Постанова № 36859319, 24.01.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2014 року 810/105/14-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АДІТУМ МАРКЕТ" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Адітум Маркет» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного Управління Міндоходів у Київської області щодо не прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності декларування показників задекларованих в деклараціях з ПДВ за липень 2013 року та серпень 2013 року, згідно Акту № 306/22-03/33558727 «Про результати документальної виїзної позапланової перевірки приватного підприємства «Адітум Маркет»;

- зобов’язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київської області привести до відповідності дані обліку та особистого рахунку платника податків ПП «Адітум Маркет», задекларовані за липень 2013 року і серпень 2013 року податкові зобов’язання та задекларований податковий кредит;

- визнати протиправними дії відповідача щодо корегування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ ПП «Адітум Маркет» в розрізі контрагентів на підставі Акту № 306/22-03/33558727;

- зобов’язати державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київської області вилучити з ІС «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію, внесену на підставі Акту № 306/22-03/33558727.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, на його думку, податковий орган дійшов неправильних і незаконних висновків щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, припустився бездіяльності, що виявилась у неприйнятті податкового повідомлення-рішення у зв’язку з виявленими в результаті перевірки порушеннями податкового законодавства.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав суду письмове клопотання з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання також не з’явився, просив розглянути справу в порядку письмового провадження. Свою думку стосовно заявленого позову висловив в письмових заперечення, згідно яких просив у задоволенні позову відмовити.

За таких обставин та керуючись ч. 4 ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу начальника ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 06.11.2013 року № 394, направлень на перевірку №№ 367, 368 від 06.11.2013 року та на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідачем з 06.11. по 14.11.2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватне підприємство «Адітум Маркет» з питання дотримання достовірності декларування показників, задекларованих в деклараціях з податку на додану вартість за липень 2013 року та серпень 2013 року.

За результатами перевірки, перевіряючими складено акт від 21.11.2013 року № 306/22-03/33558727.

У висновках акту, складеного за результатами декларацій з ПДВ, інформації комп’ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби АРМ «Митниця», програмного комплексу АІС «Податки», АРМ «Аудит», АРМ «Бест звіт», АІС «Облік податків і платежів», системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, Єдиного реєстру податкових накладних та АІС «Податковий блок», перевіряючі зробили висновок про те що операції здійснені позивачем за липень-серпень 2013 року не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено ділової мети, що є порушенням ст. 185, 187, 188, 198 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України - документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

З наведеної норми вбачається, що ініціюється перевірка з обов'язковим дотриманням вимог, встановлених пп. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України щодо необхідності її проведення саме на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, тобто з урахуванням усіх перелічених документів в їх сукупності, а не лише на підставі даних податкових декларацій.

Між тим, відповідач здійснюючи перевірку без первинних документів та лише за результатами аналізу даних аналізу баз даних АІС “Реєстр платників податків”, АІС “Аудит”, АІС “Бест-Звіт”, АІС “Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України” фактично здійснив камеральну перевірку, змістом якої є арифметична перевірка заповнення даних, внесених платником податків у декларацію й правильності застосування коефіцієнтів, назвавши її, при цьому, позаплановою виїзною документальною перевіркою.

Наведене вказує на порушення норм чинного законодавства при складанні акту перевірки, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є суб'єктивним припущенням перевіряючих та порушенням відповідачем не тільки встановленого законодавством порядку проведення перевірки, але й є доказом його невиконання.

Крім того, згідно статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено методичні рекомендації взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів (далі - наказ № 266).

Згідно пункту 1.3 наказу № 266, для реалізації методичних рекомендацій створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Пунктом 2.8 наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Отже, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість з додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, і повинні їм відповідати.

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункту 2.10 наказу № 266, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 наказу № 266, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.19 наказу № 266 передбачено, що у разі виявлення працівником підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб під час проведення камеральної перевірки податкової звітності помилок, допущених працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності з паперового носія така інформація передається до підрозділу ведення та захисту податкової звітності, шляхом направлення службової записки, з метою усунення помилки.

Згідно пункту 2.20 наказу № 266, за наслідками перевірки отриманої інформації працівниками органу ДПС: усуваються помилки, допущені працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності органом ДПС з паперового носія; враховуються уточнюючі розрахунки (у разі їх подання платником ПДВ); складаються акти перевірки платника ПДВ (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) із обов'язковим зазначенням у розрізі контрагентів донарахованих сум ПДВ.

Пунктом 2.21 наказу № 266 передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно пункту 4.15 наказу, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

З аналізу зазначених положень можна зробити висновок, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Оскільки, за наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, податкова не мала права на корегування показників податкової звітності з податку на додану вартість ПП «Адітум Маркет», а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Таким чином, якщо позивач вважає, що в нього є певні грошові зобов’язання перед державним бюджетом, він має самостійно їх обчислити і визначити, подавши до податкового органу податкову декларацію або уточнюючий розрахунок, звернення до суду для реалізації цього права не потребується.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Це означає, що факт порушення прав позивача в спірних правовідносинах відсутній.

Таким чином, в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київської області щодо корегування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість приватного підприємства «Адітум Маркет» в розрізі контрагентів на підставі Акту № 306/22-03/33558727.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київської області привести до відповідності дані обліку та особистого рахунку платника податків Приватного підприємства «Адітум Маркет», задекларовані за липень 2013 року і серпень 2013 року.

Зобов’язати державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київської області вилучити з ІС «Податковий блок» розділу «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію, внесену на підставі Акту № 306/22-03/33558727.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.