Рішення № 36856816, 23.01.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2014 р.Справа № 916/1423/13

Позивач: Одеський державний університет внутрішніх справ

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр - Будінвест"

Про зобов'язання виконати умови договору

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Лисюк Ю.В. - довіреність №6358 від 17.12.2013р.

Від відповідача: Чумаченко І.І. - довіреність від 19.04.2013р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Одеський державний університет внутрішніх справ, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр- Будінвест" про зобов'язання відповідача виконати п. 2.2.1, п. 4.2 договору №1 від 22.11.2003р. та п.п. 1, 3, 4 додатку №1 до договору №1 від 22.11.2003р.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на своїх вимогах.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи ,заслухав пояснення представників сторін, суд встановив:

22 листопада 2003р. між Одеським юридичним інститутом Національного університету внутрішніх справ (ОЮІ НУВС), правонаступником якого є Одеський державний університет внутрішніх справ (Замовник - забудовник) та ТОВ "Центр-Будінвест" (Інвестор) був укладений Договір №1 про будівництво багатоквартирного житлового будинку, а також нового повністю критого гаражу для ОЮІ НУВС на території ОЮІ НУВС, предметом якого є забезпечення будівництва житлового будинку, а також нового повністю критого гаражу за адресою: м.Одеса, вул..Жуковського, 9.

За умовами п. 2.2. Договору після закінчення будівництва та вводу об'єкта в експлуатацію Замовнику - забудовнику передається у власність критий гараж площею, рівною повній площі "пятна забудови" існуючого гаражу та житло у розмірі 3% від загальної площі житлового будинку (п.2.2.1), а Інвестору передається у власність 97% від загальної площі житлового будинку (п.2.2.2).

Згідно п.4.2 Договору по закінченню будівництва передача об'єктів у власність здійснюється таким чином: Замовнику-забудовнику передаються гараж та квартири відповідно до п. 2.2.1, Інвестору передається житловий будинок відповідно до п. 2.2.2.

Додатком №1 до Договору №1 від 22.11.2003р. сторони домовилися, що Інвестор за рахунок власних коштів придбає для Замовника-забудовника квартири загальною площею до 360 кв.м в районах міста, що будуються; кількість 1-2-3 - кімнатних квартир в межах зазначеної площі , визначається Замовником-забудовником; придбання всіх квартир має бути здійснено не пізніше 01.06.2007р. У разі невиконання або неналежного виконання умови щодо придбання квартир у строк не пізніше 01.06.2007р. Інвестор сплачує пеню Замовнику-забудовнику в розмірі 5% від вартості всієї площі квартир, що виділяються для працівників правоохоронних органів за кожен прострочений місяць. Після виконання всіх пунктів цього Додатку зобов'язання Інвестора відносно Замовника-забудовника в частині надання житла (п.2.2.1 та п.4.2. Договору №1 від 22.11.2003р.) вважаються повністю виконаними , про що складається відповідний акт.

Позивач у справі зазначає, що з метою виділення квартир на адресу ТОВ "Центр-Будінвест" (Інвестор) листами від 06.12.2006р. вих.№3772, від 26.12.2006р. вих.№3896, від 26.02.2008р. вих.№403 були направлені списки працівників університету. На підставі наявної інформації фактично було надано квартири загальною площею 231, 0 кв.м (інформація щодо надання ще одної квартири площею не менш ніж 50,0 кв.м - у позивача відсутня), що, на думку позивача, свідчить про часткове виконання Інвестором прийнятих на себе зобов'язань. Листами від 21.09.2012р. за №3787 та від 11.10.2012р. за №3962 позивач знов запропонував відповідачу виконати прийняті на себе зобов'язання щодо передачі залишку житлової площі та нежитлових приміщень. Листом від 13.12.2012р. за №06/12.12 ТОВ "Центр-Будінвест" повідомило про виконання своїх зобов'язань у повному обсязі.

Такі дії відповідача позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд зобов'язати ТОВ "Центр-Будінвест" виконати п. 2.2.1, п. 4.2 Договору №1 від 22.11.2003р. та п.п. 1 ,3, 4 додатку №1 до Договору №1 від 22.11.2003р.

Нормативного обґрунтування позовних вимог позивач у тексті позовної заяви не навів. В ході судових засідань у якості обґрунтування позову представник позивача зазначив, що Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач також зазначив, що позовну заяву подано в межах строку позовної давності, оскільки п.п. 2.2.1 Договору відноситься у рівних частинах як до квартир, так і до гаражу, а введення об'єкту в експлуатацію не відбулося.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що за умовами п. 2.2.1 Договору після закінчення будівництва та вводу об'єкта в експлуатацію Замовнику -забудовнику передається у власність критий гараж площею, рівною повній площі "пятна забудови" існуючого гаражу та житло у розмірі 3% від загальної площі житлового будинку. Ця ж умова міститься у п. 4.2 Договору. При цьому, відповідно до п. 3.2.11 Договору Інвестор зобов'язаний по закінченню будівництва об'єкта оформити акт вводу в експлуатацію та передати житловий будинок і гараж, а також інженерні мережі до них в експлуатацію відповідним організаціям.

Відповідач зазначає, що за умовами додатку №1 до Договору сторони домовилися, що загальна площа квартир, що передаються Замовнику -забудовнику має бути до 360 кв.м, а не 360 кв.м, як на тому наполягає позивач. За таких обставин, відповідач вважає, що з урахуванням площі квартири, наданої Адзеленко О.В. (інформація щодо надання якої відсутня у позивача), він свої зобов'язання виконав, адже, згідно листа Одеського державного університету внутрішніх справ від 26.04.2008р. за №403 після надання відповідної квартири ( площа якої має складати не менш ніж 50 кв.м) зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест" в частині надання житла згідно п.п. 2.2.1 та п. 4.2 Договору будуть повністю виконані.

Крім того, відповідач зазначає, що за змістом Договору №1 від 22.11.2003р., з урахуванням положень Додатку №1 до цього Договору, строк надання житла (квартир) був встановлений до 01.06.2007р. Враховуючи ст..261 Цивільного кодексу України, строк позовної давності, встановлений ст..ст. 257, 258 Цивільного кодексу України, в межах якого позивач вправі звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів з метою виконання ТОВ "Центр-Будінвест" виконати зобов'язання по Договору №1 від 22.11.2003р., починається з 01.06.2007р. За таких обставин, позивач вважає, що строк позовної давності щодо зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест" надати житло сплив 01.06.2010р., а у частині сплати пені - 01.06.2008р. та просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання виконання умов Договору у частині передачі житла.

Стосовно вимоги позивача щодо зобов'язання виконати умови Договору у частині передачі нежитлових приміщень - критого гаражу площею, рівною повній площі "пятна забудови" існуючого гаражу, відповідач вважає, що на даний час строк виконання цього зобов'язання ще не настав, адже об'єкт в експлуатацію ще не введений.

Розглянув матеріали справи, суд доходить до такого висновку:

Дійсно, згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 листопада 2003р. між Одеським юридичним інститутом Національного університету внутрішніх справ (ОЮІ НУВС), правонаступником якого є Одеський державний університет внутрішніх справ (Замовник - забудовник) та ТОВ "Центр-Будінвест" (Інвестор) був укладений Договір №1 про будівництво багатоквартирного житлового будинку , а також нового повністю критого гаражу для ОЮІ НУВС на території ОЮІ НУВС, предметом якого є забезпечення будівництва житлового будинку, а також нового повністю критого гаражу за адресою: м.Одеса, вул.. Жуковського, 9.

За умовами п. 2.2. Договору після закінчення будівництва та вводу об'єкта в експлуатацію Замовнику -забудовнику передається у власність критий гараж площею, рівною повній площі "пятна забудови" існуючого гаражу та житло у розмірі 3% від загальної площі житлового будинку (п. 2.2.1), а Інвестору передається у власність 97% від загальної площі житлового будинку (п. 2.2.2).

