Ухвала суду № 36860238, 29.01.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/7908/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №320/7908/13-к Головуючий в 1 інст. Васильцов О.В.

Провадження №11-кп/778/84/14 Доповідач в 2 інст. Озарянська Л.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Незоли І.М.,

суддів Озарянської Л.О., Старовойт І.Ф.,

при секретарі Бакуневій А.Д.,

за участю прокурора Мотренко М.П.,

обвинуваченко ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 листопада 2013 року, яким обвинуваченого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Орловка, Приморського району, Запорізької області, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, працюючого монтажником приватного підприємства «Мартекс», мешкаючого за адресою АДРЕСА_1 (фактично мешкає АДРЕСА_2), раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України до 2 років обмеження волі;

за ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 369 КК України, з урахуванням ч.3 ст. 68 КК України до 2 років 8 місяців обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом складання остаточно призначено покарання у вигляді 3 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки і з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання

Грошові кошти в розмірі 2000 грн. повернуті потерпілому ОСОБА_4

Ухвалено стягнути з засудженого ОСОБА_2 процесуальні витрати в розмірі 735 грн. 30 коп., за проведення експертизи.

В вироку вирішена доля речових доказів.

Згідно з вироком, ОСОБА_2 визнанно винним та засуджено за те що він, 25 червня 2013 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, знаходячись біля Мелітопольського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, яке розташоване за адресою Запорізька область, м.Мелітополь, вулиця Железнякова,64, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи із корисливих мотивів, переконав ОСОБА_4 у необхідності передачі йому грошових коштів в сумі 2200 гривень для подальшої передачі цих коштів у якості неправомірної вигоди службовим особам Мелітопольського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області за вирішення питання про позитивну здачу екзаменів у вказаному відділенні та безперешкодне отримання посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4.

Тим самим ОСОБА_2 схилив ОСОБА_4 до надання службовим особам Мелітопольського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, у якості неправомірної вигоди, грошових коштів у розмірі 2200 гривень.

10 липня 2013 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, знаходячись біля магазину «Сільпо», розташованого за адресою Запорізька область, місто Мелітополь, проспект Б.Хмельницького, 17, ОСОБА_2, діючи з умислом, спрямованим на підбурювання до надання неправомірної вигоди та заволодіння чужим майном шляхом обману, усвідомлюючи протиправність вчинюваних ним дій, схилив ОСОБА_4 до надання неправомірної вигоди, отримавши від нього, нібито, для передачі службовим особам Мелітопольського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області грошових коштів у розмірі 2000 гривень, якими він заволодів шляхом обману, не маючи на меті їх передачу будь-кому із службових осіб вказаної установи.

Таким чином, ОСОБА_2, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що грошові кошти у розмірі 2000 гривень він не буде передавати будь-кому із службових осіб Мелітопольського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, однак, бажаючи шляхом обману збагатитися за рахунок ОСОБА_4, підбурив останнього до вчинення кримінального правопорушення - надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Ці дії ОСОБА_2 кваліфіковані як підбурювання до замаху на надання службовій особі або третій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто, як кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.4 ст.27. ч ст.15, ч.2 ст.369 КК України.

Крім того, 10.07.2013 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, знаходячись біля магазину «Сільпо» у м.Мелітополь, маючи умисел на заволодіння чужим майном шлях обману, діючи із корисливих мотивів, під приводом вирішення питання про позитивну здачу екзаменів у Мелітопольському відділенні реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, та отримання посвідчення водія ОСОБА_4, отримав від нього грошові кошти у розмірі 2 000 гривень без наміру їх подальшої передачі будь-кому з службових осіб вищевказаної установи, які привласнив собі, тим самим, шляхом обману заволодів ними, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 2 000 гривень.

В апеляції адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує, що в матеріалах справи відсутні достовірні докази інкримінованих ОСОБА_2 дій. Просить вирок суду скасувати, винести свій вирок, яким ОСОБА_2 виправдати.

У судовому засіданні апеляційної інстанції суд заслухав доповідь судді щодо вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений та основних доводах апеляції; адвоката та обвинуваченого ОСОБА_2, які підтримали дорводи, викладені у апеляції, наполягали на їх задоволенні, прокурора, який вважав, що вирок необхідно залишити без змін, останнє слово обвинуваченого у якому він заявив, що свою вину не визнає, перевіривши матеріали справи, колегія судів вважає, що апеляція задоволенню не підлягаю з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи і це знайшло своє відображення у вироку суду першої інстанції, висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину, зазначеного у вироку, засновані на доказах досліджених у судовому засіданні, і є обґрунтованими.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні не визнав себе винним, та дав пояснення, про те що він 25.06.2013 року, приблизно о 10 годині, зустрівся біля Мелітопольського МРЕВ ДАІ з раніш незнайомим йому ОСОБА_4, який попросив надати йому допомогу в отриманні посвідчення водія. Він погодився допомогти ОСОБА_4 та запропонував передати йому, документи, необхідні для повторного отримання посвідчення водія і гроші в сумі 2200 гривень, які необхідні для повторного навчання в автошколі.

10.07.2013 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, він зустрівся з ОСОБА_4 який передав йому документи, необхідні для здачі екзаменів та отримання посвідчення водія та кошти в сумі 2000 гривень, необхідні для офіційних оплат навчання, проведення екзаменів та отримання посвідчення водія.

Того ж дня ці кошти та документи ОСОБА_4були у нього вилучені працівниками міліції.

Свою вину у скоєнні кримінального правопорушення він не визнає, оскільки не збирався передавати ці кошти працівникам Мелітопольського МРЕВ ДАІ для успішного прийняття екзаменів у ОСОБА_4. Документи у ОСОБА_4 він взяв для того, щоб допомогти йому їх здати до МРЕВ, а гроші для оплат послуг по повторному навчанню ОСОБА_4, проведення екзаменів та отримання посвідчення водія. Залишок коштів він збирався залишити собі за консультативні послуги. Про необхідність пройти платний курс навчання у автошколі він ОСОБА_4 не встиг сказати.

Разом з тим, його провина підтверджується і іншими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Свідченнями потерпілого ОСОБА_4, який у судовому засіданні показав, що 25.06.2013 року, вдень, він прийшов до Мелітопольського МРЕВ ДАІ для того, щоб здати документи на відновлення посвідчення водія, яке раніш у нього було вилучено як міра адміністративного стягнення. В МРЕВ було дуже багато людей, тому, по рекомендації свого знайомого, за допомогою мобільного телефону він зустрівся з раніш йому незнайомим ОСОБА_2, якому розповів про те, що хоче дуже терміново повернути собі посвідчення водія, яке раніш у нього було вилучено. ОСОБА_2 запропонував передати йому документи - паспорт, ідентифікаційний код, фотокартки, медичну довідку та стару екзаменаційну картку, для термінового повернення йому посвідчення водія ОСОБА_2 запропонував передати йому гроші в сумі 2200 гривень для того, щоби працівники МРЕВ позитивно прийняли у нього екзамен, після чого він отримає посвідчення водія. При цьому ОСОБА_2 розповів про те, що перший раз не треба з'являтись на теоретичні екзамени, оскільки позитивно перші екзамени ніхто із осіб, раніш позбавлених посвідчення водія, не здає. На повторних екзаменах, за умови передачі йому, ОСОБА_2, 2200 гривень, ці екзамени у нього будуть прийняті позитивно, оскільки про позитивність прийняття екзаменів він за ці кошти домовиться з працівниками МРЕВ ДАІ. Він, ОСОБА_4, зрозумів, що більшу частину переданих ним ОСОБА_2 коштів, той передасть працівникам МРЕВ за позитивне прийняття у нього повторних екзаменів та терміновість видачі посвідчення водія.

10.07.2013 року, приблизно о 16 годині 30 хвилин, він зустрівся з ОСОБА_2 біля магазину «Сільпо» по проспекту Б.Хмельницького в М.Мелітополі, де передав йому документи і кошти в сумі 2 000 гривень. ОСОБА_2 ще раз запевнив його в тому, що при повторній здачі іспитів в МРЕВ, вони у нього будуть прийняті працівниками МРЕВ позитивно, завдяки тому, як він зрозумів, що передані ним ОСОБА_2 кошти будуть передані працівникам МРЕВ для того, аби вони позитивно прийняли у нього екзамени, необхідні для отримання посвідчення водія.

Допитаний у судовому засіданні спеціаліст екзаменаційної групи Мелітопольського відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5, який пояснив, що ОСОБА_2 він знає як викладача технічної школи. Він особисто приймає іспити у осіб, які побажали їх скласти. ОСОБА_2 не звертався до нього з проханням про допомогу в позитивному складанні іспитів на отримання посвідчення водія. Грошові кошти від ОСОБА_2 за здачу екзаменів ОСОБА_4 він не отримував. Документи на здачу іспитів здаються у Мелітопольське МРЕВ особисто тією особою, яка бажає складати ці іспити. Додатково до документів на банківський рахунок безпосередньо цією особою здійснюється платіж, сума якого для особи, позбавленої посвідчення складає 224 гривні. Приймається лише квитанція про сплату цих коштів. Готівкові кошти в МРЕВ не приймаються. За повторну здачу іспитів до МРЕВ надається квитанція про сплату 26 гривень.

Допитаний у судовому засідання у якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що він був понятим при видачі грошових коштів ОСОБА_4. Ці кошти працівники міліції переписали у протокол, зазначивши серію та номера купюр, та помітили хімічним розтином. Він був присутнім при вилученні того ж дня у ОСОБА_2 цих коштів. При обробці вилучених купюр вони світились зеленим кольором. Таким же кольором світились пальці рук ОСОБА_2 та з них працівниками міліції були зроблені змиви.

Аналогічні свідчення під час досудового розслідування надав свідок ОСОБА_7. Ці свідчення були оголошені у судовому засіданні 24.09.2013 року за клопотанням сторони обвинувачення - прокурора та потерпілого, обвинуваченого та його захисника.

Протоколом огляду та видачі ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 2 000 гривень, у якому перелічені серії та номери купюр, які оброблені люмінесцентним розчином «Промінь 1».

Протоколом обшуку від 10.07.2013 року, відповідно до якого ОСОБА_2, в присутності понятих, добровільно видав працівникам міліції кошти в сумі 2 000 гривень, а також особисті документи на ім'я ОСОБА_4: паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, екзаменаційна карта водія, фотокартки ОСОБА_4. З вилучених у ОСОБА_2 грошових коштів зроблені змиви на марлеві тампони.

Висновком експерта №163 від 12.07.2013 року, відповідно до якого на грошових коштах та змивах з рук ОСОБА_8 виявлена хімічна речовина-люмінофор, що люмінесціює зелено-жовтим кольором, має загальну родову належність та могла складати раніше єдину масу.

Протоколом про результати аудіо, відео контролю особи від 11.07.2013 року, на додатку до якого - 0ПЖ диску об'ємом пам'яті 4,7 ОВ, інвентарний номер 126т, на якому зафіксовано зустріч ОСОБА_2 з ОСОБА_4, яка відбулась о 16 годині 30 хвилин біля магазину «Сільпо» по проспекту Б.Хмельницького в М.Мелітополі, під час якої ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 свої особисті документи - паспорт громадянина України, довідку про ідентифікаційний код, екзаменаційну картку водія, власні фотокартки та гроші в сумі 2 000 гривень. Під час розмови ОСОБА_2 запевнив ОСОБА_4 у тому, що через тиждень він позитивно здасть в МРЕВ ДАЇ екзамени та отримає результат, тобто, посвідчення водія.

Протоколом про результати проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 23.07.2013 року, на додатку до якого - оптичного носія «РАТRON DVD-R» інвентарний номер 129т відображено телефонні перемовини ОСОБА_2 з різними особами, яким він обіцяв сприяти у вирішення питання в Мелітопольському МРЕВ про заміну посвідчень водія.

Коллегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно повно та обєктивно дослідив надані доказа, дав їм правильну оцінку, належним чином мотивував у вироку свої висновки що до доведеності вини та правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 як вчинення підбурювання до замаху на надання службовій особі або третій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого її службового становища, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.4 ст.27,ч.2 ст.15, ч.2 ст.369 КК України та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. І ст.190 КК України.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд призначив у відповідності з положеннями Загальної частини КК України - у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за скоєні ним злочини. При цьому суд врахував ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, та дані про особу винного, який раніше не судимий, за місцем мешкання характеризується позитивно.

З урахуванням викладеного, а також фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо обґрунтував свої висновки при призначенні покарання.

Порушень кримінального процесуального законодавства, які тягнуть скасування або зміну вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляцію адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2залишити без задоволення.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 листопада 2013 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін.

Судді:

Незола І.М. Озарянська Л.О. Старовойт І.Ф.