Рішення № 36844158, 20.01.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2014 р.Справа № 916/3100/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

Представники:

від позивача: Дзиговська С.М. згідно довіреності від 30.12.2013р. за № 8 та Оляш О.Ю. згідно довіреності від 30.12.2013р. за № 9;

від відповідача: Подмазко А.В. згідно довіреності від 09.01.2014р. за №03/1-01; Панасюк О.Ю. згідно довіреності від 14.11.2013р. за №218/1-01;

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (м. Одеса);

до відповідача: Міського комунального підприємства "Теплодарводоканал" (м. Теплодар, Одеська обл.);

про стягнення 545055,65 грн.

Спір розглядався у більш тривалий строк за клопотанням сторони відповідно до ст.69 ГПК України.

У засіданнях суду оголошувались перерви, а саме: з 09.12.2013р. по 16.12.2013р., з 16.12.2013р. по 23.12.2013р., з 23.12.2013р. по 10.01.2014р., з 10.01.2014р. по 20.01.2014р. на підставі ст.77 ГПК України.

12.11.2013р. Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Міського комунального підприємства "Теплодарводоканал" про стягнення 545055,65 грн.

Ухвалою суду від 13 листопада 2013р. за зазначеним позовом порушено провадження у справі № 916/3100/13.

10.01.14. позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути із відповідача 355829,21грн. - заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 3308,46грн. - заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію, 6117,95грн. - 3% річних, пеню в сумі 28556,96грн. та витрати, пов'язані із сплатою судового збору в сумі 7876,26грн. і повернути зайво сплачений судовий збір в сумі 3024,86грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав заяву, в якій підтвердив сплату відповідачем після подачі заяви про зменшення позовних вимог 13000,00грн. заборгованості за активну електроенергію. Заперечував проти клопотання представника відповідача щодо зменшення пені. Пояснив, що позивач зобов'язаний розраховуватися із своїми контрагентами і в зв'язку із несвоєчасними розрахунками сплачує пеню.

Представник відповідача у судовому засіданні просив долучити до матеріалів справи квитанції від 11.01.2014р. на суму 8000,00грн. та від 17.01.2014р. на суму 5000,00грн. згідно яких він частково сплатив заборгованість перед позивачем. Просив зменшити розмір пені, оскільки відповідач не ухиляється від сплати боргу, але незалежно від відповідача останній не може сплатити борг в повному обсязі, бо перед відповідачем існують борги населення. До того ж позивачу несвоєчасною сплатою не причинено збитків.

Враховуючи вимоги ст. 22 ГПК України, суд приймає уточнення позовних вимог та розглядає справу у межах уточнених позовних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (постачальник, позивач) та Міським комунальним підприємством "Теплодарводоканал" (споживач, відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії №707.

Предметом договору є зобов'язання постачальника електричної енергії продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживача оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснення інших платежів згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.1., 2.2.2. договору постачальник зобов'язується виконувати умови цього договору. Постачати споживачу електроенергію, як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з врахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу");

- згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";

- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;

- забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Із змісту п.п. 2.3., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3. договору, вбачається, що споживач зобов'язується виконувати умови цього договору. Дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки. Оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів обліку електричної енергії".

Згідно п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3., 2.3.4. договору, з порушення термінів, визначених додатком „порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п.4.2.2. договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електроенергії 50000 кВт год і більше.

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в іншій термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) (п.9.4. договору).

Згідно умов п.1 Додатку №5 до договору, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 22 числа попереднього місяця до такого числа розрахункового місяця.

За приписами п.4 Додатку №5 до договору, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про обсяги спожитої електроенергії" за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка знаття показів. Акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з основним споживачем.

Позивач виконав умови договору №707 від 14.07.2008р. належним чином, бо відповідачу було відпущено електричну енергію відповідно до договору, а відповідачем спожито електричну енергію з жовтня 2012 року по жовтень 2013 року на загальну суму 538442,12грн., що підтверджується актами про обсяги спожитої електричної енергії, які складалися щомісячно та знаходяться в матеріалах справи (а.с.51-115, т.1), а відповідач сплату за спожиту електричну енергію провів частково.

Як суд зазначав вище, 10.01.2014р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої станом на 09.01.2014р. заборгованість перед позивачем становить 393812,58грн. в тому числі:

- 355829,21 грн. - за спожиту активну електричну енергію,

- 3308,46 грн. - за спожиту реактивну електроенергію,

- 6117,95грн. - нарахування 3% річних за спожиту активну електричну енергію,

- 28556,96 грн. - пеня за прострочення оплати за спожиту активну електричну енергію, про що не заперечували представники відповідача у засіданні суду.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З врахуванням вимог ст.275 ГК України, відповідно до договору енергопостачання, енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Як суд зазначив вище, позивач відпустив відповідачу електроенергію, за яку останній не розрахувався в повному обсязі, зокрема, станом на 09.01.14. існувала заборгованість у відповідача за активну електроенергію в сумі 355829,21грн. та за реактивну електроенергію в сумі 3308,46грн.

У судовому засіданні відповідач надав докази часткової сплати заборгованості за спожиту активну електроенергію після подання заяви про зменшення позовних вимог, а саме, банківські виписки від 11.01.2014р. на суму 8000,00грн. та від 17.01.2014р. на суму 5000,00грн. Позивач теж подав заяву в засіданні суду про те, що борг в сумі 13000,00грн. за активну електроенергію сплачений відповідачем відповідно до зазначених платіжних доручень.

Відповідно до п.1-1. ст.80 ГПК України, суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору, в частині стягнення основного боргу в сумі 13000,00грн.

Отже, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 13000,00грн.

Таким чином, борг відповідача Міського комунального підприємства "Теплодарводоканал" перед позивачем становить 342829,21грн. - за спожиту активну електроенергію та 3308,46 грн. за реактивну електроенергію й тому суд задовольняє позов у цій частині.

Позивач також просить стягнути пеню з відповідача Міського комунального підприємства "Теплодарводоканал" у сумі 28556,96грн.

Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3., 2.3.4. договору, з порушення термінів, визначених додатком „порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Представники відповідача в судовому засіданні 10.01.2014р. суму основної заборгованості визнали, просили суд зменшити розмір пені у зв'язку із тим, що позивачу не причинено збитків, відповідач сплачує борг, а борг виник із-за невідповідності тарифів на послуги водопостачання та водовідведення фактичній собівартості послуг, відсутністю із липня 2012 року дотацій з місцевого бюджету для відшкодування різниці в тарифах, значною заборгованістю населення перед відповідачем.

Позивач заперечував проти клопотання представника відповідача про зменшення пені, обгрунтовуючи заперечення несплатою відповідачем боргу, що ставить в залежність перед ДП "Енергоринок" позивача та дає підстави для застосування штрафних санкцій по відношенню до позивача.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За прписами ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233ГК України).

Враховуючи, господарську діяльність відповідача, яка спрямована на забезпечення потреб населення м. Теплодар та інших категорій споживачів в забезпеченні питною водою, а також приймання й очищення стоків, не ухилення відповідача від виконання зобов'язання щодо сплати вартості отриманої електричної енергії, не причинення збитків ні позивачу, ні іншим учасникам господарських відносин частковим невиконанням зобов'язання відповідачем, невідповідність тарифів на послуги водопостачання та водовідведення фактичній собівартості послуг, відсутністю із липня 2012 року дотацій з місцевого бюджету для відшкодування різниці в тарифах, значною заборгованістю населення перед відповідачем, суд приходить до висновку про зменшення пені на 18556,96грн. та про стягнення пені із відповідача в сумі 10000,00грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача Міського комунального підприємства "Теплодарводоканал" у сумі 6117,95грн. - 3% річних.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних суд приходить до висновку, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, тому задовольняє позов і в частині стягнення 3% річних в сумі 6117,95грн.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач борг визнав, доказів повної сплати заборгованості не надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 342829,21грн. основної заборгованості за активну енергію, 3308,46 грн. - борг за реактивну енергію, 10000,00 грн. - пені, 6117,95 грн. - 3% річних, оскільки вимоги підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства і про припинення провадження у справі в частині стягнення 13000,00грн. за відсутністю предмету спору та зменшення пені на 18556,96грн.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Однак враховуючи, заяву про зменшення позовних вимог від 10.01.2014р., в якій позивач просить повернути суму зайво сплаченого судового збору на підставі ст. 7 Закону України „Про судовий збір", суд повертає позивачу зайво сплачений судовий збір у сумі 3024,86грн. та стягує з відповідача 7876,26грн. витрат на сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 22,33,34,43,44, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 13000,00грн. основного боргу за активну електроенергію.

3. Стягнути з Міського комунального підприємства "Теплодарводоканал" (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Польова, 1, код ЄДРПОУ 31250097) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, б. 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713):

- 342829,21грн. - основної заборгованості за активну енергію,

- 3308,46 грн. - борг за реактивну енергію,

- 10000,00 грн. - пені,

- 6117,95 грн. - 3% річних,

- 7876,26 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

4. Зменшити пеню в сумі 18556,96грн.

5. Повернути з Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) Публічному акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, б. 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713) зайво сплачений судовий збір в сумі 3024,86 грн., сплачений платіжним дорученням №15920 від 06.11.2013р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, керуючись ч. 1 п.1. ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 27 січня 2014р.

Суддя Брагіна Я.В.