Рішення № 36852306, 23.01.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Бреславського О. Г.

суддів: Савчук М.В., Половінкіної Н.Ю.

секретаря: Скрипник С.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно. Посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня мати ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з 2-х кімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1. Вказував, що спадкоємцями першої черги за законом є він та його брат ОСОБА_6 Для оформлення своїх спадкових прав вони вчасно звернулися до нотаріуса, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їм відмовлено, оскільки були відсутні правовстановлюючі документи щодо належності їхній померлій матері квартири по АДРЕСА_1. Копію даного документу він отримав тільки 30 липня 2013 року, а тому змушений у судовому порядку захищати свої спадкові права. На цій підставі просив визнати за ним та ОСОБА_4 право спільної часткової власності за кожним на ? частку квартири за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 64 кв.м, житловою площею 41,4 кв.м.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності по ? частки квартири АДРЕСА_1,

22ц-57/14 Головуючий в І інстанції Данилюк М.І.

Категорія 37 Доповідач Бреславський О.Г.

загальною площею 64,3 кв.м., у тому числі житловою 41,4 кв.м.

У апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позов щодо визнання за позивачем та відповідачем права на 1/2 частку у спадковому майні, суд першої інстанції виходив з того, що у сторін немає можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом та зареєструвати своє право на неї, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу щодо належності майна спадкодавцеві - ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок неправильного застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5, на підставі договору купівлі продажу від 09.08.1994, який посвідчений державним нотаріусом 1-ої Чернівецької державної нотаріальної контори Рижовою І.П. та зареєстровано Чернівецьким обласним БТІ 07.09.1994 за реєстровим номером 297/44С (а.с.29). Після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, її діти позивач та відповідач своєчасно прийняли спадщину, як спадкоємці першої черги за законом, вступили у володіння спадковим майном, так як зареєстровані і постійно проживають в спірній квартирі, які згідно витягу зі спадкового реєстру 23.02.2013 звернулися до нотаріуса з заявою при прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі ст. 68 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

У абзацах 2, 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Між тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на роз'яснення, викладені в абзаці 3 пункту 23, вищезазначеного Пленуму Верховного Суду України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом передчасно, не отримавши постанови від нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Водночас, суд не наділений повноваженнями виконувати обов'язки нотаріуса з посвідчення права на спадщину.

За умов своєчасності прийняття спадщини, встановлення факту належності спадкодавцю правовстановлюючих документів на майно, перешкод для отримання свідоцтва про право на спадщину немає.

Таким чином, у справі, що розглядається встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Тому, є підстави для виходу суду апеляційної інстанції за межі доводу апеляційної скарги та для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2013 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 252,50 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: