Ухвала суду № 36837666, 16.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 р.Справа № 820/9661/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Мінаєвої О.М.

Бегунца А.О.

за участю:

секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Барішевського О.В.

представника відповідача Михайлова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2013р. по справі № 820/9661/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Слобода"

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Слобода" (ТОВ "ТВК "Слобода", позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Харківській області № 0002022201, яким ТОВ "ТВК "Слобода" було визначено зобов'язання з ПДВ в розмірі 182483,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 91241,50 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Харківській області № 0002032201, яким ТОВ "ТВК "Слобода" було визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 191607,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 95803,58 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Слобода" до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Харківській області № 0002022201, яким ТОВ "ТВК "Слобода" було визначено зобов'язання з ПДВ в розмірі 182483,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 91241,50 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Харківській області № 0002032201, яким ТОВ "ТВК "Слобода" було визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 191607,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 95803,58 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Слобода" (далі - ТОВ "ТВК "Слобода") зареєстроване як юридична особа 19.06.2008 року за № 14801020000040978 (т.1 а.с.7-8), є платником податку на додану вартість (т.1 а.с. 9-10).

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: виробництво продуктів борошномельно - крупяної промисловості; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; виробництво макаронних виробів та подібних борошняних виробів; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; пакування; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Харківською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ТВК "Слобода" (код ЄДРПОУ 35971443) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Агро-Крокус" (код ЄДРПОУ 37459942) їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень та вересень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.08.2013 року № 303/20-23-22-01-06/35971443, яким встановлено такі порушення:

- п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого суму податку на додану вартість до сплати занижено на загальну суму 182483,00 грн.;

- п.п.138.1.1 п.138.1 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток до сплати у загальній сумі 191607,00 грн.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.33-34) від 25.09.2013 року:

- № 0002032201 на суму 287410,58 грн., в тому числі штрафні санкції - 95803,58 грн.;

- № 0002022201 на суму 273724,50 грн., в тому числі штрафні санкції - 91241,50 грн.

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновку щодо заниження суми податку на прибуток та заниження суми податку на додану вартість став акт контрагента позивача (ТОВ "Агро-Крокус"), господарські операції з яким мали безпосередній вплив на вищевказані порушення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості нарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Згідно п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

Згідно з п.198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Склад валових витрат та порядок їх визначення встановлено статтями 138, 139 ПК України.

Згідно з п. 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для визначення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит. Лише конкретна господарська операція може підтверджувати про наявність або відсутність об'єкта оподаткування зазначеним податком.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ТВК "Слобода" (покупець) та ТОВ "Агро-Крокус" (постачальник) було укладено ряд договорів поставки, а саме: від 01.08.2012 року № 01083к, від 16.08.2012 року № 16082к, від 17.08.2012 року № 17084к, від 31.08.2012 року № 31089к, від 03.09.2012 року № 03096к, від 05.09.2012 року № 05093к (т.1 а.с. 35-52).

Відповідно до зазначених договорів постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар власного виробництва, що придбаний постачальником безпосередньо у виробника, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору. За зазначеними договорами ТОВ "ТВК "Слобода" купувало овес (договір № 01083к від 01.08.2012 року), ячмінь (договора № 16082к від 16.08.2012 року, № 31089к від 31.08.2012 року, № 03096к від 03.09.2012 року), горох (договора № 17084к від 17.08.2012 року, № 05093к від 05.09.2012 року).

Реальність виконання зазначених договорів підтверджується видатковими накладними № 1/08-1 від 01.08.2012 року, № 16/08-4 від 16.08.2012 року, № 3/09-2 від 03.09.2012 року, № 3/09 від 03.09.2012 року, № 21/08-1 від 21.08.2012 року, № 20/08-1 від 20.08.2012 року, № 18/08-1 від 18.08.2012 року, № 17/08-1 от 17.08.2012 року, № 6/09-2 від 06.09.2012 року (т.1 а.с. 55-61).

Розрахунки проводились в безготівковій формі. Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності була здійснена, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с. 89-96).

Факт транспортування підтверджується товарно-транспортними накладними (т.1 а.с. 71-88). Транспортування товару здійснювалось за рахунок ТОВ "Агро-Крокус".

На підставі викладеного позивачем від ТОВ "Агро-Крокус" були отримані податкові накладні від 01.08.2012 року № 507, від 16.08.2012 року № 570, від 17.08.2012 року № 572, від 18.08.2012 року № 574, від 20.08.2012 року № 575, від 21.08.2012 року № 576, від 03.09.2012 року № 606, від 03.09.2012 року № 605, від 06.09.2012 року № 611 (т.1 а.с. 62-70).

На підставі податкових накладних ТОВ "ТВК "Слобода" було віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту за серпень-вересень 2012 року.

На час укладання та виконання договору ТОВ "Агро-Крокус" було зареєстровано як юридична особа (т.2 а.с. 23) та було платником податку на додану вартість (т.2 а.с. 24). 21/08-1

Підтвердженням спрямування товару на переробку, придбаного у ТОВ "Агро-Крокус", є накладні на відпуск зерна в переробку (т.1 а.с. 148-155).

Переробка товару, придбаного у ТОВ "Агро-Крокус", здійснювалась на замовлення ТОВ "ТВК "Слобода" згідно з договорами про надання послуг з переробки № 03013П від 03.01.2012 року та № 01033УП від 01.03.2013 року, укладеними з ФОП ОСОБА_4 (т.1 а.с. 208-213).

Після переробки передача готової продукції - круп, відбувалась за накладними на здачу готової продукції з виробництва на склад (т.1 а.с. 156-168).

Позивач використав зазначену продукцію у подальшій господарській діяльності, що підтверджується договорами купівлі-продажу та поставки готової продукції, укладеними з ПП "Дід Василь", ТОВ "Август-Кий", ФОП ОСОБА_5, ПП "Київпродзбут", ТОВ "АТБ-маркет", ФОП ОСОБА_6, ТОВ "Укр-Трейд" (т.1 а.с. 169-194 ), а також видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи .

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем відсутності фактичного здійснення господарських операцій по вищезазначених угодах, оскільки позивачем виконані всі умови укладених договорів та використання придбаних товарів в межах власної господарської діяльності .

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності відповідних первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій, з огляду на наявність в матеріалах справи усіх необхідних податкових та бухгалтерських документів, які відображають дані податкового обліку позивача. Будь - яких доказів з приводу ненадання позивачем документів до перевірки, податковим органом не надано.

Первинні документи, якими були оформлені вищевказані господарські операції, містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством для надання їм юридичної доказовості.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на акти перевірок контрагента ТОВ "Агро-Крокус", як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та валових витрат, колегія суддів також відхиляє та вважає необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність податкових повідомлень - рішень від 25.09.2013 року № 0002022201, № 000203220.

З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2013р. по справі № 820/9661/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Бегунц А.О.

Повний текст ухвали виготовлений 21.01.2014 р.