Рішення № 36859453, 28.01.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.14р. Справа № 904/9362/13

За позовом Приватного підприємства "Енерго-Ресурс", м.Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

про стягнення 27 602,62 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: Ільєнко Ю.В., представник за довіреністю №29/11-13-Д від 29.12.13р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду від 04.12.13р. порушено провадження у справі №904/9362/13 за позовом Приватного підприємства "Енерго-Ресурс" (далі-позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення 27602,62 грн. Справу призначено до розгляду на 14.01.14р.

Ухвалою господарського суду від 14.01.14р. відкладено розгляд справи на 28.01.14р.

28.01.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи витребувані судом документи.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.13р. про порушення провадження у справі, який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання".

В матеріалах справи є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно якого адреса відповідача співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві, і на яку судом направлялась поштова кореспонденція з повідомленням про день, час та місце розгляду справи.

Крім того, позивачем були надані докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.01.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.12р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди приміщення №104/П-Д (далі - Договір оренди), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування на строк та на умовах даного Договору приміщення № 1, загальною площею 69,90 м2, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, житловий масив Тополя-2, будинок 28, корп. 7 (наділі - приміщення).

Згідно з п. 1.3. Договору оренди, приміщення передається з метою використання його для розміщення магазину розливного пива.

Відповідно до п. 1.5. Договору оренди, приміщення повинно бути передане позивачем і прийняте відповідачем по Акту прийому - передачі в термін не пізніше 5 робочих днів з моменту набрання чинності цим Договором. Акт прийому - передачі підписується позивачем та уповноваженим представником відповідача, скріплюється печатками сторін та є невід'ємною частиною даного Договору.

Як зазначено в п. 2.2. Договору оренди, договір укладено строком з 07.08.12р. до 31.07.13р.

Пунктом 3.1. Договору оренди передбачено, що орендна плата здійснюється в національній валюті України та складає:

- з 07.08.12р. - 31.08.12р. загальний розмір орендної плати за місяць складає 120,00 грн. з ПДВ (п.3.1.1. Договору оренди);

- з 01.09.12р. - 30.09.12р. загальний розмір орендної плати складає 964,00 грн. з ПДВ (п.3.1.2. Договору оренди);

- з 01.10.12р. - 06.08.13р. загальний розмір орендної плати за місяць складає 8400,00грн. з ПДВ (п. 3.1.3. Договору оренди).

В п. 3.2. Договору оренди зазначено про те, що орендна плата нараховується з дня підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення в оренду до дня повернення відповідачем приміщення позивачу по відповідному акту прийому - передачі, відповідно до п.п. 1.5. та 2.4. даного Договору або припинення фактичного користування приміщенням позивача.

Орендна плата сплачується відповідачем щомісячно до 5-го числа поточного місяця на підставі даного Договору оренди приміщення, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позивача (п. 3.3. Договору оренди).

Згідно з п. 3.4. Договору оренди, відповідач зобов'язаний протягом 5-ти днів з дня підписання акту прийому - передачі приміщення сплатити авансом орендну плату за перший місяць оренди приміщення та гарантійний платіж у розмірі згідно п. 3.1.3., що буде оплачений на протязі 20 днів з моменту підписання Договору. Гарантійний платіж враховується у якості оплати за останній місяць оренди приміщення, якщо сторони домовляються про інше.

Орендна плата не включає в себе вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат (п. 3.5. Договору оренди).

Як зазначено в п. 3.6. Договору оренди, усі витрати по утриманню та обслуговуванню орендованого приміщення, зазначені у п. 3.5. цього Договору, сплачується відповідачем позивачу згідно рахунків-фактур наданих позивачем або після укладання відповідачем відповідних договорів самостійно по розрахунковим (платіжним) документам відповідних служб, які надають послуги. Послуги зв'язку сплачуються відповідачем самостійно на підставі окремого договору з підприємством, яке надає послуги.

Згідно з п. 3.7. Договору оренди, не пізніше 10-го числа кожного місяця позивач надає відповідачу Акт наданих послуг за фактичну оренду приміщення за попередній місяць, що являється фактичним підтвердженням користування приміщенням.

Відповідно до п. 4.1.3. Договору оренди, відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити позивачу орендну плату за оренду приміщення.

Пунктом 6.1. Договору оренди передбачено, що у випадку невиконання однією із сторін, будь-якого зобов'язання, заяви або гарантії, зазначеної в даному Договорі, в наслідок чого іншій стороні будуть нанесені істотні збитки, винна сторона відшкодовує понесені збитки у повному обсязі.

За невиконання або неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 6.2. Договору оренди).

В п. 6.4. Договору оренди зазначено про те, що за затримку розрахунків з орендної плати та комунальних платежів більш ніж 5 робочих днів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (п. 2.1. Договору оренди).

Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору оренди позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення, що підтверджує акт прийому-передачі приміщення від 07.08.12р.

Позивач звертає увагу суду на те, що починаючи з січня 2013 року за відповідачем почала формуватися заборгованість за оренду приміщення, а саме не було повністю сплачено за січень 2013 року та за березень-травень 2013 року, тим самим відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за Договором оренди, а в кінці травня 2013 року відповідач залишив приміщення.

Таким чином, позивач зазначає про те, що відповідач має заборгованість за оренду приміщення перед позивачем у розмірі 24 737,10 грн. та заборгованість по компенсації комунальних витрат у розмірі 596,04 грн.

26.09.13р. з метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 1 про повернення заборгованості за договором оренди приміщення та нарахованих штрафних санкцій. Як зазначає позивач, вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору оренди, позивачем відповідно до п. 6.4. Договору оренди та чинного законодавства України була нарахована пеня за несвоєчасну оплату орендної плати у розмірі 1 750,39 грн. та пеня за несвоєчасну оплату комунальних платежів у розмірі 35,79 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем були нараховані 3% річних на суму заборгованості по орендній платі у розмірі 474,94 грн., а також 3% річних на суму заборгованості за несвоєчасну оплату комунальних платежів у розмірі 8,36 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за оренду приміщення у розмірі 24 737,10 грн., заборгованість по компенсації комунальних витрат у розмірі 596,04 грн., пеню за несвоєчасну оплату орендної плати у розмірі 1750,39 грн., пеню за несвоєчасну оплату комунальних платежів у розмірі 35,79 грн., 3% річних на суму заборгованості по орендній платі у розмірі 474,94 грн., 3% річних на суму заборгованості за несвоєчасну оплату комунальних платежів у розмірі 8,36 грн., всього 27602,62 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору оренди на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав. Окрім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України, умови Договору оренди та обставини справи, господарський суд вважає вимоги позивача в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 24 737,10 грн. та компенсації комунальних витрат у розмірі 596,04 грн., обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 6.4. Договору оренди передбачено, що за затримку розрахунків з орендної плати та комунальних платежів більш ніж 5 робочих днів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

На підставі п. 6.4. Договору оренди, позивачем була нарахована пеня за несвоєчасну оплату орендної плати у розмірі 1 750,39 грн. та пеня за несвоєчасну оплату комунальних платежів у розмірі 35,79 грн.

Розрахунок пені за несвоєчасну оплату комунальних платежів у розмірі 35,79 грн., господарським судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

При перевірки розрахунку суми пені за несвоєчасну оплату орендної плати у розмірі 1750,39 грн., господарський суд встановив, що він зроблено невірно, оскільки в супереч ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, позивач у декількох випадках при нарахуванні пені за окремі періоди заборгованості, нараховував пеню за більшу кількість днів ніж за дозволені 182 дні, що є неправомірним.

Після перерахунку проведеного господарським судом в "ЛІГА:ЗАКОН" відповідно до вимог чинного законодавства України та умов Договору оренди, пеня складає 1 727,33 грн. (за період з 15.01.13р. по 15.07.13р. - 25,83 грн.; за період з 14.03.13. по 11.09.13р. -599,74грн.; за період з 15.04.13р. по 13.10.13р. - 585,01 грн.; за період з 13.05.13р. по 10.11.13р. - 516,75 грн.)

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату орендної плати підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 1 727,33 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних на суму заборгованості по орендній платі у розмірі 474,94 грн., а також 3% річних на суму заборгованості за несвоєчасну оплату комунальних платежів у розмірі 8,36 грн., розрахунок яких господарським судом також був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягають заборгованість з орендної плати у розмірі 24 737,10 грн., заборгованість по компенсації комунальних платежів у розмірі 596,04 грн., пеня за несвоєчасну оплату орендної плати у розмірі 1 727,33 грн., пеня за несвоєчасну оплату комунальних платежів у розмірі 35,79 грн., 3% річних на суму заборгованості з орендної плати у розмірі 474,94 грн., 3% річних на суму заборгованості за несвоєчасну оплату комунальних платежів у розмірі 8,36 грн., а в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати в частині стягнення судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті вартості правової допомоги за договором № 1 від 29.12.13р. у розмірі 1 500 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Таким чином, господарський суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, оцінює правові послуги, надані адвокатом Ільєнко Ю.В. позивачу по даній справі у розмірі 1500 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, Законрм України "Про адвокатуру", ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 48, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "ЕНЕРГО - РЕСУРС" (01601, м.Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, 3-й під'їзд, оф. 306, код ЄДРПОУ 36087128) заборгованість з орендної плати у розмірі 24 737,10 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять сім грн. 10 коп.), заборгованість по компенсації комунальних платежів у розмірі 596,04 грн. (п'ятсот дев'яносто шість грн. 04 коп.), пеню за несвоєчасну оплату орендної плати у розмірі 1 727,33 грн. (одна тисяча сімсот двадцять сім грн. 33 коп.), пеню за несвоєчасну оплату комунальних платежів у розмірі 35,79 грн. (тридцять п'ять грн. 79 коп.), 3% річних на суму заборгованості з орендної платі у розмірі 474,94 грн. (чотириста сімдесят чотири грн. 94 коп.), 3% річних на суму заборгованості за несвоєчасну оплату комунальних платежів у розмірі 8,36 грн. (вісім грн. 36 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1719,06 грн. (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять грн. 06 коп.), витрати по сплаті вартості правової допомоги у розмірі 1 500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот грн. 00 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 29.01.14р.