УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2014 року Справа № 876/14026/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Рак Х.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, начальника фінансового сектору Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, Відділення державного казначейства в м.Червонограді про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної шкоди,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до начальника Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, начальника фінансового сектору Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області, Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної шкоди.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову, оскільки відповідачами незаконно допущено завищення і заниження розмірів премій та надбавок в останні місяці праці перед виходом на пенсію, перед звільненням з органів внутрішніх справ, всупереч вимогам чинного законодавства України знищено бухгалтерські документи по яких виникли спірні правовідносини щодо заниження пенсійних нарахувань. Також такими незаконними діями відповідача йому завдано моральних страждань, які він оцінює в сумі 20000 грн., про що ним подано суду належні медичні документи, які свідчать про погіршення стану здоров'я через неправомірні дії відповідачів.
ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Начальник фінансового сектору Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області та представник Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечили, просять постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2013 року залишити без змін.
Начальник Червоноградського МВ ГУМВС України у Львівській області та представник відділення державного казначейства в м.Червонограді в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи, тому їхня неявка не є перешкодою для апеляційного розгляду справи. Крім того, представник відділення державного казначейства в м.Червонограді подав заяву про проведення апеляційного розгляду за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Структура та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з наступними змінами та доповненнями, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року №499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №205/14896 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», з наступними змінами та доповненнями.
Так у відповідності до вимог п.3 згаданого Наказу установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 цього ж Наказу передбачено, що виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, затвердженому Інструкцією.
Так, згаданим наказом затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Схеми посадових окладів, оклади за спеціальними званнями, розміри надбавки за вислугу років, додаткові види грошового забезпечення визначаються додатками до Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року №499, з наступними змінами та доповненнями.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачем в позовній заяві не вказано, які саме норми згаданого наказу були порушені, а судом таких порушень не встановлено.
Як встановлено судом, преміювання, в свою чергу, здійснюється у відповідності до положень пункту 2.15 згаданої Інструкції, в редакції чинній до 25.04.2012 року.
Так, згідно з підпункту 2.15.5 зазначеного пункту, виплата премій особам рядового і начальницького складу, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України. Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються до 10-го числа кожного місяця на підставі мотивованих рапортів начальників структурних підрозділів, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії чи зменшення її розмірів зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.
Суд першої інстанції вірно зазначає в оскаржуваному рішенні, що в матеріалах справи наявні судові рішення, в яких позивачем оспорювалось грошове забезпечення, однак порушень закону судами встановлено не було.
При цьому, позивачем в позовній заяві не вказано, які саме норми наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року №499 були порушені, а судом першої інстанції таких порушень вірно не встановлено.
У відповідності до положень Наказу Міністерства Внутрішніх Справ України від 04.06.2002 року №519 «Про затвердження Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій системи МВС України, із зазначенням строків зберігання документів, та Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності внутрішніх військ МВС України, із зазначенням строків зберігання документів», особові рахунки на виплату грошового утримання та заробітної плати зберігаються 75 років.
В матеріалах справи наявні акти №4 від 08.01.2009 року та №5 від 05.01.2012 року, зі змісту яких не вбачається, що ними знищувались особові рахунки на виплату грошового утримання та заробітної плати.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що згадана вимога позивача є теж необґрунтованою.
Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що підстави для її стягнення у відповідності до вимог ст.ст. 1173, 1174 ЦК України відсутні, оскільки судом не встановлено протиправних дій органу державної влади чи їх посадових осіб.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,207,254 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 813/1238/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула
Повний текст ухвали виготовлено 27.01.2014 року
Судове рішення № 36837818, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/1238/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: