Постанова № 36861528, 18.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 р. Справа № 2а/0470/10460/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

при секретарі Мединській А.О.

за участю:

представника позивача Іванової О.С.

представника відповідача Ярошинського І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Телесистеми України» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві з позовними вимогами, з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.08.2012р. про: - визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва № 0000722320/0 від 28.08.2009 року, № 0000722320/1 від 30.09.2009 року, № 0000722320/2 від 21.12.2009 року, № 0000722320/3 від 26.02.2010 року, якими визначено податкове зобов'язання ПрАТ "Телесистеми України" з податку на прибуток у розмірі 16 781 388,00 гривень, в тому числі 8 390 694,00 гривень за основним платежем та 8 390 694,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями; - визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000112341 від 28.08.2009 року в розмірі 113 000 грн, винесеного Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що ДПІ було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2009, оформлену актом від 17.08.2009 № 2531/23-622-22599262. За наслідками цієї перевірки податковим органом були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Однією з підстав для донарахування Товариству оспорюваної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток стало неправомірне, на думку ДПІ, врахування позивачем під час визначення бази оподаткування цим податком витрат на оплату маркетингових та консультаційних послуг, сплачених товариству з обмеженою відповідальністю «РА Відео Інтернешнл» та компанії «THERON Business Consulting Gmbh», за відсутності документального підтвердження поставки цих послуг. Позивач зазначає, що ТОВ «РА Відео Інтернешнл Україна» було надано ЗАТ «Телесистеми України» послуги за договором №01/09/06 від 01.09.2006р. для рекламування саме послуг мобільного зв'язку та Інтернету, надання яких є основним видом діяльності Товариства, тобто ці витрати напряму пов'язані з веденням господарської діяльності що відповідає вимогам пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Оскільки телекомунікаційне обладнання, розташоване за відповідною адресою, можливо перемістити без знецінення та зміни призначення, з наведеного можна зробити висновок, що воно не може бути об'єктом 1-ої групи основних фондів та має бути віднесено до 3-ої групи, як це й було вчинено позивачем. Позивач вважає, що висновки акта не відповідають діючому законодавству, є протиправними, прийняті при відсутності належних доказів, а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Від відповідача надійшло заперечення та додаткові пояснення по справі в яких він посилається на те, що перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р. на 2226670,20 грн., з них: 2 квартал 2007р. - 1855935,64 грн., 3 квартал 2007р. - 367852,10 грн., 4 квартал 2007р. -2882,46 грн. В порушення п.п.5.3.1, 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону №283/97-ВР та п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ у 2007 році до складу валових витрат підприємства було віднесено суму видатків у розмірі 2226670,20 грн., пов'язаних з отриманням послуг, які неможливо пов'язати з виробничою діяльністю підприємства. Крім того, позивачем порушено п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст.8 Закону №283/97-ВР в результаті чого завищено суми амортизаційних відрахувань у загальній сумі 31 336 105,5 грн., що в свою чергу вплинуло на заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток у відповідних періодах, а саме: II кв. 2007 р. - 2 087 665 грн., III кв. 2007р. - 5 210 966 грн., IV кв. 2007р. - 8 220 886,5 грн., І кв. 2008 р. - 3 795 945 грн., II кв. 2008 р. - 8 580 912 грн., III кв. 2008р. - 13 621 167грн., IV кв. 2008р. - 18 268 266 грн., І кв. 2009 р. - 4 846 953 грн. Таким чином, дії податкового органу щодо проведення перевірки та викладені висновки в Акті перевірки № 2531/23-622-22599262 від 17.08.2009 відповідають вимогам законодавства України, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, просив судвідмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи викладені у запереченнях.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

З метою отримання додаткових доказів по справи та проведення судово-технічної експертизи, на виконання Ухвали Вищого адміністративного суду від 15.08.2012р., ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2012р. провадження по справі було зупинено та відповідно до ухвали суду від 22.10.2012р. провадження по справі поновлено, а також ухвалою суду від 05.11.2012р. провадження по справі було зупинено та ухвалою суду від 02.09.13р. - поновлено.

У відповідності до вимог ст.55 КАС України, суд допустив заміну відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва ДПС, його правонаступником Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.

Згідно з Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А01 №570443 Приватне акціонерне товариство «Телесистеми України» зареєстровано 24 грудня 1996р., що також підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №9190061 від 18.03.2011р.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15037273 від 05.11.2012р., види діяльності Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України»: 71.12 - діяльність у сфер інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 61.20 - діяльність у сфері безпроводового електрозв'язку; 61.90 - інша діяльність у сфері електрозв'язку; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель; 61.10 (основна) - діяльність у сфері проводового електрозв'язку.

Судом встановлено, що з 30.06.2009р. по 10.08.2009р. Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.07 р. по 31.03.09 р., за результатами якої складено Акт №2531/23-622-22599262 від 17.08.2009р., яким встановлено наступні порушення: - п.п.5.3.1. п.5.3, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п.11.2.3. п.11.2 ст.11, п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 8390693,93 грн.; - пп.4.2.9 п.4.2, пп.4.3.25 п.4.3 ст.4, п.1.1 ст.1, п.7.1 ст.7, пп.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 1122,43грн.; - п. 2.6 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320 не здійснено своєчасний облік готівки у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів в сумі 22600грн.; - абз.1 пп.7.4.2, пп.7.4.3, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26 декларації) за період травень 2007р. - березень 2009р. на суму 320601,97грн.

На підставі акту перевірки від 17.08.2009р. №2531/23-622-22599262, а також за наслідками процедури адміністративного оскарження податковими органами були ухвалені податкові повідомлення-рішення, якими позивачеві було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16 781 388,00 грн., в тому числі 8 390 694,00 грн. за основним платежем та 8 390 694,00 грн. за штрафними санкціями; застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення порядку ведення касових операцій в сумі 113 000,00 грн., та зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість позивача на 320 601,97 грн.

ПрАТ «Телесистеми України» відповідно до виданих Національною комісією з питань регулювання зв'язку України ліцензій надає телекомунікаційні послуги рухомого (мобільного) телефонного зв'язку (з використанням цифрового стільникового зв'язку стандарту CDMA 800) з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на всій території України. Оскільки здійснення цієї діяльності передбачає користування радіочастотним ресурсом України, Товариству надано відповідні діапазони радіочастот. (Копії ліцензій на 10арк. Т.3 а.с.5-14).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2012р. по даній справі призначено судово-технічну експертизу, з врахуванням думки представників сторін та вимог Ухвали ВАСУ від 15.08.2012р.

Відповідно до Висновку №2678 судової експертизи телекомунікаційних систем та засобів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 05.072013р.: 1. Функціональне призначення волоконно-оптичних ліній кабельних мереж, які використовувались ПАТ «Телесистеми України» в період з 01.04.2007р. до 31.03.2009р. - магістральна транспортна мережа, для передачі даних між власними мережами доступу та іншими мережами. 2. Функціональне призначення базових передавальних станцій стільникового зв'язку Huawei BTS 3606 та Nortel BTS 3030 технології CDMA/CDMA 2000 lx/CDMA 2000 EV-DO, які використовувались ПАТ (ЗАТ) «Телесистеми України» в період з 01.04.2007р. до 31.03.2009р. - забезпечення доступу авторизованих абонентських терміналів (модеми, апарати мобільного зв'язку стандарту CDMA) до ресурсів власної мережі та вихід через неї на інші ресурси (в тому числі в мережу Інтернет). 3. Використання за функціональним призначенням волоконно-оптичних ліній кабельних мереж можливо окремо від базових станцій стільникового зв'язку технологій CDMA/CDMA 2000 lx/CDMA 2000 EV-DO (BTS 3606, Nortel BTS 3030), які використовувались ПАТ «Телесистеми України» в період з 01.04.2007р. до 31.03.2009р., шляхом надання в користування каналів зв'язку іншим підприємствам та використання для з'єднання інших мереж доступу. Це дві незалежні мережі - магістральна транспортна мережа та мережа доступу відповідно. Можливість використання окремо, в конкретному випадку в ПАТ «Телесистеми України» в період з 01.04.2007р. до 31.03.2009р підтверджується наявністю договорів про надання в користування каналів зв'язку іншим підприємствам. Крім того, згідно документів на передачу у власність оптичних волокон від «Євротранстелеком» - ПАТ «Телесистеми України» в період з 01.04.2007р. до 31.03.2009 р використовувались не волоконно-оптичні кабелі, а їх частина - окремі оптичні волокна, які з'єднувались з мережами доступу за допомогою оптичних кросів (ODF). 4. Використання за функціональним призначення обладнання базової станції стільникового зв'язку технології CDMA можливо без підключення до лінії волоконно-оптичних кабельних мереж. Для з'єднання БС між собою та з контролерами БС використовується мідний симетричний кабель або радіорелейних систем передачі (в більшості випадків), передача даних здійснюється за технологіями El/Ethernet. В матеріалах справи наведені дозволи на використання радіорелейних систем передачі, які територіально розташовані разом з базовими станціями стільникового зв'язку технології CDMA та мають необхідні інтерфейси для взаємоз'єднання. 5. Зміна розташування обладнання базової станції стільникового зв'язку технології CDMA не призведе до його знецінення (погіршення у технічному плані) та зміни його цільового призначення.

Також судом досліджені надані докази: Договір №1/09/06 від 01.09.2006р. з додатками та Актами прийому-передачі (т.2 а.с.76-81); Прибуткові касові ордера у кількості 9шт. (т.2 а.с.220-228); копії договорів поставки з додатками на 44арк. (т.3 а.с.15-58); Договори про надання телекомунікаційних послуг та про надання в оренду каналів зв'язку з додатками (т.3 а.с.98-132); Дозволи на експлуатацію РЕЗ (Т.3 а.с.133-250, т.4 а.с.1-136); замовлення на телекомунікаційні послуги до договору №ОК-ТУ-07/2007 від 01.06.2007р. про надання в оренду каналів зв'язку та замовлення до договору №10/2006/TS від 16.10.2006р. (Т.4 а.с.149-155); договір №06/07-014 від 27.06.2007р. про надання послуг із експлуатаційного утримання обладнання та договір оренди регенераційних пунктів №О/НРП/030-08 від 01.03.2008р. (Т.4 а.с.156-168); акти приймання передачі виконаних робіт, заявки, акти передавання обладнання, розпорядження (Т.4 а.с.169-192).

Щодо порушення підпункту 5.3.1., 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р. (далі Закон №283/97-ВР), внаслідок чого позивачем до складу валових витрат підприємства було віднесено суму видатків у розмірі 2 226 671,20 грн., пов'язаних з отриманням послуг згідно актів виконаних робіт, оформлених із порушенням порядку, встановленого чинним законодавством України, та віднесенням витрат, не пов'язаних з виробничою діяльністю, до складу валових витрат підприємства суд зазначає наступне.

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р. на 2226670,20 грн., з них: 2 квартал 2007р. - 1855935,64 грн., 3 квартал 2007р. - 367852,10 грн., 4 квартал 2007р. -2882,46 грн. (п.3.1.2 Акту перевірки).

Згідно підпунктів 5.3.1. та 5.3.9. пункту 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, та будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими документами.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.1.32 ст.1 Закону №283/97-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №283/97-ВР до складу валових витрат включаються - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №283/97-ВР не відносяться до складу валових витрат, виплата винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-ХІУ передбачено: 1. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, а саме станом на період перевірки позивача, згідно акта від 17.08.2009р. № 2531/23-622-22599262, до складу валових витрат підприємства було віднесено суму видатків у розмірі 2 226 671,20 грн., пов'язаних із отриманням послуг, згідно актів виконаних робіт, оформлених із порушенням встановленого порядку, тому при проведенні перевірки неможливо було визначити, що понесені витрати пов'язані із виробничою діяльністю підприємства, а саме: акт від 05.04.2007р. на оплату консультаційних послуг на користь Компанії «THERON Business Consulting GmbH"у сумі 180 540,00 Євро (1 259 252,89 гривень), - в акті не зазначено, які саме консультаційні послуги фактично були надані; ТОВ "РА Відео Інтернешнл Україна", послуги з розробки ідей щодо рекламної стратегії, ефективних маркетингових - (включаючи рекламні) засобів просування товару Замовника (продукції/послуг) на ринку України в березні 2007р., акт №РН-0000116 від 29.03.2007р. (236087,50 грн.) - в акті не зазначено, які послуги фактично були надані; ТОВ "РА Відео Інтернешнл Україна", акт №РН-0000165 від 28.03.2007р. (111100,0 грн.) - в акті не зазначено, які послуги фактично були надані; ЗАТ «УМС» акт від 01.10.2007 № 0033214894, послуги зв'язку з них роумінг - надані послуги мобільного зв'язку надані без підтвердження наявності відрядження.

Повний перелік актів виконаних робіт, оформлених із порушенням встановленого порядку їх складання (ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ), з зазначенням відповідних порушень, наведено в акті перевірки позивача від 17.08.2009р., а копії містяться в матеріалах справи (залучені на стадії апеляційного розгляду справи) та досліджені в судовому засіданні.

З врахуванням вимог належності та допустимості доказів передбачених ст.ст.70 КАС України та вимог до первинних документів передбачених ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в частині того що первинні документи повинні мати відповідні обов'язкові реквізити, крім іншого - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, суд зазначає, що умовою достовірності доказів щодо придбання послуг у сфері консультаційних та рекламних послуг вартість яких врахована позивачем у податковому обліку з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльністю позивача є конкретизація змісту, обсягу, результату цих послуг.

Проте, як встановлено судом згідно досліджених актів на оплату консультаційних послуг на користь Компанії «THERON Business Consulting GmbH", та ТОВ "РА Відео Інтернешнл Україна", вищевказані акти прийому-передачі послуг надані позивачем для підтвердження правомірності включення до валових витрат вартості цих послуг, мають узагальнений характер, неконкретні та змістом, не містять обсягу виміру конкретної господарської операції, містять формулювання що повторюються із акту в акт. Вказане унеможливлює встановлення зв'язку між фактом придбання послуг, понесеними витратами і господарською діяльністю платника.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження економічної обґрунтованості та спрямованості на збільшення доходу вищевказаних витрат.

Таким чином, суд погоджується з висновком податкового органу щодо відсутності у ЗАТ "Телесистеми України» права на віднесення цих витрат до складу валових витрат.

Щодо правильності здійсненої позивачем класифікації основних фондів за першою та третьою групами та порушення п.п.8.2.2 пункту 8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено суми амортизаційних відрахувань у загальній сумі 31 336 105,50 грн., що в свою чергу вплинуло на зниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток у відповідних періодах.

Так згідно акту перевірки позивача від 17.08.2009р. № 2531/23-622-22599262 (арк.19), під час перевірки встановлено, що на 1-й групі основних фондів, в тому числі числяться та амортизуються об'єкти - лінії кабельних мереж та використовуються підприємством як з'єднувальні пристрої між передавальними пристроями у межах фінансово-господарської діяльності.

На 3-й групі основних фондів, в тому числі, числяться та амортизуються об'єкти - базові станції (сайти) та використовуються підприємством як передавальні пристрої у межах фінансово-господарської діяльності.

Функціонування 1 групи основних фондів та функціонування системи мобільного зв'язку та телекомунікаційних мереж в цілому неможливе без базових станцій (сайти).

Згідно наданих до перевірки документів актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних фондів встановлено, що базові станції вводились в експлуатацію після завершення їх будівництва та монтажу.

В бухгалтерському обліку дані операції відображені та мають кореспонденцію рахунків: Дт 104 "Машини та обладнання" Кт 1552 "Капітальні інвестиції".

Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів установлюється Міністерством фінансів України.

До перевірки нарахування амортизації у податковому обліку по 3-й групі основних фондів, яка займає найбільшу питому вагу в загальній структурі амортизаційних відрахувань, ЗАТ "Телесистеми України" надало розшифровку основних фондів згідно даних бухгалтерського обліку, що задекларовані у групі з визначенням дати вводу об'єктів в експлуатацію.

Законом №283/97-ВР визначаються групи основних фондів для нарахування амортизаційних відрахувань з метою оподаткування (ст. 8 Закону).

Для цілей бухгалтерського обліку формування інформації з основних засобів, у тому числі нарахування амортизації, має здійснюватись згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні фонди", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні фонди", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за N 288/4509, визначено: "Об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством".

Законом України "Про телекомунікації" від 18.11.2003 N 1280-ІУ визначено : "Телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням".

У свою чергу, під технічними засобами телекомунікацій розуміють обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж; а під спорудами електрозв'язку - будівлі, вежі, антени, що використовуються для організації електрозв'язку (телекомунікації).

Крім того, відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1442, споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо); а передавальні пристрої - земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку тощо).

Згідно п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР встановлено, що до 1 групи основних фондів відносяться : "група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4"

До складу 4 групи належать електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

З метою правильної класифікації спірного телекомунікаціного обладнання (передавльних та з'єднувальних пристроїв) та на виконання вимог ухвали ВАСУ від "15" серпня 2012 р. по вказаній справі, судом призначено судово-технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Пунктом 1 ст. 81 КАС України встановлено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Частиною 5 ст. 82 КАС України передбачено, що висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі

Так, відповідно до Висновку №2678 судової експертизи телекомунікаційних систем та засобів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 05.072013р. встановлено, що функціональне призначення волоконно-оптичних ліній кабельних мереж, які використовувались ПАТ «Телесистеми України» в період з 01.04.2007р. до 31.03.2009р. - магістральна транспортна мережа, для передачі даних між власними мережами доступу та іншими мережами; базових передавальних станцій стільникового зв'язку Huawei BTS 3606 та Nortel BTS 3030 технології CDMA/CDMA 2000 lx/CDMA 2000 EV-DO, які використовувались ПАТ (ЗАТ) «Телесистеми України» в період з 01.04.2007р. до 31.03.2009р. - забезпечення доступу авторизованих абонентських терміналів (модеми, апарати мобільного зв'язку стандарту CDMA) до ресурсів власної мережі та вихід через неї на інші ресурси (в тому числі в мережу Інтернет).

Згідно стор.18 вищевказаного висновку зазначено, для побудови CDMA використовуються базові станції Huawei 3606. Станом на 01.04.2007р. на мережі було запущено 138 БС в 5 областях України. Перша лінія Дніпропетровськ-Херсон була побудована і прийнята в експлуатацію 29.09.2007р. Станом на 01.04.2008р. на мережі запущено 382 базових станції з розміщенням в 16 областях України, станом на 01.04.2009р. в мережі експлуатувалось вже 568 базових станцій в 22 областях України (в т.ч. АРК Крим).

При цьому, згідно пояснень технічного директора ПрАт «Телесистеми України» (т.3 арк.95-97), після отримання першого обладнання (Huawei 6100) для побудови магістральної транспортної мережі (червень 2007) було розпочато будівництво перших ліній DWDM для переходу на власну транспортну мережу. Cтаном на 01.04.2009р., 257 базових станцій було приєднано до мережі за допомогою РРЛ, 288 - за допомогою оптичних ліній зв'язку .

Також, на 23 аркуші Висновку експерт робить висновок, що обладнання яке встановлювалось позивачем в містах України відноситься до обладнання волоконно-оптичних ліній зв'язку, представляє собою мультсервісні транспортні платформи. Вказані висновки експерта підтверджують взаємозв'язаність волоконно-оптичних кабельних мереж, обладнання волоконно-оптичних ліній зв'язку, радіорелейних систем передачі в діяльності позивача.

Використання за функціональним призначенням волоконно-оптичних ліній кабельних мереж можливо окремо від базових станцій стільникового зв'язку технологій CDMA/CDMA 2000 lx/CDMA 2000 EV-DO (BTS 3606, Nortel BTS 3030), шляхом надання в користування каналів зв'язку іншим підприємствам та використання для з'єднання інших мереж доступу.

Використання за функціональним призначення обладнання базової станції стільникового зв'язку технології CDMA можливо без підключення до лінії волоконно-оптичних кабельних мереж. Для з'єднання БС між собою та з контролерами БС використовується мідний симетричний кабель або радіорелейних систем передачі (в більшості випадків), передача даних здійснюється за технологіями El/Ethernet чи інші ( не технології CDMA).

Зміна розташування обладнання базової станції стільникового зв'язку технології CDMA не призведе до його знецінення (погіршення у технічному плані) та зміни його цільового призначення.

При цьому, згідно арк..34 вищевказаного висновку судової експертизи зазначено, базова станція стільникового зв'язку - відноситься до обладнання мережі доступу, в незалежності від місця розташування. Завдяки даному обладнанню здійснюється з'єднання абонентських термінальних пристроїв з мережею оператора телекомунікаційних послуг. Зміна місць розташування базової станції може додати додаткові витрати на монтаж /демонтаж обладнання, час на переобладнання.

Згідно Висновку експерта вбачається, що для надання стільникового зв'язку абонентам та забезпечення доступу до мережі Інтернет, позивачем використовуються базові станції технології CDMA з використанням радіозв'язку, який не може бути без волоконно-оптичного зв'язку так і волоконно-оптичних мереж.

Суд звертає увагу, що із загальних положень Висновку експертизи вбачається неможливість роботи системи магістральної транспортної мережі зв'язку без волоконно-оптичного зв'язку, а використання базових передавальних станцій стільникового зв'язку технології CDMA за функціональним призначенням неможливо без підключення до будь-якої мережі зв'язку.

Так надаючи оцінку висновку експерта, з огляду на вищевикладене суд зазначає що дослідницька частина останнього та висновки носять суперечливий характер, проте не спростовують доводи відповідача, а підтверджують.

Також, слід зазначити, що висновок експерта підлягає оцінці в сукупності й взаємозв'язку з іншими доказами у справі.

Національним стандартом № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року № 1442, визначено значення понять в тому числі "передавальні пристрої", які використовуються у такому значенні: передавальні пристрої - земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку тощо).

Так перелічене в Акті перевірки телекомунікаційне обладнання, а саме базові передавальні станції стільникового зв'язку Huawei BTS 3606 та Nortel BTS 3030 технології CDMA/CDMA 2000 lx/CDMA 2000 EV-DO, які використовувались ПАТ (ЗАТ) «Телесистеми України» в період з 01.04.2007р. до 31.03.2009р. відповідає поняттю передавального пристрою, а відповідно до п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону №283/97-ВР, - споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої класифіковані, як 1 група основних фондів, і як наслідок не можуть бути віднесені до 3 групи основних фондів.

При цьому в підтвердження правомірності вищевказаних доводів, позивачем віднесені одні передавальні пристрої (волоконно-оптичні лінії зв'язку) до 1-ї групи основних фондів, а інші (базові станції технології CDMA), які працюють тільки за допомогою волоконно-оптичної лінії зв'язку до 3-ї групи основних фондів.

Суд звертає увагу, що лінії кабельних мереж (які обліковуються у складі першої групи основних фондів) використовуються підприємством як з'єднувальні елементи між передавальними пристроями - базовими станціями, у зв'язку з чим такі передавальні пристрої (базові станції) також мають обліковуватися та амортизуватися у складі першої групи основних фондів (а не у складі третьої групи, як фактично було здійснено позивачем).

Таким чином ЗАТ "Телесистеми України" порушено п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону №283/97-ВР в результаті чого завищено суми амортизаційних відрахувань у загальній сумі 31 336 105,5 грн., що в свою чергу вплинуло на заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток у відповідних періодах, а саме: II кв. 2007 р. - 2 087 665 грн., III кв. 2007р. - 5 210 966 грн., IV кв. 2007р. - 8 220 886,5 грн., І кв. 2008 р. - 3 795 945 грн., II кв. 2008 р. - 8 580 912 грн., III кв. 2008р. - 13 621 167грн., IV кв. 2008р. - 18 268 266 грн., І кв. 2009 р. - 4 846 953 грн.

Виходячи з викладеного суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Дніпровського району міста Києва №0000722320/0 від 28.08.2009, яким визначене податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі 16 781 388,00 грн., в тому числі 8 390 694,00 грн. за основним платежем та 8 390 694,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкові повідомлення-рішення № 0000722320/1 від 30.09.2009 року, № 0000722320/2 від 21.12.2009 року, № 0000722320/3 від 26.02.2010 року, прийняті за наслідками процедури адміністративного оскарження, є правомірними.

Щодо порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, яке полягає у 9-ти випадках не здійснення своєчасного обліку готівки у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів на суму 22 600,00 гривень.

Так, під час перевірки позивача згідно акта (арк.61-62 акта) встановлено, п.п.3.5.10.2 на підприємстві ведеться касова книга встановленого зразку, пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою та завірена підписом керівника підприємства та головного бухгалтера.

В ході перевірки встановлені факти отримання готівкових коштів відповідальними посадовими особами підприємства з розрахункових рахунків ЗАТ «Телесистеми України», які своєчасно у день їх одержання неоприбутковані у касі підприємства тому відповідно до пункту 2.6 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15 грудня 2004 року № 637, не здійснено своєчасно облік готівки у касовій книзі підприємства. (дев'ять випадків за переліком згідно акту, на суму 22600 грн.).

Відповідно до пункту 2.6 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Щодо наданих позивачем пояснень з посиланням на отримання вказаних сум підзвітними особами з карткового рахунку підприємства та наданих при повторному розгляді судом І-ої інстанції вказаної справи в вересні 2012р. копій чеків банкоматів (незадовільної якості) та копій прибуткових касових ордерів, про внесення готівки в касу підприємства (в кількості 9), то вказані доводи і докази судом оцінюються критично з наступних підстав.

Відповідно до п.2.6.вищевказного Положення оприбуткуванням готівки в касах підприємств - є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Разом з тим, згідно з п.2.12 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320 фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного спеціального платіжного засобу або особистого спеціального платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.

Проте звіти про використання коштів разом із підтвердними документами, документів які б підтверджували факт звітування посадовими особами підприємства про витрачання на господарські потреби підприємства готівкових коштів на загальну суму 22600грн., в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, позивачем не надані, як під час проведення перевірки позивача, так і під розгляду справи повторно судом першої інстанції. А факт надання копій прибуткових касових ордерів підтверджує несвоєчасність оприбуткування зазначених готівкових коштів, в касовій книзі підприємства, не в день отримання, що суперечить п.2.6.вищевказного Положення та підтверджує висновки податкового органу.

Крім того, згідно акту перевірки позивача, готівкові кошти на загальну суму 22600грн. згідно наданої до перевірки касової книги, прибуткових касових ордерів, та оборотно-сальдових відомостей по рахунку 30 «каса» відображались у бухгалтерському обліку підприємства не як розрахунки з підзвітними особами, а як отримані готівкові кошти, з рахунків у банках (субрахунок 315).

Таким чином вищевказані докази спростовують доводи позивача в цій частині повністю.

Аналізуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 113000,00 грн. (22600,00 грн. X 5) відповідає вимогам чинного законодавства, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000112341 від 28.08.2009 року є правомірним.

Приймаючи рішення по суті спору, суд зазначає що позивачем не надано, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті № 2531/23-622-22599262 від 17.08.2009р.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 23.09.2013 року.

Суддя Н.В. Турлакова