Ухвала суду № 36857415, 28.01.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

28 січня 2014 року Справа № 808/646/14 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Шара І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1, с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000531502 від 09.01.2014.

Відповідно до ч.1 ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, з огляду на наступне.

1. Частиною 3 статті 106 КАС України, зокрема, встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції чинній на момент підписання та надходження адміністративного позову до суду - далі Закон України №3674-VI).

Відповідно до п.1 ст. 2 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду.

Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (п.1 ст.3 Закону України 3674-VI від 08.07.2011).

Згідно з положеннями до ч.1 ст.4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів підпункту 1 п. 3 ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 1 п. 3 ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно із ст. 8 Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 1 січня 2013 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі в сумі - 1218 гривень.

Отже, з 01.01.2014 мінімальний розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 1218 грн., максимальний - 4872 грн., за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру - 73,08 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України №3674-VI під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної або відхиленої частини вимоги.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача-суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Отже, враховуючи вищезазначене та перевіривши адміністративний позов та додатки до позову, адміністративний позов ОСОБА_1 має вимоги з ознаками майнового характеру, тому позивач має сплатити судовий збір розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1218 грн., та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 4 Закону України №3674-VI.

В матеріалах адміністративного позову міститься квитанція №3055.160.1 від 22.01.2014, відповідно до якої позивачем сплачено 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок) судового збору.

Отже, судовий збір за вимогу майнового характеру сплачений не в повному розмірі, встановленому Законом України №3674-VI.

З урахуванням викладеного, позивачеві належить доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання суду доказів сплати суми судового збору в розмірі, що не вистачає, оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв'язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів Державний бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача ГУДКCУ у Запорізькій області, р/р №31215206784006, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, за позовом «_______» (найменування позивача), Запорізький окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35450335.

2. Крім того, у відповідності до приписів ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

При перевірці матеріалів адміністративного позову судом з'ясовано, що позивачем не виконано приписи вищезазначеної норми, оскільки в додатках до адміністративного позову відсутня копія позову з додатками для відповідача.

3. До того ж, позивачем не виконані приписи пункту 2 ч. 1 ст. 106 КАС України, яким визначено, що у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.

У порушення цих вимог, позивачем у вступній частині позову зазначена неповна адреса позивача, а саме: с. Лютенька, Гадяцький район, Полтавська область, - проте не зазначено ні вулиці, ні номеру будівлі, за яким проживає позивач. В матеріалах адміністративної справи також відсутні будь-які інші відомості про місцезнаходження позивача за вказаною адресою.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в майбутньому вказаний недолік позовної заяви, у разі відкриття провадження у справі, може унеможливити повідомлення позивача про дату, час та місце судових засідань, оскільки у разі отримання листа з такою адресою поштове відділення повертає лист відправнику з відміткою «неповна адреса», тому що відповідно до пп. 42.1, 42.2 п. 42 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається найменування адресата: для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові (у називному відмінку), для юридичних осіб - повне найменування підприємства, установи, організації, а також посада, ім'я та прізвище адресата. Поштова адреса на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення.

Отже, позивачу необхідно вказати у адміністративному позові його повну адресу.

4. Окрім вищезазначеного, згідно ч. 5 ст. 106 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Зазначені вище вимоги КАС України позивачем не дотримані, оскільки у вступній частині позову не зазначені поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо така є, представника за довіреністю, яким підписано позов.

До того ж, позивачем до адміністративного позову не додано документа, який підтверджує особу позивача (копію паспорту), що позбавляє суд можливості перевірити його адміністративну процесуальну дієздатність під час вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства та позбавляють суд можливості правильно визначити зміст позовних вимог та всебічно дослідити фактичні обставини по справі з метою правильного вирішення спору по суті, а тому, згідно з ч.1 ст.108 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст.106, 108, 160, 165 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 20 лютого 2014 року (з урахуванням поштового перебігу).

3. Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви подати до канцелярії Запорізького окружного адміністративного суду/надіслати до суду: належним чином оформлений доказ сплати суми судового збору в розмірі, що не вистачає, з урахуванням вимог, зазначених в пункті 1 мотивувальної частини цієї ухвали; уточнений адміністративний позов з урахуванням зазначеного в пунктах 3, 4 мотивувальної частини цієї та вимог ч.3 ст. 106 КАС України; документи, зазначені у пунктах 2, 4 мотивувальної частини цієї (з урахуванням вимог ч.3 ст. 106 КАС України).

4. Роз'яснити, що згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

5. Копію цієї ухвали надіслати ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара