Постанова № 36861778, 20.01.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2014 року 810/100/14-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Сюр В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер-транс"

до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитер-транс" з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2013 № 0005852201, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" у сумі 6142,66 грн.

В основу вказаного податкового повідомлення-рішення покладено твердження податкового органу про те, що позивач порушив встановлені законодавством строки розрахунків при здійсненні імпортних операцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки органу доходів і зборів є помилковими, адже імпортований товар фактично ввезено на митну територію України в межах визначених законом граничних строків і це підтверджується відміткою митниці на міжнародних товарно-транспортних накладних. На думку позивача, податковий орган невірно визначив момент, у який має припинятися обчислення строку для завершення імпортної операції і пов'язав його не з моментом перетину митного кордону, а з моментом завершення митного оформлення товару.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що припиняти обчислення визначеного законом строку для завершення імпортної операцій слід не в день фактичного перетину товаром митного кордону України, а у день завершення митного оформлення товару.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитер-Транс" є юридичною особою, що зареєстрована 21.07.2000 (номер реєстраційного запису в ЄДР - 13391200000000940), як платник податків перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.

У листопаді 2013 року посадовими особами Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з САС Рено Тракс (Франція) за період з 19.06.2013 по 31.10.2013 (акт перевірки від 28.11.2013 № 1348/2200/НОМЕР_1).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що виявилось у порушенні визначених законом строків надходження на митну територію України товару за зовнішньоекономічним контрактом від 24.10.2012 № 25-10/12А.

За результатами перевірки Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 № 0005852201, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" у сумі 6142,66 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящих податкових органів у порядку адміністративного оскарження, однак за результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.

З'ясовуючи обставини щодо дотримання позивачем строків надходження товару на митну територію України, суд встановив наступне.

У жовтні 2012 році між позивачем (клієнт) та нерезидентом - компанією САС Рено Тракс (Франція) укладено контракт від 24.10.2012 № 25-10/12UA, згідно з яким позивач придбав шість одиниць сідельних тягачів Renault Premium 440.19 T HT1100-EURO-1 та одну одиницю сідельного тягача Renault premium LANDER 440.19 T ЗМ (EURO-3). Загальна вартість товарів, що були придбані позивачем на підставі вказаного контракту, становила суму 383600,00 євро.

На виконання умов вказаного Контракту позивач перерахував нерезиденту кошти в іноземній валюті в загальній сумі 383600,00 євро.

При цьому, авансовий платіж у сумі 191800,00 євро здійснено позивачем 19.06.2013.

Граничний термін надходження товару за вказаним платежем, згідно з вимогами статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (90 днів), - 17.09.2013.

Залишок коштів у сумі 191800,00 євро позивач перерахував нерезиденту 18.10.2013.

Граничний термін надходження товару за вказаним платежем, згідно з вимогами статті 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (90 днів), - 16.01.2014.

На виконання умов вказаного Контракту нерезидент здійснив поставку техніки на загальну суму 383600,00 євро, з яких:

на суму 54800,00 євро (дата фактичного перетину митного кордону згідно з відміткою Яготинської митниці на міжнародній транспортній накладній (СМR) - 15.09.2013; митне оформлення здійснено згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732725)

на суму 54800,00 євро (дата фактичного перетину митного кордону згідно з відміткою Яготинської митниці на міжнародній транспортній накладній (СМR) - 14.09.2013; митне оформлення здійснено згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732727);

на суму 54800,00 євро (дата фактичного перетину митного кордону згідно з відміткою Яготинської митниці на міжнародній транспортній накладній (СМR) - 14.09.2013; митне оформлення здійснено згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732728);

на суму 54800,00 євро (дата фактичного перетину митного кордону згідно з відміткою Яготинської митниці на міжнародній транспортній накладній (СМR) - 14.09.2013; митне оформлення здійснено згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732730);

на суму 54800,00 євро (дата фактичного перетину митного кордону згідно з відміткою Яготинської митниці на міжнародній транспортній накладній (СМR) - 14.09.2013; митне оформлення здійснено згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732734);

на суму 54800,00 євро (дата фактичного перетину митного кордону згідно з відміткою Яготинської митниці на міжнародній транспортній накладній (СМR) - 14.09.2013; митне оформлення здійснено згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732735);

на суму 54800,00 євро (дата фактичного перетину митного кордону згідно з відміткою Яготинської митниці на міжнародній транспортній накладній (СМR) - 14.09.2013; митне оформлення здійснено згідно з митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732736).

Тобто, згідно з даними міжнародних товарно-транспортних накладних, що містять штамп Яготинської митниці "Під митним контролем" товар перетнув митний кордон 14.09.2013, а за митною декларацією від 18.09.2013 №125110009/2013/732727 - 15.09.2013.

З акта перевірки від 28.11.2013 № 1348/2200/НОМЕР_1 убачається, що орган доходів і зборів припинив обчислення строку завершення імпортних операцій позивача в день митного оформлення товару і дійшов висновку про прострочення визначеного законом строку (90 днів) на 1 день.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Закон України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" був прийнятий Верховною Радою України в 1994 році з метою запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, у зв'язку з чим встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

Так, статтею 2 вказаного Закону передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно із статтею 1 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ "Про зовнішньоекономічну діяльність", моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до статті 10 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.

Статтею 321 Митного кодексу України передбачено, в разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Тобто, якщо ввезений товар фактично перетнув митний кордон України, він підпадає під режим митного контролю і щодо нього здійснюються митні процедури митними органами України. З цього випливає зворотне твердження, якщо товар перебуває під митним контролем (на товаросупровідних документах митницею проставлено штамп "Під митним контролем"), це означає, що товар ввезено в Україну і щодо нього розпочато митні процедури.

Під час судового розгляду судом встановлено, що за контрактом від 24.10.2012 № 25-10/12UA придбаний позивачем товар на повну суму оплати перетнув митний кордон України в межах граничного строку. Факти і дати перетину кордону посвідчуються штампами митниці "Під митним контролем", проставленими на товаросупровідних документах, досліджених в судовому засіданні.

Це означає, що факт правопорушення в діях позивача відсутній.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що обчислення строку ввезення товару має тривати до моменту оформлення митної декларації, адже вказана декларація не є виключним доказом факту ввезення товару на митну територію України, який може підтверджуватися й іншими доказами.

Та обставина, що позивачем не завершив митне оформлення товару до спливу визначеного статтею 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" граничного строку не утворює правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 4 цього Закону.

Аналогічна правова позиція викладена Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 01.07.2009 по справі № 21-890.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду факт того, що позивачем порушено граничні строки ввезення в Україну товарів, що імпортуються на умовах авансового платежу, а твердження про те, що строк має обчислюватись до дня оформлення митної декларації є помилковим і не відповідає змісту закону.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 № 0005852201, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" у сумі 6142,66 грн., підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 16.12.2013 № 0005852201, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Кондитер-транс" визначено суму грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" у сумі 6142,66 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер-транс" судові витрати у сумі 172 (сто сімдесят дві) гривень 06 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "27" січня 2014 р.