Рішення № 36840994, 22.01.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 901/3744/13 22.01.14

За позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач - 1) та Військової частини А 4474 (позивач -2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзахист-1"

про стягнення 3080,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від прокуратури: Пантюхов О.В., посвідчення № 011863 від 28.10.2012р.

Від позивача-1: Чуклін Л.Л. по довіреності № 220/954/д від 27.12.2013р.

Від позивача-2: Сьома А.В. по довіреності № б/н від 17.01.2014р.

від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся із позовною заявою до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини А4474 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзахист-1" на користь Військової частини А4474 суму штрафних санкцій - пені у сумі 3080,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.10.2012 між Військовою частиною А4474 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промзахист-1" укладено договір № 1/12 про поставку товару за державні кошти. Відповідно до договору продавець зобов'язаний забезпечити поставку товару 15.11.2012, а покупець зобов'язаний оплати отриманий товар. Проте, відповідач поставив товар лише 29.11.2013, чим самими прострочив строк постачання на 14 діб. 12.12.2012 Військовою частиною А4474 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзахист-1" було направлено претензію - вимогу про сплату пені за несвоєчасну поставку товару, однак відповідач саму штрафних санкцій - пені не сплатив, це і стало підставою для звернення Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави із позовною заявою до суду.

Ухвалою від 12.11.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 25.11.2013.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2013 р. справу № 901/3744/13 за позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (позивач - 1) та Військової частини А 4474 (позивач -2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзахист-1" про стягнення 3080,00 грн. передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

16.12.2013 р. справу передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2013р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддею Трофименко Т.Ю. прийнято справу « 901/3744/13 до свого провадження та призначено розгляд справи на 22.01.2014р. за участю представників прокуратури, позивачів та відповідача.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18: особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 22.01.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

31.10.2012 р. між Військовою частиною А 4474 (наді - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промзахист-1» (надалі - продавець) було укладено договір про закупівлю за державні кошти № 1/12.

Відповідно до умов якого продавець зобов'язався у 2012 році поставити покупцю товари, а покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Згідно з п. 1.2. договору, найменування товару: регенеративний патрон типу РП-6 до ізолюючого протигазу ІП-6, відповідно до специфікації, що додається. Кількість товару - сто штук.

Підставою для укладання даного договору є повідомлення військової частини А 4474 від 11.10.2012р. № 301 про акцепт пропозиції конкурсних торгів продавця (п. 1.4.).

Відповідно до п. 10.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків до повного виконання.

Умовами договору, а саме п. 5.1. договору передбачено, що терміном поставки товару є 15 листопада 2012р. Місцем поставки товару передбачено: АР Крим, Бахчисарайський район, с. Машино, військова частина А 4474, 98461 (п 5.2.).

Розділом третім договору сторони погодили ціну договору, відповідно до якого:

3.1. ціна цього договору становить 220 000 ,00 грн., у тому числі ПДВ - 36 666,67 грн.

3.2. ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Зменшення ціни договору здійснюється у випадках та порядку, встановленому чинним законодавством.

3.3. ціна цього договору визначена за результатами проведення процедури відкритих торгів.

Згідно з п. 4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем товарів протягом 60 банківських днів після підписання сторонами акту приймання та задавання товару та пред'явлення продавцем рахунка на оплату товару. До рахунка додається видаткова накладна (п. 4.2.).

За умовами договору, покупець зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (п. 6.1.1.), а продавець в совою чергу зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки встановлені цим договором (п. 6.3.1.).

Розділом сьомим договору сторони обумовили відповідальність сторін, відповідно до якого:

7.1. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

7.2. Відповідальність Продавця:

за порушення умов-зобов'язань щодо якості (комплектності) Товару з Продавця стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісного (некомплектного) Товару:

К-ОгсЛ

за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених п. 5.1. Договору, з Продавця стягується пеня розмірі 0,1 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого товару - за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

за кожний день прострочення Продавцем усунення недоліків Товару і невиконання вимоги про його заміну Продавець сплачує Покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості неякісного Товару.

7.3. Відповідальність Покупця:

у випадку затримки платежів більш ніж на 60 банківських днів після надходження з державного бюджету України на реєстраційний рахунок Покупця коштів і отримання Покупцем рахунку Продавця та підпису Акту приймання та здавання товару Покупець сплачує на користь Продавця пеню за кожний прострочений день, яка обчислюється у відсотках (розмір однієї облікової ставки НБУ) від суми простроченого платежу.

Сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню Покупцем за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України Сторони встановили інший розмір процентів: 0 (нуль) процентів.

7.4. Сплата неустойки не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань або усунення порушень.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокуратура зазначає, що у встановлені договором строк товар покупцем у визначене місце договору поставлений не був.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акта приймання та здавання товару складеного на підставі умов договору від 31.10.2012р. № 1/12, який підписано та скріплено печатками обома сторонами, продавець - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промзахист-1»поставив, а покупець - Військова частина А4474 прийняв товар. Фактичним днем поставки товару визначено - 29 листопада 2012р. Товар поставлений із запізненням на чотирнадцять днів. Неустойка виконавця складає 3080,00грн.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою досудового врегулювання спору Військовою частиною А 4474 на адресу відповідача було направлено претензію № 335 від 29.11.2012р. про сплату пені за несвоєчасну поставку товару відповідно до умов договору, яка складає 3080,00 грн.

Згідно відповіді, яка надійшла на адресу військової частини А 4474 - 12.12.2012р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Промзахист-1» претензію-вимогу від 29.11.2012р. № 355 визнає у повному обсязі, але оплата на даний час не можлива внаслідок відсутності коштів на рахунках, після отримання коштів за поставлений товар, оплата згідно претензії - вимоги на суму 3080,00 грн. буде перерахована на рахунок військової частини А 4474.

Проте, як зазначає прокуратура сума штрафних санкцій - пені на розрахунковий рахунок військової частини А 4474 відповідачем на даний час не перерахована.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач здійснив поставку товару з порушенням строків поставки, чим порушив умови п. 5.1. Договору.

Факт порушення відповідачем терміну поставки підтверджується актом приймання - здавання товару, з якого видно дату фактичної поставки товару. Факт порушення строків поставки не заперечувалось відповідачем при надісланні відповіді на претензію-вимогу про сплату пені за порушення строків виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та Договором.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених п. 5.1. Договору, з Продавця стягується пеня розмірі 0,1 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого товару - за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач порушив строки поставки товару.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому прокуратура, керуючись п. 7.2 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками становить 3 080,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору пор закупівлю товарів за державні кошти № 1/12 від 31.10.2012 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача пені за порушення строків виконання зобов'язання відповідно до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 1/12 від 31.10.2012 р. в розмірі 3080,00 грн. підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзахист-1" (02160, м. Київ, вул. Раскової, 11, код ЄДРПОУ 33055465) на користь військової частини А4474 (р/р35211001002296 в ГУ ДКУ у м. Сімферополі МФО 824026, код ЄДРПОУ 24292467) пеню в розмірі 3080 (три тисячі вісімдесят) грн.. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзахист-1" (02160, м. Київ, вул. Раскової, 11, код ЄДРПОУ 33055465) судовий збір в розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.01.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.