Згідно п. 4.2 Договору по закінченню будівництва передача об'єктів у власність здійснюється таким чином: Замовнику-забудовнику передаються гараж та квартири відповідно до п. 2.2.1, Інвестору передається житловий будинок відповідно до п. 2.2.2.

Додатком №1 до Договору №1 від 22.11.2003р. сторони домовилися, що Інвестор за рахунок власних коштів придбає для Замовника-забудовника квартири загальною площею до 360 кв.м в районах міста, що будуються; кількість 1-2-3 - кімнатних квартир в межах зазначеної площі , визначається Замовником-забудовником; придбання всіх квартир має бути здійснено не пізніше 01.06.2007р. У разі невиконання або неналежного виконання умови щодо придбання квартир у строк не пізніше 01.06.2007р. Інвестор сплачує пеню Замовнику-забудовнику в розмірі 5% від вартості всієї площі квартир, що виділяються для працівників правоохоронних органів за кожен прострочений місяць. Після виконання всіх пунктів цього Додатку зобов'язання Інвестора відносно Замовника-забудовника в частині надання житла (п. 2.2.1 та п. 4.2. Договору №1 від 22.11.2003р.) вважаються повністю виконаними, про що складається відповідний акт.

Отже, за результатами укладення Додатку №1 до Договору №1 від 22.11.2003р. сторонами за взаємною згодою було змінено порядок виконання зобов'язання Інвестором - ТОВ "Центр-Будінвест" у частині надання житла. При цьому, порядок виконання зобов'язання у частині передачі гаражу змінено не було.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 цього Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Умовами Договору №1 від 22.11.2003 року (з урахуванням положень Додатку №1) встановлено, що ТОВ "Центр-Будінвест" придбає для Замовника-забудовника - позивача у справі , квартири загальною площею до 360 кв.м. Отже, сторонами не було визначено конкретну загальну площу квартир, яка має бути передана позивачу, у той же час під визначенням "до 360 кв.м" розуміється площа, яка може бути і меншою за 360 кв.м. У листі від 26.04.2008р. № 403 позивач зазначив, що площа квартири, яка має бути надана працівнику Адзеленко О.В. має складати не менше 50 кв.м. Водночас, у вказаному листі позивач підтвердив, що після надання відповідної квартири зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест" в частині надання житла, згідно п.п. 2.2.1 та п. 4.2. Договору будуть повністю виконані,. Отже, Замовник-забудовник погодив загальний розмір площі квартир, які мають бути передані Інвестором у меншому розмірі ніж 360 кв.м. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про звернення позивача, згідно п. 2 Додатку №1 до Договору №1 від 22.11.2003 року до ТОВ "Центр-Будінвест" після надіслання листа № 403 від 26.04.2008р. з приводу необхідності виділення квартир іншим працівникам.

Одночасно слід зауважити, що відповідачем у справі не надано належних та допустимих доказів виконання ТОВ "Центр-Будінвест" зобов'язань стосовно надання квартири працівнику позивача Адзеленко О.В., що свідчить про невиконання ним свого обов'язку щодо виконання п. 2.2.1, п. 4.2 Договору №1 від 22.11.2003р. та п.п. 1, 3, 4 додатку №1 до Договору №1 від 22.11.2003р. у частині передачі житла.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо належного виконання ТОВ "Центр-Будінвест" зобов'язань стосовно надання квартири працівнику позивача Адзеленко О.В., оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, підтверджуючі отримання квартири вказаним працівником. Водночас посилання відповідача на зміну керівництва та складу власників ТОВ "Центр-Будінвест", в зв'язку з чим відповідач не може надати документи щодо передачі відповідної квартири також не приймається судом до уваги, з огляду на те, що і у позивача відсутні відповідні документи, що свідчить про невиконання відповідачем листа позивача № 403 від 26.02.2008 р. стосовно надання квартири Адзеленко О.В.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 статті 223 Господарського кодексу України встановлено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Загальний строк позовної давності ,встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України та складає три роки. Статтею 261 цього Кодексу передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, за змістом Договору №1 від 22.11.2003 р., з урахуванням положень п. 3 Додатку №1 до Договору №1 від 22.11.2003 р., строк надання житла (квартир) був визначений "не пізніше 01.06.2007 року".

Згідно ч.1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Матеріали справи містять лист Одеського юридичного інституту від 26.02.2008р. за №403, який містить прохання замість надання двокімнатної квартири працівнику інституту Савченко С.А. на підставі листа від 26.12.2006р. за №3896 надати двокімнатну квартиру площею не менш ніж 50 кв.м Адзеленко О.В. Доказів вчинення відповідачем - ТОВ "Центр-Будінвест" дій щодо визнання свого обов'язку та надання квартири Адзеленко О.В. матеріали справи не містять, про що вже було зазначено судом. Отже, строк позовної давності щодо зобов'язання ТОВ "Центр-Будінвест" надати житло (квартири) сплив - 01.06.2010 р., про що позивач був обізнаний. Навіть якщо вважати, що ТОВ "Центр-Будінвест" надало квартиру Адзеленко О.В., а отже, вчинило дії, що свідчать про визнання ним свого обов'язку щодо надання квартир, строк позовної давності у цьому випадку слід відраховувати з 26.02.2008р. і сплив він 26.02.2011р.

Листування сторін у 2012р. не свідчить про переривання строку позовної давності, адже, по-перше, як вже зазначено вище, строк позовної давності сплив ще у 2011р., по-друге, відповіді ТОВ "Центр-Будінвест", надані у 2012р., не свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку.

З матеріалів справи вбачається, що позов подано Одеським державним університетом внутрішніх справ лише 30.05.2013 року.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 267 цього Кодексу, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, враховуючи, що строк позовної давності для звернення з відповідними вимогами, передбачений ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України, сплив, і позивачем не наведено поважності причин пропущення такого строку, приймаючи до уваги подану ТОВ "Центр-Будінвест" заяву про застосування строків позовної давності, у задоволенні позовних вимог Одеського державного університету внутрішніх справ щодо зобов'язання відповідача виконати умови Договору №1 від 22.11.2003 р. та Додатку №1 до нього у частині передачі житла (квартир) слід відмовити.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання виконати умови п. 2.2. та п. 4.2 Договору №1 від 22.11.2003р. у частині передачі у власність критого гаражу, то з цього приводу слід зазначити таке: за умовами п.2.2. Договору після закінчення будівництва та вводу об'єкта в експлуатацію Замовнику -забудовнику передається у власність критий гараж площею, рівною повній площі "пятна забудови" існуючого гаражу. Згідно п.4.2 Договору гараж передається Замовнику-забудовнику у власність по закінченню будівництва.

Отже, при укладанні Договору сторони домовилися, що передача гаражу відбудеться тільки після закінчення будівництва та вводу об'єкта в експлуатацію.

Згідно листа Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області від 14.01.2014р. за №05/1 -300 відомості відносно прийняття в експлуатацію „Багатоповерхового будинку із вбудованими офісними приміщеннями та гаражем" за адресою: м.Одеса, вул. Жуковського, 9 в Інспекції відсутні. Отже, станом на дату розгляду справи будинок в експлуатацію не введено.

За таких обставин, суд доходить до висновку про те, що на даний час обов'язок ТОВ "Центр-Будінвест" щодо передачі у власність Замовнику -забудовнику критого гаражу площею, рівною повній площі "пятна забудови" існуючого гаражу, ще не настав, і позивач з цією позовною вимогою звернувся до суду передчасно. Дана обставина є підставою для відмови у задоволенні цієї вимоги позивача.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Одеського державного університету внутрішніх військ - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28 січня 2014р.

.

Суддя Рога Н. В.