червоними лініями та охоронними зонами інженерних мереж, що на думку суду першої інстанції відповідає ч.6 ст.118 Земельного кодексу України.

З урахуванням норм ч. 4 ст. 83 та ст. 112 Земельного кодексу України, якими закріплено перелік земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, а також створення охоронних зон, судом першої інстанції зроблено висновок, що відповідно до діючих нормативно-правових актів вздовж інженерних споруд встановлюються охоронні зони з метою забезпечення їх захисту та належної експлуатації, а отже факт наявності охоронних зон на запитуваній до відведення земельній ділянці не може бути підставою для відмови у наданні згоди щодо розроблення проекту землеустрою, оскільки така підстава відсутня у вичерпному переліку, що наведений у ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України.

Проте, судом першої інстанції взагалі не прийнято до уваги, що при розгляді клопотання про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач перевіряє відповідність місця розташування запитуваної земельної ділянки не тільки вимогам Генерального плану міста Севастополя, а й будівельним нормам, державним стандартам і нормам.

Так, згідно з пунктом 3.19* ДБН 360-92, поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.

Відповідно до діючих нормативно-правових актів вздовж інженерних мереж встановлюються охороні зони з метою забезпечення їх захисту та належної експлуатації.

Додатком 8.1 ДБН 360-92** встановлена нормативна відстань від інженерної мережі до фундаментів будинків і споруд по горизонталі, яка становить 5 метрів.

Згідно з Нормами відведення земель для магістральних водоводів та каналізаційних колекторів СН 456-73, магістральні каналізаційні колектора діаметром до 426 мм мають охоронну зону 20 м, тобто 10 м від осі колектора.

Завданнями технічної експлуатації каналізаційної мережі, відповідно до підпункту 12.1.2 пункту 12.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України по житлово-комунальному господарству, є: нагляд за станом і збереженням мережі, пристроїв та обладнання на ній; технічне утримання мережі, ліквідація засмічень, затоплень; поточний і капітальний ремонти, ліквідація аварій; контроль і нагляд за експлуатацією каналізаційних мереж і споруд абонентів; нагляд за будівництвом та приймання в експлуатацію нових ліній мережі, споруд на ній і абонентських приєднань; ведення технічної документації та звітності; вивчення мережі, складання перспективних планів реконструкції та розвитку мережі.

Згідно з пунктом 12.3 цих Правил експлуатація зазначених інженерних мереж і комунікацій вимагають проведення поточного та капітального ремонтів, які проводяться на підставі даних зовнішнього і технічного оглядів каналізаційної мережі.

Факт розташування спірної земельної ділянки в межах охоронної зони існуючого напірного каналізаційного колектору діаметром 350 мм був встановлений Управлінням містобудуванні і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації при розгляді графічних матеріалів вибору місця розташування спірної земельної та Схеми водопостачання та каналізації Генерального плану міста Севастополя, оскільки на графічних матеріалах вибору місця розташування спірної земельної ділянки наданих позивачем, даного каналізаційного колектору і його охоронної зони не було нанесено.

Інженерно-комунікаційний коридор створюється проектувальниками містобудівної документації для концентрації комунікацій в одному напрямку з метою скорочення охоронних зон, даний комунікаційний коридор фактично відображений у Схемі водопостачання та каналізації Генерального плану міста Севастополя на період до 2025 року.

Севастопольською міською Радою надано копію графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, розроблені ПП "Семфі", згідно яких охоронна зона (5м) від КН 350, позначена на витязі зі Схеми водопостачання та каналізації Генерального плану розвитку міста Севастополя до 2025 року червоним кольором, не була нанесена на матеріали вибору земельної ділянки, надані позивачем разом із заявою відповідачу.

Варто зазначити, що відведення спірної земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах охоронних зон магістральних напірних каналізаційних колекторів, які визначені на Схемі водопостачання та каналізації Генерального плану міста Севастополя, є порушенням діючих правил та норм, зокрема, норм пункту 8.56 ДБН 360-92**, щодо розташування будинків і споруд стосовно інженерних мереж, статті 39 Земельного кодексу України, а також спричинить неможливість забезпечення виконання вимог підпункту 12.1.2 пункту 12.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України по житлово-комунальному господарству.

Отже, поза увагою суду першої інстанції залишено те, що підставою для відмови у наданні згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути не тільки належність земельної ділянки до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, а й підстава, визначена ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування Рішення X сесії VI скликання Севастопольської міської Ради від 05.02.2012 №5260 "Про відмову гр. ОСОБА_2 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,03 га, розташованої в АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)" задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача надати згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, судова колегія зазначає, що оскільки оскаржуване рішення міської ради прийнято правомірно, та враховуючи, що відповідно до п.36 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виняткових повноважень місцевих рад відноситься вирішення у відповідності до закону питань регулювання земельних відносин, а тому суд не може підміняти компетентний орган та приймати відповідне рішення, правових підстав для їх задоволення не вбачається.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1ст.198, п.1, п.4 ч.1ст.202, ч.2ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Севастопольської міської Ради та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія "Вертікаль" про приєднання до апеляційної скарги - задовольнити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кравченко М.М. ) від 28.08.13 у справі № 827/1018/13-а - скасувати.

3.Прйняти по справі нове рішення.

«У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.»

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 січня 2014 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова