Ухвала суду № 36837630, 16.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2014 р.Справа № 591/5910/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Мінаєвої О.М.

Бегунца А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційнми скаргами Сумської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 11.09.2013р. по справі № 591/5910/13-а

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 , Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3

до Сумської міської ради третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес",Сумської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2, Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 (позивачі), звернулися до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Сумської міської ради (відповідач), в якому просили суд:

- скасувати п.1, п.2 рішення Сумської міської ради від 26.12.2012 року № 20480-МР " Про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок" за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 11.09.2013 року позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 та суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 задоволено. Скасовано п.1, п.2 рішення Сумської міської ради від 26.12.2012 року № 20480-МР " Про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок" за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач та третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес", не погодившись з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачами в 2004 році було виготовлено паспорт розміщення та благоустрою малої архітектурної форми, які були погоджені, в тому числі головним архітектором м. Суми. Рішенням Сумської міської ради від 23.02.2005 року №1115-МР "Про надання в оренду земельних ділянок підприємствам, установам, організація і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради" позивачам передано в оренду земельні ділянки загальною площею по 0,0009 га кожному терміном на 5 років та укладені відповідні договори оренди.

Після чергового продовження терміну дії вказаних договорів:

- між ФОП ОСОБА_2 та відповідачем 14.07.2011 року укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0009 га за адресою: АДРЕСА_1 терміном до 31.12.2011 року (а.с. 34).

- між ФОП ОСОБА_3 та відповідачем 21.07.2011 року укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0009 га за адресою: АДРЕСА_1 терміном до 31.12.2011 року (а.с. 51).

Позивачі скористались своїм правом, передбаченим п. 2.2 договору оренди земельної ділянки, подали у визначений договором строк, на розгляд Сумської міської ради заяву та додаткові документи на продовження терміну дії договорів оренди земельної ділянки від 14.07.2011 року та 21.07.2011 року.

Однак, на звернення позивачів, Сумською міською радою рішення прийнято не було.

Позивачі звернулися до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Сумської міської ради, в якому просили суд:

-визнати протиправною бездіяльність Сумської міської ради щодо не розгляду заяв фізичних осіб підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про поновлення терміну дії договорів оренди земельної ділянки від 14 та 21 липня 2011 року.

- зобов'язати Сумську міську раду після набрання законної сили постанови суду, на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути проект рішення про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 14.07.2011 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Сумською міською радою за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,0009 га під розміщеним побутово-торгівельним комплексом.

- зобов'язати Сумську міську раду після набрання законної сили постанови суду, на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути проект рішення про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 23.07.2011 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Сумською міською радою за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 0,0009 га під розміщеним побутово-торгівельним комплексом.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 01.11.2012 року, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність Сумської міської ради щодо не розгляду заяв суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 та суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 про поновлення терміну дії договорів оренди земельної ділянки. Зобов'язано Сумську міську раду, після набрання законної сили постанови суду, на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути проект рішення про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 14.07.2011 року та від 23.07.2011 року, укладених відповідно між суб'єктом підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 з Сумською міською радою, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0009 га кожна під розміщеним побутово-торгівельним мінікомплексом.

Однак, п.1, п.2 рішення Сумської міської ради від 26.12.2012 року № 2048-МР "Про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок" за адресою: АДРЕСА_1, було відмовлено позивачам у поновленні договорів оренди земельних ділянок (а.с.5).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України " Про оренду землі "орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Частиною 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі "встановлено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем ( за необхідності ) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі ( щодо земель державної та комунальної власності ), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до пункту "а" та "г" ч.1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом та підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок.

Згідно ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.

Відповідно ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, які у відповідності з частиною 1 ст.135 цього ж Кодексу проводяться у формі аукціону.

Згідно ч. 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі скористались своїм правом, передбаченим п. 2.2 договору оренди земельної ділянки, подали у визначений договором строк на розгляд Сумської міської ради заяву та додаткові документи на продовження терміну дії договорів оренди земельної ділянки від 14 та 21 липня 2011 року.

Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що у позивачів були наявні підстави для продовження договору оренди на підставі ч. 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яким передбачене переважне право орендаря, який належним чином виконував свої обов'язки, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності скасувати п.1, п.2 рішення Сумської міської ради від 26.12.2012 року № 20480-МР " Про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок" за адресою: АДРЕСА_1., як таке , що є необґрунтованим і невмотивованим.

Колегія суддів, відхиляє доводи апеляційної скарги, що справу за позовом ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 до Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення не підсудна адміністративному суду та не повинна була розглядатися Зарічного районного суду м. Суми в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом п. 7 ст. 3 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до адміністративної юрисдикції відносяться публічно-правові спори, предметом яких є оскарження рішень, дії або бездіяльність суб"єкта владних повноважень.

За приписами ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Таким чином, Сумська міська рада в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі є п. п. 1, 2 рішення Сумської міської ради від 26.12.2012р. № 2048-МР "Про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок по АДРЕСА_1"

За висновками Конституційного Суду України, наведеними у рішенні від 01.04.2010 року, ради діють як суб'єкти владних повноважень при вирішенні питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Положення п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач здійснює владні управлінські функції, які адміністративний суд зобов'язаний перевірити на їх відповідність ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що спір про визнання нечинним та скасування п.п. 1, 2 рішення Сумської міської ради від 26.12.2012р. №2048-МР "Про відмову у поновленні договорів оренди земельних ділянок по АДРЕСА_1" належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки оскаржуване рішення та дії щодо його прийняття є рішенням та дією суб'єкта владних повноважень.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 11.09.2013р. по справі № 591/5910/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Бегунц А.О.