Ухвала суду № 36862089, 27.01.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/11345/13-ц Провадження № 22-ц/772/442/2014Головуючий в суді першої інстанції:Венгрин О. О.Категорія: 53Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючої: Шемети Т. М., суддів: Матківської М.В., Сопрун В.В., при секретарі: Сніжко О.А. за участю: представника позивача по первісному позову ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу Вінницького обласного центру туризму, спорту краєзнавства та екскурсій на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом Вінницького обласного центру туризму, спорту краєзнавства та екскурсій до ОСОБА_3 про стягнення зайво сплаченої заробітної плати, за позовом ОСОБА_3 до Вінницького обласного центру туризму, спорту краєзнавства та екскурсій про стягнення незаконно відрахованої заробітної плати, -по в с т а н о в и л а :

В травні 2013 року Вінницький обласний центр туризму, спорту краєзнавства та екскурсій (ВОЦТСКЕ) звернувся до суду з зазначеним позовом та ставив вимогу: стягнути з ОСОБА_3 на його користь зайво виплачену заробітну плату в розмірі 831 грн. 27 коп.. Позовні вимоги мотивовані тим, що актом ревізії фінансово-господарської діяльності навчально-виховного закладу Вінницький обласний центр туризму, спорту, краєзнавства та екскурсій від 27.10.2010 р. було встановлено, що за період з 01.01.2007 р. по 01.09.2010 р. ОСОБА_3 безпідставно виплачено заробітну плату в сумі 831,27 грн.. Безпідставність виплати полягає в тому, що відповідачці було помилково встановлено посадовий оклад по завищеному розряду, хоча вона не була атестована. Відповідно до наказу ВОЦТСКЕ № 8 від 13.01.2011 р. мало бути проведено відрахування із заробітної плати відповідачки ОСОБА_3, однак вона звільнилась з роботи і заборгованість погашена не була. Позивач вважає, що зайво виплачені суми були наслідком лічильних помилок, тому підлягають поверненню на підставі ч. 2 п. 1 ст. 127 КЗпП України.

Відповідачка ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до Вінницького обласного центру туризму, спорту, краєзнавства та екскурсій про повернення незаконно відрахованої заробітної плати в сумі 2436,53 грн. оскільки стягнення цієї суми на підставі наказу ВОЦТСКЕ № 8 від 13.01.2011 р. є незаконним тому, що статтею 127 КЗпП України визначено вичерпний перелік випадків, коли можливо здійснити відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, де вони працюють, за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Під жоден з цих випадків зайва виплата заробітної плати ОСОБА_3 не підпадає, оскільки переплата зарплати відбулась у зв'язку із застосуванням завищених тарифних розрядів та коефіцієнтів, що не є лічильною помилкою та не залежало від неї, зарплата виплачена роботодавцем добровільно, за відсутності недобросовісності з її боку як працівника.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2013 року відмовлено в задоволенні позову Вінницького обласного центру туризму, спорту краєзнавства та екскурсій до ОСОБА_3 про стягнення зайво сплаченої заробітної плати в сумі 831 грн. 27 коп.. зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково: стягнуто з КО «Вінницький обласний центр туризму, спорту, краєзнавства та екскурсій» на користь ОСОБА_3 1 978 грн. 35 коп. незаконно відрахованої заробітної плати. В решті позову відмовлено, вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з таким рішенням суду, Вінницький обласний центр туризму, спорту, краєзнавства та екскурсій подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове по суті позовних вимог. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що при нарахуванні і виплаті ОСОБА_3 заробітної плати було допущено лічильні (рахункові) помилки, а не помилки через неправильне застосування нормативно-правових актів.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ВОЦТСКЕ ОСОБА_2 подану апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній підстав. Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду законним, вірним, заперечення виклав у письмовому вигляді.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного заочного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 працювала в Вінницькому обласному центрі туризму, спорту, краєзнавства та екскурсій та була звільнена згідно наказу №23/к від 14.09.2011 року за угодою сторін відповідно до п.1ст.36 КЗпП України (а.с.7 т.1).

Контрольно-ревізійним відділом у м. Вінниці було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності навчально-виховного закладу «Вінницький обласний центр туризму, спорту, краєзнавства та екскурсій» за період з 01.01.2007 р. по 01.09.2010 р. та Актом ревізії від 27.10.2010 р. (а.с. 77-139 т.1) встановлено зайву виплату ОСОБА_3 заробітної плати: 2937,19 грн. нарахованої та виплаченої надбавки за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу замість 10% і 1005,17 грн. - при відсутності атестаційного листа оплата праці проводилась як атестованому працівнику (а.с. 59, 103, 106, 143 т. 1).

Перевіряючи, чи є в діях сторін ознаки, передбачені ст. 1215 ЦК України та ст. 127 КЗпП України для повернення безпідставно набутих коштів, а саме: відсутність ознаки добровільності юридичної особи при проведенні їй вказаних виплат, наявність рахункової помилки з її боку при нарахуванні цих коштів, а також недобросовісність з боку ОСОБА_3 як набувача, суд першої інстанції дійшов висновку, що факту недобросовісності ОСОБА_3 в отриманні зайво виплаченої їй заробітної плати - не доведено, натомість має місце помилкове встановлення посадового окладу по завищеному розряду (без проходження працівником атестації) і невірна виплата грошової надбавки через невірне визначення стажу за вислугу років, з боку ВОЦТСКЕ.

-2-

Частково задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3, суд першої інстанції вірно у відповідності до ст. 127 КЗпП України виходив з того, що КО «Вінницький обласний центр туризму, спорту, краєзнавства та екскурсій» не мав права робити відрахування зайво виплаченої заробітної плати у сумі 2437,53 грн. (а.с.59 т.1), яке було здійснено відповідно до наказу директора ВОЦТСКЕ №8 від 13.01.2011 р. «Про усунення порушень, виявлених ревізією» (а.с. 8-9 т. 1) і наказу директора ВОЦТСКЕ №84 від 04.07.2011 р. про повернення незаконно виплаченої надбавки за вислугу років в сумі 1377,53 грн. (а.с.175 т.1) та підставно стягнув з ВОЦТСКЕ на користь ОСОБА_3- 1978,35 грн.(незаконно відрахована заробітна плата в сумі 2437,53 грн. за мінусом 459,18 грн.), так як 04.07.2011 р. вона написала заяву про відрахування з її заробітної плати 30% від суми боргу за наслідками перевірки КРВ згідно наказу №84 від 04.07.2011 р., що становить 459 грн. 18 коп. (а.с.58 т.1).

Такий висновок суду першої інстанції є вірним та відповідає нормам закону.

За змістом ст. 127 КЗпП України повернення підприємству зайво виплачених коштів можливо для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування, при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки; при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136 КЗпП України).

Також ст. 1212 ЦК України зобов'язує особу, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому це майно.

При цьому ст. 1215 ЦК України встановлює, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, нормами закону не передбачено повернення працівником підприємству зайво виплачених коштів, крім випадків, встановлених ст. 127 КЗпП України, ст. 1215 ЦК України.

Відповідно до ст. 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження й розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі.

Відповідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 р. "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" до лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо, не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів.

Твердження ВОЦТСКЕ про те, що вони допустили рахункову помилку при нарахуванні та виплаті заробітної плати ОСОБА_3 є помилковим і власним трактуванням поняття «лічильна помилка» та не спростовує вірних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, розглядаючи справу за апеляційною скаргою на оскаржуване рішення, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив фактичні обставини у справі, подані докази, вірно визначився з характером правовідносин, тому на підставі ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що постановлене з додержанням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Комунальної організації «Вінницький обласний центр туризму, спорту краєзнавства та екскурсій» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 грудня 2013 року у цивільній справі за позовом Комунальної організації «Вінницький обласний центр туризму, спорту краєзнавства та екскурсій» до ОСОБА_3 про стягнення зайво сплаченої заробітної плати, за позовом ОСОБА_3 до Комунальної організації «Вінницький обласний центр туризму, спорту краєзнавства та екскурсій» про стягнення незаконно відрахованої заробітної плати - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: Т. М. Шемета

Судді: М. В. Матківська

В.В.Сопрун