Постанова № 36840703, 27.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 р. Справа № 804/13407/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі - Мединській А.О.

за участю:

представників позивача - Гнатюк К.В., Резнік Г.В., Бердник О.В., Габараєвої В.В.

представників відповідача - Нікулиці Л.Т., Проненко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський дослідний інститут «Енергоавтоматика» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що посадовими особами відповідача була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» (код за ЄДРПОУ 04793055) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.11 по 31.12.12, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.11 по 31.12.12. На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 01.10.2013 року за номерами 0003822201, 0003892202, 0003832201, 0003852202 та від 30.09.2013 року за номером 0008081703.

Позивач вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності. Позивачем зазначено, що він зі свого боку виконав всі вимоги щодо формування податкового кредиту за операціями із контрагентами, до податкової перевірки надавались усі первинні документи, дані бухгалтерського обліку. За таких обставин, позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 01 жовтня 2013 р. № 0003822201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 4 597 612 грн. 50 коп., із них сума грошового зобов'язання за основним платежем 3 261 451 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1 336 161 грн. 50 коп.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 01 жовтня 2013 р. № 0003892202 про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 510 грн., із них сума грошового зобов'язання за основним платежем 0 грн. та штрафні (фінансові) санкції 510 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 01 жовтня 2013 р. № 0003832201 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 900 грн., штрафні санкції 2 450 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30 вересня 2013 р. № 0008081703 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у розмірі 5 149 грн. 21 коп., із них сума грошового зобов'язання за основним платежем 3 432 грн. 81 коп. та штрафні (фінансові) санкції 1 716 грн. 40 коп.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 01 жовтня 2013 р. № 0003852202 про нарахування суми грошового зобов'язання за платежем (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) у розмірі 16 489 грн. 24 коп.;

-стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» судові витрати у розмірі 2 294 грн.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд позов задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнали та зазначили, що співробітниками Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було правомірно, згідно чинного податкового законодавства винесені вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 01.10.2013 року за номерами 0003822201, 0003892202, 0003832201, 0003852202 та від 30.09.2013 року, а тому просили суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський дослідний інститут «Енергоавтоматика» (код за ЄДРПОУ 04793055) створено шляхом перетворення ВАТ «ДДЗ «Енергоавтоматика», зареєстрованого виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів, реєстраційний номер 236-АТ від 23.06.1994 року, та є правонаступником ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика», зареєстроване виконкомом Дніпропетровської міської Ради, реєстраційна справа №040520921Ю0010138 від 15.06.1994 року.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 30.12.1998 р. за № 9587 та перебуває на обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні встановлено, що Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» (код за ЄДРПОУ 04793055) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.11 по 31.12.12, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.11 по 31.12.12. За результатами перевірки складено акт № 491/22-1/04793055 від 09.09.2013 року.

Зазначеною перевіркою, згідно її висновків, встановлені наступні порушення:

1.п.14.1.36, 14.1.231., ст.14, ст.44, п.п.135.5.4. п.135.5. ст.135, п.138.2. ст.138, п.139.1.9. ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 3 261 451 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 року на суму 589 128 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 5 222 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 1 562 003 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 978 752 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 126 346 грн.

2. порушення п.п.14.1.36. п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14, п.185.1. ст.185, п.198.1., п.198.3, п.198.6. ст.198, п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню рядок (р.23 декларації) всього на суму 4 900 грн. в т.ч.: за листопад 2011 року у сумі 2 000 грн., за грудень 2011 року на суму 2 200 грн., за квітень 2012 року на суму 700 грн.

3. порушення п.164.1., пп.164.2.17. ст.164, п.п.168.1.1., п.168.1. ст.168 ПКУ № 2755-VІ, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб в період, що перевірявся, на загальну суму 3 432,81 грн. податку.

4. порушення порядку декларування доходів виплачених на користь нерезидента ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» не подано до Лівобережної МДПІ додатки за формою ПН до декларацій з податку на прибуток за 1-2 кв. 2012 р., за 1-3 кв. 2012 р. та за 1-4 кв. 2012 р. Чим порушено вимоги п.п.49.18.2. п.49.18. ст.49 ПКУ відповідно до якої податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1. ст.120 ПКУ).

Перевіркою встановлено порушення вимог ст.5 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п.7 розділу третього постанови Нацбанку України від 10.08.2005 №281 про порядок та умови торгівлі іноземною валютою передбачено що, позитивна курсова різниця, що може виникнути після продажу на міжбанківському валютному ринку України валюти повернутої на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, щокварталу спрямовується до Державного бюджету України.

На момент здійснення перевірки, ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» позитивну курсову різницю до бюджету не сплачено. В ході перевірки, встановлено порушення ст.5 Закону №185 та п.7 постанови Нацбанку України від 10.08.2005 №281 щодо обов'язку перерахування позитивної курсової різниці до Державного бюджету України. Загальна сума заниження позитивної курсової ризниці складає 16 489,24 грн.

За результатами перевірки було прийнято п'ять спірних податкових повідомлень-рішень:

-№0003822201 від 01.10.2013 р., яким позивачеві було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 4 597 612,50 грн., з яких 3 261 451 грн. - основний платіж, 1 336 161,50 грн. штрафні санкції;

-№0003852202 від 01.10.2013 р., яким позивачеві було визначено податкове зобов'язання у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 16 489,24 грн.;

-№0003832201 від 01.10.2013 р., яким позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 7 250 грн., з яких 4 900 грн. основний платіж, 2 450 грн. - штрафні санкції;

-№0008081703 від 30.09.2013 р., яким позивачеві було визначено податкове зобов'язання з податку па доходи фізичних осіб на суму 5 149,21 грн., з яких 3 432,81 грн. основний платіж, 1 716,40 грн. - штрафні санкції;

-№0003892202 від 01.10.2013 р., яким позивачеві було визначено податкове зобов'язання зі сплати штрафу у розмірі 510 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.22.1. ст.22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.п.14.1.27. п.14.1. статті 14 ПК України, витрати-сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

В силу п.138.1. ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4., 138.6-138.9., підпунктами 138.10.2. - 138.10.4. пункту 138.10., пунктом 138.11. ст.138: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5., підпунктами 138.10.5., 138.10.6. пункту 138.10., пунктами 138.11., 138.12. ст.138, пунктом 140.1. статті 140 і статтею 141 ПК України; крім витрат, визначених у пунктах 138.3. цієї ст.138 та у статті 139 ПК України.

За приписами пп.139.1.6. п.139.1. ст.139 ПК України до складу витрат не включаються суми податку на прибуток, а також податків, установлених п.153.3. ст.153 та ст.160 цього кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом 4 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК України (п.138.2. ст.138 ПК України).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.198.1., 198.2., 198.3., 198.6. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм Податкового кодексу України, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства і сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку платника податку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією, згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також, вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV встановлює, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити (ч.1 та 2 ст.9 Закону).

Аналогічне визначення первинних документів міститься й у правилах ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це документи у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (пункт 2.1. Положення № 88), й складаються у момент проведення операції або одразу після її проведення (пункт 2.2. Положення № 88).

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Так, ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» (покупець) уклало з ТОВ «Кові» (постачальник) договір №17Д-12 від 01.03.2012р., предмет договору постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити брухт кольорових металів згідно з технічними умовами і якістю, вказаними в даному договорі узгодженими специфікаціях. Право власності на товар переходить в момент відвантаження товару та оформлення акту приймання брухту та відходів кольорових металів, видаткової накладної.

На виконання умов договору ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» придбало у ТОВ «Кові» товарно-матеріальні цінності (брухт свинцю) на загальну суму 11 995 009,96 грн., без ПДВ, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, паспортами, посвідченнями про радіаційну і вибухову безпеку брухту та відходів кольорових металів та сплавів. Також за період березень - грудень 2012 р. ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» були перераховані в рахунок оплати по договору на користь ТОВ «Кові» - грошові кошти в сумі 11 995 009,96 грн.

В ході роботи ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» в період з березня по грудень 2012 року було отримано свинцевовмістимого брухту і відходів: у березні 2012 р. на підприємство поставлено 504,935 т; у квітні 2012 р. на підприємство поставлено 242,48 т; у травні 2012 р. на підприємство поставлено 73,746 т; у червні 2012 р. на підприємство поставлено 7,752 т; у липні 2012 р. на підприємство поставлено 33,905 т.

Вартість отриманої сировини ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» відобразило по бухгалтерському рахунку 209 «Інші матеріали», шляхом здійснення наступних бухгалтерських проведень: Дт рахунку 209 Кт рахунку 631; Дт рахунку 631 Кт рахунку 311.

Придбаний брухт кольорових металів (свинцю) на територію ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» (вул.Базова, 2) не заїздів. Брухт знаходився на території ТОВ «Укрсплав» (вул.Курсантська, 36). Згідно договору поставки з ТОВ «Кові» №17Д-12 від 01.03.2012 р. пункт 2.1. «Постачання товару здійснюється на умовах «DAP «ІНКОТЕРМС» (редакція 2010 р.), тобто постачальник зобов'язується здійснити поставку своїми засобами та за свій рахунок на адресу погодженого місця призначення і на умовах вказаних у договорі.

Отримані свинцевовмістимий брухт та відході в подальшому віддані ТОВ «Укрсплав» на відповідальне зберігання та надалі у переробку для виготовлення продукції згідно послуги давальницької переробки.

Придбана сировина від ТОВ «Укрсплав» в результаті переробки брухту свинцю (стрічка свинцево-кальцієва «-» «+», свинець RS2S, сплав 2,6 COS) була використана в виробництво акумуляторних батарей, які на момент проведення перевірки були реалізовані. Також, в акті перевірки відповідач в таблиці наводить перелік накладних постачальника ТОВ «Кові», якими передається брухт кольорових металів на загальну суму 11 995 009,95 грн. В акті перевірки відповідач у таблиці наводить платежі, які здійснювало ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» в адрес ТОВ «Кові» на загальну суму 11 995 009,95 грн. В акті перевірки відповідач у таблиці перераховує надані податкові накладні, які надало ТОВ «Кові» у зв'язку з продажем товарно-матеріальних цінностей ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика».

Придбаний брухт свинцю від ТОВ «Кові» передавався ТОВ «Укрсплав», в переробку та на відповідальне зберігання а саме: в переробку згідно договору №20212 від 01.02.2012 р. (стрічка, сплави, свинець), на підставі первинних документів (видаткові накладні в переробку) та на відповідальне зберігання згідно договору №44Э-10 від 25.01.2010 р. на підставі первинних документів (видаткові накладні на відповідальне зберігання).

Придбана готова продукція від ТОВ «Укрсплав» в результаті переробки брухту свинцю (стрічка свинцево-кальцієва «-» «+», свинець RS2S, сплав 2,6 COS) передавалася на виробництво акумуляторних батарей.

Оприбуткування товарів (брухт свинцю) від ТОВ «Кові» здійснюється на складі ТОВ «Укрсплав» (згідно договору поставки з ТОВ «Кові» №17Д-12 від 01.03.2012 р. пункт 2.1. «постачання товару здійснюється на умовах «DAP «ІНКОТЕРМС» (редакція 2010 р.), тобто постачальник зобов'язується здійснити поставку своїми засобами та за свій рахунок на адресу погодженого місця призначення і на умовах вказаних у договорі, згідно первісних документів (видаткові накладні)

Оформлення вибуття брухту свинцю зі складу ТОВ «Укрсплав» у виробництво ТОВ «Укрсплав» здійснюється на підставі видаткових накладних в переробку та згідно видаткових накладних на відповідальне зберігання.

Списання брухту свинцю на виробництві ТОВ «Укрсплав» здійснюється згідно затверджених норм витрат основних і допоміжних матеріалів на виготовлення готової продукції, оформлюється виробничим звітом.

Перелік готової продукції, яку виробляє підприємство ТОВ «Укрсплав» з брухтів свинцю, придбаних у ТОВ «Кові»: свинцево-кальцієва стрічка; сплав PB SB 2,6 SN0.5 COS; свинець RC2C.

Облік запасів, що надійшли від ТОВ «Укрсплав» за послуги з давальницької переробки в ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» згідно договору на переробку давальницької сировини №20212 від 01.02.2012 р. оформлюється наступними документами:

Оприбуткування товарів (свинець, свинцеві сплави і свинцево-кальцієву стрічку) від ТОВ «Укрсплав» здійснюється на складі комплектації: приймальний акт - складається завідуючим складу комплектації в одному екземплярі на підставі документів отриманих від постачальника і звірених з фактичним надходженням. Після цього дані заносяться в картку складського обліку матеріалів. Потім приймальний акт здається в бухгалтерію підприємства разом з документами постачальника. Оформлення вибуття запасів із складу комплектації у виробничі підрозділи здійснюється на підставі лімітів і оформлюється лімітною картою і записом в картці складського обліку. Списання запасів на виробництві здійснюється згідно затверджених норм витрат основних і допоміжних матеріалів на виготовлення готової продукції, оформлюється виробничим і матеріальним звітом. Дані звіти оформлюються в кінці кожного звітного місяця матеріально-відповідальною особою, підписуються комісією і затверджуються керівником підприємства. Після чого надаються до бухгалтерії для перевірки і обробки.

Перелік виробничих підрозділів, які використовують продукцію, яка надійшла від ТОВ «Укрсплав» - електродне виробництво - виготовлення пластин; складальний цех - збирання акумуляторних батарей.

Придбана сировина від ТОВ «Укрсплав» в результаті переробки брухту свинцю (стрічка свинцево-кальцієва «-» «+», свинець RS2S, сплав 2,6 COS) була використана в виробництво акумуляторних батарей, які на момент проведення перевірки були реалізовані.

Таким чином, дані факти свідчать про дійсність руху активів у процесі здійснення господарських операцій за договором поставки брухту свинцю №17Д-12 від 01.03.2012 р. та за договором на переробку давальницької сировини №20212 від 01.02.2012 р. та установлення зв'язку між фактом придбання брухту свинцю та придбання послуг і господарської діяльності.

Всі надані первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Первинні бухгалтерські документи на поставку товарів (надання робіт/послуг) від контрагента, оформлені належним чином, виписані особами, які на час їх видання не втратили статус платника податку на додану вартість.

Щодо доводів податкового органу під час розгляду даної справи про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, які були складені під час перевезення придбаного ним від контрагента товару, то суд вважає, що відсутність таких накладних не може бути розцінена як спростування реальності спірних господарських операцій, адже товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним (або іншим) транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Суд, також зазначає, що сама собою відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З огляду на наведене, господарські операції між позивачем та ТОВ «Кові» є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, 17.09.2013 р. ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» звернулося до ТОВ «Кові» з проханням надати обґрунтованість здійснення господарської діяльності ТОВ «Кові» за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., виходячи із висновків акту перевірки. 20.09.2013 р. вих.№18 ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» отримано відповідь від ТОВ «Кові», в якій зазначається:

-податковим органом не заперечується, що у ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» наявні основні фонди, виробничі та складські приміщення, обладнання, працівники, транспортні засоби для здійснення господарської діяльності;

-також податковий орган в акті (сторінка 19) підтвердив, що придбаний товар (сировина), був використаний ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» в виробництві комплектуючих до акумуляторних, які на момент проведення перевірки було реалізовано;

-розрахунки між ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» та ТОВ «Кові» здійсненні грошовими коштами у безготівковій формі про, що безпосередньо зазначено у акті перевірки (сторінка 18), та підтверджується платіжними дорученнями;

-відсутня в акті перевірки виявлена інформації щодо неподання звітності від ТОВ «Кові»;

-крім того, за висновками перевірки суми податкових зобов'язань, задекларованих за результатами реалізації кінцевої продукції третім особам, ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» не зменшувались, а отже факт придбання супутніх послуг та наявність економічного ефекту від їх використання податковим органом не заперечується;

-не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань нереальність здійснення операцій, а також визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів;

-формування первинних документів за господарськими операціями з контрагентом постачальником мали реальний характер, згідно яких були виконані договірні обов'язки, що підтверджується первинними документами (договором, видатковими накладними, актами приймання передачі товару), де згідно укладеного договору первинним бухгалтерським документом за договором, який свідчить про передачу у власність покупця товару є видаткова накладна підписана представниками обох сторін, та акти приймання-передачі брухту кольорових металів;

-первинні документи оформлені належним чином та здійснювалось у відповідності із чинним законодавством із чітким викладенням конкретних поставлених товарів, які використовує в своєму виробництві ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика».

ТОВ «Кові» в період постачання ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» має відповідні ліцензії, які дають їм право заготовляти металобрухт кольорових металів.

Відповідач також зазначає на завищення за період 1 квартал 2011 року на 1 590 290 грн., зазначений період податковою інспекцією уже перевірявся, порушення не встановлені, 1 квартал 2011 року не входить в період перевірки, тому сума 1 590 290 грн. не може враховуватися в податкові зобов'язання.

Твердження відповідача податкової інспекції стосовно завищення витрат ґрунтуються на забороні врахування у податковому обліку гарантійних витрат, «пов'язаних» із юридичними особами (абз.4 п.п.140.1.4. ПК України), порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійних замін, а також перелік товарів, на які встановлюється гарантійне обслуговування, визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі норм законодавства з питань захисту прав споживачів.

Пункт 140.5. ПК України зазначає, що встановлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, які зазначені в цьому розділі, не дозволяється. Абзац 4 п.п.140.1.4. ПК України не можна вважати обмеженням, а отже висновки відповідача щодо врахування/неврахування гарантійних витрат залежно від статусу особи покупця (фізична чи юридична особа) таким обмеженням є беззаперечно.

Згідно з вимогами законодавства України, надання послуг з гарантійного ремонту є обов'язком продавця (виробника) товару. Зокрема, ст.678 ЦК України встановлює, що покупець, якому передано товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк (іншими словами, проведення гарантійного ремонту), відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Частина 6 ст.269 ГК України визначає, що постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Умови гарантійного ремонту, який здійснювався позивачем, передбачають повернення неякісних запасних частин. Зазначений факт підтверджується даними книги обліку бракованих товарів та обліку покупців, що отримали гарантійну заміну бракованого товару або послуги з ремонту(обслуговування) за 2012 рік.

Так, ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» здійснювало заміну неякісних АКБ, придбаних юридичними особами, на нові у відповідності до покладених на нього законодавством та договірними зобов'язаннями. Вказана заміна відбувалась в межах цивільно-правових відносин між позивачем та відповідними юридичними особами, у рамках яких останні сплатили останньому повну вартість поставленого товару.

Діяльність ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» по здійсненню гарантійних ремонтів товарів, які були продані в зв'язку зі здійсненням останнім своєї господарської діяльності, також безпосередньо відноситься до господарської діяльності підприємства.

При відображенні операцій з виконання гарантійних зобов'язань ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» створюється резерв для відшкодування майбутніх витрат на виконання гарантійних зобов'язань (п.13 ПБО 11). Згідно затвердженої облікової політики підприємства (наказ № 06а від 12.01.2009 р.) - забезпечення гарантійного зобов'язання з реалізованої продукції встановити в розмірі 2% щомісячних відрахувань від реалізованої продукції підприємства з гарантійним терміном обслуговування 24 місяці (2 роки). Створення резерву враховувати на балансовому рахунку № 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», субрахунок № 473 «Забезпечення гарантійних зобов'язань» (п.п.7.9.3 Облікової політики і згідно Інструкції № 291).

У бухгалтерському обліку операції з заміни акумуляторних батарей за гарантійним зобов'язанням відображаються записом (Дт. - 473 Кт. - 26 або 28), а операція з нарахування резерву на гарантійне обслуговування відображається записом (Дт. - 93 Кт. - 473).

Відповідно до пп.140.1.4. п.140.1. ст.140 Податкового Кодексу України платник податку на прибуток має право відносити на витрати (що вважаються при визначенні об'єкта оподаткування) будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, у розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податків. При цьому «оприлюднення» означає поширення в рекламі, технічній документації, договорі або іншому документі зобов'язання продавця щодо умов та строків гарантійного обслуговування. Дана інформація на підприємстві оприлюднена в технічних умовах зареєстрованих в Держстандарті, договорі купівлі-продажу з покупцем та гарантійному талоні який є обов'язковим документом при реалізації акумуляторних батарей.

У період, що перевірявся була проведена заміна акумуляторних батарей, які були реалізовані через торгівельну точку ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» - магазин та оптовим покупцям ТОВ «Торговий дім« Іста» і ТОВ «Укравтозапчастина». У періоді, що перевіряється по магазину була проведена заміна гарантійних АКБ підтверджені касовими чеками, гарантійними талонами та актами дефектації. Дефектні акумуляторні батареї були здані на склад відходів для подальшої переробки в свинець.

У періоді, що перевіряється ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» мало взаємовідносини з ТОВ «Укравтозапчастина» згідно договору № 50Є-09 від 01 січня 2010 р. За умовами даного договору ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» (постачальник) передає у власність, а ТОВ «Укравтозапчастина» (покупець ) приймає і оплачує стартерні акумуляторні батареї, надалі іменовані - товар. Також в періоді, між підприємствами було укладено договір № 25911 від 11 листопада 2011 р. За умовами даного договору ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» (постачальник) передає у власність, а ТОВ «Укравтозапчастина» (покупець) приймає і оплачує стартерні акумуляторні батареї, надалі іменовані - товар.

У періоді, що перевіряється ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» мало взаємовідносини з ТОВ «Торговий дім «Іста » згідно договору поставки № 30Э-12/09 від 30 грудня 2009 р. За умовами даного договору ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» (постачальник) передає у власність, а ТОВ «Торговий дім «Іста» (покупець) приймає і оплачує акумуляторні батареї, надалі іменовані - товар. Також в періоді, між підприємствами було укладено договір №25811 від 11 листопада 2011 р. За умовами даного договору ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» (постачальник) передає у власність, а ТОВ «Торговий дім «Іста» (покупець) приймає і оплачує акумуляторні батареї, надалі іменовані - товар.

Відповідач зазначає, що облік покупців, що отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту повинен здійснюватися відповідно до наказу ДДПА України від 28 лютого 2011 року № 112 «Про затвердження Порядку обліку покупців, що отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування)». Вказаний наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 03 грудня 2012 року № 1263.

Гарантійні витрати - це витрати подвійного призначення, а тому вони можуть бути віднесені до податкових при виконанні певних вимог, прописаних у п.140.1.4. ПК України.

Саме за таких умов позивач надає гарантійні послуги: товари, які покупці повертають для гарантійного ремонту або заміни, знаходяться на гарантії; покупець не компенсує витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або заміну товарів; умови та термін гарантійного обслуговування (заміни товарів) оприлюднені платником податку (поширене в рекламі, технічній документації та в договорі); ведеться облік покупців, що отримали гарантійну заміну товару або послуги з ремонту (обслуговування); заміна товару супроводжується зворотним отриманням бракованого товару.

Відповідач робить висновок про не підтвердження факту придбання матеріалів у ФОП ОСОБА_7 у зв'язку з наявністю акту документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_7 за період 2012 р., яким податкова інспекція стверджує про відсутність факту реального вчинення ФОП ОСОБА_7 господарських операцій з ТОВ «Феріт Д», ТОВ «Матадор». ТОВ «Феріт Д», ТОВ «Матадор» з іншими постачальними по ланцюгу постачання товарів.

Відповідач стверджує, що взаємовідносини між ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» та ФОП ОСОБА_7 мають протиправний характер, оскільки проведені без мети настання реальних наслідків, спрямованні на заниження об'єктів оподаткування, несплату податків, отже, є недійсними.

Так, за період, що перевіряється позивач здійснював закупівлю у ФОП ОСОБА_7 (іпн.НОМЕР_1) запасних частин (тени 220В/1,8кВт та тени 220В/0,5кВт) до обладнання, для заміни тих, що вийшли з ладу.

Вищевказане підтверджується наявністю первинних документів, відповідних видаткових та податкових накладних. Позивач перераховував грошові кошти на розрахунковий рахунок постачальника ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 12 900 грн. (у тому числі ПДВ 2 150 грн.) згідно платіжних доручень.

На балансі ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» на рахунку 104 (машини та обладнання) в електродному цеху значиться обладнання на загальну суму 29 499 962,33 грн., у тому числі камери дозрівання та сушіння (14 од.) на загальну суму 3 330 292,80 грн. ТЕНи (220В/1,8кВт та 220В/0,5кВт) встановлені в камерах дозрівання електродів та пластин електродного цеху в мийних машинах.

Для випуску продукції в 2012 році було придбано тенів у ФОП ОСОБА_7 на загальну суму 12 900 грн. По мірі виходу з ладу тенів (причина - перегорання спіралі), проводилась заміна згідно актів списання. Але не всі придбані тени були використані в перевіряємому періоді, залишки тенів на складі головного енергетика підтверджуються довідкою.

Облік товару, придбаного підприємством ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» від ФОП ОСОБА_7, оформлюється наступними документами:

1.Оприбуткування товарів (тени 220В/1,8кВт та ТЕНи 220В/0,5кВт) від ФОП ОСОБА_7 здійснюється на матеріальному складі підприємства.

- приймальний акт - складається завідуючим складу в одному екземплярі на підставі документів отриманих від постачальника і звірених з фактичним надходженням. Після цього дані заносяться в картку складського обліку матеріалів. Потім приймальний акт здається в бухгалтерію підприємства разом з первинними документами постачальника;

2.Оформлення вибуття матеріалів зі складу у підрозділ головного енергетика здійснюється на підставі вимоги, яка підписується керівником та бухгалтером підприємства, реєструється в журналі реєстрацій, а також оформлюється записом в картці складського обліку;

3.Списання запасів з підзвіту головного енергетика оформлюється актом списання і здійснюється у разі заміни тенів, що вийшли з ладу (перегоріли). Даний звіт оформлюється в кінці кожного звітного місяця матеріально-відповідальною особою, тобто головним енергетиком, підписується комісією і затверджується керівником підприємства. Після чого надається до бухгалтерії для перевірки і обробки.

Позивачем самостійно відкориговано суму податку на додану вартість 1 450 грн. (в тому числі за вересень 2012 р. на суму 630 грн. та за грудень 2012 р. на суму 820 грн.). Таким чином, сума придбаних матеріалів складає 10 750 грн. без ПДВ, а сума ПДВ - 700 грн. із врахуванням коригування.

Фактично ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» у 2012 році придбало у ФОП ОСОБА_7 запасні частини на загальну суму 12 900 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Таким чином, враховуючи первинні облікові документи (видаткові накладні, податкові накладні, приймальний акт, картка складського обліку матеріалів, накладна на переміщення, акт списання) позивачем доведено реальність господарської операції між ТОВ ДДЗ «Енергоавтоматика» та ФОП ОСОБА_7

Суд вважає, що відповідачем зроблено помилковий висновок, що в ході перевірки (4 квартал 2011 р.) не підтверджено факт придбання послуг у ПВКП «Спецінструмент» в сумі 66 900 грн. (ПДВ складає 6 000 грн.).

Позивач з метою транспортування товару уклав з ПВКП «Спецінструмент» (код ЄДРПОУ 32466426) договір №24211 від 01.08.2011 р.

ПВКП «Спецінструмент» надавало автомобільні послуги на території України та за її межами (експорт товарів).

Експортні поставки акумуляторних батарей (надалі АКБ) здійснювалися автомобілем Рено преміям, АЕ 5711АА/255-91АА за маршрутом м.Дніпропетровськ (Україна) - м.Москва (Росія).

Перевезення підтверджується актами виконаних робіт та міжнародними транспортними накладними (СМR) з відмітками митних служб України та Росії.

Внутрішньоміські перевезення здійснювалися автомобілем Рено, НОМЕР_2, причіп НОМЕР_3, для перевезень сировини (свинець, свинцева стрічка і т.д.) і готової продукції (АКБ), що підтверджується актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, про що свідчать первинні документи (акти виконаних робіт, податкові накладні).

Також за період жовтень-грудень 2011 року ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» перерахувало в рахунок оплати на користь ПВКП «Спецінструмент» - грошові кошти в сумі 72 900 грн., в т.ч. ПДВ 6 000 грн.

Позивачем самостійно відкориговано податок на додану вартість в т.ч. за грудень 2011 року у сумі 1 800 грн. Таким чином, сума отриманих транспортних послуг складає 66900 грн. без ПДВ, а сума ПДВ 4 200 грн. із врахуванням коригування.

Відповідач, отримавши від ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська акти перевірки ПВКП «Спецінструмент» (код ЄДРПОУ 32466426), робить висновки про противоправний характер взаємовідносин з позивачем, відсутність реальних наслідків. Але, враховуючи первинні облікові документи (акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, міжнародні транспортні накладні (СМR). Позивачем доведено реальність господарської операції між ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» та ПВКП «Спецінструмент».

Щодо утримання податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3 432,81 грн. з вартості придбаних ліків.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XII, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно нормативно-правовим актам, а також забезпечити дотримання вимог законодавства відносно прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, зокрема, вживає термінових заходів для допомоги постраждалим та забезпечує ліками.

Необхідність забезпечення робочих місць аптечками та ліками випливає з вимог законодавства про охорону праці, зокрема, наведених вище норм Закону України «Про охорону праці» для окремих галузей і спеціалізацій.

Відповідальність за створення належних умов праці покладена саме на роботодавця.

Щодо переліку лікарських засобів, якими слід укомплектувати аптечку, ФСС від нещасних випадків у листі від 16.08.2005 р. № 261-05-3 робить наступний висновок: перелік необхідних лікарських засобів, якими повинні комплектуватися медичні аптечки, визначається характером шкідливих і небезпечних виробничих факторів, які можуть виникнути на робочому місці і обумовлено специфікою діяльності.

Керуючись, Наказом про затвердження Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників №67 від 25.01.2012 р., пункт 4.5. «За рішенням роботодавця створюється одне або кілька приміщень для надання першої медичної допомоги, забезпечених необхідним устаткуванням і матеріалами. Ці приміщення повинні мати позначення відповідно до Технічного регламенту.

Крім того, засоби, необхідні для надання першої допомоги, повинні бути в наявності у всіх тих місцях, де цього вимагають умови праці. Місця, де знаходяться ці засоби, повинні бути легкодоступними і відповідним чином позначеними».

Суд вважає, що податковою інспекцією зроблено помилковий висновок щодо несплати позитивної курсової різниці в розмірі 16 489,24 грн.

Перерахування позитивної курсової різниці на користь державного бюджету України належить до компетенції суб'єктів ринків, якими є комерційні банки та уповноважені фінансові установи. Водночас, обов'язок підприємства-резидента здійснювати перерахування до бюджету зазначеної курсової різниці жодною нормою законодавства не передбачено, відповідно, відповідальності за таке неперерахування курсової різниці від продажу іноземної валюти чинним законодавством також не передбачено, що взагалі виключає можливість застосування до позивача будь-яких санкцій.

Також, враховуючи ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якою, зокрема, передбачено нарахування пені за порушення резидентами строків, визначених ст.ст.1, 2 Закону, або встановлених Національним банком України, загальний розмір якого не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару), позитивна курсова різниця не є податковим зобов'язанням, штрафною санкцією або пенею. З огляду на це, є необґрунтованим посилання відповідача на те, що позитивна курсова різниця має бути перерахована до бюджету по коду бюджетної класифікації 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства».

Порядок визначення податкових та/або грошових зобов'язань платників податків передбачений главою 4 Податкового кодексу.

Так, п.54.1., п.54.2., п.54.3. ст.54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Водночас, п.58.1. ст.58 ПК України передбачено, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. При цьому, зі змісту ст.56 ПК України вбачається, що податкові зобов'язання, визначені податковим органом у податковому повідомленні-рішенні, вважаються узгодженими з дня закінчення встановленого законом строку на оскарження такого рішення, або з дня закінчення процедури адміністративного або судового узгодження такого податкового повідомлення-рішення.

Отже, враховуючи положення глави 4, п.п.14.1.39. п.14.1. ст.14 ПК України, підпунктом 20.1.28. пункту 20.1. статті 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми узгоджених грошових зобов'язань, які самостійно визначені платником податків (податковим агентом) у поданій ним податковій звітності, або донараховані податковим органом згідно податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених п.54.3. Податкового кодексу України.

Отже, сума позитивної курсової різниці в розмірі 16 489,24 грн. не є зобов'язанням платника податків в розумінні глави 4 Податкового кодексу України, та, відповідно, не може бути заявлена до стягнення податковим органом державної податкової служби на підставі п.п.20.1.28. п.20.1. ст.20 ПК України.

Статтею 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті» передбачено обов'язок уповноважених банків продати протягом п'яти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України придбану, але не використану резидентами протягом десяти робочих днів валюту. Водночас, зазначеною статтею не встановлено жодного обов'язку для платників податків-резидентів, невиконання яких може призвести до настання відповідальності для таких платників податків.

Таким чином, вимоги податкового органу щодо перерахування до державного бюджету грошових коштів у розмірі позитивної курсової різниці внаслідок порушення позивачем ст.5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», є необґрунтованим. Позивач не є суб'єктом ринку в розумінні п.7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, у якого виникає обов'язок перерахування позитивної курсової різниці до державного бюджету України, що узгоджується також з положеннями ст.3 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо продажу валюти виключно уповноваженим банком.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що податкові повідомлення-рішення від 01.10.2013 року за номерами 0003822201, 0003892202, 0003832201, 0003852202 та від 30.09.2013 року за номером 0008081703, прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України, з викладених вище підстав, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.10.2013 року за номерами 0003822201, 0003892202, 0003832201, 0003852202 та від 30.09.2013 року за номером 0008081703, прийняті Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 02 грудня 2013 року.

Суддя Кучма К.С.