Рішення № 36843779, 23.01.2014, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/8449/13-ц

пр. № 2/759/113/14

23 січня 2014 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Руденко Ю.Ф.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договорів припиненими та недійсними,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просить визнати припиненими з 27.07.2006 року кредитний договір № К2НОGKОО260998 від 08.04.2005 року укладений між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 та іпотечний договір від 11.04.2005 року укладений між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19.02.2007 року укладений між ЗАТ КБ «Приватбанк» та «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі» про відступлення прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_3 в реєстрі за № 351, 352. Підставами припинення кредитного договору від 08.04.2005 року та іпотечного договору від 11.04.2005 року з 27.07.2006 року вважає пропуск ПАТ КБ «Приватбанк» шестимісячного строку звернення з вимогами до спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 та посилаючись при цьому на відмову у задоволенні позову ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 та ОСОБА_1 про стягнення із них заборгованості як із поручителів рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15.02.2007 року та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12.04.2011 року. Підставою визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.02.2007 року вважає неможливість укладення такого договору в зв'язку з припиненням кредитного та іпотечного договору. Судові витрати просить покласти на відповідачів.

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просила його задовольнити.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, оскільки позивач та її представник не заперечують проти цього.

Приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_3 у содове засідання не з'явилася, про місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином, клопотання про розгляд справи у свою відсутність не подавала.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.04.2005 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № К2НОGK00260998 (а.с.7-8). За умовами договору банк зобов'язувався відкрити ОСОБА_4 не відновлювальну кредитну лінію в розмірі 37220,00 дол. США на купівлю квартири, з кінцевим терміном погашення до 08.04.2025 року та сплатою 0,1% в місяць від суми залишку заборгованості за кредитом, щомісячною комісією в розмірі 0,3% від суми наданого кредиту, комісією в розмірі 0,5% від суми отриманого кредиту першочергово в момент отримання кредиту плюс сума, розрахована у відповідності до п.3.11 даного договору. Позивачем не заперечується, що банк виконав зобов'язання на надав ОСОБА_4 кредит.

З метою забезпечення виконання кредитного зобов'язання 11.04.2005 року між ОСОБА_4 та ЗАТ КБ «Приватбанк» було укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки. За умовами договору ОСОБА_4 надав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Святошинським районним судом м. Києва в рішенні від 15.02.2007 року встановлено, що 08.04.2005 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6, ОСОБА_1 були укладені договори поруки (а.с.13-а), за якими вони поручилися перед банком за виконання ОСОБА_4 кредитного договору № К2HOGKOO260998 від 08.04.2005 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві свідоцтвом, актовий запис № 1089 (а.с.11).

В травні 2006 року ЗАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_1, ТОВ «СК «Кредо» про стягнення заборгованості за договорами поруки до кредитного договору. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15.02.2007 року в задоволенні позову було відмовлено. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12.04.2011 року було змінено вищезазначене рішення (а.с.16-18). Судом вирішено виключити з мотивувальної частини висновок суду про встановлення факту припинення зобов'язань за кредитним договором укладеним між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 у зв'язку з його смертю, а також виключити висновки, щодо пропуску ЗАТ КБ «Приватбанк» строку пред'явлення вимог кредитора спадкоємцю ОСОБА_1, щодо виконання грошового зобов'язання за цим договором. В частині відмови в позові ЗАТ КБ «Приватбанк» залишено без змін. Підставою відмови в позові стало припинення договору поруки у зв'язку зі смертю ОСОБА_4, оскільки після його смерті відбулася зміна боржника ОСОБА_4 на ОСОБА_1 та відсутністю зобов'язання ОСОБА_6 за нового боржника.

З вищезазначеного вбачається, що ЗАТ КБ «Приватбанк» звертався до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості як до поручителів. З позовом до спадкоємців ЗАТ КБ «Приватбанк» не звертався.

20.02.2007 року ОСОБА_1 отримала в Дванадцятій державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с.12). Право власності зареєстровано 23.02.2007 року в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно» за № 1063 (а.с.12-а).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Тобто, прийнявши спадщину, ОСОБА_1 стала новим іпотекодавцем.

Суд вважає, що договір поруки укладений між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6, ОСОБА_1 від 08.04.2005 року відносно ОСОБА_1 припинився на підставі ч.3 ст. 559 ЦК України, але вона стала новим боржником як спадкоємець на підставі ст.ст. 1216, 1218 ЦК України. Відносно ОСОБА_6 договір поруки припинився, оскільки борг ОСОБА_4 перевівся на ОСОБА_1, а ОСОБА_6 не поручалася за нового боржника.

Отже з вищезазначеного вбачається, що підстави для визнання кредитного договору від 08.04.2005 року та іпотечного договору від 11.04.2005 року припиненим відсутні, а позовні вимоги щодо такого визнання не підлягають задоволенню.

Не підлягає також задоволенню вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги за договором про іпотечні кредити від 19.02.2007 року укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» та «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 Пі-Ел-Сі», на підставі визначеного позивачем визнання судом припиненим іпотечного договору.

Керуючись ст.ст.10,11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Приватбанк», третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договорів припиненими та недійсними, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: