Ухвала суду № 36852915, 14.01.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 січня 2014 року № П/810/137/14-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у Київській області про визнання протиправними, скасування рішень та визнання податку на додану вартість, як такого, що надмірно сплачений

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 04.10.2013 №125110000/2013/010224/2; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125110000/2013/00357; відмови Київської митниці Міндоходів у визнанні заявленої митної вартості від 29.10.2013 №61-45/2/15-3976 та визнання сплаченого до Державного бюджету України податку на додану вартість, як фінансова гарантія за митною декларацією №125110000/2013/339605 у сумі 64309,69 грн., як такого, що надмірно сплачений.

Пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

В силу положень статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Згідно положень статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю.

Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.

Судом встановлено, що позовну заяву підписано представником за довіреністю ОСОБА_1, яка видана громадянином ОСОБА_2, як директором ТОВ «Текссол-С».

Разом з цим, до позовної заяви не приєднано належних доказів того, що ОСОБА_2 є посадовою особою позивача, яка уповноважена законом, статутом, положеннями чи іншим установчим документом видавати довіреності від імені ТОВ «Текссол-С».

Суд не приймає до уваги, як належний доказ підтвердження повноважень ОСОБА_2 на видання довіреностей від імені ТОВ «Текссол-С», додану до позовної заяви копію статуту ТОВ «Текссол-С», оскільки, як вбачається із зазначеної копії статуту, громадянин ОСОБА_2 є єдиним учасником ТОВ «Текссол-С». Поряд з цим, як вбачається із змісту пункту 11 Статуту, право виконувати дії від імені товариства без довіреності, у тому числі представляти товариство у відносинах з державними органами, підприємствами, установами та право підпису документів від імені товариства має право генеральний директор.

Разом з цим, до позовної заяви не приєднано жодних доказів того, що ОСОБА_2 є генеральним директором ТОВ «Текссол-С».

Крім цього, як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач, окрім іншого, просить суд визнати сплачений до Державного бюджету України податок на додану вартість, як фінансова гарантія за митною декларацією №125110000/2013/339605 у сумі 64309,69 грн., таким, що надмірно сплачений.

Разом з цим, вказана позовна вимога не відповідає положенням частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Також, в силу положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною другою статті 87 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною другою вказаної статті передбачено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, за подання адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, вона містить позовні вимоги як майнового так і немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви долучені платіжні доручення від 05.12.2013 №1828 про сплату судового збору у розмірі 68,82 грн. та №1827 про сплату судового збору у розмірі 182,70 грн. Проте, розмір такої сплати не відповідає вимогам, передбаченим статтями 4, 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014.

Крім цього, в силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У позовній заяві позивач вказує, що ним вчинялись дії направленні на досудове врегулювання спору, шляхом подання відповідачеві заяви про надання додаткових документів для підтвердження заявленої до митного оформлення митної вартості товарів та повернення фінансової гарантії, у зв'язку з чим до спірних правовідносин потрібно застосовувати положення частини четвертої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається із змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів позивач, окрім іншого оскаржує рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №125110000/2013/010224/2 та відмову Київської митниці Міндоходів у визнанні заявленої митної вартості №61-45/2/15-3976, які прийняті відповідачем 04.10.2013 та 29.10.2013, відповідно.

Однак, з даною позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду лише 13.01.2014 (про що свідчить відмітка суду на першому аркуші позовної заяви).

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду позивач зазначив, що вперше з даним позовом він звернувся до суду 16.12.2013. Відповідно до ухвали Київського адміністративного суду від 06.12.2013 по справі № 810/6687/13-а позовна заява залишена без руху, а 27.12.2013 - повернута позивачеві.

Оскільки ухвала суду від 27.12.2013 про повернення позовної заяви у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення позовної заяви без руху була отримана представником позивача безпосередньо у суді 08.01.2013, позивач вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними.

Суд звертає увагу позивача на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути будь-які істотні та вагомі причини, які непереборно перешкоджали позивачеві його зверненню.

Проте, позивач не вказує жодних причин, які непереборно перешкоджали позивачеві виконанню вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 по справі № 810/6687/13-а про залишення позовної заяви без руху.

Всі зазначені у сукупності обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у строк до 24 січня 2014 року шляхом подання безпосередньо до суду доказів, які стверджують займану посаду та повноваження ОСОБА_2; приведення четвертої позовної вимоги у відповідність до вимог частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України; подання безпосередньо до суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному статтями 4, 6 Закону України "Про судовий збір", з урахуванням суми сплаченого судового збору, відповідно до платіжних доручень від 05.12.2013 №1828, №1827 та уточнених позовних вимог; подання безпосередньо до суду клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, у якому, зокрема, надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження причин невиконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2013 по справі № 810/6687/13-а про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 108, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби у Київській області про визнання протиправними, скасування рішень та визнання податку на додану вартість, як такого що надмірно сплачений, - залишити без руху.

2. Позивачу у строк до 24 січня 2014 року усунути наведені у даній ухвалі недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявникові.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.