Рішення № 3685794, 21.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.09 р. Справа № 2/152пд

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Москаленко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал” м. Краматорськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ

про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору

За участю

представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 21.05.2009р. оголошено перерву

до 16 год. 00 хв. 21.05.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне виробниче підприємство “Краматорський водоканал” м. Краматорськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ про прийняття п. 5.2. договору № 9063 від 01.02.2009р. в редакції Комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обов’язковість, в силу закону, укладення договору на приймання стоків до комунальної каналізації, направлення проекту договору на приймання стоків до комунальної каналізації № 9063 від 01.02.2009р. відповідачеві для підписання та виникнення розбіжностей між сторонами під час укладання даного договору, які викладені у протоколі розбіжностей. Як на правову підставу заявленого позову позивач посилається на Закон України “Про житлово-комунальні послуги”, Закон України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуденкових територій”, ст. 181 ГК України.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де вказує, що проти прийняття п. 5.2. договору в редакції позивач заперечує та просить прийняти вказаний пункт в редакції протоколу розбіжностей. В обґрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. 6, 626, 627 ГК України.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем у відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України направлено Відкритому акціонерному товариству “Краматорський завод важкого верстатобудування” проект договору на приймання стоків до комунальної каналізації № 9063 від 01.02.2009р., підписаний з боку позивача.

13.04.2009р. Відкрите акціонерне товариство “Краматорський завод важкого верстатобудування” направило на адресу позивача спірний договір підписаний з протоколом розбіжностей.

08.12.2008р. позивачем на адресу відповідача направлено протокол врегулювання розбіжностей.

Згідно до матеріалів справи протокол врегулювання розбіжностей між сторонами підписаний не був.

У зв’язку з тим, що сторони не підписали договір на приймання стоків до комунальної каналізації № 9063 від 01.02.2009р., оскільки не досягли домовленості по пункту 5.2. договору Комунальне виробниче підприємство “Краматорський водоканал” звернулося до господарського суду із вимогами про прийняття п. 5.2. договору в його редакції, а саме: “За несвоєчасну оплату послуг Водоканалу Абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% від загальної суми боргу в відповідності з Законом України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуденкових територій” № 686-ХІV від 20.05.1999р.”.

Відповідач проти прийняття пункту 5.2. договору в редакції позивача заперечує та просить викласти його в наступній редакції “За несвоєчасну оплату послуг Водоканалу Абонент сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від сумит простроченого платежу за кожний день прострочення”

Вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.

Порядок укладання договорів визначений ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України.

В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.

Особливості укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст.184 ГК України. Так, відповідно до ч.3 ст.184 ГК України укладенні господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладання господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Як встановлено під час судового розгляду справи, сторонами повністю дотримано вимоги ст.181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладання господарських договорів.

Предметом договору від 01.02.09р. № 9063, який містить спірний пункт, є приймання стоків в комунальну каналізацію, а Споживач зобов’язується оплачувати отримані послуги з водовідведення за встановленими тарифами (цінами) в строки та умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Наведе свідчить про те, що відносини між сторонами даного спору з приводу надання послуг з приймання господарсько-побутових стоків, згідно договору № 9063 від 01.02.2009 року, регулюються, зокрема, положеннями Господарського кодексу України, а також чинними Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення, зі змісту яких вбачається, що Комунальне виробниче підприємство “Краматорський водоканал” - виробник (постачальник) послуг, а Відкрите акціонерне товариство “Краматорський завод важкого верстатобудування” є споживачем (абонентом) у розумінні Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення, якими передбачений єдиний та обов’язковий порядок відпускання води та приймання стічних вод лише шляхом укладання договору.

Розглянувши редакцію спірного п 5.2. договору суд виходить з наступного, приписами ст. 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначені всі умови договорів про надання житлово-комунальних послуг, у тому числі, й відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору та є істотні умовами договору, обов’язкові для включення в договори на житлово-комунальні послуги.

Із змісту статті 1 Закону України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживані комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” вбачається, що законом визначено обов’язковість в умовах договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій забезпечення виконання зобов’язань відповідно до чинного законодавства, а сама, цією нормою встановлено, що такі договори, що укладаються із суб’єкти підприємницької діяльності повинні містити їх зобов’язання щодо сплати комунальних послуг за тарифами, які у встановленому законом порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території та щодо сплати пені в розмірі одного відсотку від суми простроченого платежу за кожний день прострочення за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги.

Приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, існує колізія нормативних актів з приводу розміру пені, яка підлягає застосуванню в даному випадку.

Згідно преамбули Закону "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", він встановлює відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій.

В той же час, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (згідно його преамбули) регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Таким чином, застосуванню підлягає Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", оскільки він є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини у сфері надання житлово-комунальних послуги, до яких зокрема відноситься й водовідведення.

За таких обставин за висновками суду п. 5.2. договору 9063 від 01.02.2009р. підлягає прийняттю в реакції позивача.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним та не приймаються судом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позов обґрунтованим, та підлягаючим задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, Законом України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги”, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал” м. Краматорськ до Відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладанні договору задовольнити повністю.

Пункт 5.2. договору на приймання стоків до комунальної каналізації № 9063 від 01.02.2009р. прийняти в редакції позивача.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування” (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Оржоникидзе, 6, ЄДРПОУ 00222999) на користь Комунального виробничого підприємства “Краматорський водоканал” (84313, м. Краматорськ, вул. Южна, 6, ЄДРПОУ 05524251) судові витрати: державне мито у розмірі 85грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання було оголошено повний текст рішення.

Суддя