Рішення № 36844415, 27.01.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2014 р.Справа № 924/1519/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м. Волочиськ, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. В.Д. Слободяна" с. Іванківці, Городоцького району

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватне підприємство "Агропром", м. Волочиськ

про стягнення грошових коштів в сумі 667508,61 грн., з них 519818,31 грн. - основний борг, 10171,18 грн. - пеня, 137519,12 грн. - штраф

Представники сторін:

від позивача: Сапьолкіна Н.В. за довіреністю від 14.08.2013 р. (присутня в судовому засіданні 13.01.2014 р.)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Повне рішення складено 27.01.2014 р.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 696412,29 грн., з них 545433,03грн. - основний борг, 10171,18 грн. - пеня, 137519,12 грн. - штраф, 3288,96 грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами.

В обґрунтування позову посилається на укладений між ПП "Агропром" та ТОВ "Агрофірма ім. В.Д.Слободяна" договір поставки №05-03/11ХМ від 02.03.2011р. виробничо-технічного призначення (засобів захисту рослин та/або мікродобрива) та додатки до договору №1 від 01.04.2011р., №2 від 04.04.2011р., №3 від 16.05.2011р., №4 від 01.06.2011р., №5 від 15.06.2011р., № 6 від 13.07.2011р., №7 від 05.07.2011р., №8 від 25.07.2011р., №9 від 02.08.2011р., №10 від 16.08.2011р., якими сторони встановили назву товару, кількість, ціну, загальну вартість, терміни поставки та календарний графік платежів.

На виконання умов договору ТОВ "Агрофірма ім. В.Д.Слободяна" отримало від ПП "Агропром" засоби захисту рослин на загальну суму 1058835,39 грн.

30.05.2012р. ПП "Агропром" відповідно до договору відступлення права вимоги відступило ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" право грошової вимоги за договором поставки №05-03/11ХМ від 02.03.2011р., укладеним між ТОВ "Агрофірма ім. В.Д.Слободяна" та ПП "Агропром".

Передбачене вищезазначеним Договором право вимоги Первісного кредитора до ТОВ "Агрофірма ім. В.Д.Слободяна" визначене в сумі 550 076,49 грн. (а саме 550 076,49 грн. заборгованість за поставлений товар згідно договору поставки).

23.06.2012р. ТОВ "Агрофірма ім. В.Д.Слободяна" було направлено повідомлення про відступлення права вимоги відповідно до договору №05-03/11 ХМВ від 30.05.2012р.

Оскільки відповідачем не було вчасно оплачено позивачу грошові кошти за поставлені засоби захисту рослин, то 02 січня 2013р. між ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" та ТОВ "Агрофірма ім. В.Д.Слободяна" було підписано угоду №05-03/11-13 ХМ про погашення боргу. Даною угодою сторони визначили, що заборгованість боржника складає 550 076,49 грн., а також продовжили строк дії договору поставки №05-03/11 ХМ від 02.11.2011р. та змінили порядок взаєморозрахунків та порядок нарахування штрафних санкцій. Зокрема, визначили, що боржник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості не пізніше 01.10.2013р. Також сторони погодили сплату відсотків за користування коштами в розмірі 0,067 % за кожен день від залишкової суми заборгованості. Початком нарахування вважається 03 січня 2013р. і закінчується моментом повного погашення заборгованості.

Представник позивача подав додаткові пояснення від 13.01.2014 р., в яких додав на підтвердження оплати відповідачем копії банківських виписок від 17.10.2013 р. на суму 10 000,00 грн., від 08.11.2013 р. - 100 000,00 грн., від 13.11.2013 р. -10 000,00 грн., від 25.11.2013 р. - 30 000,00 грн.

У п.2.2 Угоди №05-03/11-13 ХМ про погашення боргу від 02.01.2013 року вказується, що погашення заборгованості проводиться на умовах відстрочення сплати, Боржник погоджується на сплату відсотків в порядку ст. 536 ЦК України, а саме: за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язується сплачувати відсотки Кредитору. Сторони погодили сплату відсотків в розмірі 0,067 (нуль цілих нуль шістдесят сім тисячних) відсотків за кожен день від залишкової суми заборгованості. Початком нарахування відсотків вважається 03 січня 2013 року і закінчується моментом повного погашення заборгованості. Нарахування відсотків проводиться до дня повного погашення заборгованості.

Сума відсотків за користування чужими коштами за період з 03.01.2013 року по 22.11.2013 року складає 118645,50 грн.

А відповідно до п. 2.3 Угоди при погашенні заборгованості та по відсотках, кошти Боржника спрямовуються в першу чергу на погашення відсотків, а потім на погашення основної суми заборгованості.

Відповідачем станом на момент подання позову до суду сплачено лише 115 356,54 грн. відсотків за користування чужими коштами, отже на момент звернення до суду із позовною заявою Відповідач зобов'язаний був сплатити Позивачу 3 288,96 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Оскільки Відповідач 25.11.2013 р. сплатив 30 000,00 грн., то відповідно до п.2.3 Угоди №05-03/11-13 ХМ кошти спрямовуються перш за все на погашення відсотків, отже Відповідачем погашено 4 385,28 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 25 614,72 грн. основної заборгованості. Отже в судовому засіданні 13.01.2014р. представник позивача відмовився від позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 3288,96 грн., а також про стягнення 25 614,72 грн. основної заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні 13.01.2014 р. підтримав позовні вимоги. З врахуванням додаткових пояснень від 13.01.2014 р. та відмови позивача від позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 3288,96 грн., а також про стягнення 25614,72 грн. основної заборгованості, стверджує, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 667508,61 грн., з них 519818,31 грн. - основний борг, 10171,18 грн. - пеня та 137519,12 грн. - штраф.

Крім того, 24.01.2014р. на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких останній навів розрахунок відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 03.01.2013р. по 25.11.2013р., тобто позивачем було донараховано відсотки за період з 22.11.2013р. по 25.11.2013р. в сумі 1096,32 грн. Таким чином стверджує позивач, оскільки відповідач 25.11.2013р. сплатив 30000,00 грн., то відповідно до п. 2.3. Угоди №05-03/11-13 ХМ кошти спрямовуються перш за все на погашення відсотків, отже відповідачем погашено 4385,28 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 25 614,72 грн. основної заборгованості.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 27.01.2014 р. провадження у справі №924/1519/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м. Волочиськ, Хмельницька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. В.Д. Слободяна" с. Іванківці, Городоцького району за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача приватного підприємства "Агропром", м. Волочиськ в частині позовних вимог про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в сумі 3288,96 грн., а також про стягнення 25614,72 грн. основної заборгованості припинено.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини не явки суду не відомі, вимоги ухвал суду від 25.11.2013р., 09.12.2013 р., 13.01.2014 р. не виконано. При цьому відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить зміст клопотання від 09.12.2013 р., а також від 27.01.2014р.

Ухвала від 13.01.2014 р. була надіслана на адресу відповідача зазначену в ЄДР та в договорі. При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

27.01.2014р. відповідач надіслав на адресу суду клопотання, в якому зазначає, що сторони в даний час знаходяться на стадії укладення мирової угоди, у зв'язку з чим просить суд в порядку ст. 69 ГПК України продовжити термін розгляду справи та відкласти судове засідання на іншу дату. Дане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови (п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.).

У зв'язку з наведеним, з огляду на своєчасне повідомлення відповідача щодо проведення судового засідання, суд вважає, що у останнього була можливість належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси у судовому засіданні. При цьому судом враховується, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підтверджено жодними доказами, так як і не підтверджено, що сторони на даний момент перебувають на стадії укладення мирової угоди, а явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась. Крім того, звертається увага на те, що суд ухвалою від 13.01.2014р. продовжував розгляд справи на 15 днів, а повторне продовження строку розгляду справи чинним ГПК не передбачено.

Разом з цим, судом враховується, що сторони не позбавлені можливості укласти мирову угоду на стадії виконання рішення суду.

Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Стосовно третьої особи судом враховано, що позивачем надано суду витяг з ЄДР станом на 04.03.2013р., згідно якого юридичну особу "Агропром " (іден. код 32810350) припинено.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Відповідно до Довідки АБ №344142 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" зареєстровано за адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500.

02.03.2011р. між ПП "Агропром" (надалі Постачальник) та ТОВ "Агрофірма ім. В.Д.Слободяна" (надалі Покупець) був укладений договір поставки №05-03/11ХМ, відповідно до п. 1.1. якого в строки визначені договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця засоби захисту рослин та /або мікродобрива (надалі Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його вартість.

Найменування Товару, його кількість ціна за одиницю, термін поставки Покупцю та базис поставки, вартість товару, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність Покупцю.

Згідно з п. 2.2. Договору Покупець проводить оплату вартості Товару шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись Сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках (які є додатками до цього договору).

Постачальник зобов'язаний: надати Покупцю сертифікат якості (або завірену належним чином копію) на Товар, що поставляється. Підписання накладної (видаткової, товарної, товарно-транспортної) підтверджує факт отримання Покупцем відповідного Сертифіката якості (або завіреної належним чином копії). Покупець зобов'язаний оплатити вартість товару в терміни, вказані в додатках (специфікаціях), враховуючи при цьому умови п. 2.3. Договору. При перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному документі номер і дату цього договору (п.п. 3.1.4., 3.2.2. Договору).

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що товар вважається відвантаженим Постачальником і прийнятим Покупцем: по кількості - відповідно до кількості одиниць виміру, вказаній в накладній (видатковій, товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства-виробника.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та припиняються належним виконанням всіх умов даного договору Сторонами (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 7.2.1. Договору Покупець несе відповідальність: за затримку з оплатою Постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочки оплати.

Договір підписаний сторонами та скріплений гербовими печатками.

Додатками до договору №1 від 01.04.2011р., №2 від 04.04.2011р., №3 від 16.05.2011р., №4 від 01.06.2011р., №5 від 15.06.2011р., № 6 від 13.07.2011р., №7 від 05.07.2011р., №8 від 25.07.2011р., №9 від 02.08.2011р., №10 від 16.08.2011р. сторони узгодили назву товару, кількість, ціну, загальну вартість, терміни поставки та календарний графік платежів.

Зокрема, згідно додатку №1від 01.04.2011р. вартість товару складає 14683,20 грн., строк оплати до 01.09.2011р.; згідно додатку №2 від 04.04.2011р. - 863382,14 грн., строк оплати до 01.10.2011р.; згідно додатку №3 від 16.05.2011р. - 42338,30 грн., строк оплати до 01.10.2011р.; згідно додатку №4 від 01.06.2011р. - 8317,26 грн., строк оплати до 01.10.2011р.; згідно додатку №5 від 15.06.2011р. - 31039,51 грн., строк оплати до 01.10.2011р.; згідно додатку №6 від 13.07.2011р. - 34165,87 грн., строк оплати до 01.10.2011р.; згідно додатку №7 від 05.07.2011р. - 37802,00 грн., строк оплати до 01.10.2011р.; згідно додатку №8 від 25.07.2011р. - 7217,15 грн., строк оплати до 01.10.2011р.; згідно додатку №9 від 02.08.2011р. - 13663,10 грн., строк оплати до 01.10.2011р.; згідно додатку №10 від 16.08.2011р. - 5071,50 грн., строк оплати до 01.10.2011р.

На виконання умов договору поставки ПП "Агропром" здійснило поставку відповідачу товару, а останній прийняв його без зауважень, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000171 від 06.04.2011 р. на суму 627434,30 грн. та довіреністю №77 від 04.04.2011 р., №РН-0000217 від 13.04.2011 р. на суму 14683,20 грн. та довіреністю №101 від 13.04.2011 р., №РН-0000341 від 26.04.2011 р. на суму 223747,20 грн. та довіреністю №115 від 26.04.2011 р., №РН-0000592 від 16.05.2011 р. на суму 42338,30 грн. та довіреністю №140 від 16.05.2011 р., №РН-0000685 від 20.05.2011 р. на суму 13104,00 грн. та довіреністю №158 від 20.05.2011 р., №РН-0000828 від 01.06.2011 р. на суму 8317,26 грн. та довіреністю №175 від 01.06.2011 р., №РН-0000989 від 15.06.2011 р. на суму 31039,51грн. та довіреністю №197 від 15.06.2011 р., №РН-0001115 від 05.07.2011 р. на суму 37802,00 грн. та довіреністю №235 від 05.07.2011 р., №РН-0001140 від 13.07.2011 р. на суму 34165,87 грн. та довіреністю №250 від 13.07.2011 р., №РН-0001180 від 25.07.2011р. на суму 7217,15 грн. та довіреністю №268 від 25.07.2011 р., №РН-0001223 від 02.08.2011 р. на суму 13663,10 грн. та довіреністю №278 від 01.08.2011 р., №РН-0001275 від 16.08.2011 р. на суму 5323,50 грн. та довіреністю №311 від15.08.2011 р., всього на загальну суму 1058835,39 грн.

30.05.2012р. між ПП "Агропром" (далі - Первісний кредитор) та ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" (далі Новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги №05-03/11ХмВ, відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору, належне Первісному кредитору право вимоги за Договором поставки №05-03/11ХМ від 02.03.2011р., укладеним між Первісним кредитором та ТОВ "Агрофірма ім. В.Д.Слободяна" (далі Боржник).

За цим Договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного кредитора) від Боржника належного та реального виконання наступних обов'язків:

- сплати грошових коштів в розмірі 550076,49 грн. за поставлений Первісним кредитором Товар відповідно до Договору поставки;

- інших обов'язків, встановлених Договором поставки (п. 1.3. Договору).

Згідно з п.п. 1.5. - 1.7. Договору Новий кредитор приймає на себе право вимоги за Договором поставки на власний ризик. Первісний кредитор не відповідає перед Новим кредитором за можливість або наслідки оспорювання Боржником або третіми особами підстав, процедури, умов чи наслідків відступлення права вимоги за цим Договором. З моменту підписання даного Договору відступлення права вимоги, до Нового кредитора переходять всі права кредитора у відношенні до Боржника, що належали до цього Первісному кредитору по Договору поставки.

Первісний кредитор зобов'язаний: передати протягом 3 робочих днів з моменту підписання Договору відступлення права вимоги оригінали усіх документів, яка свідчать про право вимоги за Договором поставки та інформацію, яка важлива для їх здійснення; протягом 20 робочих днів від моменту переходу права вимоги до Нового кредитора повідомити Боржника про здійснене відступлення права вимоги (п.п. 2.2.1, 2.2.2. Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Додатковою угодою від 01.06.2012р. до договору відступлення права вимоги №05-03/11 ХМВ сторони виклали п. 4.2. Договору в наступній редакції: "Передбачене цим Договором право вимоги по зобов'язаннях, що випливають з Договору поставки, переходить до Нового кредитора з 01 червня 2012 року.

19.06.2012р. ПП "Агропром" надіслало ТОВ "Агрофірма ім. В.Д.Слободяна" повідомлення №50, що підтверджується квитанцією з описом вкладення в цінний лист від 23.06.2012р., про відступлення ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітарго" право грошової вимоги за Договором поставки №05-03/11ХМ від 02.03.2011р. в сумі 550076,49 грн., а також повідомило про реквізити Нового кредитора для сплати суми заборгованості.

Додатковою угодою про погашення боргу до договору відступлення права вимоги №05-03/11-13ХМ від 02.01.13р. сторони визначили та дійшли згоди, що станом на 02.01.2013р. заборгованість Боржника перед Кредитором згідно Договору про відступлення права вимоги №05-03/11 ХМВ від 30.05.12р. становить 550076,49. Сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору поставки №05-03/ХМ від 02.03.11р. та зміни порядок взаєморозрахунків та порядок нарахування штрафних санкцій відповідно (п.п. 1.1., 1.2. Угоди).

Сторони узгодили, а Боржник зобов'язується здійснити погашення заборгованості шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Кредитора не пізніше 01.10.2013р. або за погодженням із Кредитором, в інший спосіб сільськогосподарською продукцією за середньою ринковою вартістю, що визначається шляхом усереднення ціни на таку продукцію у трьох провідних національних трейдерів, або по ціні яка буде встановлена між Сторонами (п.2.1. Угоди).

Зважаючи, що погашення заборгованості проводиться на умовах відстрочення сплати, Боржник погоджується на сплату відсотків в порядку ст. 536 ЦК України, а саме: за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язується сплачувати відсотки Кредитору. Сторони погодили сплату відсотків в розмірі 0,067 відсотків за кожен день від залишкової суми заборгованості. Початком нарахування вважається 03.01.13р. і закінчується моментом повного погашення заборгованості. Нарахування відсотків проводиться до дня повного погашення заборгованості (п.2.2. Угоди).

Відповідно до п.2.3. угоди при погашенні заборгованості та по відсотках, кошти Боржника спрямовуються в першу чергу на погашення відсотків, а потім на погашення основної суми заборгованості.

Згідно з п. 3.1. угоди Боржник несе відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених п. 2.1. у вигляді штрафу в розмірі 25 відсотків від суми заборгованості, а також зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Угода підписана представниками сторін ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" та ТОВ "Агрофірма ім. В.Д. Слободяна") та скріплена їх печатками.

Відповідачем було частково здійснено оплату заборгованості за договором поставки в розмірі 30258,18 грн., що підтверджується випискою з банку, а також відповідачем сплачено відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 119741,82 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 17.10.2013р. на суму 10000 грн., 08.11.2013р. на суму 100000 грн., 13.11.2013р. на суму 10000 грн. , від 25.11.2013 р. на суму 30000 грн.

Оскільки відповідачем не було здійснено належним чином оплату вартості товару за договором поставки від 02.03.2011р., позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з ТОВ "Агрофірма ім. В.Д.Слободяна" в розмірі 667508,61 грн., з них 519818,31 грн. - основний борг, 10171,18 грн. - пеня та 137519,12 грн. - штраф.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується таке:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11, ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто, сплати коштів.

Згідно зі ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.912 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, ПП "Агропром" поставив відповідачу товар, останній прийняв його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму. Відповідачем не спростовано факту отримання товару.

Пунктом 1 частини 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з матеріалами справи, ПП "Агропром" відступило ТОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" право вимоги за Договором поставки в сумі 550076,49 грн. При цьому відповідно до п. 1.7 договору про відступлення права вимоги №05-03/11ХМВ від 30.05.2012 р., з моменту підписання даного договору, до нового кредитора переходять всі права кредитора у відношенні до боржника, що належали до цього первісному кредитору по договору поставки.

Відповідач свої зобов'язання по договору належним чином не виконав та не провів оплату вартості поставленого товару в повному обсязі, сплативши 150000,00 грн., з яких 30258,18 грн. пішли в рахунок часткового погашення суми основної заборгованості, 119741,82 грн. в рахунок погашення суми відсотків за користування чужими грошовими коштами в період нарахування з 03.01.2013 р. по 25.11.2014 р.

При цьому позивачем правомірно враховується той факт, що в першу чергу погашаються відсотки за користування чужими коштами (0,067 % за кожен день від залишкової суми заборгованості), як це передбачено угодою від 02.01.2013 р., а також правомірно визначені періоди нарахування та суми на які нараховуються проценти, враховуючи часткове погашення суми основного боргу.

