Ухвала суду № 36837812, 23.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3632/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Бойку А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод «Металіст» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод «Металіст» про стягнення сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2013 року Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод «Металіст» про стягнення сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Свої вимоги обгрунтовує тим, що ПАТ "Чернігівський завод "Металіст" зареєстровано в УПФУ в м. Чернігові як страхувальника, який сплачує внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах і згідно з розрахунку управління, сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій становить 13463,55 грн. та відповідачем в добровільному порядку не сплачена.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року задоволено вказаний позов. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Чернігівський завод "Металіст" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 13463,55 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Публічне акціонерне товариство «Чернігівський завод «Металіст» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову про відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

ПАТ "Чернігівський завод "Металіст" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується відповідним витягом, станом на 31.08.2013 року, наявним в матеріалах справи (а.с. 6-7) та взято на облік до УПФУ в м. Чернігові як платника страхових внесків 06.02.1991 року за реєстраційним номером 0110, що підтверджується довідкою начальника УПФУ в м. Чернігові від 12.09.2013 року № 15128/02 (а.с.8).

У ПАТ "Чернігівський завод "Металіст" працювали особи, яким призначена пільгова пенсія на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення ".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1092 «Про затвердження Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» позивач здійснював сплату страхових внесків із сум компенсаційних виплат вказаній особі до Пенсійного фонду України в межах та за рахунок загального обсягу видатків, передбачених в Державному бюджеті України на відповідний рік.

Згідно даних розрахунків розмір заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій відповідача становить 13463,55 грн.

Відповідач фактичні витрати на виплату та доставку пенсій не сплатив, в зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 13463,55 грн., а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Пунктами "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування; жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення ". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Згідно пункту 6.1 розділу 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірах -для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно пунктів 6.4 -6.5 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно пункту 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

На виконання вимог чинного законодавства позивачем були надіслані відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсії, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Вказані розрахунки були отримані головним бухгалтером ПАТ "Чернігівський завод "Металіст" 05.02.2013 року, що підтверджується його особистими підписами, наявними на розрахунках (а.с.9).

Колегія суддів погоджується з критичним сприйняттям судом першої інстанції посилання представника відповідача на те, що ПАТ "Чернігівський завод "Металіст" не зобов'язано відшкодовувати суми фактичних витрат на виплату пільгових пенсій, оскільки такі працівники були переведені до МГП "Чернігівпластмас" та до МГП "Метиз", а ПАТ "Чернігівський завод "Металіст" лише видавались довідки на підтвердження наявного трудового стажу вищевказаних осіб, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до змісту довідок про підтвердження трудового стажу, наявних в матеріалах справи (а.с. 84,93,95) ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 працювали на Чернігівському заводі «Металіст».

Надіслані УПФУ в м. Чернігові відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем, у встановленому законодавством України порядку, не оскаржувались, протиправними не визнавались, є чинними, а тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач їх визнав.

Крім того, в рішенні Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21.12.2009 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 09.02.2010 року, було зазначено, що судом не встановлено, крім передачі частини майна новоствореному підприємству МГП «Метиз», передачу прав та обов'язків щодо трудових правовідносин Чернігівського заводу «Металіст». Також, в рішенні зазначено, що всі архівні документи датовані до 1990 року по Чернігівському заводу «Металіст» знаходяться у відкритому акціонерному товаристві «Чернігівський завод «Металіст».

Вказаним рішенням зобов'язано відкрите акціонерне товариство «Чернігівський завод «Металіст» видати ОСОБА_4 уточнюючу довідку про підтвердження спеціального трудового стажу за період роботи з 23.02.1978 року по 01.09.1987 року на Чернігівському виробничому об'єднанні «Металіст» на посаді автоматика холодновисаджувальних автоматів на метисній дільниці.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, з урахуванням того, що сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 13463,55 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є правомірними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю..

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Чернігівський завод «Металіст» - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.