Рішення № 3684550, 19.05.2009, Господарський суд Чернігівської області

19.05.09

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" травня 2009 року Справа № 21/69

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет ПАК",

вул. Чекістів, 26, м. Дніпропетровськ, 49010

Відповідач: Приватне підприємство "Союз-Лідер",

вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005

Предмет спору: про стягнення заборгованості 100131,04 грн.

Суддя С.В. Белов

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: не з’явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Паритет ПАК” подано позов до Приватного підприємства „Союз-Лідер” про стягнення заборгованості у розмірі 100131,04 грн.

Розгляд справи було двічі відкладено через неявку в судові засідання представників сторін.

Представник позивача в судове засідання 19.05.2009 року не з’явився.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання 19 травня 2009 року не з’явився, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать документи в матеріалах справи, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

10 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Паритет ПАК” та Приватним підприємством „Союз-Лідер” було укладено договір поставки №14/01/581, згідно з яким позивач зобов’язався передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити зазначений товар на умовах передбачених Договором.

В період дії даного договору, а також у відповідності до Додатку №1 та Додатку №2 до вищезазначеного договору, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 113240,08 грн., за видатковими накладними:

№ 63 від 16.12.2008 року –53352,40 грн.;

№ 69 від 30.12.2008 року –10022,40 грн.;

№ 3 від 09.01.2009 року –49865,28 грн.

Станом на 10.02.2009 року відповідач за поставлений товар з позивачем не розрахувався.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено відповідачу претензію вих. № 3 від 11.02.2009 року на суму 113240,08 грн., про що свідчать: копія претензії, опис та повідомлення про вручення поштового відправлення, в матеріалах справи /а.с. 27-29/.

Після отримання претензії, відповідач за поставлений товар з позивачем розрахувався частково. За накладною № 63 від 16.12.2008 року на суму 53352,40 грн. товар оплачено у розмірі 20000,00 грн.(борг –33352,40 грн.). За накладними № 69 від 30.12.2008 року на суму 10022,40 грн., № 3 від 09.01.2009 року –49865,28 грн. вартість товару не оплачено.

Таким чином, станом на 07 квітня 2009 року, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 93240,08 грн.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 93240,08 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4544,25 грн. пені, нарахованої відповідно до п. 8.3 Договору, згідно якого, відповідач у випадку несвоєчасної оплати товару зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи із змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 4544,25 грн. пені. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 1698,61 грн. за період з 16.01.2009 року по 06.04.2009 року, а також 648,10 грн. трьох відсотків річних за період з 16.01.2009 року по 06.04.2009 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних від простроченої суми у розмірі 648,10 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 1698,61 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повному обсязі не розрахувався, суд, з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача, є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню держмито в сумі 1001,30 грн. та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 77 ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Союз-Лідер” (вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 31895563, р/р 26008007677 в Полікомбанку м. Чернігова, МФО 353100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Паритет ПАК” (вул. Чекістів, 26, м. Дніпропетровськ, 49010, код ЄДРПОУ 32952480, п/р 26002000008701, МФО 307338 в філії № 4 ВАТ „АКБ „Капітал” м. Дніпропетровська) 93240,08 грн. основного боргу, 4544,25 грн. пені, 1698,61 грн. інфляційних нарахувань, 648,10 грн. трьох відсотків річних, 1001,30 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.