Рішення № 36851814, 28.01.2014, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2014 р. Справа № 918/2047/13

Суддя Торчинюк В.Г. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до відповідача фізичної особи-підприємця Пашковського Андрія Сергійовича

про стягнення 1 330 грн. 83 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Іванов Ю.М. за довіреністю № 44 від 13 травня 2013 року;

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця Пашковського Андрія Сергійовича про стягнення 1 330 грн. 83 коп. заборгованості за спожиту електроенергію.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 31 грудня 2013 року порушено провадження у справі № 918/2047/13, розгляд якої призначено на 21 січня 2014 року.

Ухвалою від 21 січня 2014 року розгляд справи відкладено на 28 січня 2014 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

В судовому засіданні 21 січня 2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у призначені судові засідання 21 січня 2014 року та 28 січня 2014 року, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 35500, місто Рівне, вулиця Фабрична, 5, квартира 12.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Нез'явлення Відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2011 року між Закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго") (надалі-Постачальник) та фізичної особи-підприємця Пашковського Андрія Сергійовича (надалі-Споживач) укладений договір № 0546 про постачання електричної енергії (надалі - Договір; а.с. 7-12), відповідно до умов якого, постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 5,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов даного Договору (пункт 1 Договору).

У відповідності до пункту 2.2.2. Договору Постачальник зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Відповідно до пунктів 2.3.1. та 2.3.3. Договору споживач зобов'язався виконувати умови цього Договору та сплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Пунктом 5.1. Договору визначено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік відповідач не пізніше 1 листопада поточного року надає позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" та додаток № 2 "Обсяги постачання електричної потужності споживачу та субспоживачу"). У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється Постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

Згідно пункту 8.1. Договору, оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється відповідачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки позивача в терміни визначені Додатком № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Відповідно до пункту 8.5. Договору, тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для Споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для Споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

Пунктом 3 Додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків" передбачено, що розрахунки за електроенергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний розрахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

Згідно пункту 4 Додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків", відповідно до визначеної згідно пункту 5 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електроенергію постачальник виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання споживачем рахунку.

За період часу з червня місяця 2011 року відповідачем оплата вчасно проведена не була, заборгованість за спожиту електроенергію станом на грудень місяць 2013 року згідно з рахунком № 9942048597 від 25 грудня 2013 року складає 1 330 грн. 83 коп.

Про вказану заборгованість Споживач попереджався.

З метою досудового врегулювання даного спору Позивач направляв Відповідачу претензію Вих. № 1896/08 від 25 вересня 2013 року (а.с. 21), з вимогою оплати існуючу заборгованість за використану електроенергію. Вказана претензія залишена Відповідачем без задоволення та відповіді.

Таким чином, за Відповідачем перед Позивачем рахується заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 1 330 грн. 83 коп..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 330 грн. 83 коп. заборгованості за спожиту електроенергію стверджуються Договором, рахунками та іншими матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 612, 629 ЦК України та ст.ст. 173, 193, ГК України.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 1 330 грн. 83 коп.

На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп..

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Пашковського Андрія Сергійовича (35500, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Фабрична, 5 квартира 12, ідентифікаційний код 2651708350) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33000, Рівненська область, місто Рівне, вул. Кн. Володимира, буд 71, ідентифікаційний код 05424874) - 1 330 (одна тисяча триста тридцять) грн. 83 коп. заборгованості за спожиту електроенергію на розподільчий рахунок 260323026327 у ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368, ідентифікаційний код 05424874 та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору на р/р № 26005010446002 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346, ідентифікаційний код 05424874.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "28" січня 2014 року.

Суддя Торчинюк В.Г.