Ухвала суду № 36843861, 17.01.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/13981/13-ц Провадження № 22-ц/772/278/2014Головуючий в суді першої інстанції:Антонюк В. В.Категорія: 45Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Медвецького С.К., Чуприни В.О.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

в с т а н о в и л а :

В червні 2013 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 781926, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.08.2008 року, він є власником земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована в м. Вінниці, АДРЕСА_1, яка межує із земельною ділянкою, що належить ОСОБА_3. У зв'язку з виниклими суперечками щодо площ та меж земельних ділянок, відповідачем для з'ясування даного питання було викликано відповідних спеціалістів і комісією було встановлено, що відповідач самочинно зайняв та користується частиною земельної ділянки, яка належить позивачу на праві власності, а також в присутності позивача і відповідача були встановлені межі земельної ділянки, які проходять по умовній межі, перенесені на місцевість і закріплені межовими знаками відповідно до акта від 29.04.2011 року. Дані межові знаки, що представляють собою залізні стовпи, в кількості 6 штук були передані на зберігання землевласнику ОСОБА_2, однак відповідач самовільно змістив межі своєї земельної ділянки та переніс 2 металеві стовпці, що визначають кінці меж ділянок, чим зменшив площу належної позивачу земельної ділянки та порушив його право власності, а тому позивач просив усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою шляхом зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту частину його земельної ділянки, відновити межу між земельними ділянками згідно акта від 29.04.2011 року про встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також стягнути на його користь судові витрати.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали з посиланням на викладені в ній обставини.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вказавши на її безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Вимогами ст. 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивачем не доведено факт самовільного зайняття належної йому земельної ділянки відповідачем і відповідно не доведено факт порушення останнім його права власності, що свідчить про недоведеність заявленого позову.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 781926, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.08.2008 року, реєстр № 3-2356, ВКР № 455784, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1200 га, що розташована в м. Вінниці, АДРЕСА_1, яка межує із земельною ділянкою площею 0,1200 га, власником якої являється ОСОБА_3, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії ВН № 188069.

Межі вказаних земельних ділянок були встановлені та закріплені межовими знаками.

Звернувшись в суд з позовом, ОСОБА_2 заявлено вимогу про усунення створених йому, внаслідок дій відповідача, перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту частину його земельної ділянки та відновити межу між земельними ділянками згідно акта від 29.04.2011 року.

Згідно ч.1 ст. 107 Земельного Кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Відновлення меж земельної ділянки здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про землеустрій», шляхом замовлення у розробника документації із землеустрою документації по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки.

Вимогами ст. 158 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, вирішують органи місцевого самоврядування і у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, спір вирішується судом.

З матеріалів справи видно, що спір, який виник між сторонами щодо межі земельної ділянки, органом місцевого самоврядування не розглядався і документація із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки у розробника даної документації, сторонами не замовлялась.

При розгляді даної справи в суді першої інстанції, Подільським центром судових експертиз було проведено судову земельно-технічну експертизу, по результатам якої складено висновок № 27 від 11.11.2013 року, згідно якого відповідно до фактичного користування ОСОБА_2 користується земельною ділянкою АДРЕСА_1 в м. Вінниці площею 1138, 0 кв.м, що на 62, 0 кв.м менше від земельної ділянки, яка передана у приватну власність.

Відповідно до фактичного користування ОСОБА_3 користується земельною ділянкою, яка розташована на території Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області площею 1176, 0 кв.м, що на 24, 0 кв.м менше від земельної ділянки, яка передана у приватну власність.

Площа земельної ділянки, яка є приватною власністю ОСОБА_3 відповідно до державного акта серії ВН № 188096 від 03.02.2004 року та фактично перебуває у його користуванні накладається на земельну ділянку, що є приватною власністю ОСОБА_2 відповідно до державного акта серії ЯЖ № 781926 від 18.08.2009 року, становить 86 кв. м..

Зміщення земельних ділянок могло виникнути внаслідок помилки під час першого встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.

Фактичне місце розташування належних сторонам земельних ділянок, не відповідає даним проекту відведення земельних ділянок та передачу їх у власність.

Визначити накладання суміжної земельної ділянки на земельну ділянку ОСОБА_3 в рамках даної судової земельно-технічної експертизи неможливо, так як дослідження суміжної земельної ділянки не проводилось та вона не являється об'єктом дослідження.

Проведена експертиза була досліджена судом першої інстанції і їй було надано оцінку, в поєднанні з іншими доказами, зокрема проектом відведення земельних ділянок для передачі у власність працівникам та пенсіонерам ВАТ «Вінницям'ясо» для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд із земель запасу Стадницької сільської ради Вінницького району Вінницької області та технічної документації на складання державних актів на право власності.

Також, з матеріалів справи видно, що суміщення меж фактично відбувається не тільки по земельним ділянкам, що перебувають у власності сторін, але й інших землевласників, ділянки яких розташовані по АДРЕСА_1 в м. Вінниці, причиною чого могла статися допущена помилка при виготовленні документації із землеустрою та під час першого встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.

.На підставі наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, щодо відсутності підстав для задоволення заявленого позову.

Викладені в апеляційній скарзі твердження про неповноту проведеної судової земельно-технічної експертизи та поверховість дослідження обставин справи, є необґрунтованими, а також не спростовують висновок суду першої інстанції посилання на допущені порушення норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ С.К. Медвецький

/підпис/ В.О. Чуприна

З оригіналом вірно: