Рішення № 36841063, 25.01.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2014 р. Справа № 914/4456/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Полімерагро» (с. Циркуни, Харківська обл.)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Галичина» (м. Радехів, Львівська обл.)

про: стягнення заборгованості в сумі 26273,89 грн.

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Не з'явився.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства «Полімерагро» (с. Циркуни, Харківська обл.) до Приватного акціонерного товариства «Галичина» (м. Радехів, Львівська обл.) про стягнення заборгованості в сумі 26273,89 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.11.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 03.12.2013 року. Ухвалою суду від 03.12.2013 року розгляд справи відкладено до 12.12.2013 року, у зв'язку з відсутністю представників позивача та відповідача. Ухвалою суду від 12.12.2013 року розгляд справи відкладено до 31.12.2013 року, у зв'язку з відсутністю представників позивача та відповідача. Ухвалою суду від 31.12.2013 року розгляд справи відкладено до 10.01.2014 року, у зв'язку з відсутністю представників позивача та відповідача. Ухвалою суду від 10.01.2014 року розгляд справи відкладено до 17.01.2014 року, у зв'язку з відсутністю представників позивача та відповідача. Ухвалою суду від 17.01.2014 року розгляд справи відкладено до 25.01.2014 року, у зв'язку з відсутністю представників позивача та відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.11.2013 року, про відкладення від 03.12.2013 року, від 12.12.2013 року, від 31.12.2013 року, від 10.01.2014 року, від 17.01.2014 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується реєстром №43 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 21.01.2014 року, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

23.12.2013 року за вх.№55502/13 позивач подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

20.01.2014 року за вх.№1866/14 позивач подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.11.2013 року, про відкладення від 03.12.2013 року, від 12.12.2013 року, від 31.12.2013 року, від 10.01.2014 року, від 17.01.2014 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується реєстром №43 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 21.01.2014 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

02.12.2013 року за вх.№51335/13 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 25.01.2014 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 22 січня 2013 р. між Приватним акціонерним товариством "Полімерагро" (надалі - позивач) та Приватним акціонерним товариством «Галичина» (надалі - відповідач) було укладено Договір поставки № 13 (надалі - Договір) про поставку плівки поліетиленової термозбігової (надалі - Товар).

Позивач зазначає, що відповідно до пункту 1.1 Договору, він зобов'язався поставити і передати у власність відповідачу плівку поліетиленову термозбігову, а відповідач відповідно до пункту 1.1. Договору зобов'язався прийняти зазначений товар та відповідно до п.3.2. Договору поставки оплатити вартість поставленого Товару протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання Товару.

Позивач наголошує, що свої зобов'язання виконав та передав відповідачу вказаний Товар, а відповідач прийняв Товар, що підтверджується видатковоми накладними № 739 від 17 квітня 2013 р. на суму 5715,20 грн, № 1273 від 16 травня 2013 р. на суму 13680,00 грн., № 2059 від 17 липня 2013 р. на суму 27360,00 грн., а також довіреностями № ГАЛД0000665 від 16 квітня 2013 р., № ГАЛД0000773 від 13 травня 2013 р., № ГАЛД0001121 від 08 липня 2013 р.

Позивач звертає увагу на те, що відповідачем було здійснено часткову оплату на загальну суму 21755,20 грн., а станом на дату подачі позову сума основного боргу відповідача становить25000,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та не здійснив повної оплати за отриманий Товар у встановлений строк.

Позивач наголошує, що пунктом 8.1 Договору встановлено, що в разі несвоєчасної сплати за поставлений товар передбачена пеня у розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу. Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є чинним на даний час, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач зазначає, що згідно п. 8.3 Договору, у разі прострочки оплати Товару більше 3 календарних днів, Відповідач зобов'язується сплатити Позивачу 3% річних від вартості несвоєчасно сплаченого Товару, з дня настання строків оплати Товару до дня фактичної оплати Товару.

На думку позивача, з відповідача має бути стягнуто загальну суму заборгованості в розмірі 25000,00 гривень, суму пені в розмірі 1049,09 гривень, суму 3% (трьох) процентів річних - 224,80 гривень, а всього 26 273,89 (двадцять шість тисяч двісті сімдесят три) гривень 89 копійок.

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 22 січня 2013 р. між Приватним акціонерним товариством "Полімерагро" та Приватним акціонерним товариством «Галичина» було укладено Договір поставки № 13 про поставку плівки поліетиленової термозбігової.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідачу плівку поліетиленову термозбігову, а відповідач відповідно до пункту 1.1. Договору зобов'язався прийняти зазначений товар та відповідно до п.3.2. Договору поставки оплатити вартість поставленого Товару протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту отримання Товару.

Позивач свої зобов'язання виконав та передав відповідачу вказаний Товар, а відповідач прийняв Товар, що підтверджується видатковоми накладними № 739 від 17 квітня 2013 р. на суму 5715,20 грн, № 1273 від 16 травня 2013 р. на суму 13680,00 грн., № 2059 від 17 липня 2013 р. на суму 27360,00 грн., а також довіреностями № ГАЛД0000665 від 16 квітня 2013 р., № ГАЛД0000773 від 13 травня 2013 р., № ГАЛД0001121 від 08 липня 2013 р.

Відповідачем було здійснено часткову оплату на загальну суму 21755,20 грн., а станом на дату подачі позову сума основного боргу відповідача становить 25000,00 грн.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що в разі несвоєчасної сплати за поставлений товар передбачена пеня у розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу. Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є чинним на даний час, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 8.3 Договору, у разі прострочки оплати Товару більше 3 календарних днів, Відповідач зобов'язується сплатити Позивачу 3% річних від вартості несвоєчасно сплаченого Товару, з дня настання строків оплати Товару до дня фактичної оплати Товару.

Отже, судом встановлено, що з відповідача, за розрахунками позивача, має бути стягнуто загальну суму заборгованості в розмірі 25000,00 гривень, суму пені в розмірі 1049,09 гривень, суму 3% (трьох) процентів річних - 224,80 гривень, а всього 26 273,89 (двадцять шість тисяч двісті сімдесят три) гривень 89 копійок.

Однак, позивачем, при нарахуванні пені, невраховано те, що облікова ставка НБУ, згідно Постанови Правління НБУ від 13.08.2013 року, починаючи з 13.08.2013 року становила 6,5%. Крім цього, у розрахунку, поданого позивачем до позовної заяви, при обчисленні пені неправильно вказана кількість днів прострочення за період з 17.09.2013 року по 02.10.2013 року, де він вказав 20 (двадцять днів), хоча насправді це лише 16 (шістнадцять) днів.

Внаслідок цього, сума пені, що нарахована позивачем і повинна бути стягнута з відповідача, підлягає уточненню, і становить 983,94 грн.

Також, у розрахунку, поданого позивачем до позовної заяви, при обчисленні 3% річних неправильно вказана кількість днів прострочення за період з 17.09.2013 року по 02.10.2013 року, де він вказав 20 (двадцять днів), хоча насправді це лише 16 (шістнадцять) днів.

Внаслідок цього, сума 3% річних, що нарахована позивачем і повинна бути стягнута з відповідача, підлягає уточненню, і становить 223,63 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги визнав в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження частини позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Полімерагро» (с. Циркуни, Харківська обл.) до Приватного акціонерного товариства «Галичина» (м. Радехів, Львівська обл.) в частині стягнення 25000,00 грн. основного боргу, 983,94 грн. - пені та 223,63 грн. - суму 3% річних є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав квитанцію №2105910_015/1 від 05.11.2013 року на суму 1720,50 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги - задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Галичина» (80200, Львівська обл., м. Радехів, вул. Б. Хмельницького, 120, код ЄДРПОУ 25553579, р/р 26002010111029 в відділенні «Львівська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) на користь Приватного акціонерного товариства «Полімерагро» (62442, Харківська обл., Харківський р-н, с. Циркуни, вул. Кірова, 1, код ЄДРПОУ 22652909, р/р 26001029100108 в АТ «ПІРЕУС БАНК МКБ, МФО 300658) 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 983 (дев'ятсот вісімдесят три) грн. 94 коп. - пені та 223 (двісті двадцять три) грн. 63 коп. - суму 3% річних та судовий збір в сумі 1716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 16 коп.

3. В решті частині позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.