Ухвала суду № 36835828, 22.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2014 р.Справа № 815/6961/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське» (далі - позивач, ТОВ «Київське») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень: від 21.08.2013 р. №0003852204 (форми «Р») про сплату позивачем грошових зобов'язань на загальну суму 2 546 грн., у тому числі за основним платежем (податок на прибуток) - 1 697 грн., за штрафними санкціями - 849 грн.; від 21.08.2013 р. №0003742204 (форма «В4») про зменшення ТОВ «Київське» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 616 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Київське» за результатами якої складено акт перевірки від 19.07.2013 року №4/22-213/24541083/33 та виявлені порушення п. 198.3 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість» ПК України, внаслідок чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 1 616 грн., та пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.45 ст. 138 ПК України внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 1 697 грн.

На підставі акту перевірки від 19.07.2013 р. №4/22-213/24541083/33 податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 21.08.2013 року №0003582201 (форми «Р») та 21.08.2013 року №0003742204 (форма «В4»).

Позивач не згоден з висновками викладеними ДПІ в акті перевірки з огляду на наступне. По взаємовідносинам позивача з ТОВ «Фрей Голд» висновки в акті перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси зроблені на підставі акту ДПІ у Деснянському районі м. Києва за №259/22-70/3731193 від 23.04.2013 року. Вказаним актом встановлено, що правочини укладені ТОВ «Фрей Голд» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою приховування сплати податків третіх осіб. Позивач вказує на те, що ТОВ «Фрей Голд» протягом періоду здійснення господарської діяльності був включений до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мав повний обсяг правоздатності а дієздатності. Стосовно ненадання під час перевірки товарно-транспортних накладних позивач зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Товарно-транспортні накладні є документом, що регламентують взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу та є первинним документом, що підтверджує фактичність господарської операції з перевезення вантажу, а не господарської операції з придбання такого вантажу, у зв'язку з чим відсутність товарно-транспортних не підтверджує не придбання товару. За таких обставин позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.08.2013 року №0003852204, від 21.08.2013 року №0003742204.

Представником відповідача були надані заперечення на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Заперечення обґрунтовані тим, що ДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Київське» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Фрей Голд» за періоди: січень 2012, березень 2012, квітень 2012, липень 2012 та жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт від 19.07.2013 р. 4/22-213/24541083/33, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 21.08.20213 року №0003852204, від 21.08.2013 року №0003742204.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Київське» та ТОВ «Фрей Голд» укладено договір поставки №ПК-902 від 20.09.2011 року, згідно якого ТОВ «Фрей Голд» - постачальник, ТОВ «Київське» - покупець. Згідно акту ПІ у Деснянському районі м. Києва №259/22-70/3731193 від 23.04.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ «Фрей Голд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 30.11.2012 рік встановлено, що правочини між ТОВ «Фрей Голд» та його контрагентами мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону, вчинені з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Відповідно до акту перевірки №259/22-70/37311935 від 23.04.2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС ТОВ «Елтіс» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2012 року по 30.11.2012 року встановлено, що в ході звірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємців-постачальників у період січень-листопад 2012 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Фрей Голд» та ТОВ «Елтіс» здійснені без мети настання реальних наслідків. Крім того ТОВ «Елтіс» має 9 стан - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, та підписи директора підприємства на різних документах різні, що підтверджується витягом з висновку спеціаліста №11 від 12.04.2013 року. За таких обставин відповідач вважає договір поставки між ТОВ «Київське» та ТОВ «Фрей Голд» таким, що укладений без мети настання реальних наслідків.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 року №0003852204. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.08.2013 року №0003742204.

Не погодившись з таким рішенням ДПІ звернулась з апеляційною скаргою на зазначену постанову, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Київське» у задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі наказу начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської оласті ДПС від 05.07.2013 року №1249, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78 ст. 78, гл. 8 р. 2 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Київське» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Фрей Голд» за періоди: січень 2012, березень 2012, квітень 2012, липень 2012 та жовтень 2012 року.

За результатами перевірки було складено акт від 19.07.2013 р. №4/22-213/24541083/33, яким встановлені такі порушення: - пп. 198.3 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість» ПК України, внаслідок чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість, що переноситься у наступні періоди у сумі 1 616 грн., у тому числі січень 2012 року - 374 грн., березень 2012 року - 317 грн., квітень 2012 року - 184 грн., липень 2012 - 197 грн., жовтень - 544 грн.; - п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 697 грн., у тому числі 2 кв. 2012 року - 919 грн., з кВ. 2012 року - 207 грн., 4 кв. 2012 року - 517 грн. На підставі висновків, зазначених в акті перевірки, прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.08.2013 року №0003852204, від 21.08.2013 року №0003742204.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

В обґрунтування висновку щодо нікчемності договору, укладеного між ТОВ «Київське» та ТОВ «Фрей Голд», відповідач в акті перевірки посилається на висновки інших актів перевірок контрагента позивача, а саме:

- акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 23.04.2013року №259/22-70/3731193 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фрей Голд» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2012 року по 31.11.2012 року».

- акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.04.2012 року « 259/22-70/37311935 щодо підтвердження господарських відносин ТОВ «Елтіс» з платниками податків за період з 01.01.2012 року по 30.11.2012 року.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань стали висновки відповідача про вчинення позивачем правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки вказаний правочин, на думку відповідача, є нікчемним.

Як було встановлено, між ТОВ Київське» та ТОВ «Фрей Голд» було укладено договір поставки №16ПК-902 від 20.09.2011 року. Позивачем було віднесено до складу витрат витрати по операціям з придбання перероблених морепродуктів від постачальника ТОВ «Фрей Голд».

В матеріалах справи наявні та були досліджені судом податкові накладні: №64 від 19.01.2012 року, № 231 від 06.03.2012 року, №352 від 06.04.2012 року, №666 від 05.07.2012 року, №1056 від 23.10.2012 року, №1061 від 26.10.2012 року, видаткові накладні №РН-0000064 від 19.01.2012 року, №РН-0000231 від 06.03.2012 року, №РН-0000352 від 06.04.2012 року, №РН-000666 від 05.07.2012 року, №РН-001056 від 26.10.2012 року, №РН-001061 від 26.10.2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо помилковості висновків, викладених відповідачем в акті перевірки, з наступних підстав.

Згідно до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до положень п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як передбачено п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку: - з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вірно вказав суд першої інстанції, зазначені акти зустрічних звірок не містять посилань на вину позивача, яка виразилась у намірі позивача порушити публічний порядок, а також не доводить умислу ТОВ «Київське» на порушення публічного порядку та не містить посилань і на обставину в чому таке порушення полягає.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між тойонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що ці правочини очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду відносно посадових осіб позивача, який би свідчив про наявність умислу у діях посадових осіб позивача на порушення публічного порядку.

Згідно до позиції Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Вказана позиція також викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року у справі № К/9991/50772/12.

ТОВ «Київське» на підтвердження виконання умов договору поставки до суду були надані податкові та видаткові накладні: №64 від 19.01.2012 року, № 231 від 06.03.2012 року, №352 від 06.04.2012 року, №666 від 05.07.2012 року, №1056 від 23.10.2012 року, №1061 від 26.10.2012 року, видаткові накладні №РН-0000064 від 19.01.2012 року, №РН-0000231 від 06.03.2012 року, №РН-0000352 від 06.04.2012 року, №РН-000666 від 05.07.2012 року, №РН-001056 від 26.10.2012 року, №РН-001061 від 26.10.2012 року.

Разом з тим судом були досліджені податкові декларації з податку на прибуток за податкові періоди січень 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, липень 2012 року, жовтень 2012 року з відповідними квитанціями №2 про їх доставку до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, податкові декларації з ПДВ за періоди січень 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, липень 2012 року, жовтень 2012 року з відповідними квитанціями №1, №2 про їх доставляння до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, реєстри податкових накладних за січень 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, липень 2012 року, жовтень 2012 року за контрагентом ТОВ «Фрей Голд», реєстри надходження записів за січень 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, липень 2012 року, жовтень 2012 року за контрагентом ТОВ «Фрей Голд», журнали-ордери рахунку 6.3.1 за січень 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, липень 2012 року, жовтень 2012 року за контрагентом ТОВ «Фрей Голд», журнал проводок за січень 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, липень 2012 року, жовтень 2012 року за контрагентом ТОВ «Фрей Голд», картка рахунку 6.3.1 за 01.03.2012 - 31.10.2012 р.р. за контрагентом ТОВ «Фрей Голд».

Крім того, позивачем на підтвердження виконання умов договору були надані сертифікати якості товару, а саме: висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17.07.2012 року №05.03.02-03/71218, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 11.12.2012 року №05.03.02.-03/71222, від 28.07.2012 року №05.03.02.-03/78373.

Проаналізувавши матеріали справи, представлені сторонами документи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними договорів, укладених між ТОВ «Київське» з ТОВ «Фрей Голд». Крім того, факт укладення договорів у спірних правовідносинах та їх виконання сторонами у відповідності до приписів чинного законодавства України, підтверджується фактичними обставинами справи, зокрема первинними документами, які фіксують здійснення господарських операцій на виконання умов договорів, які досліджені судом під час оцінки письмових доказів.

Позивачем були виконані вимоги чинного законодавства України і правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відобразив у даних податкового обліку операції із зазначеними контрагентами - ТОВ «Фрей Голд».

За таких обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 21.08.2013 року №0003852204, від 21.08.2013 року №0003742204 прийняті необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький