Рішення № 36860311, 23.01.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3899/13-ц 22-ц/774/32/К/14

Справа № 210/3899/13-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/32/К/14 Вікторович Н.Ю.

Категорія - 55 (ІІІ) Доповідач - Братіщева Л.А.

РІШЕННЯ

Іменем України

23 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Братіщевої Л.А.,

суддів - Грищенко Н.М., Турік В.П.,

при секретарі - Кузміній Н.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

представника відповідача Сидоренко Наталії Юріївни

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Криворіжгаз» про з позовом про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди. Просив суд зобов'язати Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Криворіжгаз» вчинити дії по відновленню до будинку АДРЕСА_1, який належить йому газопостачання та стягнути з Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Криворіжгаз» на його користь моральну шкоду у розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 15 червня 2013 року, зранку, коли він перебував на лікуванні у денному стаціонарі Лозуватської лікарні. В цей час працівниками ПАТ «Криворіжгаз» було складено акт від 15 травня 2013 року, підписаний двома представниками ПАТ «Криворіжгаз», що без його присутності, за адресою, - АДРЕСА_1, особовий рахунок НОМЕР_1, кран на вводі перекритий і опломбований, № пломби КР 56370266. Причина відключення: борг 2303,62 гривні. Вважає, дії відповідача з припинення газопостачання до його будинку неправомірними, незаконними.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 листопада 2013 року в позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газифікації та газопостачанню «Криворіжгаз» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задоволено.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство Криворіжгаз вчинити дії по відновленню до будинку АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 газопостачання.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Криворіжгаз на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 3 000 (трьох тисяч) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Криворіжгаз на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

В апеляційній скарзі відповідач рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, у зв'язку із порушенням норм процесуального права, а саме не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Зокрема зазначають, що позивач має заборгованість перед відповідачем, яка станом на 01.08.2012 року становила 2311,83 грн., договору реструктуризації на дану заборгованість сторони не укладали. 16.01.2009 року лічильник газу позивача був знятий для проведення держперевірки. 19.01.2009 року лічильник було забраковано з причин перекосу рахункового механізму. 21.01.2009 року даний лічильник був встановлений за адресою позивача. За пошкодження лічильника газу несе відповідальність природного газу (п. 34 Правил надання населенню послуг газопостачання, розрахунок населення за надані послуги з газопостачання затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 року № 2246).

В січні 2009 року був розрахований матеріальний збиток споживачу ОСОБА_2 в сумі 2221,72 грн. Позивачу неодноразово направлялись попередження про відключення його будинку від газопостачання, але він їх ігнорував.

Судом не враховано, що ПАТ «Криворіжгаз» 07.06.2011 року звертався до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за природний газ з ОСОБА_2 в розмірі 2550,32 грн. Суд не взяв до уваги той факт, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_2 та ПАТ «Криворіжгаз» є договірними, а відшкодування моральної шкоди в договорі про надання послуг з газопостачання від 14.08.2012 року не передбачено.

ОСОБА_2 в наданих на адресу суду запереченнях проти апеляційної скарги просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції є правомірним та винесеним без порушень норм матеріального чи процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на неї і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відновлення газопостачання до належного позивачеві будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, суд виходив з того, що ОСОБА_2 є споживачем послуг по газопостачанню, що надає підприємство відповідача та з 14 серпня 2012 року регулярно, своєчасно та в повному обсязі виконував зобов'язання щодо оплати послуг з газопостачання. Отже у відповідача не було жодних підстав для припинення газопостачання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Між, ОСОБА_2, позивачем по справі, та ПАТ «Криворіжгаз» було укладено на підставі типової форми договору, запропонованої відповідачем (договір приєднання), договір про надання населенню послуг з газопостачання за № НОМЕР_1 від 14 серпня 2012 року, відповідно до якого ПАТ «Криворіжгаз»,- Виконавець, зобов'язується безперервно надавати споживачеві, членам його сім'ї та іншим особам, зареєстрованим у квартирі, приватному будинку, послуги з постачання природного або скрапленого газу від групових резервуарних установок для побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення житлових приміщень, з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величиною тиску, а ОСОБА_2,- споживач, зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами (цінами) у строки і на умовах, передбачених цим договором (а.с.16-23).

Позивач регулярно та належним чином та в повному обсязі виконував обов'язки з оплати послуг ПАТ "Криворіжгаз", що підтверджується наданими копіями квитанцій про здійснення плати за газ за період з 14 серпня 2012 року по травень 2013 року включно (а.с.27-32).

Пояснення представника відповідача стосовного того, що газопостачання в оселю позивача було припинено у зв'язку з тим, що останній мав заборгованість по оплаті за отриманні послуги в розмірі 2303,62 грн. не може бути прийнято колегією суду до уваги, оскільки представником відповідача не було надано доказів вказаної обставини. Так, остання в судовому засіданні не надала доказів звернення установи відповідача до суду з позовом щодо відновлення порушених прав. Також, представник відповідача зазначала, що ПАТ «Криворіжгаз» зверталось до суду із заявою про видачу судового наказу, проте такі доводи представника відповідача не приймаються колегією суду до уваги оскільки представник позивача зазначила, що вказаний судовий наказ було скасовано за заявою ОСОБА_2 Представником же відповідача доказів зворотнього не надано, натомість підтверджено той факт, що з позовом до ОСОБА_2 щодо стягнення заборгованості підприємство позивача не зверталось.

У відповідності до п. 19 постанови Кабінету міністрів України від 09.12.1999 року «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання» якщо споживач не оплатив надані послуги з газопостачання протягом 10 днів після строку, зазначеного в договорі чи платіжному документі, а газопостачальне підприємство протягом наступних п'яти днів не отримало повідомлення про оплату, споживачеві надсилається письмове попередження про припинення газопостачання. У разі несплати наданих послуг з газопостачання протягом 10 днів після отримання споживачем письмового попередження (з позначкою про його вручення) газопостачальне підприємство має право відключити споживача від газопостачання.

В порушення вимог Правил надання населенню послуг з газопостачання відповідачем не надано доказів направлення позивачеві попередження про припинення газопостачання. Наявна в матеріалах справи копія попередження (а.с.24) від 20.04.2013 року не містить підпису споживача про отримання ним вказаного попередження, у зв'язку з чим не може вважатись належним попередженням.

Таким чином, представником відповідача на надано доказів того, що відключення газопостачання відбулось у відповідності до вимог Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також доказів на підтвердження зазначених в акті від 15.05.2013 року причин припинення газопостачання.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди суд виходив з того, що неправомірними діями відповідача позивачу було спричинено моральної шкоди, яка виразилась в позбавленні членів сім'ї позивача, яка складається з п'ятьох осіб, двоє з яких малолітні, на період з 15.05.2013 року по 28.09.2013 року можливості повноцінно готувати їжу, опалювати житло, дотримуватись санітарно-гігієнічних норм, оскільки іншої технічної можливості забезпечення вищезазначених соціально-побутових умов, окрім використовування природного газу в даному житловому будинку не передбачено

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з приписів ст. 23 ЦК України відповідно до якої розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення можливості їх реалізації. Тому суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди в повному обсязі, тобто в сумі 3000,00 грн.

Колегія суддів в повному обсязі не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, судом першої інстанції враховано, що в результаті неправомірних дій працівників відповідача позивач та члени його сім'ї зазнали певних моральних страждань, у зв'язку з відсутністю газопостачання у їх житлі. Проте, судом не взято до уваги час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

У зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення в цій частині, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що моральна шкода не підлягає стягненню з відповідача, оскільки спірні правовідносини випливають з договору про надання послуг, яким відшкодування моральної шкоди не передбачено не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 611 ЦК України відшкодування моральної шкоди в договірних правовідносинах допускається лише у випадку передбачення такого способу захисту права сторони договору в самому договорі, а у випадку виникнення моральної шкоди з підстав, визначених Законом України «Про захист прав споживачів» - лише у визначених цим Законом випадках.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача по справі зводяться до переоцінки рішення суду, тому не заслуговують на увагу.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни рішення суду лише в частині розміру стягнутої моральної шкоди з 3000,00 грн. до 500,00 грн.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, ст. 309, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Криворіжгаз» задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 листопада 2013 року змінити, зменшивши розмір стягнутої моральної шкоди з 3000,00 грн. до 500,00 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: