Рішення № 36859465, 23.01.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.01.2014р. Справа №905/4302/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні

позивача: ОСОБА_1, м.Харків,

відповідача: ОСОБА_2, м.Харків

про стягнення в порядку регресу 6059,20грн. матеріальної шкоди

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

треті особи: не викликались.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

23.01.2014р. з 11-50год. до 11-55год.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення в порядку регресу 6059,20грн. матеріальної шкоди.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.06.2013р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (т.1, а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: договір добровільного страхування наземного транспорту №02/115/2.1.5.1 від 15.06.2012р.; Довідку ДАІ; постанову Фрунзенського районного суду м.Харкова від 05.03.2013р. у справі №645/758/13-п; повідомлення про настання страхового випадку вх.№456 від 23.01.2013р.; заяву на виплату страхового відшкодування вх.№341 від 23.01.2013р.; Звіт №308 від 24.04.2013р. про оцінку розміру збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу; рахунок №ЗиФ-0182278 від 21.02.2013р.; страховий акт №02/26682/2.1.5.1 від 04.03.2013р; платіжне доручення №419 від 07.03.2013р. на суму 13138,41грн. тощо.

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) з супровідним листом вих.№4452 від 27.06.2013р. - докази направлення копій позовної заяви з додатками третім особам (т.1, а.с.83-88);

2) телеграму №1104 від 05.08.2013р., в якій просив проводити розгляд справи за відсутності свого представника (т.1, а.с.132);

3) повідомлення вих.№7519 від 07.11.2013р. про непогодження з позицією суду про необхідність проведення у справі №905/4302/13 автотехнічної експертизи та несплату її вартості. В повідомленні позивач також підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі (т.1, а.с.168-171).

Протягом розгляду справи відповідач надав:

1) відзив вих№769/17 від 15.08.2013р. з додатками, в якому проти задоволення позову заперечив, зокрема, через відсутність встановлення ступеню вини кожного з учасників ДТП у його вчиненні, посилаючись на приписи ст.1188 ЦК України (т.1, а.с.138-144);

2) листи №151091/17 від 15.10.2013р. та №2003/17 від 18.10.2013р. з повідомленням про відсутність у відповідача запитаних експертом відомостей (т.1, а.с.166-167);

3) лист №14/17 від 23.01.2014р. з клопотанням провести судове засідання без участі свого представника (т.2, а.с.9).

08.07.2013р. на адресу суду від Фрунзенського районного суду м.Харкова надійшли матеріали адміністративної справи №645/758/13-п відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т.1, а.с.90-124).

09.07.2013р. на адресу суду від третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_2 надійшли: оригінал і копія Полісу №АВ/4477478, яким забезпечено транспортний засіб ВАЗ 2101, н.з. НОМЕР_1; копія заяви від 23.01.2013р. ОСОБА_2 (страхувальника) до ПрАТ «УАСК АСКА» про дорожньо-транспортну пригоду; копія паспорту та посвідчення водія ОСОБА_2 (т.1, а.с.127-130).

26.07.2013р., 13.09.2013р., 26.09.2013р. на адресу суду повернулися конверти з направленою на адресу третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_1 кореспонденцією з відміткою про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» (т.1, а.с.131, 156, 161).

Ухвалою господарського суду від 15.08.2013р. на підставі ст.69 ГПК України за клопотанням відповідача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів (т.1, а.с.145, 149).

Ухвалою суду від 15.08.2013р. провадження у справі №905/4302/13 було зупинене у зв'язку з призначенням судової автотехнічної експертизи зі встановлення ступеню вини кожного з учасників ДТП від 22.01.2013р. у його скоєнні; проведення експертизи доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (т.1, а.с.149-150, 151).

13.09.2013р. до канцелярії суду від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз з супровідним листом №4357 від 06.09.2013р. надійшли: рахунок №997 від 06.09.2013р. за проведення експертизи та клопотання судового експерта №4357 від 03.09.2013р. про надання додаткових матеріалів (т.1, а.с.157-159).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.09.2013р. клопотання судового експерта №4357 від 03.09.2013р. про надання додаткових матеріалів задоволено:

1. сторін та третіх осіб зобов'язано у строк до 23.10.2013р. надати суду документально підтверджені відомості, необхідні для проведення експертизи;

2. позивача зобов'язано надати суду докази на підтвердження оплати рахунку за проведення експертизи (т.1, а.с.160).

09.12.2013р. до канцелярії суду надійшло повідомлення судового експерта №4357 від 03.12.2013р. про неможливість надати висновок у справі №905/4302/13 у зв'язку з неотриманням відповіді на клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку, та ненадходженням оплати за проведення експертного дослідження (т.1, а.с.172).

Ухвалою суду від 10.12.2013р. провадження у справі №905/4302/13 поновлене та справу призначено до розгляду на 19.12.2013р. (т.1, а.с.174).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 19.12.2013р. справу передано на розгляд судді Фурсової С.М. у зв'язку з перебуванням судді Шилової О.М. на лікарняному (т.2, а.с.1).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 08.01.204р. справу передано на розгляд судді Шилової О.М. у зв'язку з виходом останньої з лікарняного (т.2, а.с.4).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2012р. між ПАТ «Страхова компанія «Країна» (Страховик, позивач) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №02/115/2.1.5.1 (далі - Договір страхування, т.1, а.с.9-20). Згідно з п.5 Договору страхування позивачем застрахований транспортний засіб марки Ford Fiesta, реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі - застрахований автомобіль) - зокрема, за страховим ризиком «ДТП» (п.7.1.Договору). Безумовна франшиза за вказаним ризиком визначена п.7.1 Договору в розмірі 1% від страхової суми, яка в свою чергу складає 118900грн. Пунктом 3 Договору страхування вигодонабувачем визначено ПАТ КБ «Правекс - Банк». Згідно з п.8 Договір діє з 16.06.2012р. до 15.06.2013р.

22.01.2013р. на пр.Московському, 269 в м.Харкові сталась ДТП:

- ОСОБА_1, керуючи застрахованим автомобілем, при зміні напрямку руху не впевнилась, що це буде безпечним, та допустила зіткнення з автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2;

- ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1, не врахував дорожні умови, не обрав безпечну швидкість та допустив зіткнення з застрахованим автомобілем під керуванням ОСОБА_1,

що призвело до пошкодження обох транспортних засобів (т.1, а.с.18-19, 94-98, 117).

Згідно з Довідкою відділу Державтоінспекції Харківського міського управління МВС України в Харківській області від 30.01.2013р. №219/з (т.1, а.с.28-29, 117), ДТП сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 п.10.1. Правил дорожнього руху (далі - ПДР) України, а також внаслідок порушення ОСОБА_2 п.12.1. ПДР України; матеріали про ДТП щодо обох правопорушників направлені до Фрунзенського районного суду м.Харкова.

Постановою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 05.03.2013р. у справі №645/758/13-п ОСОБА_1 визнано винною у порушенні п.10.1. ПДР України, а ОСОБА_2 - винним у порушенні п.12.1. ПДР України (т.1, а.с.106-107).

При цьому адміністративний суд не встановив однаковий ступінь вини правопорушників, як це стверджує позивач (т.1, а.с.3, 168), а лише зазначив, що вбачає в діях обох водіїв склад адміністративного правопорушення та встановив факти вчинення кожним з учасників ДТП адміністративного правопорушення з накладенням на обох правопорушників однакового адміністративного стягнення (абзаци 5-7 мотивувальної частини Постанови від 05.03.2013р. у справі №645/758/13-п).

Згідно зі складеним на замовлення позивача Звітом №308 від 24.04.2013р. про оцінку розміру збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу (т.1, а.с.39-44), вартість матеріального збитку, завданого Страхувальнику позивача в результаті ДТП, складає 14901,71рн. (т.1, а.с.44).

Позивачем на підставі Договору страхування та заяви Страхувальника (т.1, а.с.34) був складений страховий акт №02/26682/2.1.5.1 від 04.03.2013р. (т.1, а.с.58), з якого вбачається наступне. За суму збитку позивачем прийнято вартість відновлювального ремонту згідно з рахунком ВАТ «Завод ім.Фрунзе» №ЗиФ-0182278 від 21.02.2013р. (т.1, а.с.57), що склала 14327,41грн., з якої позивачем вирахувано 1189грн. власної безумовної франшизи. Платіжним дорученням №419 від 07.03.2013р. позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 13138,41грн. на користь СТО - ВАТ «Завод ім.Фрунзе» (т.1, а.с.59).

Під час розрахунку позовних вимог позивач, вважаючи, що вина обох учасників ДТП є обопільною та має однаковий ступінь, поділив сплачену суму навпіл та вирахував франшизу відповідача:

(13138,41грн. - 50%) - 510грн. (т.1, а.с.4).

Цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 під час керування автомобілем ВАЗ 2101, д.н.з. НОМЕР_1, станом на 22.01.2013р. (дату ДТП) було застраховано Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/4477478 зі строком дії з 15-00год. 02.11.2012р. до 01.11.2013р. включно та лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого, 50000грн. і франшизою 500грн. (надалі - Поліс, т.1, а.с.127, 144).

У відзиві вих.№769/17 від 15.08.2013р. відповідач заперечив щодо ступеню вини, визначеного позивачем у розрахунку страхового відшкодування, зазначивши, що в Постанові Фрунзенського районного суду м.Харкова від 05.03.2013р. у справі №645/758/13-п не зазначено саме про однаковий ступінь вини. А отже, через відсутність встановлення ступеню вини кожного з учасників ДТП у його вчиненні, враховуючи приписи ст.1188 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, у відповідача відсутня можливість визначити розмір страхового відшкодування (т.1, а.с.139-140).

З урахуванням викладеного у відзиві відповідача та приймаючи до уваги матеріали адміністративної справи №645/758/13-п, а також те, що Фрунзенським районним судом м.Харкова до адміністративної відповідальності за порушення різних пунктів ПДР України притягнуто обох учасників ДТП - як особу, застраховану позивачем, так і особу, застраховану відповідачем, для повного та всебічного розгляду спору ухвалою суду від 15.08.2013р. у справі №905/4302/13 (т.1, а.с.149-150) було призначено судову автотехнічну експертизу зі встановлення ступеню вини кожного з учасників ДТП у його скоєнні. Обов'язок оплатити вартість експертного дослідження покладено на позивача як зацікавлену сторону.

У зв'язку з неотриманням відповіді на клопотання судового експерта №4357 від 03.09.2013р. про надання додаткових матеріалів та оплати за проведення експертного дослідження експертиза проведена не була (т.1, а.с.172).

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Тому в ухвалі про призначення судової експертизи суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості, суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, ст.1188 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Проаналізувавши наведені норми права, вивчивши документи, наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Учасниками ДТП від 22.01.2013р. були: ОСОБА_2, відповідальність якого застраховано відповідачем, та ОСОБА_1, автомобіль якої застраховано позивачем. При цьому виникнення ДТП спричинене винними діями обох її учасників. Ступінь вини кожного з учасників ДТП у її скоєнні Фрунзенським районним судом м.Харкова не встановлений (Постанова від 05.03.2013р. у справі №645/758/13-п).

З матеріалів даної справи за відсутності спеціальних знань неможливо встановити, що обидва водії однаково винні у вчиненні ДТП від 22.01.2013р. Судова автотехнічна експертиза у справі проведена не була через ухилення позивача як заінтересованої сторони від оплати витрат, пов'язаних з її проведенням, а також від надання необхідної для проведення експертизи інформації.

Отже, позивачем не доведено, що вина у скоєнні ДТП від 22.01.2013р. саме на 50% лежить на особі, яку застраховано відповідачем - ОСОБА_2 (тобто не доведено ступінь вини вказаної особи у скоєнні ДТП), що виключає можливість встановлення судом розміру збитків, пропорційного ступеню вини, як того вимагають приписи п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами ступінь вини застрахованої відповідачем особи у настанні дорожньо-транспортної пригоди. Зокрема, позивачем не доведено, що застрахований ним автомобіль Ford Fiesta (реєстраційний номер НОМЕР_2) пошкоджено на заявлену у позові суму 6059,20грн. саме в результаті неправомірних дій ОСОБА_2

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.129 Конституції України; ст.ст.993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України; ст.228 Господарського кодексу України; ст.27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 41, 43, 44, 49, 69, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення в порядку регресу 6059,20грн. матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 28.01.2014р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 5 прим.: 1 - до справи,

2 - сторонам, 2 - третім особам