Стосовно процентів судом приймається до уваги, що угодою від 02.01.2013 р. сторони погодили відстрочення боргу зі сплатою відсотків за користування чужими коштами в порядку ст. 536 ЦК України (0,067 % за кожен день від залишкової суми заборгованості). Вказаний пункт угоди узгоджується з приписами ст. 536 ЦК України та ст. 694 ЦК України, згідно якої за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором (ст. 536 ЦК України), також договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем (ст. 694 ЦК України).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на п.2.1. угоди про погашення боргу та враховуючи, що сторони погодили строки оплати товару до 01.10.2013 р., у позивача виникло право вимагати примусового стягнення боргу з 02.10.2013р.

Факт наявності у відповідача основної заборгованості перед позивачем у сумі 519818,31 грн. підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме, договором поставки від 02.03.2011р. №05-03/11ХМ, додатками до договору, видатковими накладними, договором відступлення права вимоги №05-03/11ХМВ від 30.05.2012р., доказами часткової оплати.

Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

При цьому судом враховано, що грошові зобов'язання підлягали сплаті у гривні, а умова визначена ч.1 пункту 2.3 договору не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановлений ВАТ "Державний ощадний банк України" на банківський день який фактично передує оплаті покупцем ціни товару менший (нижчий) або рівний курсу, який був встановлений на день підписання договору, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент підписання договору. Таким чином з огляду на суму заявлену позивачем та враховуючи курс долара США до гривні який вказаний у специфікаціях, ТзОВ "Агрохімічна компанія "Вітагро" правомірно визначив оплату товару за ціною, яка була встановлена на момент підписання договору. Також, в даному випадку, таке визначення оплати товару не призвело до збільшення основної суми боргу.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 519818,31 грн. основної суми заборгованості підлягають задоволенню як такі, що відповідають чинному законодавству та обґрунтовані матеріалами справи.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10171,18 грн. - пені, 137519,12 грн. - штрафу.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання має бути вчинений у письмовій формі.

Частинами 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 2.1 Постанови ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з п. 2.7 вказаної постанови застосування пені не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 ЦК України), зокрема процентів на прострочену суму оплати товару, проданого в кредит (частина п'ята статті 694 названого Кодексу), оскільки стягнення відповідних процентів не є ні видом забезпечення виконання зобов'язань, ані штрафною санкцією.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 ГК України).

Пунктом 7.2.1 договору поставки та п. 3.1. угоди про погашення боргу сторони погодили, що Покупець несе відповідальність: за затримку з оплатою Постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочки оплати.

Таким чином, позивачем правомірно нарахований штраф у розмірі 137519,29 грн. (25% від 550076,49грн., оскільки саме дана сума існувала в перший день прострочення платежу), який підлягає стягненню з відповідача.

Розрахунок пені, також здійснений позивачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 10171,18 грн. за період з 02.10.2013 р. по 22.11.2013 р. підлягають задоволенню судом. Також враховується, що при здійсненні розрахунку позивачем правомірно враховано часткову оплату в сумі 4643,46 грн. (проведена 13.11.2013р.)

При цьому судом звертається увага, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій (позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 09.04.2012 р. по справі №20/246-08).

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 667508,61 грн., з них 519818,31 грн. - основний борг, 10171,18 грн. - пеня, 137519,12 грн. - штраф, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" м.Волочиськ, Хмельницька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. В.Д. Слободяна" с. Іванківці, Городоцького району про стягнення грошових коштів в сумі 667508,61 грн., з них 519818,31 грн. - основний борг, 10171,18 грн. - пеня, 137519,12 грн. - штраф задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. В.Д. Слободяна" (Хмельницька область, Гродоцький район, с. Іванківці, код 31646622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "Вітагро" (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 519818,31 грн. (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 31 коп.) основного боргу, 10171,18 грн. (десять тисяч сто сімдесят одну гривню 18 коп.) пені, 137519,12 грн. (сто тридцять сім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень 12 коп.) штрафу, 13350,17 грн. (тринадцять тисяч триста п'ятдесят гривень 17 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 27.01.2014 р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу, (31200, Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7),

3 - відповідачу, (32037, Хмельницька обл., Городоцький р-н, с. Іванківці),

4 - третій особі ((ПП "Агропром", 31200, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 5/1, кв. 16).

Всім рекомендованим.