Рішення № 3685275, 14.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.05.09 р. Справа № 2/141

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Болеар Мед” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг” м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 27885,32грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Болеар Мед” м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донфармхолдінг” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 27885,32грн. з яких 22809,72грн. – сума основного боргу, 2280,97грн.- пеня, 2440,67грн. – індекс інфляції, 353,96грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки № 135\07 від 03.01.2007р., накладні, довіреності.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву по заявленим вимогам або клопотання про відкладення розгляду справи суду не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.05.2009р. № 02-62\13701.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Болеар Мед” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” (Покупець) був укладений договір постачання № 135 від 3 січня 2007р.

За цим договором Постачальник зобов’язується систематично передавати (постачати) у замовлені строки (строк) Покупцеві вироби медичного призначення, у кількості, асортименті і по цінах, згідно з накладними (специфікаціями), а Покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і своєчасно сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору товар, за даним договором, постачається окремими партіями у відповідності з накладними на основі узгоджених заявок Покупця.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що товар повинен бути наданий Покупцеві протягом 3-х календарних днів з дати узгодження заявки Покупця, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.

Згідно до п. 4.4. договору датою постачання товару є дата приймання Покупцем партії Товару.

Перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття Покупцем партії Товару. Доказом прийняття товару є накладна (Специфікація) оформлена належним чином та підписана уповноваженими особами і завірена печатками Покупця та Постачальника (п. 4.5. договору).

Розділом 5 „Ціна, терміни і порядок оплати” встановлено, що Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами, зазначеними у накладних (Специфікаціях), що є невід’ємними частинами цього договору. Ціни, вказані в накладних, включають вартість відвантаження, пакування, маркування. Покупець оплачує кожну поставлену партію Товару в безготівковому порядку (платіжними дорученнями) протягом 60 календарних днів з дати постачання Товару та супровідних документів, якщо інше не узгоджено Сторонами додатково.

Згідно до п. 7.1., 7.2. договору останній набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31 грудня 2007р., у випадку, якщо жодна з сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору, не повідомить іншу про припинення його умов, Договір вважається пролонгованим на календарний рік, на тих же умовах.

Доказів припинення або зміни умов договору сторонами до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим вказаний договір суд вважає діючим на час постачання товару за спірними видатковими накладними.

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано товарно-транспортну накладну № БМ-0003744 від 07.08.08р. на суму 33650,52грн. з терміном сплати до 16.10.2008р.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю виданою на Бедюк Людмилу Адамівну серії НБЙ № 604269 від 11.08.08р., що додана до матеріалів справи.

05.11.2008р. відповідачем за накладною № 002179 було здійснено повернення товару постачальнику на загальну суму 10840,80грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 10\02-2009р. від 13.02.2009р. з вимогою погасити заборгованість в розмірі 22809,71грн., яка зі сторони відповідача залишена без відповіді та задоволення.

У зв’язку з не оплатою частини товару, що було поставлено за спірною накладною позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 22809,72грн.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного та наявних в матеріалах справи документів, судом встановлено, що за спірною видатковою накладною відповідач не розрахувався, з огляду на вказане на час слухання справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 22809,72 грн.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 22809,72 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає, що свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати грошових коштів всупереч вищевказаним нормам Цивільного та Господарського кодексу України, умовам Договору відповідач не виконав в сумі 22809,72 грн., у зв’язку з чим вимоги про стягнення заборгованості в сумі 22809,72 грн. підлягають задоволенню.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 17.10.2008р. по 14.042009р. в розмірі 353,96грн. та індекс інфляції в розмірі 2440,67грн. за період з 17.10.2008р. по 14.04.2009р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та індексу інфляції, суд знаходить їх арифметично вірними, таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 2440,67грн., 3% річних за прострочку виконання грошових зобов’язань в сумі 353,96грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2280,97грн. за період з 17.10.2008р. по 14.04.2009р. на підставі п. 8.1. договору.

Пунктом 8.1. договору встановлено, що за затримку оплати товару більше строку обумовленого в пункті 5.3. договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості, за кожен день прострочення, але не більше ніж 10% від суми заборгованості.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З розрахунку пені за період з 17.10.2008р. по 14.04.2009р. вбачається, що розмірі пені за вказаний період складає 21558,80грн. та позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення пеню в розмірі 2280,97грн. виходячи з обмеження розміру пені до 10% від суми заборгованості, згідно п. 8.1. договору.

Перевіривши розрахунок пені, суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві, то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна тощо на момент виконання рішення. Інших підстав для застосування заходів забезпечення позову, закон не передбачає.

Як видно із матеріалів справи, позивачем не надано жодного доказу на доведення та обґрунтування утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду. У зв’язку з цим, такі вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобов’язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Болеар Мед” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг” м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 27885,32грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Донфармхолдінг”(83055, м. Донецьк, вул. Складская, 3а, р/р 26004077300 АТ “Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, ЄДРПОУ 236021005623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Болеар Мед” (04073, м. Київ, вул. куренівська, 18, р/р 2600506851 в ВАТ “СЕБ Банк”, МФО 300175, ЄДРПОУ 31241889) заборгованість в розмірі 22809,72грн., 3% річних в розмірі 353,96грн., індекс інфляції в розмірі 2440,67грн., пеню в розмірі 2280,97грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 278,85грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мартюхіна Н.О.