ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 911/4283/13 23.01.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Торговий Альянс Норд"
до Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Ільєнко О.О.
У засіданні брали участь:
від позивача: Дроздов А.І. (представник за довіреністю);
від відповідача: Лихацька К.М. (представник за довіреністю).
В судовому засіданні 23 січня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
15 листопада 2013 року Приватне акціонерне товариство "Торговий Альянс Норд" (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою № 888 від 08 листопада 2013 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" (відповідач) заборгованості за договором поставки № ТАН-826 від 26.04.2013 року в розмірі 501 353,47 грн. (п'ятсот одна тисяча триста п'ятдесят три гривні 47 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № ТАН-826 від 26.04.2013 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
29 листопада 2013 року позивач подав до канцелярії Господарського суду Київської області заяву № 1001 від 26.11.2013р. «Про збільшення розміру позовних вимог по справі № 911/4283/13» в якій Приватне акціонерне товариство "Торговий Альянс Норд" просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" заборгованості за договором поставки № ТАН-826 від 26.04.2013 року в сумі 738 557,49 грн. з них: основного боргу - 501 353,47 грн., пені - 18 916,48 грн., 30% річних - 43 249,36 грн. та договірної санкції - 175 038,19 грн.
Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 30.12.2013р. через канцелярію подав до Господарського суду міста Києва заяву № 1027 від 25.12.2013р. «Про зменшення розміру позовних вимог по справі» в якій Приватне акціонерне товариство "Торговий Альянс Норд" просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" заборгованості за договором поставки № ТАН-826 від 26.04.2013 року в сумі 728 557,49 грн. з них: основного боргу - 491 353,47 грн., пені - 18 916,48 грн., 30% річних - 43 249,36 грн. та договірної санкції - 175 038,19 грн.
Окрім того, 30 грудня 2013 року через канцелярію до суду від позивача надійшла заява № 1029 від 26.12.2013р. «Про забезпечення позову» шляхом накладання арешту на усі поточні рахунки відповідача, в тому числі відомі позивачу: п/р 26000000000419, в ПАТ «Дельта-Банк», МФО 380236; п/р 26004901363037, в ПАТ «ОТП Банк», МФО 300528; п/р 2600401305501, в ПАТ «Банк Русский стандарт», МФО 380418; п/р 26000115141001, в ПАТ «КБ «ЕКСПОБАНК», МФО 322294; п/р 26005000000027, в ПАТ «Дельта-Банк», МФО 380236.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні 23.01.2014 року представник відповідача позовні вимоги в частині основного боргу визнав, проти штрафних санкцій заперечив.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.11.2013 року (суддя Саванчук С.О.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 911/4283/13, розгляд справи призначено на 05.12.2013 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2013 року у справі № 911/4283/13 матеріали вказаної справи передані за підсудністю до Господарського суду міста Києва, які надійшли до канцелярії відповідного суду 12.12.2013р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2013 року (суддя Котков О.В.) прийнято справу № 911/4283/13 до провадження, розгляд справи призначено на 14.01.2014 року.
В судовому засіданні 14 січня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 23 січня 2014 року, про що сторін було повідомлено під розписку.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить - 1 147,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову складає 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Тобто за подання заяви про забезпечення позову, заявником мало бути сплачено 1 720,50 грн. судового збору. Доказів оплати поданої заяви про забезпечення позову позивачем до суду не додано.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
26 квітня 2013 року між позивачем (надалі - Виконавець або Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник або Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № ТАН-826 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві побутову техніку, у кількості в асортименті та по цінам, що узгоджуються у накладних, що є невід'ємними частинами Договору, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити його договірну вартість.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 1 677 957,94 грн., при цьому позивач вказує, що Покупець за товар розрахувався лише частково, зокрема на суму 1 186 604,47 грн., а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі - 491 353,47 грн., що становить: 1 677 957,94 грн. - 1 186 604,47 грн.
Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов Договору щодо оплати товару.
Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень за заявою про зменшення позовних вимог, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вже було встановлено судом, 26 квітня 2013 року між сторонами укладено договір поставки № ТАН-826 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві побутову техніку, у кількості в асортименті та по цінам, що узгоджуються у накладних, що є невід'ємними частинами Договору, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити його договірну вартість.
З матеріалів справи випливає, що на виконання умов Договору в період з травня по серпень 2013 року позивач передав товар на суму - 1 677 957,94 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: 600, 601, 672, 673, 1058, 1152, 1188, 2235 та 2293 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом Отримувача на відповідних видаткових накладних.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 8.1. Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити вартість поставленого товару у строк, що не перевищує 60 (шістдесят) календарних днів від дати поставки, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
З матеріалів справи слідує, що Покупець перерахував на користь Продавця 1 186 604,47 грн. за товар, що підтверджується реєстрами зарахування коштів та банківськими довідками про перерахування коштів (копії документів містяться в матеріалах справи).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.
Всупереч вимогам вказаної ухвали контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.
Враховуючи викладене, з урахуванням того, що доказів оплати товару по Договору у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві з урахуванням поданих зменшень, станом на січень 2014 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Постачальника заборгованості за Договором поставки в розмірі 491 353,47 грн. з розрахунку: 1 677 957,94 грн. (вартість поставленого товару) - 1 186 604,47 грн. (частково оплачений товар).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З пункту 9.3. Договору поставки випливає, що у разі порушення строків оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього
Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням факту прострочення з боку Покупця у здійсненні на користь Продавця оплати отриманого по Договору товару, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 18 916,48 грн. пені за порушення строків оплати товару.
За п. 9.4. Договору відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України сторони встановили, що Покупець, що прострочив зобов'язання щодо оплати товару зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплатити тридцять процентів річних від простроченої суми.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з Покупця, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь Продавця підлягає 43 249,36 грн. 30% річних.
За ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Пунктом 9.6. Договору поставки передбачено, що керуючись ч. 2 ст. 546 Цивільного Кодексу України, сторони домовились про те, що, прострочення грошових зобов'язань за Договором понад 25 календарних днів є підставою для сплати Покупцем договірної санкції у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від суми заборгованості.
Зважаючи на викладене, враховуючи прострочення Покупцем виконання грошових зобов'язань перед Продавцем щодо оплати товару за Договором понад 25 календарних днів, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 100 270,69 грн. договірної санкції від суми заборгованості, що становить: 501 353,47 грн. Х 20%.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, з урахуванням поданої позивачем заяви № 1027 від 25.12.2013р. «Про зменшення розміру позовних вимог по справі», підлягають частковому задоволенню про стягнення 653 790,00 грн. з них: основного боргу - 491 353,47 грн., пені - 18 916,48 грн., 30% річних - 43 249,36 грн. та договірної санкції - 100 270,69 грн.
Щодо господарських витрат у справі № 911/4283/13.
В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?» довів до відома Господарським судам України наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.
Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.
Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.
Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.
Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про уточнення позовних вимог, становить - 728 557,49 грн.
Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 13 076,15 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Світ Електроніки" (ідентифікаційний код 31611469, адреса: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 9, р/р 26000000000419, в AT «Дельта Банк» м. Київ, МФО 380236), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Торговий Альянс Норд" (ідентифікаційний код 32289675, адреса: 83112, Донецька обл., м. Донецьк, просп. Жуковського, буд. 2, р/р 26003027059001 у Донецьке головне регіональне відділення AT «Брокбізнесбанк», МФО 300249), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 491 353,47 грн. (чотириста дев'яносто одна тисяча триста п'ятдесят три гривні 47 копійок), пені - 18 916,48 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять гривень 48 копійок), 30% річних - 43 249,36 грн. (сорок три тисячі двісті сорок дев'ять гривень 36 копійок), договірної санкції - 100 270,69 грн. (сто тисяч двісті сімдесят гривень 69 копійок) та судові витрати - 13 076,15 грн. (тринадцять тисяч сімдесят шість гривень 15 копійок). Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Враховуючи недотримання позивачем ст. 4 Закону України «Про судовий збір», заяву № 1029 від 26.12.2013р. «Про забезпечення позову» Приватного акціонерного товариства "Торговий Альянс Норд" - залишити без розгляду.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 27.01.2014р.
Суддя О.В. Котков
Судове рішення № 36856745, Господарський суд м. Києва було прийнято 23.01.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 911/4283/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: