Рішення № 36846157, 10.06.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

справа № 2-2584/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2011 року червня десятого дня Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря - Майної Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу з договору, -

встановив:

Відповідач проти позову заперечень не надав, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причин не повідомив, свого представника до суду не направив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

Позивач в судове засідання не з'явився, від його представника до суду подана заява про розгляд справи в їх відсутність з підтриманням повністю вимог, пред'явлених у липні 2010 року, на предмет повернення простроченого боргу за кредитом з урахуванням індексу інфляції в сумі 62 731,94 грн., процентів у сумі 9 285 гривні 98 коп. з підстав недотримання відповідачем ОСОБА_1 узгоджених сторонами строків сплати частинами суми кредиту і процентів на виконання свого зобов'язання з договору кредиту, у зв'язку з чим просив стягнути на свою користь борг за кредитом з урахуванням інфляції і процентами, неустойку за прострочення основного і додаткового зобов'язань на суму 21 900 гривень.

На підставі неявки осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, і журнал судового засідання не ведеться.

Суд, дослідивши зібрані докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

Позивач, ПАТ «Банк Фамільний», передав 18.12.2006 відповідачу ОСОБА_1 у власність 15 000 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки № 44_19 від 18.12.2006 (а.с. 38), на умовах укладеного з ним відповідно до ст. 1054 ЦК України кредитного договору № 1027 від 18.12.2006, долученого до справи в копії (а.с. 10-13)

За умовами цього договору, що обов'язкові для сторін у справі згідно з ст. 629 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 отримав в кредит кошти для придбання автомобіля з поверненням частинами у визначені узгодженим графіком строки з кінцевим терміном 17.12.2009 зі сплатою 11,5 процентів річних.

Відповідно до п.п. 4.3.3, 4.3.4 цього договору, відповідач зобов'язався сплатити банку відсотки за використання кредиту в порядку, визначеному п.п. 1.1, 1.3, 2.4, 2.5 цього договору, повернути в повному обсязі кредит із нарахованими відсотками за фактичний час його використання їй можливим штрафними санкціями в порядку, який визначений п. 1.2 цього договору, що має виконати згідно з ст. 526 ЦК України.

Суд виходить з дійсності такого договору відповідно до ст. 204 ЦК України, оскільки в межах судового розгляду іншого не доведено.

Зобов'язання відповідача за укладеним договором щодо дотримання строків виконання відповідно до ст.ст. 548, 551 ЦК України забезпечені в п. 5.1 договору пенею у розмірі 30 гривень за кожний календарний день прострочення окремо по кожному виду заборгованості (основний борг, нараховані відсотки) у випадку несвоєчасного погашення суми кредиту і/чи відсотків за користування кредитом.

Суд за браком доказів підтвердження відповідачем виконання зобов'язання за правилами ст. 545 ЦК України дійшов висновку відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України про відсутність сумнівів в істинності перевірених в судовому засіданні розрахунків суми грошового боргу, виконаних позивачем. Оскільки іншого не доведено, суд дійшов висновку, що станом на 10.02.2010 відповідач ОСОБА_1 в порушення ст.ст. 529. 530, 536, 1056і ЦК України відступив від умов про частину виконуваного обов'язку і строків виконання за графіком, у зв'язку з чим він прострочив виконання згідно ст. 612 цього Кодексу щодо повернення позивачу кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Таким чином, з урахуванням визнаних позивачем отриманих сум, залишок суми кредитуй склав 7 124 долари США 37 центів, еквівалентних за офіційним курсом НБУ на день його розрахунку позивачем 61 866 гривням 80 коп., на повернення якого позивач набув право відповідно до ст. 1049 ЦК України зі сплатою процентів за договором відповідно до ст. 1048 ЦК України. З цих підстав згідно ст. 611 цього Кодексу права позивача підлягають захисту з присудженням на його користь з відповідача за перевіреним в судовому засіданні розрахунком позивача суми в гривнях еквівалентної 8 883 доларам США 77 центам, з яких 1 159,40 доларів США складають прострочені проценти за користування кредитом, а інша частина - основний борг. Так само, за весь час прострочення повернення кредиту і процентів позивач відповідно до ст. 550 ЦК України вправі вимагати сплати на його користь відповідачем 21 900 гривень пені.

Разом з цим, суми грошового боргу не підпадають під перерахунок з урахуванням індексу інфляції за правилами ст. 625 ЦК України на заявлену позивачем суму 865 гривень 14 коп., оскільки інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, супроводжуване ростом цін на товари і послуги. Відповідно, показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін, який характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання на певній території, зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним. Через це застосування до простроченої суми грошового зобов'язання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за своєю правовою природою є відшкодуванням збитків, завданих кредитору внаслідок знецінювання його грошових коштів у зв'язку зі зростанням загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу. Звідси, відповідальність за статтею 625 ЦК України встановлена за знецінювання валюти грошового зобов'язання, визначеної за статтею 524 цього Кодексу, а тому на рівень інфляції гривні, як грошової одиниці України, не можуть індексуватися суми боргу з грошового зобов'язання, вираженого в еквіваленті до іноземної валюти, що не виключає застосування індексу інфляції такої іноземної валюти, яке предметом позову у цій справі не визначалося.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача, який винний на користь позивача відшкодування справлених позивачем судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цієї справи.

Керуючись ст.ст. 214,226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний» задовільнити частково.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний», за місцезнаходженням його Дніпропетровського відділення (код ЄДРПОУ 20042839, м. Дніпропетровськ) з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) 71 152 гривні 78 коп., еквівалентних 7 724 доларам США 37 центам основного боргу і 1 159 доларам США 40 центам боргу з процентів,21 900 гривні пені, а разом 93 052 гривні 78 коп.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний», за місцезнаходженням його Дніпропетровського відділення (код ЄДРПОУ 20042839. м Дніпропетровськ) з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) відшкодування 930 гривень 53 коп. справленого судового збору та 120 гривень оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

ОСОБА_1 має право подати до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само відповідачем - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя