Постанова № 36835751, 22.01.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2014 р. Справа № 804/16820/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКуделько Н.Є. при секретаріСвітка Н.В. за участю: представників позивача: представника відповідача: Самаріної Л.В., Задорожної Т.І. Семенко Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

09.12.2013р. Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - позивач, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську) про, (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог - а.с.180-181,т.1), визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000352720 від 19 липня 2013р. про зменшення ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23861925грн. та №00001232230 від 05 вересня 2013р. про зменшення ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» суми бюджетного відшкодування у розмірі 23861925грн., у тому числі за основаним платежем 23861925грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 11930962,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податкове повідомлення-рішення №0000352720 було прийнято на підставі акту від 12.07.2013р. № 41/32.3-24432974 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий - березень 2013 року, та податкове повідомлення-рішення №00001232230 на підставі акту від 27.08.2013р. № 132/32.3-24432974 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2013 року. Вважають дані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки дані рішення відповідачем були прийняті на підставі того, що податковим органом було встановлено порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, пп. 198.1, пп.198.3, пп. 198.6 ст.198, пп.201.1, 201.6, ст.201, п.208.2 ст.208 Податкового кодексу, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.06.95 за № 168/704), п.4, 12.2 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість у Декларації за березень 2013 року у сумі 23 861 925 грн.; та встановлено порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»: пп.14.1.18 п.14.1 ст. 14, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п. 198.1, пп.198.3, пп. 198.6 ст.198, п.200.4 ст.200, п.201.1, 201.6, ст.201, п.208.2 ст.208 Податкового кодексу, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», р. III п.8 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.06.95 за № 168/704), п.4, 12.2 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року на 23 861 925 грн. На думку позивача, такі висновки не відповідають дійсності, оскільки, господарська операція з контрагентом мала реальний характер, була здійснена за правочином, який повністю відповідає вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином. Отже, висновки відповідача щодо завищення від'ємного значення з податку на додану вартість та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ є необґрунтованими. На підставі вищенаведеного просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р. зупинено провадження у адміністративній справі №804/16820/13-а до 22.01.2014р. для надання додаткових доказів (а.с.203,т.1).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2014р. поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду (а.с.207,т.1).

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, обставини викладені у позовній заяві підтвердили.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, позовні вимоги вважає необґрунтованими, посилаючись на те, що висновки зазначені в акті від 12.07.2013р. № 41/32.3-24432974 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий - березень 2013 року, та висновки зазначені в акті від 27.08.2013р. № 132/32.3-24432974 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2013 року є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську при прийнятті податкових повідомлень-рішень №0000352720 від 19 липня 2013р. та №00001232230 від 05 вересня 2013р. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 26.04.2011р. зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, з 22.11.1999р. перебуває на обліку в органах державної податкової служби, та є платником податку на додану вартість, (а.с.15,т.1).

З 14.06.2013р. по 08.07.2013р. головним державним податковим ревізор - інспектором відділу податкового контролю правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління податкового супроводження підприємств гірничо-металургійного комплексу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську - Білявською Тетяною Іванівною, головним державним податковим ревізор - інспектором відділу податкового контролю правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління податкового супроводження підприємств гірничо-металургійного комплексу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську - Бондаренко Оленою Сергіївною, головним державним податковим ревізор - інспектором відділу податкового контролю правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління податкового супроводження підприємств гірничо-металургійного комплексу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську - Іваніченко Іриною Іванівною, головним державним податковим ревізор - інспектором відділу податкового контролю правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість управління податкового супроводження підприємств гірничо-металургійного комплексу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську - Кононенко Вікторією Леонтіївною, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 78.1.8 пункту 78,1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код СДРПОУ - 24432974) з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий - березень 2013 року (а.с.12-13,т.1).

За результатами перевірки, 12.07.2013р. СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську складено акт № 41/32.3-24432974 (а.с.12-60,т.1).

У ході документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий - березень 2013 року було встановлено порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, пп. 198.1, пп.198.3, пп. 198.6 ст.198, пп.201.1, 201.6, ст.201, п.208.2 ст.208 Податкового кодексу, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.06.95 за № 168/704), п.4, 12.2 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість у Декларації за березень 2013 року у сумі 23 861 925 грн. (а.с.60,т.1).

На підставі акту перевірки, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.07.2013р. №0000352720 про зменшення ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23861925грн. (а.с.61,т.1).

З 30.07.2013р. по 19.08.2013р. головним державним ревізор - інспектором відділу податкового супроводження підприємств гірничо - металургійної галузі Криворізького управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Білявською Тетяною Іванівною, головним державним ревізор - інспектором відділу податкового супроводження підприємств гірничо - металургійної галузі Криворізького управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Семанич Наталією Геннадієвною, головним державним ревізор - інспектором відділу податкового супроводження підприємств гірничо - металургійної галузі Криворізького управління Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Чередник Наталією Євгенієвою, на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2013 року (а.с.75,т.1).

За результатами перевірки, 27.08.2013р. СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську складено акт № 132/32.3-24432974 (а.с.75-96,т.1).

У ході документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2013 року було встановлено порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»:

- пп.14.1.18 п.14.1 ст. 14, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п. 198.1, пп.198.3, пп. 198.6 ст.198, п.200.4 ст.200, п.201.1, 201.6, ст.201, п.208.2 ст.208 Податкового кодексу, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», р. III п.8 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.06.95 за № 168/704), п.4, 12.2 Наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2013 року на 23 861 925 грн. (а.с.95,т.1).

На підставі акту перевірки, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.09.2013р. №00001232230 про зменшення ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» суми бюджетного відшкодування у розмірі 23861925грн., у тому числі за основаним платежем 23861925грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 11930962,50грн. (а.с.124,т.1).

Судом встановлено, що 17.02.2012р. між ЛНМ Маркетинг ФЗЕ (далі - Дистриб'ютор) та ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» (далі - «Замовник») було укладено Дистриб'юторський договір № 758 (далі - Договір), зі змінами внесеними Додатковою угодою № 1 від 16 серпня 2012 року та Додатковою угодою № 2 від 14 вересня 2012 року (а.с.141-172), відповідно до умов якого:

Замовник призначає Дистриб'ютора своїм ексклюзивним дистриб'ютором з метою просування, пошуку ринків збуту та реалізації товарів замовника на території, яка визначається усіма країнами за винятком країн Європейського Союзу та Співдружності Незалежних Держав, а Дистриб'ютор приймає на себе зобов'язання, що випливають з такого призначення.

Пункт 4.2. Договору передбачає, що продаж та поставка товарів Замовника здійснюється на підставі окремих договорів поставки, що укладені між Дистриб'ютором та Замовником у письмовій формі, з належним посиланням на Договір.

У зв'язку з тим, що ціна продажу при поставці товарів Замовником Дистриб'ютору повинна відповідати ціні продажу при поставці товарів кінцевому покупцю Дистриб'ютором (п. 4.7 Договору), то базова ставка винагороди Дистриб'ютора за надані послуги становить 1.5% від загальної суми остаточних розрахунків виставлених Замовником Дистриб'ютору за реалізовані Замовником Дистриб'ютору товари.

Виконання умов даного договору підтверджується підписаними актами про надані послуги, податковими накладними, банківськими виписками про перерахування коштів в оплату послуг.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Згідно ст. 10.1 Дистриб'юторського договору від 17.02.2012р. №758, послуги вважаються наданими дистриб'ютором у момент підписання сторонами акту про надані послуги. Акт про надані послуги повинен містити інформацію щодо типу, обсягу та результатів послуг, наданих на підставі цього договору.

Виходячи із викладеного, загальним предметом зазначеного договору є надання послуг. За своєю правовою природою послуги, як правова категорія, вирізняються тим, що вони споживаються в процесі їх надання, і при цьому не мають обов'язкової ознаки спрямованості на настання певного матеріального результату.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, послуги, за своєю природою, споживаються в процесі їх надання і не спрямовані безпосередньо на виникнення певного матеріально визначеного результату. Враховуючи характер дистриб'юторського договору, послуга не має матеріального вираження та є наданою безпосередньо в момент її надання, який підтверджуються підписанням сторонами акту про надані послуги. Отже, складений відповідно до умов договору акт про надані послуги є належним первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції та є підставою для здійснення записів в бухгалтерському обліку суб'єкта господарювання та відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р.

Як вбачається з матеріалів справи, складений сторонами договору акт про надані послуги містить всі передбачені договором реквізити, включаючи інформацію щодо типу, обсягу та результатів послуг, наданих на підставі цього договору.

При цьому додатковим підтвердженням отримання позивачем послуг за вказаним договором є абсолютно визначений, вимірюваний комерційний результат, досягнутий позивачем виключно за допомогою послуг дистрибютора ЛНМ Маркетинг ФЗЕ.

Як зазначено в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» №41/32.3-24432974 від 12.07.2013р. (а.с.48,т.1):

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до перевірки надано реєстр рахунків, виставлених ЛНМ Маркетинг ФЗЕ за продукцію за період з липня по грудень 2012 року на суму 995 117 629,24 доларів США.

Реєстр сформовано за допомогою програмного забезпечення SАР по бухгалтерському рахунку 3621070000 «Розрахунки з іноземними партнерами intercompany» по дебітору ЛНМ Маркетинг ФЗЕ.

Згідно даного реєстру операції з ЛМН Маркетинг ФЗЕ за період з липня по грудень 2012 року на суму 995 117 629,24 доларів США відбувались на підставі наступних договорів:

№1Z-2010,

№2Z-2010,

№183Z-2012,

№192Z-2012 (а.с.48,т.1).

Як встановлено в ході судового розгляду, на підставі Дистриб'юторського договору № 758 від 17.02.2012р., встановленого факту надання послуг за ним та підписаного сторонами договору акту про надані послуги від 20.02.2013р. позивачем здійснено розрахунок із дистриб'ютором за надані послуги, - 27 березня 2013 року здійснено безготівковий переказ на користь дистриб'ютора ЛНМ Маркетинг ФЗЕ в сумі 14 926 764,00 доларів США, що становить 1,5% від загальної суми остаточних розрахунків виставлених позивачем дистриб'ютору за реалізовані позивачем дистриб'ютору за реалізовані позивачем дистриб'ютору товарів і відповідає умовам Дистриб'юторського договору №758 від 17.02.2012р.

Крім того, перерахування за укладеним Дистриб'юторським договором оплати за надані послуги також свідчить про вчинення сторонами правочину дій, спрямованих на настання відповідних правових наслідків, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, які були досліджені судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт отримання позивачем послуг дистриб'ютора ЛНМ Маркетинг ФЗЕ підтверджено у спосіб прямо передбачений чинним законодавством, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» має первинну документацію, що передбачена п.44.1 Податкового кодексу України, а саме: дистриб'юторський договір, договори поставки, акти про надані послуги, банківськи виписки, які підтверджують перерахування оплати за надані послуги. Факт наявності даних первинних документів у позивача не спростовується відповідачем.

Крім того, відповідність рівня цін, визначених у Договорі, рівню ринкових цін підтверджується актом цінової експертизи Державного підприємства «Державний Інформаційно-Аналітичний Центр Моніторингу Зовнішніх Товарних Ринків» №1/2046 від 01 березня 2013 року.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність факту надання послуг, та відсутність підстав для включення відповідних сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів з огляду на наступне.

Виходячи із загальних принципів цивільного законодавства, встановлених, зокрема, ст. 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 19, 179 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання вільний на власний розсуд, керуючись засадами комерційної доцільності, укладати і виконувати такі господарські договори, які дозволять йому досягти мети отримання прибутку від власної господарської діяльності.

Як зазначено в преамбулі Дистриб'юторського договору №758 від 17.02.2012р., його укладення обумовлене тим, що замовник (позивач) не володіє достатніми засобами для самостійного просування своїх товарів в межах території визначеної в статті І цього договору, але бажає отримати прибутки від їх реалізації на відповідному ринку шляхом залучення дистриб'ютора, який, в свою чергу, має стійкі зв'язки зі світовими покупцями та володіє визнаною світовою репутацією, має сприятливе місцезнаходження, висококваліфікований персонал та інші необхідні для передового міжнародного торговця якості, технічні можливості та засоби, та таким чином має змогу ефективно розповсюджувати товари замовника.

Комерційна доцільність отримання послуг дистриб'ютора ЛМН Маркетинг ФЗЕ підтверджується фактом отримання позивачем прибутку від продажу своєї продукції за допомогою послуг дистриб'ютора на суму 995 117 629,00 доларів США.

Хоча позивачем і не заперечується факт наявності у нього власного офіційного сайту в мережі Інтернет і власної маркетингової служби, зазначене все одно не позбавляє позивача можливості і законного права відшукувати нові методи отримання комерційної вигоди від реалізації власної продукції та з цією метою укладати такі господарські договори, які дозволять збільшити обсяги реалізації його продукції певним покупцям на певних територіях.

В свою чергу, обґрунтування відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень- рішень відсутністю комерційної доцільності укладення між позивачем та ЛНМ Маркетинг ФЗЕ дистриб'юторського договору розцінюється судом як протиправне втручання в господарську діяльність позивача і порушення загального принципу, визначеного статтею 19 Конституції України.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної особи або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено ст.61 Конституції України.

Згідно п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз вищезазначених норм законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.

Як встановлено в ході судового розгляду, у діях ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» при укладанні Дистриб'юторського договору від 17.02.2012р. №758, була наявна господарська мета, що свідчить про фактичне здійснення господарської операції.

Отже, доводи відповідача стосовно завищення позивачем показника від'ємного значення ПДВ та завищення ним заявленої суми бюджетного відшкодування податку на доданувартість є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано копії документів, які були витребувані відповідачем листами №18919/27.2-10 від 19.06.2013р. та №19406/10/08-27-2 від 27.06.2013р. спростовується наступним.

21.06.2013р. на адресу позивача надійшов лист відповідача №18919/27.2-10 від 19.06.2013р. «Про надання документів» (а.с.213,т.1).

Листом позивача №851-12/252 від 03.07.2013р., отриманим відповідачем 03.07.2013р., було повідомлено, що на час отримання запиту тривала позапланова перевірка підприємства з питань правомірності нарахування від'ємного значення ПДВ за лютий - березень 2013р., первинні документи, документи аналітичного та синтетичного обліку надаються перевіряючим без затримки, а підстави для надання на адресу відповідача документів, які б свідчили про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, відсутні, (а.с.215,т.1)

08.07.2013р. на адресу позивача надійшов лист відповідача №19406/10/08-27.2 від 27.06.2013р. «Про надання документів» (а.с.216-217,т.1).

08.07.2013 року витребувані відповідачем документи були передані відповідачу за описом і отримані головним державним ревізором інспектором Т.І. Білявською (а.с.218,т.1).

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, у рішення Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії зазначено, що у разі, якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним з сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватись між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Оцінуючи, усі доказі дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, суд приходить до висновку, що ВАТ «АрсєлорМіттал Кривий Ріг» не було допущено порушень п. 44.1, 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, пп.198.1, пп. 198.3, пп. 198.6 ст. 198, пп. 201.1, пп. 201.6 ст. 201, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України від 16.07.99р. №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95р., п. 4, п. 12.2 Наказу Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011р., а тому податкові повідомлення-рішення № 0000352720 від 19 липня 2013 року, № 00001232230 від 05 вересня 2013 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 458,80 гривень.

Керуючись ст.ст.8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000352720 від 19 липня 2013р. про зменшення Публічному акціонерному товариству "Арселорміттал Кривий Ріг" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23861925грн. та №00001232230 від 05 вересня 2013р. про зменшення Публічному акціонерному товариству "Арселорміттал Кривий Ріг" суми бюджетного відшкодування у розмірі 23861925грн., у тому числі за основаним платежем 23861925грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 11930962,50грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Арселорміттал Кривий Ріг" в рахунок повернення судового збору 458,80грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 27 січня 2014 року

Суддя Н.Є. Куделько