Постанова № 36835415, 22.01.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2014 р. Справа № 821/4825/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Транчуковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Федоришиної Н.О.,

представника відповідача - Рябчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішення,

встановив:

Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - позивач, ДП "Херсонський облавтодор") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні), в якому просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення від 24.12.2013 р. № 0008382200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 135903 грн., з яких за основним платежем на 90602 грн., за штрафними санкціями на 45301 грн., та № 0008392200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на 142699 грн., з яких за основним платежем на 95133 грн., за штрафними санкціями на 47566 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що ДПІ у м.Херсоні неправомірно визнала безтоварними операції з придбання товарів (послуг) у ПВКФ "Маркет", оскільки факт поставки товарів (послуг) підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, вказавши на те, що висновки акту перевірки ґрунтуються лише на припущеннях, а не на аналізі первинних бухгалтерських документів. Збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток за результатами перевірки та за спірними податковими повідомленнями-рішеннями проведено у зв'язку з визнанням недійсними правочинів, укладених з ПВКФ "Маркет". Між тим вчинені правочини з вказаним контрагентом є оспорюваними і визнання їх такими можливо лише в судовому порядку. Відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Позивачем було отримано від постачальників видаткові та податкові накладні, на підставі яких і було сформовано податковий кредит та валові витрати. Висновки відповідача про безтоварність господарських операцій з ПВКФ "Маркет" спростовуються первинними бухгалтерськими документами - податковими та видатковими накладними, залізничною та товарно-транспортними накладними, актами переробки матеріалів.

Представник відповідача заперечував проти позову, оскільки ДП "Херсонський облавтодор" протиправно формував податковий кредит та витрати по операціях з ПВКФ "Маркет". За даними відповідача за цими операціями документувались безтоварні поставки товарів (послуг), а бухгалтерські та податкові документи не відображають реально здійснених господарських операцій. Просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП "Херсонський облавтодор" з питань дотримання вимог чинного податкового, валютного та іншого законодавства з податку на прибуток за 2012 рік та з податку на додану вартість зо жовтень 2012 року по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ПВКФ "Маркет" та подальшого використання, реалізації придбаних у контрагента-постачальника товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), відображення здійснення фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт перевірки від 13.12.2013 р. № 2785/21-03-22-06/231918234.

У висновках акту перевірки зазначено, що встановлено порушення:

1. ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за жовтень 2012 року на загальну суму 90602 грн.;

2. пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2012 рік у сумі 95133 грн.;

3. перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій у жовтні 2012 року з ПВКФ "Маркет", встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Херсоні винесено податкові повідомлення-рішення від 24.12.2013 р. № 0008382200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 135903 грн., з яких за основним платежем на 90602 грн., за штрафними санкціями на 45301 грн., та № 0008392200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на прибуток на 142699 грн., з яких за основним платежем на 95133 грн., за штрафними санкціями на 47566 грн.

Висновки відповідача про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток ґрунтуються на визнанні безтоварними операцій, здійснених позивачем з ПВКФ "Маркет" у жовтні 2012 року.

Під час перевірки відповідач встановив, що позивачем у жовтні 2012 року задокументовано отримання товару (бітуму нафти) та послуг (транспортні витрати ) від ПВКФ "Маркет" на суму 1274248,40 грн., ПДВ - 254849,69 грн.

З акту перевірки слідує, що ревізором використано акт ДПІ у м.Херсоні від 03.06.2013 р. № 2846/22.6/21292863 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПВКФ "Маркет" з питань дотримання вимог чинного законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Феріт Д", ПП "АТМ", ТОВ "ВК "Віконні системи", ТОВ "Галактика М", ПП "Екоскан Сервіс", ТОВ "Ангстрем Континенталь", ТОВ "Дидактика", ТОВ "Ліга", ТОВ "Лігран", ТОВ Матадор", ТОВ "Ривс", ТОВ "Старт Д", ТОВ "Супутник", ПП "Транс-Атлантика Сервіс", ТОВ "Шоковіта", ПП "Мегіур", ТОВ "Техніка" за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р. та їх відображення у податковій звітності з ПДВ та з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р.".

Вказаним актом встановлено, що ПВКФ "Маркет" документувало отримання послуг та товару, який в подальшому був реалізований ДП "Херсонський облавтодор", від ТОВ "Лігран" та ТОВ "Шоковіта". Актами ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 28.12.2012 р. № 7250/224/34656476 та від 21.12.2012 р. № 7206/229/33421689 встановлено, що ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта" у перевірених періодах формували податковий кредит від підприємств "податкових ям", відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, а також необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

На підставі вказаних висновків відповідач зазначає, що оскільки ПВКФ "Маркет" фактично не здійснювало операцій з придбання ТМЦ та отримання послуг від ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта", не мало умов для здійснення господарської діяльності, тому реалізувати ТМЦ на адресу ДП "Херсонський облавтодор" не мало можливості.

Виходячи з позицій сторін стосовно формування податкового кредиту та витрат, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Приписами п.135.1 ст.135 ПК України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.138.1 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктом 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит платника ПДВ визначається виходячи із сум ПДВ сплачених (нарахованих) постачальникам товарів/послуг, підтверджених належним чином складеними податковими накладними та при умові, якщо ці товари/послуги призначені для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту та валових витрат необхідно встановити також наступні обставини: реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту та валових витрат; наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що між ДП "Херсонський облавтодор" та ПВКФ "Маркет" було укладено договір поставки від 16.10.2008 р. № 55 та додаткові угоди від 04.11.2010 р. та від 29.11.20211 р. на поставку бітуму нафти у кількості 11000 тонн. На виконання вказаного договору та додаткових угод ПВКФ "Маркет" у жовтні 2012 року поставило позивачу бітум нафти у кількості 177,87 тонн, що підтверджується видатковими накладними від 01.10.2012 р. № 92, від 03.10.2012 р. №№ 94, 95, податковими накладними від 01.10.2012 р. № 1, від 03.10.2012 р. №№ 3, 4.

Перевезення бітуму здійснено залізничним транспортом відповідно до накладної від 01.10.2012 р. № 92 (116,75 тонн бітуму) та автомобільним транспортом ТОВ "Ріва-Норд" згідно товарно-транспортних накладних від 03.10.2012 р. №№ 94, 95 (61,12 тонн бітуму).

Розрахунки між ДП "Херсонський облавтодор" та ПВКФ "Маркет" здійснено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Отриманий від ПВКФ "Маркет" товар в подальшому був використаний позивачем у власній господарській діяльності під час виконання робіт по ремонту і будівництву автомобільних доріг загального користування у Херсонській області, про що свідчать долучені до матеріалів справи видаткові накладні від 03.10.2012 р. № РН-0001439, від 01.10.2012 р. № РН-0001359, від 22.10.2012 р. №№ 383, 385, 386, від 30.10.2012 р. № 395, від 03.10.2012 р. № РН-0001360, від 28.12.2012 р. № 441, від 26.12.2012 р. № 489, від 30.04.2013 р. № 89, від 22.03.2013 р. №№ 31, 32, від 25.03.2013 р. № 35, від 27.03.2013 р. № 38, від 23.04.2013 р. № 57, від 21.05.2013 р. № 115, від 39.05.2013 р. № 134, від 29.11.2013 р. № 437, акти переробки за грудень 2012 року №№ 2, 6, акти переробки матеріалів за жовтень 2012 року, грудень 2012 року, квітень 2013 року, травень 2013 року, накладна на передачу готової продукції від 31.12.2012 р. № 48, звіти виробництва за зміну від 31.12.2012 р. №№ 00000000048, 00000000051, звіти про витрати основних матеріалів у будівництві у порівнянні з виробничими нормами за грудень 2012 року, звіти за грудень 2012 року № 1, № 2, № 4, № 7, № 8, № 9, № 10, звіт за липень 2013 року № 1, інформація щодо залишків бітуму за даними бухгалтерського обліку станом на 01.01.2013 р.

В акті перевірки ДПІ у м.Херсоні вказує на наявність первинних документів за перевірений період. Зауважень до первинних документів позивача по операціях з вказаним постачальником, зокрема, до видаткових та податкових накладних, акт перевірки не містить.

Таким чином, господарські операції між ДП "Херсонський облавтодор" та ПВКФ "Маркет" щодо поставки бітуму повністю підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

Факт того, що ПВКФ "Маркет" на момент проведення операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстроване як платники податку на додану вартість, не оспорюється відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Також суд зазначає, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ у м.Херсоні повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товарів (послуг) у ПВКФ "Маркет" в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту та витрат без фактичного отримання від цього контрагента товарів (послуг). А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак ДПІ у м.Херсоні не посилається на факти вчинення позивачем таких дій і не надала докази притягнення його до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на інформацію з акту ДПІ у м.Херсоні від 03.06.2013 р. № 2846/22.6/21292863 стосовно результатів перевірки ПВКФ "Маркет" відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання товарів (послуг).

Окремо суд зазначає, що контрагент позивача - ПВКФ "Маркет", не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки ДПІ у м.Херсоні від 03.06.2013 р. № 2846/22.6/21292863, та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду, про що свідчить постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 25.12.2013 р. по справі № 821/4613/13-а, яка на даний час не набрала законної сили.

Стосовно наведених в акті перевірки обставин діяльності ПВКФ "Маркет" та його контрагентів у 2 ланцюгу постачання - ТОВ "Лігран", ТОВ "Шоковіта", суд зазначає, що діюче податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту та витрат від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій, а як вже зазначено вище, акт перевірки не містить зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення позивачем фіктивних господарських операцій з ПВКФ "Маркет" та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з поставки товарів (послуг) у цього постачальника, висновок ДПІ у м.Херсоні про завищення позивачем податкового кредиту та витрат за такими операціями є протиправним.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 р. по справі № 21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Стосовно висновків ДПІ у м.Херсоні про нікчемність укладеного позивачем правочину із ПВКФ "Маркет", суд зазначає, що по-перше, договір на поставку позивачу цим постачальником товарів (послуг) за своєю суттю є оспорюваним, так як його недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цього договору недійсним немає, а по-друге, відсутні будь-які докази того, що сторони цієї угоди при її укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність нарахування позивачу грошових зобов"язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 24.12.2013 р. №№ 0008382200, 0008392200.

Стягнути з Державного бюджету на користь Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31918234) судовий збір у сумі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 січня 2014 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.3.1