Рішення № 36844078, 20.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21855/13 20.01.14

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовомКомунального підприємства "Житлово-експлуатаційної організації - 105 Голосіївського району"доВійськової частини К 1410 (Служба зовнішньої розвідки України)простягнення 41274 грн. 06 коп.Представники: від позивача: Дацюк І.І. - представник за довіреністю № 9 від 03.01.2013від відповідача: Мельник А.М. - представник за довіреністю № 5/3/134451 від 04.05.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.11.2013 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційної організації - 105 Голосіївського району" з вимогами до Військової частини К 1410 про стягнення заборгованості за договором про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання прибудинкової території від 01.01.2008 № 6215 у розмірі 41274 грн. 06 коп., в тому числі 39908 грн. 63 коп. заборгованості за надані послуги з утримання прибудинкової території, 434 грн. 08 коп. інфляційних втрат та 931 грн. 07 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території від 01.01.2008 № 6215 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за отримані послуги, яка станом на 01.10.2013 становить 39908 грн. 91 коп., крім того у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 434 грн. 08 коп. інфляційних втрат та 931 грн. 07 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.11.2013 порушено провадження у справі № 910/21855/13 та справу призначено до розгляду на 29.11.2013.

28.11.2013 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.11.2013 розгляд справи відкладено на 13.12.2013, у зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, неявкою представника відповідача у судове засідання та неподанням останнім витребуваних доказів.

13.12.2013 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 22.11.2013 оголошено перерву до 27.12.2013.

26.12.2013 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

27.12.2013 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли письмові пояснення.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 27.12.2013 справу № 910/21855/13 передано на розгляд судді Головіній К.І.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.12.2013 (суддя Головіна К.І.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.01.2014.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 08.01.2014 справу № 910/21855/13 передано на розгляд судді Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.01.2014 (суддя Отрош І.М.) справу прийнято до провадження.

16.01.2014 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі.

У судове засідання 20.01.2014 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача підтримав, заявлене через відділ діловодства суду, клопотання про припинення провадження у справі, а також надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача повністю заперечує факт надання послуг з прибирання газону, прибирання подвір'я та прибирання тротуару за договором з 01.01.2011 та посилається на відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, у зв'язку з укладенням між сторонами додаткової угоди № 1 до договору про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання прибудинкової території від 01.01.2008 № 6215 та розірванням даного договору з 01.01.2011.

У судовому засіданні 20.01.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 між Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційною організацією - 105" Голосіївської районної в м. Києві ради (виконавець за договором) та Військовою частиною К 1410 (споживач за договором) укладено договір про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання прибудинкової території № 6215 (далі - договір).

Згідно із абзацом сьомим статті 6 Закону України "Про розвідувальні органи України" розвідувальні органи України є юридичними особами, вони мають дійсне та умовне найменування, відповідні емблеми, печатки і штампи, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки, у тому числі валютні, в банках та інших фінансових установах.

Відповідно до довідки Служби зовнішньої розвідки України від 20.12.2013 умовне найменування Служби зовнішньої розвідки України є "Військова частина К 1410", яке присвоєно у встановленому порядку.

Відповідно до довідки Служби зовнішньої розвідки України від 20.12.2013 умовне найменування Служби зовнішньої розвідки України є "Військова частина К 1410", яке присвоєно у встановленому порядку.

У відповідності до довідки Головного управління статистики у м. Києві Державної служби статистики України серії АА № 763131 від 26.12.2012 Служба зовнішньої розвідки України включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) як орган державної влади за ідентифікаційним кодом 33240845.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств № АГ357674 Служба зовнішньої розвідки України включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств за ідентифікаційним кодом 33240845.

Реєстрація Служби зовнішньої розвідки України та Військової частини К 1410 є ідентичною за присвоєним ідентифікаційним кодом (код ЄДРПОУ 33240845).

Положеннями розділу 6 договору встановлено строк дії договору, а саме договір укладається на строк з 01.01.2008 по 31.12.2008 та набуває чинності з 01.01.2008. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни, доповнення або розірвати його, то він продовжується на наступний строк.

Зміни до договору вносяться сторонами в узгодженому порядку та в письмовій формі і є невід'ємними частинами цього договору (пункт 6.3. договору).

Відповідно до пункту 1.1. договору предметом договору є утримання виконавцем прибудинкової території будівлі № 4 по вул. М. Ботанічна, 4 в м. Києві та дотримання належного стану прибудинкової території для створення належних умов праці.

Згідно з пунктом 1.2. договору виконавець зобов'язується надати споживачу послуги по утриманню прибудинкової території, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати їх оплату.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 31.10.2013 між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційною організацією - 105 Голосіївського району» та Військовою частиною К 1410 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання прибудинкової території від 01.01.2008 № 6215, відповідно до якої сторони дійшли згоди розірвати договір № 6215 та відповідно до пункту 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови цієї додаткової угоди до договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладення, а саме з 01.01.2011.

У відповідності до статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Нормами статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно зі статтею 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи приписи зазначених вище статей, а також те, що договір про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання прибудинкової території від 01.01.2008 № 6215 був розірваний за волевиявленням сторін, яке викладене у додатковій угоді № 1 від 31.10.2013 до договору, суд прийшов до висновку, що правовідносини за укладеним між сторонами договором від 01.01.2008 № 6215 припинились, а тому у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги на підставі договору про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання прибудинкової території від 01.01.2008 № 6215 за період після дати розірвання договору, а саме з 01.01.2011. З огляду на те, що підставою позову є договір про надання комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання прибудинкової території від 01.01.2008 № 6215, суд розглядає позовні вимоги у межах договірних відносин між сторонами, фактичне надання/ненадання житлово-комунальних послуг судом не досліджується.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача, заявлене у судовому засіданні 20.01.2014, про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору визнається судом необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки договір є підставою позову, тоді як під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (абзац 4 пункту 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"). Таким чином, підстави для припинення провадження у справі відсутні

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 27.01.2014

Суддя І.М. Отрош