Ухвала суду № 36859677, 23.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19785/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представника позивача Ткача С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Промінь-2006» про нарахування та стягнення суми податкових зобов'язань, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Промінь-2006», в якому просив нарахувати та стягнути з відповідача суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 44 640,00 грн. та штрафні (санкції) санкції у сумі 4 393,00 грн., податку на додану вартість у розмірі 27 419,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 5 396,00 грн..

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Промінь-2006».

За результатами перевірки було складено акт від 01.08.2013 № 174/26-55-22-08/34530147, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 23.08.2013 №39226552208 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 32 815,00 грн. та № 39326552208 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 50 033,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції з рішення Головного управління Міндоходів у місті Києві від 25.10.2013 №10793/7/26-15-10-04-05 про результати розгляду первинної скарги, Головне управління Міндоходів у місті Києві, за результатом розгляду скарги ОСББ «Промінь-2006» від 02.09.2013 № 47 на зазначені вище податкові повідомлення-рішення, прийшло до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 23.08.2013 №39226552208 та №39326552208 вважаються відкликаними на підставі пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України та зобов'язало ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернутися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін на підставі статті 39 Податкового кодексу України.

На виконання вказаного рішення Головного управління Міндоходів у місті Києві від позивач звернувся до суду з даним позовом на підставі пп. 20.1.36 п. 20.1 ст.20, пп. 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки з 01.09.2013 р. у податкових органів в особі їх керівників відсутнє право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Податковим кодексом України визначений вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю.

Так, підпунктом 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи (органи доходів і зборів) мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

До 1 вересня 2013 року положення пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України мали наступну редакцію: в разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності. Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки. За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Однак, Законом України від 04.07.2013 № 408-VIІ, який набув чинності з 01.09.2013 статтю 39 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, яка виключила обов'язок органів доходів і зборів звертатися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань і встановила інший порядок адміністрування податків у випадку застосування положень про "звичайні ціни", який збігається із загальним порядком. Так, згідно з підпунктами 39.5.2.22 та 39.5.2.23 пункту 39.5 статті 39 Податкового кодексу України прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки контрольованої операції здійснюється у порядку, передбаченому статтею 86 цього Кодексу. Оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки контрольованої операції, здійснюється відповідно до статті 56 цього Кодексу.

Проте чинними на час звернення позивача з даним позовом до суду залишилися положення пп. 20.1.36 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, яким передбачено, що контролюючі органи (органи доходів і зборів) мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Суд першої інстанції вказані обставини не врахував, внаслідок чого застосував до спірних правовідносин ст. 109 КАС України необґрунтовано.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст. 6 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно з п.6 ч.1 статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

Стаття 204 КАС України встановлює підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Такими підставами є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу належить скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 6, 17, 107, 197, 199, 204, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 27.01.2014

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.