Рішення № 3685440, 21.05.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.09 Справа№ 1/52

За позовом: Приватного підприємства „Торговий Дім „Майола”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет”, м. Львів

про стягнення заборгованості в сумі 95933,40 грн.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Брик І.С.

Представники сторін:

Від позивача: Куспись Є.А. –представник (дов. №б/н від 20.04.2008р. дійсна до 19.04.2011р.);

Від відповідача: не з”явився

Суть спору: Приватне підприємство „Торговий Дім „Майола” звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет” про стягнення заборгованості в сумі 95933,40 грн.

Ухвалою суду від 28.04.2009р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 12.05.2009р. Ухвалою суду від 12.05.2009р. розгляд справи було відкладено на 21.05.2009р. з метою надання можливості відповідачу виконати вимоги ухвали суду від 28.04.2009р. та забезпечити явку представника в судове засідання.

В судовому засіданні 21.05.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд задоволити позов повністю та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 95933,40 грн. (в т.ч. 88933,85 грн. –основний борг; 4120,50 грн. –пені; 300,00 грн. –3% річних, 2579,00 грн. - інфляційні нарахування).

В судові засідання 12.05.2009р. та 21.05.2009р. відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча був своєчасно і належним чином повідомлений про дні та години слухання справи, в зв”язку із чим суд вважає за можливе, виходячи із принципу розумності строків розгляду справи, розглянути справу без участі відповідача та відсутності відзиву на позов.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об”єктивно з”ясувавши усі обставини в їх сукупності, судом встановлено таке.

02.01.2008р. між Приватним підприємством „Торговий Дім „Майола” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет” (Покупець) було укладено договір №ТП-127 від 02.01.2008р. Даний договір діяв з 02.01.2008р. до 31.12.2008р. (п.9.1 договору).

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору –Постачальник зобов”язувався, на умовах та в порядку, визначених цим договором, систематично поставляти Покупцю (передавати у власність Покупця) визначений цим договором товар, а Покупець зобов”язувався, на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його.

На виконання договору позивач (Постачальник) поставив відповідачу (Покупцю) продукцію на підставі накладних: №РН-0001591 від 22.12.2008р.; №РН-0001609 від 22.12.2008р.; №РН-0001613 від 30.12.2008р.; №РН-0001612 від 30.12.2008р.; №РН-0001610 від 30.12.2008р.; №РН-0001611 від 30.12.2008р.

Як вбачається із даних видаткових накладних відповідач отримав (прийняв) товар на суму 88933,85 грн., що підтверджено підписом та печаткою відповідача.

Відповідно до умов п.3.3 договору –розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковому порядку протягом 60 днів з моменту отримання товару від Постачальника за умови своєчасного надання Постачальником всіх передбачених договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. У випадку несвоєчасного надання Постачальником всіх передбачених договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків продовжується на відповідну кількість днів протермінування.

Протягом 2008 року позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 88933,85 грн., проте, відповідач своїх договірних зобов”язань по оплаті боргу не виконав. Від підписання акту взаємозвірки розрахунків відповідач ухилився.

Позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3 % річних у сумі 300,00 грн. за користування чужими коштами та інфляційні нарахування у сумі 2579,00 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Також, позивачем на підставі п.6.2 договору нараховано відповідачу пеню в розмірі 4120,50 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

Отже, станом на 27.04.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 95933,40 грн. (в т.ч. 88933,85 грн. –основний борг; 4120,50 грн. –пені; 300,00 грн. –3% річних, 2579,00 грн. - інфляційні нарахування).

Доказів оплати боргу на день винесення рішення відповідачем в суд не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 ЦК України –за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із вимогою п.1.1 договору №ТП-127 від 02.01.2008р. –Постачальник зобов”язувався, на умовах та в порядку, визначених цим договором, систематично поставляти Покупцю (передавати у власність Покупця) визначений цим договором товар(крупи і пластівці, кондитерка), а Покупець зобов”язувався, на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названий товар та оплачувати його.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов”язний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов”язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов”язання є його неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.7 ст.193 ГК України –не допускається одностороння відмова від виконання зобов”язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов”язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України –порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов”язання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.625 ЦК України –боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до умов п.6.2 договору №ТП-127 від 02.01.2008р. – за несвоєчасну оплату за поставлений товар Покупець сплачує Постачальнику пеню за кожний день протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

В судовому засіданні 21.05.2009р., за згодою позивача, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст складений та підписаний 22.05.2009р.

Виходячи із змісту наведених норм, а також виходячи із документально підтвердженого факту прийняття відповідачем поставленого позивачем товару та його не оплати, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача судові витрати понесені позивачем повністю покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 3, 12, 44, 47-1, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Інтермаркет” (79008, м. Львів, вул. Галицька, 4, код ЄДРПОУ 13827416) на користь Приватного підприємства „Торговий Дім „Майола” (79018, м.Львів, вул.Городоцька, 155, код ЄДРПОУ 32712030) 88933 грн. 85 коп. –основного боргу; 4120 грн. 50 коп. –пені; 300 грн. 00 коп. –3% річних, 2579 грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань; 959 грн. 33 коп. - державного мита; 312 грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення набирає законної сили в порядку і в строки передбачені ст. 85 ГПК України.

Суддя