Справа № 359/12543/13-п Головуючий у І інстанції Левченко А. В.Провадження № 33/780/53/14 Доповідач у 2 інстанції СеменцовКатегорія 429 27.01.2014
ПОСТАНОВА
іменем України
27 січня 2014 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Семенцов Ю.В., за участю прокурора Шум І.І., представника Київської митниці Міндоходів Захарова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2013 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, пенсіонера,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. з конфіскацією в дохід держави товарів, зазначених у протоколі про порушення митних правил №0674/125000001/2013 від 19.11.2013 року,
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про порушення митних правил, 19.11.2013 року о 12 год. 30 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянин Російської Федерації ОСОБА_3, який прилетів до України з Російської Федерації, м. Москва, рейсом № 1806, літаком а/к «Аерофлот», своїми діями обрав канал позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Під час проведення вибіркового митного контролю ручної поклажі на каналі «зелений коридор» залу «Приліт» терміналу «D» на рентген-апараті, після перетину громадянином Російської Федерації ОСОБА_3 «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», а також після проведення опитування вказаного громадянина щодо наявності в його ручній поклажі товарів (предметів), переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, було виявлено: 13 мобільних телефонів, а саме: 2 б/в телефони «Nokia» та одинадцять нових мобільних телефонів - «IPhone 5 S» в упаковці виробника. Із вказаних телефонів, два мобільні телефони було пропущено пасажиру, як його особисті речі згідно вимог ст. 370 МК України. Зі слів пасажира, мобільні телефони б/в належать йому особисто, а нові мобільні телефони він привіз на подарунок родичам. По протоколу про ПМП було затримано 11 нових мобільних телефонів - «IPhone 5 S» в упаковці виробника. Всі виявлені предмети знаходились в ручній поклажі пасажира, без ознак приховування. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 не мав, з приводу декларування переміщуваних ним товарів (предметів) до інспекторів митниці не звертався. Документів, які дозволяють ввезення на територію України вищевказані нові мобільні телефони не мав.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. з конфіскацією в дохід держави товарів.
На зазначену постанову представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову Бориспільського міськрайонного суду скасувати та повернути ОСОБА_3 товари, вилучені згідно з протоколом про порушення митних правил. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою.
В судове засідання представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка була належним чином повідомлена, не з`явилася.
Заслухавши пояснення представника митниці та прокурора, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 197 МК України встановлено, що у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо переміщення їх через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та їх митне оформлення здійснюються органами доходів і зборів на підставі отриманих з використанням засобів інформаційних технологій документів, які підтверджують дотримання зазначених обмежень, виданих державними органами, уповноваженими на здійснення відповідних контрольних функцій, іншими юридичними особами, уповноваженими на їх видачу, якщо подання таких документів органам доходів і зборів передбачено законами України.
Частиною другою цієї статті встановлено, що переліки таких товарів (із зазначенням їх опису та коду згідно з УКТ ЗЕД), а також порядок видачі відповідних дозволів та їх обігу з використанням засобів інформаційних технологій затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Товари (предмети), ввезення яких здійснив громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 при переміщенні через митний кордон України, підлягають обов'язковому декларуванню відповідно до пункту 3.3 (Товари переміщення яких через державний кордон України обмежено (здійснюється за дозвільними документами, що видаються органами виконавчої влади) або заборонено) митної декларації, затвердженої Постановою КМУ від 21.05.12 № 431 та відносяться до категорії товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України відповідно до додатку 12 до Постанови КМУ від 21.05.2012 № 436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України». Згідно додатку 12 до вищевказаної Постанови за кодом УКТЗЕД визначено перелік товарів, які під час переміщення через митний кордон України підлягають оцінці відповідності згідно з вимогами технічних регламентів.
Прерогатива визначення коду УКТ ЗЕД в розумінні ст. 69 МК України покладається виключно на органи доходів і зборів. Крім того, частиною 7 цієї статті встановлено, що рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про радіочастотний ресурс» та Рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України № 51 від 04.02.2010 року, затвердженого в Міністерстві юстиції України № 162/17457 від 15.02.2010 року, ввезення з-за кордону та експлуатація радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв здійснюються в Україні на дозвільній основі. Відповідні дозволи надаються УДЦР на платній основі у порядку, встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України № 1338 від 05.02.2009 року затверджено Положення про надання дозволів на ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Згідно до п. 1.2 вказаного Положення його дія поширюється на всіх суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб), які здійснюють увезення, в тому числі переміщення у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, РЕЗ та ВП, що призначені для застосування на території України в смугах радіочастот загального користування.
Частиною 2 статті 366 МК України передбачено, що канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Таким чином, ОСОБА_3 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Висновок судді місцевого суду про доведеність події порушення митних правил, винуватості ОСОБА_3 підтверджується: протоколом про порушення митних правил, поясненнями, доповідними записками, описом предметів та іншими доказами.
На підставі зазначених доказів суддя місцевого суду дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 своїми діями порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України.
При накладенні стягнення суддя місцевого суду врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника та прийшов до висновку про доцільність накладення стягнення у межах ст. 471 МК України у виді штрафу з конфіскацією товарів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил.
Доводи апеляційної скарги про те, судом першої інстанції не в повному обсязі досліджувалися докази, обставини справи є надуманими і не спростовують правильності висновку судді місцевого суду щодо винуватості ОСОБА_3 та накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді місцевого суду відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2013 року щодо ОСОБА_3 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Київської області Ю.В. Семенцов
Судове рішення № 36839782, Апеляційний суд Київської області було прийнято 27.01.2014. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 359/12543/13-п. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: