Ухвала суду № 36848472, 20.01.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1560/13-а

20.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/1560/13-а апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 03.12.13.

за позовом Дочірнього підприємства "Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України"Укрпрофоздоровниця" (вул. Курортна, 4, м. Саки, Автономна Республіка Крим,96500)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим (вул. Курортна, 57, м. Саки, Автономна Республіка Крим,96500)

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2013 року №0000152200, №0000172200, № 0000182200.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.13 задоволено адміністративний позов Дочірнього підприємства "Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України"Укрпрофоздоровниця" до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2013 року №0000152200, №0000172200, № 0000182200.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №0000172200 від 21.01.2013 року, прийняте стосовно Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 74810 (сімдесят чотири тисячі вісімсот десять) гривень 90 копійок.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №0000182200 від 21.01.2013 року, прийняте стосовно Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 81794(вісімдесят одна тисяча сімсот дев'яноста чотири) гривень 15 копійок.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС №0000152200 від 21.01.2013 року, прийняте стосовно Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 115143 (сто п'ятнадцять тисяч сто сорок три) гривень 00 копійок.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2946 (дві тисячі дев'ятсот сорок шість) гривень 28 копійок.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.13 та прийняти нове рішення по справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Дочірнє підприємство «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС із вимогами з урахуванням уточнень про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.01.2013 року №0000152200, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 115143,00 гривень, від 21.01.2013 року №0000172200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 74810,90 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 65874,51 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 8936,39 гривень, від 21.01.2013 року №0000182200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 81794,15 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 67850,20 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 13943,95 гривень.

З 06.12.2012 року по 19.12.2012 року посадовими особами Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», з питань своєчасності нарахування та сплати податку на прибуток на податку на додану вартість по взаємовідносинам з КП «Альянс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року, якою встановлено завищення податкового, заниження податку на прибуток та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування.

Зазначені порушення були встановлені внаслідок не підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з зазначеними контрагентами. Реальність здійснення господарських операцій із зазначеними суб'єктами господарювання не підтверджена з посиланням на акт від 11.04.2012 року №36/22/32468182 про неможливість проведення зустрічних звірок з КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 32468182) та акт від 06.04.2012 року №34/22/32100553 про неможливість проведення зустрічних звірок з ТОВ «Кримбудіндустрія» (код за ЄДРПОУ 32100553) з питань правомірності проведених господар ських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Результати документальної позапланової невиїзної перевірки Дочірнього підприємства «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» знайшли своє відображення у Акті № 1109/2200/02606155 від 26.12.12 року (т.1, а.с. 27-73).

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- ч.1, ч.5 ст.203, ст.2015, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійсненних Дочірнім підприємством «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» з КП «Альянс» та ТОВ «Кримбудіндустрія»;

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 2.12.2010 року №2755-VI встановлено завищення податкового кредиту на суму 86222,94 гривень по взаємовідносинам з КП «Альянс», ТОВ «Кримбудіндустрія», а саме за квітень 2009 року на суму 1060,00 гривень, ща травень 2009 року на суму 880,40 гривень, за липень 2009 року на суму 8032,40 гривень, за серпень 2009 року на суму 4386,54 гривень, за вересень 2009 року на суму 3818,40 гривень, за жовтень 2009 року на суму 195,00 гривень, за листопад 2009 року на суму 5280,00 гривень, за грудень 2009 року на сум3у 1008,00 гривень, за лютий 2010 року на суму 554,40 гривень, за травень 2010 року на суму 1276,00 гривень, за червень 2010 року на суму 7960,00 гривень, за липень 2010 року на суму 1553,20 гривень, за серпень 2010 року на суму 1092,00 гривень, за жовтень 2010 року на суму 7444,00 гривень, за січень 2011 року на суму 7740,00 гривень, за лютий 2011 року на суму 1313,20 гривень, за березень 2011 року на суму 1313,20 гривень, за квітень 2011 року на суму 748,00 гривень, за травень 2011 року на суму 980,00 гривень, за червень 2011 року на суму 4770,00 гривень, за липень 2011 року на суму 5446,00 гривень, за вересень 2011 року на суму 5036,00 гривень, за жовтень 2011 року на суму 4244,20 гривень, за грудень 2011 року на суму 4540,00 гривень, за січень 2012 року на суму 4572,80 гривень, за лютий 2012 року на суму 979,20 гривень;

- ст.5, ст8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР та п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 2.12.2010 року №2755-VI встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 81777,94 гривень, у тому числі за2 квартал 2009 року в сумі 2425,50 гривень, за 3 квартал 2009 року в сумі 13477,93 гривень, за 4 квартал 2009 року в сумі 8785,62 гривень, за 1 квартал 2010 року в сумі 1306,68 гривень, за 2 квартал 2010 року в сумі 12097,37 гривень, за 3 квартал 2011 року в сумі 19860,38 гривень, за 4 квартал 2011 року в сумі 10268,52 гривень з КП «Альянс» та ТОВ «Кримбудіндустрія», завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування в сумі 115142,03 гривень, у тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 53442,55 гривень, за 2 квартал 2011 року в сумі 33241,74 гривень, за 1 квартал 2012 року в сумі 28484,74 гривень;

- встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з КП «Альянс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року;

- не підтверджено реальність проведених господарських операцій з КП «Альянс» та ТОВ «Кримбудіндустрія» за період з 01.01.2009 року 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

На підставі висновків акту перевірки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС були прийняти податкові повідомлення-рішення від 21.01.2013 року №0000152200, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 115143,00 гривень; від 21.01.2013 року №0000172200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 74810,90 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 65874,51 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 8936,39 гривень; від 21.01.2013 року №0000182200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 81794,15 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 67850,20 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 13943,95 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Встановлено, що між Дочірнім підприємством «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Покупець) та КП «Альянс» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 1209 від 10.03.2009 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця майно яке належить Продавцю, а Покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його вартість (т.1, а.с.245-246);

Також встановлено, що між Дочірнім підприємством «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Покупець) та КП «Альянс» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №51-01/11 від 28.01.2011 року, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця майно яке належить Продавцю, а Покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити його вартість (т.1, а.с.247);

Згідно матеріалів справи позивачем було придбано у КП «Альянс» за період з 06.04.2009 року по 15.02.2012 року товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 479532,00 гривень, у тому числі ПДВ 79922,00 гривень.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів, позивачем надані документи бухгалтерської та податкової звітності, що підтверджуються податковими та видатковими накладними (т.1, а.с.93,.92,97,.96,106, 107, 111, 110, 101, 100, 115, 114, 119, 118, 125, 123, 123, 129, 128, 137, 136, 141, 140, 150, 149, 145,144, 154, 153,158,157,164,162-163, 180, 179, 186, 184, 187, 185, 191, 190, 195, 194, 199, 198, 203, 202, 209, 208, 213, 212, 217, 216, 221, 220, 237, 236, 241, 240).

Придбані товари були у повному обсязі - в сумі 479532,00 гривень, у тому числі 79922,00 гривень, оплачені Дочірнім підприємством «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь КП «Альянс», що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку.

Також, між Дочірнім підприємством «Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ «Кримбудіндустрія» укладено договір про виконання підрядних робіт №161 від 21.07.2009 року, відповідно до якого Підрядник зобов'язується виконати роботи з виготовлення корпусу транспортного самохідного понтону, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи по Акту приймання виконаних підрядних робіт відповідно до кошторисної документації, договірна ціна складає 32730,00 гривень (т.2, а.с.14-15).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- рахунок №338 від 03.08.2009 року на попередню оплату вартості робіт у розмірі 30% на суму 9819,60 гривень, у тому числі ПДВ 1636,60 гривень (т.1, а.с.248);

- податкова накладна №512 від 03.08.2009 року на суму 9819,60 гривень, у тому числі ПДВ 1636,60 гривень (т.1, а.с.250);

- рахунок №352 від 11.08.2009 року на суму 5075,66 гривень, у тому числі ПДВ 845,94 гривень (т.1, а.с.251);

- рахунок №420 від 01.09.2009 року на суму 22910,40 гривень, у тому числі ПДВ 3818,40 гривень (т.2, а.с.3);

- податкова накладна №601 від 03.09.2009 року на суму 22910,40 гривень, у тому числі ПДВ 3818,40 гривень (т.2, а.с.5);

- довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року (т.2, а.с.6);

- акт приймання виконаних робіт за вересень 2009 року (т.2, а.с.7-10).

Також позивачем було придбано у зазначеного контрагента товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 5076,66 гривень, у тому числі ПДВ 845,94 гривень, що підтверджується податковою накладною №518 від 12.08.2009 року на суму 5075,66 гривень, у тому числі ПДВ 845,94 гривень (т.2, а.с.2);

Оплата придбаних товарів підтверджується платіжними дорученнями, а саме платіжне доручення №858 від 03.08.2009 року на суму 9819,60 гривень, у тому числі ПДВ 1636,60 гривень, платіжне доручення №908 від 12.08.2009 року на суму 5075,66 гривень, платіжне доручення №1015 від 03.09.2009 року на суму 22910,40 гривень, у тому числі ПДВ 3818,40 гривень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, (п.п. а) п. 185.1 ст. 185 ПК України).

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи на підтвердження правомірності формування спірної суми валових витрат, які досліджені відповідачем при перевірці (договори, розрахункові документи, рахунки, видаткові накладні та ін.), суд вважає необґрунтованим їх неприйняття відповідачем до уваги та зменшення за ними валових витрат, оскільки за наведеними вище висновками господарська операція відбулась. Представлені первинні документи позивачем підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Щодо посилання податкового органу в Акті перевірки та апеляційній скарзі на матеріали кримінальної справи №69-0146.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Поняття доказів в адміністративному судочинстві визначено ст. 69 вказаного Кодексу, згідно якої ними є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частині 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 4 ст. 72 встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен перевірити всі обставини, на яких сторони ґрунтують свої вимоги і заперечення, та дослідити докази, якими ці обставини підтверджуються. Суд не вимагає доведення обставин, які встановлені у кримінальній справі, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно конкретною особою. Єдиним джерелом цієї обізнаності є вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили.

Самі по собі окремі процесуальні документи в кримінальній справі не можуть бути доказами відсутності або наявності будь-яких обставин, які є предметом доказування в адміністративній справі.

Отже, суд не має підстав врахувати матеріали кримінальної справи, якщо вони не підтверджені вироком, який набрав законної сили.

Більш того, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства. Це співвідноситься, зокрема, і з положеннями КАСУ та й взагалі з доктриною процесуального права України, відповідно до яких заздалегідь є встановленим і не потребує доведення та доказування вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили. Тобто преюдиціальний характер має лише вирок суду, який набрав законної сили, а не матеріали досудового слідства, особливо постанова про порушення кримінальної справи та протоколи допиту. Факт порушення кримінальної справи має наслідком та зумовлює законне проведення уповноваженими органами дізнання та досудового слідства певних слідчих дій з метою підтвердження або спростування факту вчинення певного злочину конкретною особою, але не може безперечно свідчити про винуватість такої особи, що підтверджується і закріпленим ст. 62 Конституції України принципом невинуватості особи у вчиненні злочину.

Що стосується висновків відповідача щодо фіктивності (нікчемності) правочинів. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

В акті перевірки немає таких посилань, а також не доводить умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальником не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи відповідача в зазначеної частині є необґрунтованими.

Також, суд зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції проведено судово-економічну (бухгалтерську) експертиза. Згідно з висновком № 130/13 судово-економічної експертизи від 12.11.2013 року, висновки акту Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС № 1109/2200/02606155 від 26.12.12 року, щодо завищення податкового кредиту на суму 86222,94 гривень, заниження податку на прибуток на загальну суму 81777,94 гривень та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування у сумі 115142,03 гривень первинними документами податкового та бухгалтерського обліку Дочірнього підприємства "Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" не підтверджуються.

Згідно матеріалів справи та висновком судово-економічної (бухгалтерської) експертизи № 130/13 від 12.11.2013 р. встановлено, що товари та послуги отримані від КП "Альянс" та ТОВ "Кримбудіндустрія" Дочірнім підприємством "Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" використовувалися в свої господарської діяльності, що підтверджується: документами аналітичного бухгалтерського обліку, матеріальними звітами по бухгалтерським рахункам 201 та 204, актами розфасування, актом приймання виконаних робіт за вересень 2009 року за формою КБ-2в, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року за формою КБ-3, актом робочої комісії про здачу в експлуатацію корпусу самохідного понтону, документами аналітичного бухгалтерського обліку, звітом про витрати основних матеріалів у будівництві та ремонті у відповідності з виробничими нормами та витратами заробітної плати у відповідності з об'ємом виконаних робіт за вересень 2009 року по формі №М-29, актом списання матеріалів за вересень 2009 року.

Розбіжність даних дослідження і акту перевірки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС у сумі 7639,39 гривень (81777,94-74138,55) яка виникла в 3 кварталі 2011 року пояснюється тим, що в ході перевірки була допущена помилка, в результаті чого Сакська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим ДПС двічі включила до суми витрат 33214,74 гривень, а саме:

- актом перевірки було зменшене від'ємне значення задеклароване позивачем у 2 кварталі 2011 року на суму 33214,74 гривень;

- ДПІ було збільшено об'єкт оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2011 року на суму 33214,74 гривень, що призвело до помилкового донарахування у 3 кварталі 2011 року податку на прибуток в сумі 7639,39 гривень.

Таким чином, висновком судово-економічної (бухгалтерської) експертизи № 130/13 від 12.11.2013 р. встановлено та підтверджено реальність господарських операцій позивача з придбання товарів у контрагента та їх використання в господарській діяльності підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Дочірнього підприємства "Сакська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" з урахуванням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІ\/ (зі змінами та доповненнями) та п. 2.4 Положення № 88.

Порушення позивачем порядку формування податкового кредиту та валових витрат у перевіряємий період матеріалами справи не підтверджуються.

Взаємовідносини позивача з контрагентами у перевіряємий період не містять в собі ознак нікчемності правочинів та відсутності відповідної господарської мети, а відтак, податковий кредит та валові витрати позивачем за вказаний в акті перевірки період сформовано правомірно.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.13 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко