Вирок № 36860848, 29.01.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4818/13-к р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Автозаводський райсуд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Гафяк В.М.

при секретарі - Шпунтовій А.С.

з участю : прокурора - Хасаєва К.Н.

представника потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження №12013180090000453 від 20.03.2013 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Карлівка, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, працюючого обрубником на ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», проживаючого АДРЕСА_1, не судимого

- за ст. 286 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2013 року приблизно о 19 години 20 хвилин в темний час доби, при штучному міському електроосвітленні, по мокрому асфальтобетонному покриттю вул. Героїв Сталінграда м. Кременчука в напрямку пр. 50 років Жовтня рухався автомобіль «BA3-21093» державний номер НОМЕР_1 під керуванням обвинуваченого ОСОБА_2

В цей же час по пр. 50 років Жовтня, в напрямку від вул. Карнаухова до вул. Воїнів Інтернаціоналістів рухався велосипед марки «Україна», під керуванням потерпілої ОСОБА_4

При виїзді на нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг, з другорядної дороги, обвинувачений ОСОБА_2, керуючи вказаним автомобілем не надав перевагу в русі водію велосипеду «Україна» ОСОБА_4, яка рухалась по головній дорозі, не виконавши вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та порушуючи п.п.16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України допустив з нею зіткнення передньою частиною автомобіля з правою боковою частиною велосипеду, яким керувала потерпіла ОСОБА_4, в результаті чого остання отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів правої великогомілкової і малогомілкової кісток.

Обвинувачений ОСОБА_2, як особа, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження і підлягає відповідальності за ст.286 ч.1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин та зібраних доказів, розміру заявленого цивільного позову, свою вину за ст.286 ч.1 КК України визнав повністю, та підтвердив, що злочин вчинив так та за таких обставин, як це вказано в описовій частини вироку, просив суд обмежити обсяг дослідження доказів та фактичних обставин його допитом та дослідженням характеризуючих матеріалів щодо його особи.

Потерпілою ОСОБА_4 та її представником фактичні обставини вчинення обвинуваченим дорожньо-транспортної пригоди не оспорювались, не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо обставин та механізму ДТП, при цьому вони оспорювали тяжкість тілесних ушкоджень отриманих потерпілою внаслідок ДТП, та стверджуючи, що тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки правого стегна потерпілої є наслідком даної дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому суд з'ясував у сторін, що вони правильно розуміють зміст обставин, які ними не оспорюються, що їх позиція є добровільною, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обстави.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, які ніким не оспорюються при цьому суд визнав необхідним дослідження доказів щодо тяжкості тілесних ушкоджень заподіяних потерпілій ОСОБА_4 внаслідок ДТП.

Суд, давши належну оцінку показанням потерпілої ОСОБА_4, дослідивши надані стронами докази щодо тяжкості тілесних ушкоджень заподіяних потерпілій, співставивши їх з обставинами справи встановленими судом, наданими суду сторонами доказами, вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_2, у вчиненні встановленого судом злочину, повністю підтверджується всебічно, повно й неупереджено дослідженими належними, допустимими, достовірними та достатніми в їх взаємозв'язку наступними доказами:

Висновком експерта № 459 від 26.04.2013 року згідно з яким, в ході проведення судово-медичної експертизи, в потерпілої ОСОБА_4 виявлено середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів великогомілкової і малогомілкових кісток, які утворились від дії тупих предметів, можливо і виступаючими частинами автомобіля під час ДТП коли вони діяли в праву частину тіла потерпілої.

Висновком експерта № 543 від 13.05.2013 року згідно з яким зазначені вище тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_4 враховуючи морфологічну характеристику переломів їх місце розташування, слід враховувати, що вони не могли утворитися під час падіння потерпілої з велосипеда.

Додатковим висновком експерта ОСОБА_5 даними в судовому засіданні на підставі наданої медичної документації (історій хвороб потерпілої ОСОБА_4) згідно з яким тілесні ушкодження виявлені у потерпілої ОСОБА_4 у вигляді закритих переломів правої великогомілкової і малогомілкової кісток є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості і заподіянні їй внаслідок ДТП 19.03.2013 року, тілесні ж ушкодження у вигляді закритого перелому шийки правого стегна є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості і з подією ДТП не пов'язані, а могли утворитися при падінні з висоти власного росту.

Дослідженнями проведеними під час виконання повторної судово-медичної експертизи № 2104 від 20.12.2013 року, які викладені в дослідницькій частині висновку, де зазначено, що потерпіла ОСОБА_4 експертам заявила, що 12.05.2013 року вона вдома впала, коли пересувалась на милицях. При досліджені наданих потерпілою в розпорядження рентгенограмах правого кульшового суглобу від 12.05.2013, 17.06.2013, 22.08.2013 року та рентгенограмі кісток тазу та кульшових суглобів КТ рентгенограмі від 20.05.2013 року мають місце ознаки перелому шийки правого стегна, враховуючи те, що на рентгенограмі від 12.05.2013 року та КТ від 20.05.2013 року рентген ознак консолідації не спостерігалось, а значить травматичне пошкодження не може відповідати даті від 19.03.2013 року. На рентгенограмі від 22.08.2013 року мають місце рентген ознаки консолідації. Враховуючи вище викладене, перелом шийки правої стегнової кістки може відповідати травмі від 12.05.2013 року внаслідок падіння.

Твердження потерпілої ОСОБА_4 про заподіяння їй внаслідок ДТП, окрім зазначених в мотивувальній частині вироку тілесних ушкоджень у вигляді закритого перелому шийки правої стегнової кістки спростовуються наступними доказами:

Показаннями самої потерпілої даними в ході судового розгляду, де вона стверджувала, що перебуваючи вдома 12.05.2013 року, коли пересувалась на милицях впала на праву сторону.

Висновками експерта ОСОБА_5, даними в судовому засіданні, про те, що тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки правої стегнової кістки не пов'язані з подією ДТП і не можуть відповідати даті ДТП 19.03.2013 року. Оскільки згідно наданих йому, представником потерпілої документів, перелом шийки бедра не консолідований.

Даний висновок експерта підтверджується дослідженнями викладеними в дослідницькій частині повторної судово-медичної експертизи № 2104 від 20.12.2013 року де зазначено, що потерпіла ОСОБА_4 експертам заявила, що 12.05.2013 року вона вдома впала, коли пересувалась на милицях. Перелом шийки правої стегнової кістки може відповідати травмі від 12.05.2013 року.

Згідно історії хвороби № 2321/3296 від 12.05.2013 року на ім'я потерпілої ОСОБА_4 травма побутова, 12.05.2013 року близько 22 години впала біля власного будинку.

Доказів на підтвердження наявності причинного зв'язку між тілесними ушкодженнями потерпілої ОСОБА_4 у вигляді закритого перелому шийки правої стегнової кістки та подією ДТП сторонами суду не надано.

При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд в повній мірі, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є злочином середньої тяжкості, всі конкретні обставини по справі в їх сукупності, дані про особу, який характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, працює, його сімейний стан та стан здоров'я, вік потерпілої та тяжкість заподіяних їй тілесних ушкоджень та їх наслідків.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає - визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданої шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

З урахуванням вище викладеного суд призначає покарання обвинуваченому ОСОБА_2 необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин у виді обмеження волі. При цьому суд зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що призвело до заподіяння потерпілій середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вважає за необхідне застосувати додаткове покарання у виді з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Разом з тим суд, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, не судимий, вчинив злочин з необережності, працює, виключно позитивно характеризується, приходе до висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбування покарання, звільнивши його від відбування призначеного основного покарання, з випробуванням на підставі ст.75, 76 КК України.

Прокурором до обвинуваченого ОСОБА_2 заявлено позов в порядку ст.128 КПК України про стягнення коштів витрачених на стаціонарне лікування в сумі 5961 грн. 58 коп. на користь держави в особі Третьої міської лікарні м. Кременчука (39600, м. Кременчук, вул. Павлова 2, р/р 35427004001809 в ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999649).

Суд, розглянувши зазначений позов, який визнано обвинуваченим ОСОБА_2 в повному обсязі, вважає що він підлягає задоволенню та стягненню з останнього.

Речові докази по справі автомобіль ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 повернутий під зберігальну розписку ОСОБА_2 залишити у власності останнього.

Керуючи ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим за ст. 286 ч. 1 КК України, призначивши покарання 2 роки обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання у виді 2 років обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 роки, поклавши на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

Позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Третьої міської лікарні м. Кременчука (39600, м. Кременчук, вул. Павлова 2, р/р 35427004001809 в ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 01999649) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 в сумі 5961 грн. 58 коп.

Речові докази по справі - автомобіль ВАЗ 21093 д.н. НОМЕР_1 повернутий під зберігальну розписку ОСОБА_2 - залишити у власності останнього.

Апеляція на вирок може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський рай суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору .

СУДДЯ: