Рішення № 3683644, 12.05.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.09 р. Справа № 19/101

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Шикуті О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Ружицький В.В., за довіреністю

від відповідача: без участі представника

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство), м. Київ, в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області”, м. Костянтинівка Донецька область

до відповідача Костянтинівського Підприємства колективної власності „Спецбуд”, м. Костянтинівка Донецька область

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 02/1-136 від 06.05.2006 р. у розмірі 1 919 427,14 грн., з яких 118 190,29 грн. – відсотки за період з 27.11.2008 р. по 31.03.2009 р. включно, 4 438,36 грн. – комісійна винагорода за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. включно, 2 325,03 грн. – пеня по простроченим відсоткам з 05.01.2009 р. по 31.03.2009 р. включно, 1 794 473,46 грн. заборгованість по кредиту, шляхом звернення стягнення на майно, яке є предметом договору застави транспортних засобів № 02/4-138 від 10.05.2006 р., договору застави майна № 02/4-137 від 10.05.2006 р., договору застави транспортних засобів № 02/4-59 від 07.02.2007 р., договору іпотеки № 02/4-147 від 11.05.2006 р.

Акціонерний комерційний Промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області”, м. Костянтинівка Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Костянтинівського Підприємства колективної власності “Спецбуд”, м. Костянтинівка Донецької області про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 02/1-136 від 06.05.2006 р. у розмірі 1 919 427,14 грн., з яких 1 794 473,46 грн. заборгованість по кредиту,118 190,29 грн. – відсотки за період з 27.11.2008 р. по 31.03.2009 р. включно, 4 438,36 грн. – комісійна винагорода за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2009 р. включно, 2 325,03 грн. – пеня по простроченим відсоткам за період з 05.01.2009 р. по 31.03.2009 р. включно, шляхом звернення стягнення на майно, яке є предметом договору застави транспортних засобів № 02/4-138 від 10.05.2006 р. та додаткових угод № 1 від 21.06.06 р., № 2 від 07.02.07 р., № 3 від 07.09.2007 р., №4 від 31.03.2008 р. №5 від 29.09.2008 р.; договору застави майна № 02/4-137 від 10.05.2006 р. та додаткових угод №1 від 21.06.06р., №2 від 07.02.07 р., № 3 від 07.09.07 р., №4 від 18.01.08 р., №4 від 31.03.08р., №5 від 29.09.08 р.; договору застави транспортних засобів № 02/4-59 від 07.02.2007 р. та додаткових угод №1 від 07.09.07 р., №2 від 31.03.08р., №3 від 29.09.08 р., договору іпотеки № 02/4-147 від 11.05.2006 р. та додаткової угоди до нього від 07.02.07 р., а також інше майно, в тому числі і грошові кошти, що належать відповідачу; надання Банку права: від свого імені продати предмети іпотеки будь-якій особі покупцеві, та продати від імені боржника предмети забезпечувального обтяження (предмети застави) шляхом укладення договорів купівлі-продажу з іншою особою покупцем.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на кредитний договір № 02/1-136 від 06.05.2006 р. (зі змінами від 10.05.2006 р. та від 11.05.2006 р., 21.06.2006 р., 07.02.2007 р., 31.03.2008 р., 29.09.2008 р.), укладений з Костянтинівським підприємством колективної власності „Спецбуд”, невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором; договір застави транспортних засобів № 02/4-138 від 10.05.2006 р. та додаткові угоди № 1 від 21.06.06 р., № 2 від 07.02.07 р., № 3 від 07.09.2007 р., №4 від 31.03.2008 р. №5 від 29.09.2008 р.; договір застави майна № 02/4-137 від 10.05.2006 р. та додаткові угоди №1 від 21.06.06р., №2 від 07.02.07 р., № 3 від 07.09.07 р., №4 від 18.01.08 р., №4 від 31.03.08р., №5 від 29.09.08 р.; договір застави транспортних засобів № 02/4-59 від 07.02.2007 р. та додаткові угоди №1 від 07.09.07 р., №2 від 31.03.08р., №3 від 29.09.08 р., договору іпотеки № 02/4-147 від 11.05.2006 р. та додаткові угоди до нього від 07.02.07 р., вимогу № 08/7-02-1/4 від 06.01.2009 р.

06.04.2009 р. подана заява про забезпечення позову, згідно до якої позивач просить суд накласти арешт на всі грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться на поточних рахунках: № 260042654117451 в Обл. філія АКБ „Укрсоцбанк”, м. Донецьк у гривні (МФО 334011); № 260091983980 в АБ „Український бізнес банк”, м. Донецьк (МФО 334969), а також на інших рахунках відкритих в кредитно - фінансових установах, крім рахунків, відкритих в акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (ЗАТ); заборонити Костянтинівському підприємству колективної власності „Спецбуд” ЄДРПОУ 03365535 відкривати будь-які розрахункові (поточні) рахунки в інших кредитно - фінансових установах крім філії „Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області ” ЄДРПОУ 09334553. В обґрунтування позивач посилається на те, що починаючи з 16.01.2009 р. Відповідачем своєчасно не виконані взяті на себе за кредитним договором зобов’язання, в результаті чого у нього виникло прострочення виконання зобов’язання щодо повернення суми кредиту у розмірі 1 794 473,46 грн., сплати відсотків за користування кредитними коштами за період з 27.11.2008 р. по 28.01.2009 р. у сумі 57 227,35 грн., а також сплати комісії за управління кредитом за період з 01.01.2009 р. по 31.01.2009 р. у сумі 1 528,77 грн. Крім того, починаючи з 27.11.2008 р. Відповідач в порушення п. 3.12.1 кредитного договору припинив проводити через поточні рахунки, відкриті у філії Банку, власні кошти (забезпечувати надходження та залишки) у повному обсязі; на вимогу Банку не надає інформацію щодо руху грошових коштів за рахунками в інших кредитно-фінансових установах, хоча, як стало відомо Банку з власних джерел, у Відповідача відкриті поточні рахунки в інших банках.

Суд не задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача в інших фінансових установах, з підстав відсутності доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу забезпечення позову, недостатнім обґрунтуванням припущення позивача, що майно (грошові суми), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову, може зникнути, зменшитись на момент виконання рішення. Позивачем не наведено фактів, та не надано доказів розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог про забезпечення позову; не наведено і доказів забезпечення збалансованості інтересів сторін у разі застосування заходів забезпечення позову.

Відповідач, Костянтинівське підприємство колективної власності „Спецбуд”, у відзиві від 22.04.2009 р. повідомив, що позов в сумі 1 919 427,14 грн. визнає.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданнях пояснення представників сторін, Господарським судом,

В с т а н о в л е н о.

06.05.2006 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (далі – Банк) в особі керуючого філії „Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області” та Костянтинівським підприємством колективної власності „Спецбуд” укладено Кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 02/1-136.

Відповідно до умов п. 2.1 договору Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1 200 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим Договором, далі кредит або кредитна лінія, з можливістю кредитування в гривні, російських рублях .

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 27 квітня 2009 р. (п. 2.2 кредитного договору).

Кредит надається із наступним цільовим призначенням: придбання дорожньо-будівельної техніки, запчастин, обладнання, сплати податків, зборів та мита, оплата зобов’язань за наданими банківськими гарантіями.

Кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених п.2.1. цього Договору, розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкових рахунків: № 20633352550017/980/, № 20633352550017/643/, що відкриті Банком в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області”, код Банку 334550, на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту. При цьому, за згодою Банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у гривню або в іншу валюту згідно з умовами та на цілі, передбачені цим Договором. Загальна сума заборгованості за кредитом в російських рублях у перерахунку в гривню за курсом Національного банку України на поточний день не може перевищувати встановлений ліміт кредитування. На кредит, отриманий в іноземній валюті, розповсюджуються умови та правила валютного регулювання та валютного контролю, встановлені чинним законодавством (п. 3.1 договору).

Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі: 18,0% відсотків річних за строковою заборгованістю у гривні, 13,0% відсотків річних за строковою заборгованістю в російських рублях. Нарахування Банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. Відсотки нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій надано кредит.

За умовами п. 3.3 договору, за управління кредитом у формі кредитної лінії Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 1,0 процентів річних від ліміту кредитування, відповідно до п. 2.1 цього Договору.

Нарахування Банком комісійної винагороди за управління кредитною лінією здійснюється з дати укладення цього Договору по дату повного і остаточного погашення кредиту, визначеного п. 2.2 цього Договору, а у випадку порушення строку остаточного повернення кредиту – по дату повного погашення простроченої заборгованості. У випадку порушення Позичальником встановленого п.2.2 цього Договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі подвійної процентної ставки річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.2 цього Договору. Нарахування процентів за неправомірне користування кредитом є виключним правом Банку, сплата яких здійснюється Позичальником на підставі вимоги Банку (п. 3.4 договору).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що у випадку, якщо Банком застосована до Позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

Відповідно до п. 4.2 договору Позичальник зобов'язався: своєчасно сплачувати плату за кредит та відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки (п. 4.2.2); незалежно від настання кінцевого строку погашення кредиту сплатити заборгованість за кредитом, нараховані плату за кредит та неустойку за умови настання обставин, указаних в п. 4.3.4 цього Договору (п. 4.2.6. кредитного договору).

Банк, у відповідності до п. 4.3.4. кредитного договору, має право: вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/ або плати за кредит, та/ або процентів за неправомірне користування кредитом, та/ або суму неустойки, передбачених цим Договором, у випадках коли, зокрема, Позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим Договором.

Про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаних вище підстав Банк зобов’язаний письмово попередити Позичальника не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів.

Як передбачено п. 5.2 договору, Позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов’язання по поверненню Банку сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/ або процентів за неправомірне користування кредитом зобов’язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.

За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/ або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно (п. 5.3 кредитного договору).

Відповідно до п.п. 6.1, 6.5 договору, кредитний договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін, тобто з 06 травня 2006 р. та діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати в повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов’язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору.

Позивач свої зобов’язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, про що свідчать меморіальні валютні ордера № 1 від 10.05.2006 р., від 11.05.2006 р. (2 шт.), від 12.05.2006 р., платіжні доручення № 573 від 12.05.2006 р., №№ 2086, 2088-2093, 2094-2102, 2104-2106, 2108, від 06.02.2007 р., 2112, 2111 від 07.02.2006 р., № 2114 - 2116, 2118-2133, 2135-2138, 2141, 2146-2149 від 08.02.2007 р., № 2174 від 13.02.2007 р., № 2192-2195 від 16.02.2007 р., № 2207 від 22.02.2007 р., № 2252, 2253 від 28.02.2007 р., розпорядження бухгалтерії від 06.12.2007 р. на суму 964 623,40 грн., розпорядження № 1 бухгалтерії від 06.05.2006 р. на відкриття позичкового рахунку 2063, розпорядження бухгалтерії від 07.02.2007 р. на суму 1 800 000,00 грн., розпорядження № 2 бухгалтерії від 10.05.2006 р. на видачу кредиту, розпорядження № 1 сектору валютного обслуговування про відкриття позичкового рахунку 2063, розпорядження № 2 сектору валютного обслуговування від 10.05.2006 р. на суму 1 699 000,00 грн., розпорядження № 3 сектору валютного обслуговування від 11.05.2006 р. на суму 2 162 000,00 грн. розпорядження № 4 сектору валютного обслуговування від 12.05.2006 р. на суму 804 200,00 грн.

Згідно договору про внесення змін № 3 від 21.06.2006 р. до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 02/1-136 від 06.05.2006 р., кредитний договір був доповнений п. 4.1.3, п.4.4.4., внесені зміни та доповнення до п. 2.1., 2.3.,кредитного договору.

Договором про внесення змін № 4 від 07.02.2007 р. до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 02/1-136 від 06.05.2006 р. був збільшений ліміт кредитної лінії до 1 800 000,00 грн.; внесені зміни до п. 2.3 договору в частині зміни цільового призначення кредиту.

Договорами про внесення змін № 5 від 31.03.2008 р., № 6 від 29.09.2008 р. до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 02/1-136 від 06.05.2006 р. внесені зміни та доповнення до п. 3.2, в частині порядку нарахування та сплати відсотків за користування кредитом; змінений п. 3.3 договору, в частині порядку нарахування та сплати комісійної винагороди за управління кредитом у формі кредитної лінії; збільшено розмір процентів за користування кредитом до 20,0% відсотків річних за строковою заборгованістю у гривні, 13,0% відсотків річних за строковою заборгованістю в російських рублях.

10.05.2006 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), Заставодержатель (Позивач), в особі керуючого філії „Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області” та Костянтинівським підприємством колективної власності „Спецбуд”, Заставодавець (Відповідач) був укладений договір застави транспортних засобів № 02/4-138 (далі – договір застави № 02/4-138).

Як вбачається з п. 1.1 договору застави № 02/4-138, цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що випливають з: кредитного договору про відкриття мультивалютної лінії № 02/1-136 від 06 травня 2006 р. (а також окремих договорів про внесення змін до нього) (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.2 договору застави № 02/4-138, в забезпечення своєчасного виконання, вказаного в п. 1.1 зобов'язання цього Договору, Заставодавець передає в заставу Заставодержателю транспортні засоби, що належать йому на праві власності, далі – Майно:

За взаємною згодою сторін цього договору загальна заставна вартість Майна складає 652 080,00 грн., далі іменується – Заставна вартість (п. 1.3 договору застави № 02/4-138).

Майно знаходиться у володінні та користуванні Заставодавця та знаходиться за адресою: м. Костянтинівка, вул. Мірошниченко, 79 (п.п. 1.4, 1.5 договору застави № 02/4-138).

В разі, коли в момент настання терміну виконання Заставодавцем будь-якого зобов’язання, що випливає з Кредитного договору, вказане зобов’язання Заставодавцем виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав, передбачених цим Договором, для звернення стягнення на Майно Заставодеpжатель отримає право звернути стягнення на Майно, його реалізувати та одержати задоволення своїх вимог з вартості Майна на свій розсуд (з урахуванням умов цього Договору) переважно перед іншими кредиторами Заставодавця (п. 2.1.8 договору застави № 02/4-138).

Заставодержатель має право за умови, зокрема, невиконання Заставодавцем зобов’язань за кредитним договором, звернути стягнення на Майно та реалізувати його та/або вимагати від Заставодавця дострокового виконання зобов’язань, що випливають із кредитного договору (п. 3.1.4.договору застави № 02/4-138).

Як передбачено п. 5.1 договору застави № 02/4-138, звернення стягнення на Майно (у повному обсязі чи у відповідних частинах) за цим Договором відбувається за згодою Сторін, якої досягнуто Сторонами із укладенням цього Договору. Ця згода набирає чинності, а права і обов’язки Сторін щодо звернення стягнення на Майно виникають в момент настання будь-якого або всіх наступних випадків, зокрема, при неповерненні, повному або частковому, у встановлений згідно Кредитного договору строк суми кредиту – щодо обсягу Майна в розмірі, достатньому для погашення несплаченої суми кредиту; при несплаті, повній або частковій, у встановлені згідно Кредитного договору строки сум процентів за користування кредитом, комісій, у тому числі і процентів за неправомірне користування кредитом – щодо обсягу Майна застави в розмірі, достатньому для погашення несплаченої частини відсотків; при несплаті, повній або частковій, у встановлені згідно Кредитного договору строки сум неустойки (пені, штрафів) – щодо обсягу Майна в розмірі, достатньому для погашення несплаченої частини неустойки (пені, штрафів).

Звернення стягнення на Майно відбувається у відповідності до чинного законодавства будь-яким із наступних позасудових способів на вибір Заставодержателя: Заставодержатель самостійно реалізує Майно за Заставною вартістю шляхом укладення договору купівлі-продажу Майна з іншою особою – покупцем або на публічних торгах; за вимогою Заставодержателя Заставодавець зобов’язаний передати Майно Заставодержателю у власність за Заставною вартістю (п. 5.2 договору застави № 02/4-138).

В іншому випадку Заставодержатель звертається до Господарського суду з вимогою про звернення стягнення на Майно, та його реалізацію одним із способів, обраним Заставодержателем та вказаним у п. 5.2. цього договору. Після отримання рішення Господарського суду на користь Заставодержателя, Майно може бути реалізовано обраним Заставодержателем способом згідно з п. 5.2. цього договору самостійно.

У разі звернення стягнення на Майно, за рахунок коштів від реалізації цього Майна відшкодуються зобов’язання Заставодавця по Кредитному договору як ті, по яких строк виконання вже наступив, так і ті, по яким строк виконання наступить в майбутньому (п. 5.6 договору застави № 02/4-138).

Цей Договір діє до повного виконання зобов`язань Заставодавця за Кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством (п.7.2 договору застави № 02/4-138).

В якості забезпечення виконання відповідачем зобов’язань за кредитним договором № 02/1-136 від 06.05.2006 р., між сторонами був укладений договір застави майна № 02/4-137 від 10.05.2006 р. (договір застави № 02/4-137).

Відповідно до п. 1.1 договору застави, цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що випливають з: кредитного договору про відкриття мультивалютної лінії № 02/1-136 від 06.05.2006 р. (а також окремих договорів про внесення змін до нього) (далі - Кредитний договір).

Предметом застави, як передбачено у п. 1.2 договору застави № 02/4-137, є обладнання (далі - Майно), перелік якого викладений у Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід’ємною частиною.

Майно належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується технічними паспортами, договором купівлі-продажу № 447 від 01.06.1994 р., балансової довідки № 158 від 03.05.2006 р. (п.1.3 договору застави № 02/4-137).

Як передбачено п. 1.4 договору застави № 02/4-137, сторони цього Договору оцінюють Майно у 532 785,00 грн., далі – Заставна вартість.

Відповідно до п. 1.6 договору застави № 02/4-137, Майно знаходиться за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Мирошніченко, 79.

Як передбачено п. 2.1.8 договору застави № 02/4-137, в разі, коли в момент настання терміну виконання Заставодавцем будь-якого зобов’язання, що випливає з Кредитного договору, вказане зобов’язання Заставодавцем виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав, передбачених цим Договором, для звернення стягнення на Майно Заставодеpжатель отримає право звернути стягнення на Майно, його реалізувати та одержати задоволення своїх вимог з вартості Майна на свій розсуд (з урахуванням умов цього Договору) переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

Заставодержатель має право за умови, зокрема, невиконання Заставодавцем зобов’язань за Кредитним договором звернути стягнення на Майно та реалізувати його та/або вимагати від заставодавця дострокового виконання зобов’язань, що випливають із кредитного договору (п. 3.1.4 договору застави № 02/4-137).

Звернення стягнення на Майно за цим Договором, як передбачено п. 5.1 договору застави № 02/4-137, відбувається за згодою Сторін, якої досягнуто Сторонами із укладенням цього Договору. Ця згода набирає чинності, а права і обов’язки Сторін щодо звернення стягнення на Майно виникають в момент настання будь-якого або всіх наступних випадків таким чином, зокрема, якщо у момент настання строку виконання Заставодавцем зобов’язань за Кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п.2.2 Кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом, сум комісійної винагороди за управління кредитом (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором; незалежно від настання строку виконання Заставодавцем будь-яких зобов’язань за Кредитним договором – при настанні випадків, указаних у п.3.1.4 цього Договору.

Звернення стягнення на Майно відбувається у відповідності до чинного законодавства будь-яким із наступних позасудових способів на вибір Заставодержателя: Заставодержатель самостійно реалізує Майно за Заставною вартістю шляхом укладення договору купівлі-продажу Майна з іншою особою – покупцем або на публічних торгах; за вимогою Заставодержателя Заставодавець зобов’язаний передати Майно Заставодержателю у власність за Заставною вартістю (п. 5.2 договору застави № 02/4-138).

В іншому випадку Заставодержатель звертається до Господарського суду з вимогою про звернення стягнення на Майно, та його реалізацію одним із способів, обраним Заставодержателем та вказаним у п. 5.2. цього договору. Після отримання рішення Господарського суду на користь Заставодержателя, Майно може бути реалізовано обраним Заставодержателем способом згідно з п. 5.2. цього договору самостійно.

У разі звернення стягнення на Майно, за рахунок коштів від реалізації цього Майна відшкодуються зобов’язання Заставодавця по Кредитному договору як ті, по яких строк виконання вже наступив, так і ті, по яким строк виконання наступить в майбутньому (п. 5.6 договору застави № 02/4-138).

У разі звернення стягнення на Майно, за рахунок коштів від реалізації цього Майна відшкодуються зобов’язання Заставодавця по Кредитному договору як ті, по яких строк виконання вже наступив, так і ті, по яким строк виконання наступить в майбутньому (п. 5.6 договору застави № 02/4-137).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими особами, тобто з 10.05.2006 р. та діє до повного виконання зобов`язань Заставодавцем за Кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством (п.п. 7.2, 7.3 договору застави № 02/4-29).

Договорами про внесення змін від 21.06.2006 р., від 07.02.2007 р., від 07.09.2007 р., від 18.01.2008 р., від 31.03.2008 р., від 29.09.2008 р. до договору застави майна № 02/4-137 від 10.05.2006 р. був змінений п. 1.1 договору щодо предмету та ліміту кредитної лінії (збільшений до 1 800 000,00 грн.) та щодо процентної ставки (збільшена до 20 % річних за строковою заборгованістю у гривні); був змінений перелік Майна, переданого в заставу, а саме:

Пункт 1.3 договору викладено в іншій редакції: Майно належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу № 447 від 01.06.1994 р., актом передачі від 28.07.1994 р., Свідоцтвом про право власності від 24.10.1994 р., реєстраційний номер 557, виданим Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України, балансової довідки № б/н від 08.01.2008 р., актів вводу №1,2 від 30.04.2007 р., накладних № 2013 від 17.08.2006 р., № 438 від 26.04.2007 р., № 422 від 25.04.2007 р., № 3947 від 14.12.2006 р.

Внесені зміни до заставної вартості майна, яку визначено у сумі 1 060 000,00 грн., далі – Заставна вартість.

07.02.2007 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), Заставодержатель (Позивач), в особі керуючого філії „Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області” та Костянтинівським підприємством колективної власності „Спецбуд”, Заставодавець (Відповідач) був укладений договір застави транспортних засобів № 02/4-59 (далі – договір застави № 02/4-59).

Як передбачено п. 1.1 договору застави № 02/4-59, цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що випливають з: кредитного договору про відкриття мультивалютної лінії № 02/1-136 від 06.05.2006 р. (а також окремих договорів про внесення змін до нього) (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.2 договору застави № 02/4-59, в забезпечення своєчасного виконання, вказаного в п. 1.1 зобов'язання цього Договору, Заставодавець передає в заставу Заставодержателю транспортні засоби, що належать йому на праві власності, далі – Майно:

За взаємною згодою сторін цього договору загальна заставна вартість Майна складає 426 271,00 грн., далі іменується – Заставна вартість (п. 1.3 договору застави № 02/4-59).

Майно знаходиться у володінні та користуванні Заставодавця та знаходиться за адресою: м. Костянтинівка, вул. Мірошниченко, 79 (п.п. 1.4, 1.5 договору застави № 02/4-59).

В разі, коли в момент настання терміну виконання Заставодавцем будь-якого зобов’язання, що випливає з Кредитного договору, вказане зобов’язання Заставодавцем виконано не буде, а також у разі виникнення інших підстав, передбачених цим Договором, для звернення стягнення на Майно Заставодеpжатель отримає право звернути стягнення на Майно, його реалізувати та одержати задоволення своїх вимог з вартості Майна на свій розсуд (з урахуванням умов цього Договору) переважно перед іншими кредиторами Заставодавця (п. 2.1.8 договору застави № 02/4-59).

Заставодержатель має право за умови, зокрема, невиконання Заставодавцем зобов’язань за Кредитним договором звернути стягнення на Майно та реалізувати його та/або вимагати від Заставодавця дострокового виконання зобов’язань, що випливають із Кредитного договору (п. 3.1.4.договору застави № 02/4-59).

Як передбачено п. 5.1 договору застави № 02/4-59, звернення стягнення на Майно (у повному обсязі чи у відповідних частинах) за цим Договором відбувається за згодою Сторін, якої досягнуто Сторонами із укладенням цього Договору. Ця згода набирає чинності, а права і обов’язки Сторін щодо звернення стягнення на Майно виникають в момент настання будь-якого або всіх наступних випадків, зокрема, при неповерненні, повному або частковому, у встановлений згідно Кредитного договору строк суми кредиту – щодо обсягу Майна в розмірі, достатньому для погашення несплаченої суми кредиту; при несплаті, повній або частковій, у встановлені згідно Кредитного договору строки сум процентів за користування кредитом, комісій, у тому числі і процентів за неправомірне користування кредитом – щодо обсягу Майна застави в розмірі, достатньому для погашення несплаченої частини відсотків; при несплаті, повній або частковій, у встановлені згідно Кредитного договору строки сум неустойки (пені, штрафів) – щодо обсягу Майна в розмірі, достатньому для погашення несплаченої частини неустойки (пені, штрафів).

Звернення стягнення на Майно відбувається у відповідності до чинного законодавства будь-яким із наступних позасудових способів на вибір Заставодержателя: Заставодержатель самостійно реалізує Майно за Заставною вартістю шляхом укладення договору купівлі-продажу Майна з іншою особою – покупцем або на публічних торгах; за вимогою Заставодержателя Заставодавець зобов’язаний передати Майно Заставодержателю у власність за Заставною вартістю (п. 5.2 договору застави № 02/4-59).

Як передбачено п. 5.3 договору застави № 02/4-59, в іншому випадку Заставодержатель звертається до Господарського суду з вимогою про звернення стягнення на Майно, та його реалізацію одним із способів, обраним Заставодержателем та вказаним у п. 5.2. цього договору. Після отримання рішення Господарського суду на користь Заставодержателя, Майно може бути реалізовано обраним Заставодержателем способом згідно з п. 5.2. цього договору самостійно.

У разі звернення стягнення на Майно, за рахунок коштів від реалізації цього Майна відшкодуються зобов’язання Заставодавця по Кредитному договору як ті, по яких строк виконання вже наступив, так і ті, по яких строк виконання наступить в майбутньому (п. 5.6 договору застави № 02/4-59).

Цей Договір діє до повного виконання зобов`язань Заставодавця за Кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення права застави у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством (п.7.2 договору застави № 02/4-59).

Договорами про внесення змін № 1 від 07.09.2007 р., № 2 від 31.03.2008 р., № 3 від 29.09.2008 р. до договору застави транспортних засобів № 02/4-59 від 07.02.2007 р. вносилися зміни, що стосувалися змін до кредитного договору.

Обтяження майна по договорах застави № 02/4-137, № 02/4-138, № 02/4-59 зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчать Витяги про реєстрацію № 7469425 від 11.05.2006 р., № 11272484 від 16.02.2007 р.

11.05.2006 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір іпотеки № 02/4-147 (договір іпотеки), відповідно до п. 1.1 якого, цей Договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з: кредитного договору про відкриття мультивалютної лінії № 02/1-136 від 06.05.2006 р. (а також окремих договорів про внесення змін до нього).

Предметом іпотеки, відповідно до п. 1.2 договору іпотеки, є нерухоме майно – будівлі, опис яких викладений в цьому пункті, - далі -Предмет іпотеки:

Предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці Костянтинівської міської ради, за адресою: м. Костянтинівка, вул. Мірошниченко, 79. Для цілей цього Договору під визначенням Предмет іпотеки в залежності від конкретного застосування розуміються як всі об’єкти Іпотекодавця, передані в іпотеку, так і будь-яка їх частина.

Загальна вартість Предмету іпотеки згідно експертної оцінки від 30.03.2005 р., та від 01.03.2006 р., здійсненої ПП “Регіональний центр сприяння підприємництву” складає 533 055,77 грн.

Як передбачено п. 1.3 договору іпотеки, Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується документами, що перелічені у цьому пункті.

За взаємною домовленістю Сторони цього Договору оцінюють Предмет іпотеки у 200143,29грн.(п. 1.4 договору іпотеки).

Відсутність податкової застави підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна № 7472041 від 11.05.2006 р., виданим Ізмайловою В.Б., приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу.

Іпотекодержатель має право за умови настання будь-якого з випадків, в тому числі, у випадку невиконання Іпотекодавцем зобов’язань за Кредитним договором, звернути стягнення на Предмет іпотеки та реалізувати його, або вимагати від Іпотекодавця дострокового виконання зобов’язань, що випливають з кредитного договору (п.3.1.5 договору іпотеки).

Як передбачено п. 5.1 договору іпотеки, звернення стягнення на Предмет іпотеки (у повному обсязі чи у відповідних частинах) за цим Договором відбувається за згодою Сторін, якої досягнуто Сторонами із укладенням цього Договору. Ця згода набирає чинності, а права і обов’язки Сторін щодо звернення стягнення на Предмет іпотеки виникають в момент настання будь-якого або всіх наступних випадків, зокрема, якщо у момент настання строку виконання Іпотекодавцем зобов’язань за Кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до умов Кредитного договору суми кредиту, в тому числі при порушенні графіку, встановленого в п.2.1 Кредитного договору; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум відсотків; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій, неустойки (пені штрафу), що передбачені Кредитним договором, а також всіх інших умов передбачених Кредитним договором; незалежно від настання строку виконання Іпотекодавцем будь-яких зобов’язань за Кредитним договором – при виникненні підстав, вказаних у п. 3.1.5 цього Договору.

Способи звернення стягнення на предмет іпотеки обумовлені сторонами в п.5.2. договору іпотеки, одним із яких – продаж іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст.. 38 Закону України «Про іпотеку», за ціною, погодженою сторонами і визначеною в п. 1.4. цього договору із допустимим зниженням такої ціни на 60%.

Сторони досягли згоди, що викладене в цьому пункті застереження згідно Закону України „Про іпотеку» вважається договором про задоволення вимог Заставодержателя, який є правовою підставою для реєстрації права власності Заставодержателя на Предмет застави у випадку прийняття останнім Предмета застави у свою власність, а також є підставою для укладення Заставодержателем від свого імені договору купівлі-продажу Предмету іпотеки з будь-якою особою. Сторони досягли згоди, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення як на весь предмет іпотеки в цілому, та і на його частину.

За рахунок коштів, що отримані внаслідок реалізації Предмету іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити: свої вимоги, що випливають із Кредитного договору, у повному обсязі на момент фактичного задоволення. До сум цих вимог входять, зокрема: несплачена сума кредиту відповідно до умов, передбачених Кредитним договором; несплачені суми відсотків за користування кредитом, комісій відповідно до умов, передбачених Кредитним договором; несплачені суми неустойки (пені, штрафів), передбаченої Кредитним договором, та інш.

Відповідно до пунктів 7.2, 7.3 договору іпотеки, цей договір набирає чинності з моменту нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов’язань Іпотекодавцем за Кредитним договором (з урахуванням усіх змін та доповнень до нього) або до припинення права іпотеки у випадках, що прямо передбачені чинним законодавством. З укладенням цього договору накладається заборона на відчуження Предмету іпотеки. В разі часткового виконання зобов’язань Іпотекодавцем іпотека зберігається в початковому вигляд( п.п. 7.2.,7.3. договору іпотеки)і.

Договір іпотеки, 11.05.2006 р., посвідчений приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Ізмайловой В., зареєстрований в реєстрі за № 834; 11.05.2006 р. накладена заборона на відчуження зазначеної в договорі нерухомості ( зареєстровано в реєстрі № 55/835).

Обтяження на підставі договору іпотеки зареєстровано в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується Витягом про реєстрацію № 11275397 від 16.02.2007 р; в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, про що свідчить витяг про реєстрацію № 7472041 від 11.05.2006 р.

Договором про внесення змін до договору іпотеки № 02/4-147 від 11.05.2006 р. був змінений п. 1.1 щодо підстав вимог Іпотекодержателя та доповнено п.4.1.13 щодо оформлення документації на право користування земельною ділянкою.

Відповідач прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 02/1-136 від 06.05.2006 р. належним чином не виконував.

06.01.2009 р. на адресу відповідача було направлено Повідомлення-вимогу № 08/7-02, в якому зазначалося, що відповідачем не виконуються прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором, рахується прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 32 643,00 грн., за що нарахована пеня, які підлягають сплаті. Вимагав погашення прострочених процентів за користування кредитом, пені, суми кредиту в розмірі 179 4473,46 грн.

Повідомив, що у разі непогашення зазначених сум, банк буде вимушений використати право звернення стягнення на предмети застави та іпотеки.

Вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Станом на 01.04.2009 р. заборгованість за кредитним договором № 02/1-136 від 06.05.2006 р. збільшилася, та становила 1 919 427,14 грн., з яких: 1 794 473,46 грн. – заборгованість по кредиту, 118 190,29 грн. –по відсотках за користування кредитом; 4 438,36 грн. – по комісійній винагороді; 2 325,03 грн. – пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

Позивач наполягає та доводить, а відповідач не спростовує, що заборгованість відповідачем не сплачується, в зв’язку з чим Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Відповідача заборгованості за кредитним договором № 02/1-136 у розмірі 1 919 427,14 грн., з яких: 1 794 473,46 грн. – заборгованість по кредиту, 118 190,29 грн. – по відсотках за користування кредитом, 4 438,36 грн. – по комісійній винагороді; 2 325,03 грн. –пеня за несвоєчасну сплату відсотків, шляхом звернення стягнення на майно, яке є предметом застави за Договором застави транспортних засобів № 02/4-138 від 10.05.2006 р., предметом застави за Договором застави майна № 02/4-137 від 10.05.2006 р., предметом застави за Договором застави транспортних засобів № 02/4-59 від 07.02.2007 р., предметом іпотеки за Договором іпотеки № 02/4-147 від 11.05.2006 р. та додаткових угод до них; а також на інше майно, в т.ч. і грошові кошти, що належать Відповідачу.

Крім того, позивач просить визначити спосіб реалізації предмету застави, та надати Банку право: продати від імені боржника предмети забезпечувального обтяження (предмети застави) шляхом укладення договорів купівлі-продажу з іншою особою покупцем; визначити спосіб реалізації предмету іпотеки, та надати банку право від свого імені продати предмети іпотеки будь-якій особі покупцеві.

Відповідач визнав наявність заборгованості в сумі1 919 427,14 грн. за Договором про відкриття кредитної лінії № 02/1-136 від 06.05.2006 р., отже суд дійшов висновку, що сплату заборгованості не здійснено до теперішнього часу.

Позивачем здійснено реєстрацію відомостей про звернення стягнення на предмет застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

З огляду на матеріали справи та положення чинного законодавства слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 02/1-136 від 06.05.2006 р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору(ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 1 919 427,14 грн. підтверджується матеріалами справи та не оскаржується відповідачем.

За своєю правовою природою договори № 02/4-138 від 10.05.2006 р. та № 02/4-137 від 10.05.2006 р., № 02/4-59 від 07.02.2007 р. є договорами застави, правовідносини за якими регулюється параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про заставу”.

У відповідності до ст. 21 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави).

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором ( ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Договір № 02/4-147 від 11.05.2006 р. є договором іпотеки, правовідносини за якими регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про іпотеку”.

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про іпотеку” та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ст. 3 Закону України “Про іпотеку”, іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч. 1 ст. 7 Закону про іпотеку).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя( ст. 33 Закону України “Про іпотеку).

Відповідач не надав доказів належного та своєчасного виконання зобов’язань за кредитним договором № 02/1-136 від 06.05.2006 р., доказів виконання вимоги позивача про виконання зобов’язань за кредитним договором, доказів виконання зобов’язань за договорами застави № № 02/4-137, 02/4-138 від 10.05.2006 р, № 02/4-59 від 07.02.2007 р. та договору іпотеки № 02/4-147 від 11.05.2006 р., тому позивач набув право звернення стягнення на предмет застави ( іпотеки) для задоволення своїх вимог за кредитним договором № 02/1-136 від 06.05.2006 р., що визначені на момент фактичного задоволення, з вартості заставленого майна.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 02/1-136 від 06.05.2006 р. у розмірі 1 919 427,14 грн. шляхом звернення стягнення на майно, яке є предметом застави за Договором застави транспортних засобів № 02/4-138 від 10.05.2006 р., предметом застави за Договором застави майна № 02/4-137 від 10.05.2006 р., предметом застави за Договором застави транспортних засобів № 02/4-59 від 07.02.2007 р., предметом іпотеки за Договором іпотеки № 02/4-147 від 11.05.2006 р. та додаткових угод до них, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Згідно приписів ст. 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: зокрема, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Договорами застави сторони обумовили право заставодержателя на такий спосіб звернення стягнення предмету застави, тому вимога позивача про надання Банку права: продати від імені боржника предмети забезпечувального обтяження (предмети застави) шляхом укладання договорів купівлі-продажу з іншою особою – покупцем, є правомірною.

Пунктом 5.2.1. договору іпотеки № 02/4-147 від 11.05.2006 р., сторони обумовили право банку від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», що відповідає положенням ст.ст. 36-38 Закону України “Про іпотеку”.

Тому, на підставі ст. 39 Закону України “Про іпотеку”, суд задовольняє клопотання позивача про надання Банку право: від свого імені продати предмети іпотеки будь-якій особі шляхом укладання договору купівлі-продажу.

Вимоги позивача про звернення стягнення на інше майно відповідача, в тому числі і грошові кошти, що належать Відповідачу не підлягають задоволенню з огляду на те, що вказане майно та кошти, не є предметом застави за Договором застави транспортних засобів № 02/4-138 від 10.05.2006 р., предметом застави за Договором застави майна № 02/4-137 від 10.05.2006 р., предметом застави за Договором застави транспортних засобів № 02/4-59 від 07.02.2007 р., предметом іпотеки за Договором іпотеки № 02/4-147 від 11.05.2006 р. Позивачем не наведено правового обґрунтування для звернення до суду з вказаною вимогою.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 77, 82 – 85 Господарського процесуального Кодексу України, , Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області”, м. Костянтинівка Донецької області до Костянтинівського підприємства колективної власності “Спецбуд”, м. Костянтинівка Донецької області.

Стягнути з Костянтинівського підприємства колективної власності “Спецбуд”, м. Костянтинівка Донецької області на користь Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області”, м. Костянтинівка Донецької області заборгованість за Кредитним договором № 02/1-136 від 06.05.2006 р. у розмірі 1 919 427,14 грн., з яких: 1 794 473,46 грн. – заборгованість по кредиту, 118 190,29 грн. – відсотки за користування кредитом,; 4 438,36 грн. – комісійна винагорода, 2 325,03 грн. – пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Здійснити стягнення 1 919 427,14 грн. шляхом звернення стягнення на: - майно, що є предметом застави по Договору застави транспортних засобів № 02/4-138 від 10.05.2006 р. та додаткових угод: №1 від 21.06.2006 р. , № 2 від 07.02.2007 р., № 3 від 07.09.3007 р., № 4 від 31.03.2008 р., № 5 від 29.09.2008 р., а саме:

- майно, що є предметом застави по Договору застави майна № 02/4-137 від 10.05.2006 р., та додаткових угод: № 1 від 21.06.2006 р., № 2 від 07.02.2007 р., № 3 від 07.09.2007 р., № 4 від 31.03.2008 р., № 5 від 29.09.2008 р., а саме:

- майно, що є предметом застави по Договору застави транспортних засобів № 02/4-59 від 07.02.2007 р., та додаткових угод № 1 від 07.09.2007 р., № 2 від 31.03.2008 р., № 3 від 29.09.2008 р., а саме:

- майно, що є предметом іпотеки по Договору іпотеки № 02/4-147 від 11.05.2006 р. та додаткової угоди до нього від 07.02.2007 р., а саме:

В іншій частині заявлених вимог – відмовити.

Надати Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство) м. Київ в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області”, м.Костянтинівка Донецької області право: від імені боржника продати предмети забезпечувального обтяження (предмети застави) шляхом укладання договорів купівлі-продажу з іншою особою – покупцем.

Надати Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство) м. Київ в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м.Костянтинівка Донецької області”, м.Костянтинівка Донецької області право: від свого імені продати предмети іпотеки будь-якій особі шляхом укладання договору купівлі-продажу.

Стягнути з Костянтинівського підприємства колективної власності “Спецбуд”, м. Костянтинівка Донецької області на користь Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі Філії „Відділення Промінвестбанку м. Костянтинівка Донецької області”, м. Костянтинівка Донецької області 19 194,27 грн. витрат по сплаті державного мита в сумі, 118,00 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повернути Акціонерному комерційному промислово – інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Костянтинівка Донецької області”, м. Костянтинівка Донецької області з Державного бюджету України надлишково сплачене державне мито в сумі 6 305,73 грн. Видати довідку.

Рішення оголошене в судовому засіданні 12.05.2009 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Дучал Н.М.

Надруковано 4 екземпляри:

2 – позивачу;

1 – відповідачу;

1 – у справу.