ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
21 січня 2014 року № 826/20061/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн»
до
Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області
про
визнання протиправним та скасування наказу, припису і постанови, визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області (далі – Держспоживінспекція у Київській області), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати прийнятий відповідачем наказ №255 від 11.11.2013 про проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів;
- визнати протиправними дії відповідача по проведенню 12.11.2013 позапланової перевірки позивача по вул. Соборна, 60, м. Васильків, Київська область на підставі доручення Держспоживінспекції України від 05.11.2013 №5090-2-7/6;
- визнати протиправним і скасувати припис відповідача до акту перевірки №001608 від 12.11.2013 з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів;
- визнати протиправною та скасувати прийняту відповідачем постанову №1268 від 20.11.2013 про застосування до позивача стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач здійснив перевірку магазину побутової техніки позивача із порушенням вимог законодавства, в результаті чого було протиправно застосовано до ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» штрафні санкції. Також представник позивача посилався на протиправне складання припису щодо припинення відвантаження і ре алізації товарів без відповідного рішення адміністративного суду щодо вжиття таких заходів реагування.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Посилався на те, що посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області було здійснено перевірку у відповідності до норм чинного законодавства. Вказав на те, позивачем допущено порушення вимог законодавства, за що передбачені відповідні санкції. Просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У зв’язку із надходженням депутатського звернення від 11.10.2013 №216-к (а.с. 77) щодо здійснення перевірки торгової мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» на факт продажу контрафактної продукції та товарів, які не сертифіковані (заборонені для продажу) в Україні Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів (далі – Держспоживінспекція України) листом від 05.11.2013 №5090-2-7/6, з метою недопущення потрапляння на споживчий ринок України неякісної продукції, доручила територіальним органам Держспоживінспекції України здійснити позапланові заходи з перевірки продукції, яка реалізується у торгівельній мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» на дотримання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду та захисту прав споживачів.
06.11.2013 Держспоживінспекція України надала згоду № 03/7-10241-2013 на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції у Київській області щодо проведення позапланової перевірки ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 60.
Відповідач на підставі наказу від 11.11.2013 №255 про проведення позапланових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) та направлення на проведення перевірки від 11.11.2013 №2478 здійснив 12.11.2013 перевірку позивача на предмет дотримання законодавства про захист прав споживачів.
За результатами перевірки відповідач склав акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 12.11.2013 №001608 (далі – акт №001608), у якому зафіксовані порушення позивачем вимог статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», пункту 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів від 15.06.2006 №833.
На підставі акту №001608 відповідач склав припис щодо усунення порушень.
Як вбачається з акту №001608, розгляд справи про накладення на позивача адміністративно-господарських санкцій було призначено на 20.11.2013, за результатом якого відповідач виніс постанову від 20.11.2013 №1268 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої до ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» застосовано штраф у розмірі 12 617,19 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення вищезазначеної перевірки, а також протиправними наказ від 11.11.2013 № 255, припис до акту від 12.11.2013 №001608 та постанову від 20.11.2013 № 1268, позивач звернувся до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності.
Постановою Кабінету Міністрів України № 573 від 01.06.2011 затверджений Перелік органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності, згідно якого до сфери відповідальності (виду продукції) Держспоживінспеції, згідно з Переліком, належить, зокрема, радіообладнання і телекомунікаційне кінцеве (термінальне) обладнання (крім ефективного використання радіочастотного ресурсу України та підключення до телекомунікаційної мережі загального користування), на яке поширюється дія постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2009 №679 «Про затвердження Технічного регламенту радіообладнання і телекомунікаційного кінцевого (термінального) обладнання», та інші види продукції, що не є об'єктами технічних регламентів та не включені до сфери відповідальності інших органів державного ринкового нагляду (крім продукції, нагляд за якою здійснюється відповідно до санітарного законодавства), на які поширюється дія Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Згідно з положеннями частин 3, 4 та 5 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
У відповідності до абзацу 4 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункту 1.4 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 №310 (далі - Прядок №310), підставами для здійснення позапланових перевірок суб'єктів господарювання є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.
Як було зазначено вище, позапланова перевірка позивача була проведена Держспоживінспекцією у Київській області на підставі депутатського звернення від 11.10.2013 №216-к та згоди Держспоживінспекції України від 06.11.2013 № 03/7-10241-2013 на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю.
Доводи позивача про те, що у направленні на перевірку №2478 від 11.11.2013 не зазначено номер та дату депутатського звернення як підставу для визнання протиправними дій щодо проведення перевірки позивача суд відхиляє, оскільки дана обставина не свідчить про протиправність здійснення перевірки контролюючим органом.
Стосовно посилання позивача на те, що його не було повідомлено про підстави для проведення перевірки та не вручено копії відповідного документа, суд зазначає наступне.
У відповідності до пункту 2.1 Порядку №310, перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.
Аналогічна норма міститься у частині 5 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», крім того, у вказаній частині зазначено, що суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Суд встановив, що позивач допустив спеціалістів відповідача до перевірки, а також у направленні на проведення перевірки №2478 від 11.11.2013 міститься розписка представника позивача про отримання даного направлення.
В матеріалах справи наявні копії документів, що були підставою для проведення перевірки (депутатського звернення від 11.10.2013 №216-к, доручення Держспоживінспекції України від 05.11.2013 №5090-2-7/6, згоди від 06.11.2013 № 03/7-10241-2013, наказу від 11.11.2013 №255 про проведення позапланових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) та направлення на проведення перевірки від 11.11.2013 №2478), які свідчать про дотримання відповідачем вимог законодавства щодо підстав та порядку проведення позапланової перевірки ТОВ «САВ-Дістрибьюшн».
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача визнати протиправними дії відповідача по проведенню 12.11.2013 позапланової перевірки позивача по вул. Соборна, 60, м. Васильків, Київська область на підставі доручення Держспоживінспекції України від 05.11.2013 №5090-2-7/6 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати прийнятий відповідачем наказ №255 від 11.11.2013 про проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.
Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Представник позивача зазначив, що згідно з дорученням Держспоживінспекції України від 05.11.2013 №5090-2-7/6 в ході перевірки мали бути досліджені виключно дані щодо імовірних фактів продажу позивачем контрафактної продукції та товарів, що не сертифіковані (заборонені до продажу). Водночас, у наказі №255 від 11.11.2013, предметом перевірки питання додержання позивачем законодавства про захист прав споживачів, що, на думку позивача, свідчить про його протиправність.
Суд наведені доводи позивача відхиляє, оскільки вони спростовуються змістом доручення Держспоживінспекції України від 05.11.2013 №5090-2-7/6, копія якого наявна в матеріалах справи.
Як вбачається з доручення від 05.11.2013 №5090-2-7/6 і згоди від 06.11.2013 №03/7-10241-2013 Держспоживінспекції України, на позапланову перевірку позивача було поставлене питання додержання ним законодавства про захист прав споживачів. Оскаржуваний наказ містить ідентичні питання, що підлягають перевірці, а отже виданий у відповідності до доручення від 05.11.2013 №5090-2-7/6 і згоди від 06.11.2013 №03/7-10241-2013 Держспоживінспекції України з дотриманням вимог законодавства України.
Щодо вимоги позивача визнати протиправним і скасувати припис відповідача до акту перевірки №001608 від 12.11.2013 з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що на підставі акту №001608 відповідач склав припис щодо усунення порушень, а саме:
- припинено відвантаження і реалізації товарів, які не відповідають вимогам нормативним документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов’язковим, до усунення суб’єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, виявлених недоліків;
- зобов’язано усунути інші недоліки, що зазначені в акті перевірки у тому числі упорядкувати роботу підприємства згідно вимог нормативних документів зазначених в акті перевірки.
На думку позивача, відповідач без судового рішення не мав права складати оскаржуваний припис без наявності відповідного рішення суду, прийнятого за результатом розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Частиною 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відповідач не надав підтверджень того, що на підставі акту перевірки він звертався до адміністративного суду із позовною заявою про підтвердження обґрунтованості вжиття до позивача заходів реагування у вигляді припинення відвантаження і реалізації товарів.
Враховуючи вимоги частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд дійшов висновку, що складання припису до акту №001608 в частині припинення відвантаження і реалізації товарів є передчасним та не могло бути здійснене відповідачем без відповідного рішення адміністративного суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування припису відповідача до акту перевірки №001608 від 12.11.2013 в частині припинення відвантаження і ре алізації товарів, які не відповідають вимогам нормативним документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов’язковим, до усунення суб’єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, виявлених недоліків.
Стосовно позовної вимоги визнати протиправною та скасувати прийняту відповідачем постанову №1268 від 20.11.2013 про застосування до позивача стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
В ході перевірки виявив порушення позивачем вимог статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів», пункту 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів від 15.06.2006 №833, а саме: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продук цію (електропобутові товари), зокрема без інформації про дату виготовлення електропобуто вих товарів (позиції 1-5 таблиці додатку 7 до Акту №001608), про місцезнаходження виробни ка електропобутових товарів (позиції 6 таблиці додатку 7 до Акту №001608), про дату вигото влення та місцезнаходження виробника електропобутових товарів.
У відповідності до частини 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, до ступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до при дбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
Частиною 2 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній фо рмі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а та кож за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.
Пунктом 21 «Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. №833 встановлено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів.
Відповідно до пункту 16 «Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами», затвер джених Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 №10 здійснюючи продаж: непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного вироб ництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, до стовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також: маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній фор мі), прийнятим для окремих видів товарів
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідач виніс постанову від 20.11.2013 №1268 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої до ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» застосовано штраф у розмірі 12 617,19 грн.
Позивач не надав суду доказів, які б спростовували висновки відповідача щодо порушення ним вищезазначених положень законодавства, з огляду на що, посилання позивача на необґрунтованість висновків акту №001608 та протиправність застосування до нього штрафних санкцій за вказані порушення суд відхиляє.
Суд звертає увагу на припис Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 стосовно наступного: «судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.
Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції. Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем».
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування припису відповідача до акту перевірки №001608 від 12.11.2013 з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в частині припинення відвантаження і ре алізації товарів, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» задовольнити частково.
2. Визнати протиправним і скасувати припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області до акту перевірки №001608 від 12.11.2013 з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в частині припинення відвантаження і ре алізації товарів, які не відповідають вимогам нормативним документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов’язковим, до усунення суб’єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, виявлених недоліків.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Зобов’язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 17,21 грн. (сімнадцять гривень 21 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-Дістрибьюшн» (код ЄДРПОУ 35625082) за рахунок Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський
Судове рішення № 36851474, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 21.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/20061/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: