Ухвала суду № 36843054, 28.01.2014, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/2031/13-к

Провадження № 11кп/782/1487/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді: Кожушка М.В.,

суддів: Борзаниці В.І., Сахарілєнко О.Г.

за участю прокурора: Мельникова Д.О.

при секретарі: Митрофанові Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Луганської області у м. Луганську апеляційну скаргу та доповнення до неї обвинуваченого ОСОБА_1

на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 19 вересня 2013 року,-

яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Первомайська Луганської області, громадянин України, не працюючий, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_1, раніше засуджений:

1) 07.04.2008 р. Стахановським міським судом Луганської області за ст. 186 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

2) 10.07.2008 р. Первомайським міським судом Луганської області за ст.ст. 186 ч.2, 69 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки;

3) 28.09.2012 р. Первомайським міським судом Луганської обл. за ст.ст. 185 ч.2, 75 КК України до 3 років позбавлення волі, з випробуванням на 2 роки,-

засуджений за ст. 309 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі,

за ст. 311 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання - 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Первомайського міського суду Луганської області від 28.09.2012 р. у виді 2 років позбавлення волі та остаточно призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого залишено попередній - тримання під вартою.

Строк покарання обчислено з 07 червня 2013 року.

Стягнено з ОСОБА_1 в дохід держави 294 гривні за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 100 КПК України.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду обвинувачений ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 07.02.2013 року, приблизно о 18 годині, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту - для особистого вживання, а також, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання прекурсору з метою використання для виготовлення наркотичного засобу, незаконно придбавши, при невстановлених обставинах наркотичний засіб - ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 0,357 грама, та прекурсор - оцтовий ангідрид, масою 0,324 грами, незаконно зберігав останні при собі з вищезазначеною метою до моменту виявлення та вилучення працівниками міліції, в ході проведення огляду місця події в під`їзді № 4 будинку № 24 по вулиці Українській міста Лисичанська, в той же день, в період часу з 18 годин 30 хвилин до 19 годин 10 хвилин.

На вказаний вирок була подана апеляційна скарга обвинуваченим ОСОБА_1, з доповненнями, в якій він просить скасувати даний вирок суду, а справу направити на досудове розслідування, оскільки вважає вирок незаконним, внаслідок того, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що він є інвалідом 3 групи, до нього застосовувались незаконні заходи фізичного впливу з боку працівників Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області, не взяті до уваги покази ОСОБА_2 про те, що йому працівники міліції підкинули наркотичні засоби у шприцах, при затриманні та обшуку були відсутні поняті.

Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора, який просив вирок залишити без змін, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, який уточнив доводи своєї апеляційної скарги, та просив застосувати ст. 75 КК України, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що скарга подана без пропуску процесуального строку на оскарження, тому вона підлягає розгляду по суті.

Винуватість ОСОБА_1 в скоєнні інкримінованих діянь за обставин, викладених у вироку, судом першої інстанції доказана в повному обсязі та підтверджується показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, протоколом огляду місця події від 07 лютого 2013 року (а.с. 3-4) з фото таблицею (а.с. 5-6), судовою експертизою наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за № 263/9 від 13.02.2013 року (а.с. 15-17) та іншими доказами по справі, які об`єктивно підтверджують винуватість ОСОБА_1 в скоєнні даних кримінальних правопорушень.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 309 та ч.1 ст. 311 КК України, оскільки він скоїв - незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, а також, - незаконне придбання та зберігання прекурсора з метою його використання для виготовлення наркотичного засобу, відповідно.

У зв`язку з чим, доводи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо того, що він наркотичні засоби не купував, даних кримінальних правопорушень не вчиняв, є безпідставними та спростовуються зібраними у даному кримінальному провадженні доказами, які об`єктивно підтверджують винуватість ОСОБА_1 в скоєнні даних кримінальних правопорушень і не визивають сумнівів у колегії суддів.

Доводи ОСОБА_1 щодо того, що суд не взяв до уваги стан його здоров`я та те, що він є інвалідом 3 групи, є необгрунтовними, так як згідно наданої до суду першої інстанції довідки до акту огляду МСЄК № 741548 інвалідність була встановлена обвинуваченому на строк до 01 травня 2013 року. Дата чергового перегляду була призначена на 10 квітня 2013 року, але він не з`явився у назначений час, незважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо нього було обрано лише 07 червня 2013 року. Крім того, судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в якості обставини, що пом`якшує його відповідальність, було взято до уваги стан його здоров`я та наявність тяжкого захворювання (а.с. 57).

Колегія суддів вважає, що посилання ОСОБА_1 на те, що до нього застосовувались незаконні заходи фізичного впливу з боку працівників міліції та обшук відносно нього було проведено без залучення понятих, є безпідставними, так як прокуратурою м. Лисичанська було проведено досудове розслідування за кримінальним провадженням № 42013030240000081 за фактом перевищення влади або службових повноважень співробітниками СБНОН Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області відносно ОСОБА_1 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 395 ч.2 КК України. За результатами якого - 20 червня 2013 року винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі ст. 284 ч.1 п.1 КПК України, у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення (а.с. 37-39), і зазначену постанову у встановленому законом порядку не оскаржено і не скасовано. Крім того, вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що відповідно протоколу огляду місяця події від 07 лютого 2013 року з фото таблицею до нього (а.с. 3-6) огляд проводився у присутності понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_3, про що є підписи як самих понятих, так і обвинуваченого ОСОБА_1 з посиланням того, що заяв та зауважень з цього приводу у нього не має. Про участь в огляді поняті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтвердили в судовому засіданні в якості свідків.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що свідок ОСОБА_2 підтвердив його не причетність до споєння злочинів, показання свідків у вироку не точно відображені, є необґрунтованими, так як ОСОБА_2 є товаришем обвинуваченого, сам був засуджений по цьому епізоду, з застосуванням ст. 75 КК України. Тому суд першої інстанції не взяв до уваги його показання про не причетність ОСОБА_1 до споєння злочинів, так як його показання нічим не підтверджуються, а навпаки спростовуються приведеними доказами по справі. Деякі розбіжності в показаннях свідка ОСОБА_7 пояснюються тою обставиною, що з моменту споєння злочину - 07 лютого 2013 р. і до 18 вересня 2013 року, коли він був допитаний в суді в якості свідка, пройшов тривалий час, і не всі обставини справи свідок добре пам'ятає.

При призначені покарання суд, відповідно до ст. 65 КК України, врахував тяжкість скоєних злочинів, особу винного, який провину у скоєні злочинів не визнав, за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше засуджений за корисливі злочини, скоїв інкриміновані йому кримінальні правопорушення під час випробувального терміну за вироком Первомайського міського суду Луганської області від 28.09.2012 року (а.с. 53). До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд врахував стан здоров'я та наявність тяжкого захворювання (а.с. 57). В якості обставин, що обтяжують покарання, суд визнав рецидив злочинів.

Суд призначив покарання обвинуваченому в межах санкції вище вказаних статей КК України, ближче до мінімального, тому колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання є необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Таким чином, підстав для скасування вироку суду за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 колегією суддів не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК Украины, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 19 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Головуючий:

Судді: