Постанова № 36837741, 14.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 січня 2014 року 10 год. 05 хв. № 826/15875/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Закритого акціонерного товариства «Техпромсервіс»

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2013 року № 0001051530/0, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Закрите акціонерне товариство «Техпромсервіс» (далі – позивач, ЗАТ «Техпромсервіс») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, (далі – відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2013 року № 0001051530/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він категорично не погоджується з висновками відповідача, викладеними в Акті ДПІ від 23.04.2013р. за № 572/2-15-30-19068785 про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ЗАТ «Техпромсервіс» код за ЄДРПОУ 19068785 від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту та залишок від’ємного значення за грудень 2012 року. Так, позивач вважає хибною позицію податкової інспекції з приводу того, що ЗАТ «Техпромсервіс» безпідставно включило до рядку 24 своєї податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року залишок від'ємного значення податку на додану вартість (далі – ПДВ) на суму 949 781, 00 грн., що виник у попередніх податкових періодах 2008 року (а саме: січень, березень, серпень і жовтень 2008 року) та який протягом 1095 днів не був використаний підприємством для бюджетного відшкодування, при заповненні податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди 2008 року. Позивач вважає, що норми Податкового кодексу України не містять будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. А тому ЗАТ «Техпромсервіс» діяло у відповідності до вимог чинного законодавства, відображаючи в рядку 24 податкової декларації з ПДВ залишок від’ємного значення ПДВ у розмірі 949 781, 00 грн., який протягом 1095 днів не був використаний цим підприємством для бюджетного відшкодування.

Також, позивач звертає увагу суду на те, що правомірність формування підприємством суми від'ємного значення податку на додану вартість за звітні періоди 2008 року безпосередньо підтверджується матеріалами документальної невиїзної перевірки ЗАТ «Техпромсервіс» (ідентифі-каційний код 19068785) з питання формування залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показника р.26), зазначеного в декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року, - Актом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 23.04.2010р. № 375/1-23-60-34488017.

З огляду на вищевикладене висновок, викладений в Акті документальної перевірки є необґрунтованим і незаконним, а податкове повідомлення-рішення від 18.05.2013р. № 0001051530/0 - протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення проти позову б/н і б/д. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що під час проведення документальної перевірки правомірності нарахування ЗАТ «Техпромсервіс» код за ЄДРПОУ 19068785 від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість та залишок від’ємного значення за грудень 2012 року перевіряючим було встановлено, що в порушення вимог п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, ст. 257 Цивільного кодексу України ЗАТ «Техпромсервіс» в своїй податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 75 474, 00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 28 листопада 2013 року не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

28 листопада 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що 17 грудня 2012 року ЗАТ «Техпромсервіс» подало до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року (вх. № 19068785), де, зокрема, задекларовані наступні показники:

- ряд. 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 – рядок 17) (позитивне значення)» - 75 474, 00 грн.;

- ряд. 19 «Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 – рядок 9)(позитивне значення)» - прочерк;

- ряд. 21 «Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.1+рядок 21.2+рядок 21.3)» - 1 025 255, 00 грн.;

- ряд. 21.2 «значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду)» - 1 025 255, 00 грн.;

- ряд. 21.3 «зменшено/збільшено залишок від’ємне значення за результатами перевірки податкового органу» - прочерк;

- ряд. 22 (Д2) «Залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21.- рядок 18)» – 949 781, 00 грн.;

- ряд. 23 (Д3) «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1 + рядок 23.2)» - прочерк;

- ряд. 24 «Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 – рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду» - 949 781, 00 грн. В складі вказаного від’ємного значення було відображено і суму від’ємного значення, що виникла частково у грудні 2007 року, березні, серпні та жовтні 2008 року;

- ряд. 25 «сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 18 – рядок 21)» - прочерк.

В січні 2013 року позивач подав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, що не заперечувалось сторонами, де, зокрема, від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19 такої Податкової декларації) складає 1 077 084, 00 грн., а залишок від’ємного значення податку на додану вартість, що сформований за рахунок від’ємного значення попередніх податкових періодів, - 949 781, 00 грн. (ряд. 24 Податкової декларації). Таким чином, ЗАТ «Техпромсервіс» зазначило в рядку 24 Податкової декларації за грудень 2012 року суми від’ємного значення, що сформувалися у січні, березні, серпні та жовтні 2008 року.

Факт прийняття та реєстрації зазначених Податкових декларацій за листопада і грудень 2012 року відповідачем не заперечується.

Згодом у квітні 2013 року працівником ДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ЗАТ «Техпромсервіс» (ідентифікаційний код 19068785) від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту та залишок від’ємного значення за грудень 2012 року, за результатами якої був складений Акт від 23.04.2013р. № 572/2-15-30-19068785 (далі – Акт перевірки).

В ході проведення документальної перевірки було встановлено, що згідно з поданою ЗАТ «Техпромсервіс» до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний (податковий) період грудень 2012 року з додатками, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у ряд. 19 такої Податкової декларації, складає 1 077 084, 00 грн., а залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який відображений у ряд. 24 Податкової декларації, та сформований за рахунок від'ємного значення попередніх податкових періодів (в т.ч. січень 2008 року на суму 794 136, 00 грн.; березень 2008 року - 137 999, 00 грн.; серпень 2008 року - 14 387, 00 грн.; жовтень 2008 року -3 259, 00 грн.), становить 949 781, 00 грн.

Також, відповідно до Додатку 2 (Д2) до вказаної Податкової декларації частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена ЗАТ «Техпромсервіс» постачальникам та/або до державного бюджету, та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, складає 949 781, 00 грн.

При цьому перевіряючим були враховані результати попередньо проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року (Акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 20.11.2012р. № 986/1-1530-19068785).

В тексті цього Акта камеральної перевірки ДПІ посилається на норми п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 і п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, згідно якого, зокрема, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

ЗАТ «Техпромсервіс» протягом 1095 терміну не було використано залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 1 087 894, 00 грн., в тому числі: за грудень 2007 року - 932 249, 00 грн., за березень 2008 року - 137 999, 00 грн., за серпень 2008 року - 14 387, 00 грн., за жовтень 2008 року - 3 259, 00 грн.

На думку працівника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС, враховуючи загальну позовну давність, встановлену ст. 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки, а також відповідно п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України ЗАТ «Техпромсервіс» позбавляється права на використання від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 087 894, 00 грн. А тому суми зазначені у ряд. 24 Податкової декларацій не можуть у подальшому бути заявленими платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ні в рядку 23.1 ні в рядку 23.2 декларації з ПДВ).

Таким чином, у зв’язку з не відображенням у відповідних рядках Декларації напрямок повернення бюджетного відшкодування ЗАТ «Техпромсервіс» втратило права на використання від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 087 894, 00 грн.

Підприємству було запропоновано дану суму, на яку зменшено залишок від’ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 24) у розмірі 1 087 894, 00 грн., відобразити у ряд. 21.3 Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року з позначкою «-».

При проведенні аналізу Податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року встановлено, що підприємство скористалось частиною зменшеного за результатами вищезазначеної перевірки від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 75 474, 00 грн. в рахунок погашення позитивних нарахувань, чим занизило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в сумі 75 474, 00 грн.

На підставі вищевикладеного у розд. 4 «Висновок» Акта документальної перевірки від 23.04.2013р. № 572/2-15-30-19068785 вказано, що: «Перевіркою не встановлено порушень при відображенні ЗАТ «Техпромсервіс» у декларації за грудень 2012 року від’ємного значення з ПДВ у сумі 1 077 084 грн. На порушення вимог ст. 257 Цивільного кодексу України, п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, по декларації за листопад 2012 року занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 75 474 грн.».

18 травня 2013 року на підставі вказаного Акта документальної перевірки ДПІ прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 0001051530/0 за формою «Р», яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за порушення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України та ст. 257 Цивільного кодексу України, ЗАТ «Техпромсервіс» збільшено суму грошового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 94 342, 50 грн., в т.ч. 75 474, 00 грн. – основного платежу та 18 868, 50 грн. – штрафних санкцій.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Так, в силу норм п. 200.2 і п. 200.3 цього Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

А при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пп. «б» п. 200.4 ст. 200 цього Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

При цьому нормами п. 200.6 ст. 200 ПК України передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Пунктом 200.7 ст. 200 цього Кодексу встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається органом державної митної служби органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8 ст. 200 цього Кодексу).

Згідно п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

У підпункті 4.6.6 пункту 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228, вказано, що залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

З контексту вищенаведених норм права випливає, що відображення позивачем у рядку 24 Податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, по суті своїй ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.

В силу норм п. 102.5 ст. 102 ПК України, строк давності тривалістю 1095 днів, який починає обліковуватися з дня, що настає за днем здійснення переплати або отримання права на бюджетне відшкодування, застосовується лише у випадку звернення платника податків до податкового органу із заявами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх бюджетне відшкодування.

Застосування до спірних правовідносин норм Цивільного кодексу України, зокрема ст. 257 Цивільного кодексу України, визнається судом помилковим з огляду на те, що податкові відносини вказаним нормативно-правовим актом не регулюються.

Одночасно, судом враховується те, що в силу норм Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин) податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, у своїх письмових пояснення від 16.12.2013р. б/н, наданих до канцелярії суду, позивач зазначає, що сума залишку від’ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 1 087 894, 00 грн., що складається з 932 249, 00 грн., яка утворилася за грудень 2007 року, 137 999, 00 грн. – за березень 2008 року, 14 387, 00 грн. – за серпень 2008 року, 3 259, 00 грн. - за жовтень 2008 року. Дана сума від'ємного значення з податку на додану вартість являється залишком значно більшої суми від'ємного значення, що виникла в 2007 - 2008 роках у зв'язку з придбанням ЗАТ «Техпромсервіс» в 2007 році заводу з переробки нафтопродуктів в с. Козятин та його подальшої модернізації.

Оскільки ця сума від’ємного значення (на той час вона становила 1 872 087, 00 грн., в т.ч. за січень 2008 року – 1 353 024, 00 грн., березень 2008 року – 137 999, 00 грн., серпень 2008 року – 14 387, 00 грн. і за жовтень 2008 року – 3 259, 00 грн.) вже була предметом перевірки податкового органу в квітні 2010 року, первинні та підтверджуючі документи на підприємстві на збереглися.

На обґрунтування своїх пояснень позивач надав до суду копії Акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 23.04.2010р. № 375/1-23-60-34488017 «Про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Техпромсервіс» (код ЄДРПОУ 19068785) з питання формування залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показника р.26), зазначеного в декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року», листа ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 27.05.2010р. № 12987/10/23-6011 «Про розгляд пояснень та заперечення ЗАТ «Техпромсервіс» (код ЄДРПОУ 19068785) до акту перевірки від 23.04.2010ро. № 375/1-23-60-34488017» та Податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2010 року.

Зокрема, зі змісту Акта ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 23.04.2010р. № 375/1-23-60-34488017 судом вбачається, що у зв’язку з неможливістю вручення посадовим особам ЗАТ «Техпромсервіс» письмового запиту від 22.04.2010р. № 9139/10/23-6011 з питання надання пояснень та їх документальних підтверджень формування залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 26 Податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року), перевіряючий прийшов до висновку про безпідставність формування позивачем такого залишку на суму 1 872 087, 00 грн., та відповідно до завищення підприємством залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 26 Податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року) на аналогічну суму.

При цьому у своєму листі від 27.05.2010р. № 12987/10/23-6011 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва повідомила позивача про те, що у зв’язку з наданням ЗАТ «Техпромсервіс» після проведення 23 квітня 2010 цією податковою інспекцією документальної невиїзної перевірки підприємства документально підтверджених письмових пояснень з питання формування залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показники ряд. 26), зазначеного в Податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року, починаючи з першого періоду, в якому утворилося вказане значення, результати вказаної документальної перевірки (Акт від 23.04.2010р. № 375/1-23-60-34488017) були переглянуті ДПІ, а ряд. 26 Податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідачем будь-яких зауважень до порядку декларування ЗАТ «Техпромсервіс» сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість за результатами фінансово-господарської діяльності у 2008 році та відповідно порядку декларування суми залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (показники ряд. 26), зазначеного в Податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року, у розмірі 1 872 087, 00 грн. грн., а також безпосередньо щодо реальності господарських операцій, що зумовили виникнення спірної суми від’ємного значення з податку на додану вартість, надано не було.

Також документальних доказів винесення ДПІ податкових повідомлень-рішень на підставі як Акта від 23.04.2010р. № 375/1-23-60-34488017, так і від 20.11.2012р. № 986/1-1530-19068785, у зв’язку із завищенням позивачем від’ємного значення суми податку на додану вартість, відповідач суду не пред’явив.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи те, що наявними матеріалами справи не підтверджується факт прийняття позивачем рішення про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 949 781, 00 грн., судом вбачається безпідставність висновку податкового органу про відсутність у ЗАТ «Техпромсервіс» права використання залишку від’ємного значення податку на додану вартість на вказану вище суму коштів шляхом включення її до складу податкового кредиту наступного податкового періоду і, як наслідок, про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення про нарахування позивачу до сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 75 474, 00 грн. (основний платіж).

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суду України в своїй ухвалі від 30.10.2012р. за № К/9991/47835/12.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд вважає на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне по справі податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 944, 00 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Техпромсервіс» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є Держава податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, від 18 травня 2013 року № 0001051530/0.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Техпромсервіс» (місцезнаходження: 03039, м. Київ, просп. Червонозоряний, буд. 119, ідентифікаційний код 19068785) 944 (дев’ятсот сорок чотири) грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 – 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова