Рішення № 3683485, 25.05.2009, Господарський суд Чернігівської області

25.05.09

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.678-853

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

21 травня 2009р. справа №14/65

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Домінанта Лтд”, юридична адреса: вул.Леоніда Первомайського,11, м. Київ, 01023, поштова адреса: вул.Чорноморська,1, м.Київ, 04655

До відповідача: Приватного підприємства „Союз-Лідер”, вул.Боженка,100, м. Чернігів, 14005

Про стягнення 154922грн. 59коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Турбаєва К.Б. представник довіреність №492/1/07 від 27.12.08р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 149367,36грн. за поставлений товар згідно договору №01/464 від 18.08.08р., 2946,42грн. пені, 2240,51грн. інфляції, 368,30грн. три проценти річних.

Представник позивача в судовому засіданні 06.05.09р. надав заяву від 05.05.09р., в якій просив стягнути з відповідача 149367,36грн. боргу згідно договору поставки №01/464 від 18.08.08р., 4091,92грн. пені та 1159,46грн. три проценти річних, а також представником позивача було подано клопотання про відмову від стягнення з відповідача інфляційних в сумі 2240,51грн. Відповідно до ухвали від 06.05.09р. суд прийняв до розгляду збільшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені на суму 1145,00грн. та в частині стягнення 3% річних на суму 791,16грн., а також судом прийнята відмова позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляції на суму 2240,51грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав розрахунок суми позову, в якому просив стягнути з відповідача борг в сумі 149367,36грн., 4091,92грн. пені, 1159,46грн. 3% річних, 1550грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, в якому зазначив, що видаткові накладні в яких йдеться посилання на договори №01/025 від 18.08.08р., №553/06 від 30.11.05р. надані помилково та просив не враховувати їх при дослідженні матеріалів справи для визначенні суми боргу, що поставка товару ПП „Союз-Лідер” відбувалася по договору 01/464 від 18.08.08р. В письмовому поясненні від 20.05.09р. позивач повідомив про неможливість надання документів щодо повернення відповідачем товару у зв’язку з їх втратою.

Від відповідача надійшло клопотання від 21.05.09р. про розгляд справи без участі його представника, та до клопотання був доданий відзив на позовну заяву.

Представник позивача не заперечував проти розгляду справи без участі представника відповідача. Суд задовольнив клопотання відповідача щодо розгляду справи без участі його представника.

Від відповідача за підписом голови ліквідаційної комісії надійшов відзив на позов від 21.05.09р., в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що сторонами в договорі поставки №01/464 від 18.08.08р. не було погоджено всіх істотних умов, а тому підписаний між сторонами договір вважає неукладеним, що відповідач здійснюючи оплату отриманого по видатковим накладним товару не вказував в призначенні платежу договір поставки №01/464 від 18.08.08р. Відповідач повідомляє, що позивачем не направлено відповідачу вимога в порядку ст.530 ЦК України, що на 21.05.09р. відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 149367,37грн., але враховуючи відсутність будь яких вимог з боку позивача щодо оплати, подання позивачем позову до суду є передчасним. Крім того, відповідач повідомив, що 27.04.09р. власниками ПП „Союз-лідер” прийнято рішення про ліквідацію підприємства, а головою комісії призначено Філіпчука О.І., що у відповідності до п.3 ст.105 ЦКУ з моменту призначення комісії до неї переходить повноваження щодо управління справами юридичної особи.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Оскільки, позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми інфляції 2240,51грн. і відмова прийнята судом, про що вказано в ухвалі суду від 06.05.09р., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 18.08.08р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №01/464, а також до нього сторони 18.08.08р. підписали та скріпили печатками протокол розбіжностей.

Відповідно до п.1.1. договору постачальник (позивач по справі) зобов’язується в порядку та в строки, встановлені договором передати у власність, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар. Відповідно до п.1.3. договору сторони затверджують „Протокол узгодження” (додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю товару та „Умови торгівлі” (додаток №1), що є невід’ємною частиною договору.

18.08.08р. сторони підписали додаток №1 «Умови торгівлі»до договору поставки №01/464 від 18.08.08р.

Згідно пункту 9.1 договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2008р. Позивач та відповідач 01.12.08р. підписали додаткову угоду №1 до договору поставки №01/464 від 18.08.08р., згідно п.1 якої сторони визначили, що договір діє до 31.12.2009р.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами пункту 4.8 договору перехід права власності на товар та ризик випадкової загибелі товару відбувається в момент передачі товару, що підтверджується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

У п.5.1 договору сторони встановили, що постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в «Протоколі узгодження»(додаток №2), та вказується в накладній за одну одиницю.

Так, в матеріалах справи наявні видаткові накладні у відповідності з якими позивач передав, а відповідач отримав товар на суму 237515,83грн. за період з 19.08.08р. по 16.02.09р. по договору №01/464 від 18.08.08р. (а.с.23-28, 55-61, 70-110), перелік накладних наведено в розрахунку заборгованості відповідача (а.с.155-156). В поданому розрахунку заборгованості позивачем зазначено про наявність заборгованості відповідача у сумі 4522,19грн. (видаткові накладні №KD-0067691 від 10.04.08р. на суму 722,40грн. і №KD-0071168 від 04.07.08р. на суму 3799,80грн.), яка рахувалась до початку поставки товару по договору №01/464 від 18.08.08р. Окрім того, позивач визначає, що відповідачем по видатковим накладним №РН KD-0078223 і №РН KD-0078224 від 22.11.08р. фактично одержано товару відповідно на суму 43269,98грн. та на суму 41745,60грн., про що також вказано у двосторонньому акті звірки взаєморозрахунків складеного сторонами станом на 31.12.08р. (а.с.69).

У поданих позивачем до матеріалів справи копіях видаткових накладних, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, в графі «умови продажу»йдеться посилання на договір №01/464 від 18.08.08р., а також визначено строк оплати –45 к.д. з дати отримання товару. У видаткових накладних вказані штрих коди товару, найменування товару, що передається, номер, дата сертифікатів, що передаються, кількість, ціна без ПДВ, сума без ПДВ, всього з ПДВ.

Отримання відповідачем товару по договору поставки №01/464 від 18.08.08р. та відсутність претензій по його якості підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних, відповідним штампом магазину, який отримав товар і який належить до мережі магазинів ПП „Союз-Лідер”, та довіреностями ЯПМ№502645 від 22.11.08р., ЯПС№070601 від 15.01.09р., ЯПС№073466 від 27.12.08р., ЯПМ№502649 від 04.12.08р., ЯПМ№502905, ЯПС№070641 від 16.02.09р.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що посилання відповідача на ту обставину, що договір є неукладеним (таким, що не відбувся), оскільки сторони не погодили його істотні умови, як то ціна та предмет поставки, кількість товару спростовуються матеріалами справи та є необґрунтованим.

Не підписання представниками сторін додатку № 2 до договору не є підставою для відмови в оплаті вартості товару, оскільки відповідач не відмовився від прийняття поставленого товару і став його власником згідно п.4.8 договору, конкретний строк оплати за товар визначено також у видаткових накладних.

У разі не вчинення стороною дій, направлених на виконання певних умов договору, інша сторона вправі звернутися до суду за захистом своїх прав.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У п.1.1 додатку №1 «Умови торгівлі»до договору поставки №01/464 від 18.08.08р. сторони визначили, що відповідач оплачує товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку протягом 45 днів.

Відповідно до п.6.1. договору з урахуванням протоколу розбіжностей №1 від 18.08.08р.розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в строк передбачений додатком №1 до договору.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У поданому розрахунку боргу позивачем вказано про повернення відповідачем товару на суму 1379,84грн., з яких про повернення товару на суму 406,92грн. та 6,62грн. вказано сторонами у двосторонньому акті звірки взаєморозрахунків складеного сторонами станом на 31.12.08р. (а.с.69). В письмовому поясненні від 20.05.09р. позивач повідомив про неможливість надання документів щодо повернення відповідачем товару у зв’язку з їх втратою.

Згідно ст.601 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

В підтвердження проведення між сторонами заліку взаємних вимог по договору поставки №01/464 від 18.08.08р. позивачем до матеріалів справи подано Протокол про залік взаємних вимог від 28.11.08р. на суму 15135,00грн., відповідно до якого сторони маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, прийшли до згоди на підставі ст.601 Цивільного кодексу України про припинення зобов’язань шляхом заліку взаємних вимог: ПП «Союз Лідер»винна ТОВ «Компанія «Домінанта ЛТД»згідно договору поставки №01/464 від 18.08.08р., а ТОВ «Компанія «Домінанта ЛТД»винна ПП «Союз Лідер»згідно договору №01/460 від 11.08.08р.

За період з 19.08.08р. по 27.01.09р. відповідач перерахував на рахунок позивача 76155,82грн., а саме 19.08.2008р. –722,40грн., 04.11.08р. –15000,00грн., 13.11.08р. –14096,40грн., 18.11.08р. –5000,00грн., 20.11.08р. –10000,00грн., 25.12.08р. –10000,00грн., 06.12.08р. –6337,02грн., 27.01.09р. - 15000,00грн., що підтверджується банківськими виписками поданими позивачем.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок боргу та з огляду на вище викладене, суд доходить висновку, що позивач частково оплатив поставлений на підставі договору поставки №01/464 від 18.08.08р. товар на суму 88148,47грн. (1379,84грн.+15135,00грн.+76155,82грн.-4522,19грн.).

Відтак, заборгованість відповідача за поставлений товар по договору поставки №01/464 від 18.08.08р. становить 149367,36грн.

Відповідачем у відповідності до приписів ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не подано документів, які б спростовували визначену позивачем суму повернутого товару, суму оплаченого товару, суму проведеного заліку взаємних вимог, суму боргу за отриманий товар, також не подано суду доказів виконання зобов’язання щодо оплати товару в повній сумі.

Окрім того, у поданому відзиві на позов від 21.05.09р. відповідач підтвердив наявність дебіторської заборгованості перед позивачем у розмірі 149367,37грн.

Позивач визначив, з чим погоджується суд, що на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 149367,36грн. згідно видаткових накладних: №KD-0078223 від 22.11.08р. на суму 34650,91грн., №KD-0078224 від 22.11.08р. на суму 41745,60грн., №РНKD-0078743 від 04.12.08р. на суму 9043,20грн., №KD-0079554 від 27.12.08р. на суму 22664,57грн., №KD-0079236 від 15.01.09р. на суму 23037,50грн., №KD-0081188 від 16.02.09р. на суму 12817,73грн., №KD-0081287 від 16.02.09р. на суму 5407,85грн.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин, борг в сумі 149367,36грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд дослідивши матеріали справи та вчинені сторонами конклюдентні дії, щодо передачі позивачем товару та його прийняття відповідачем, проведення відповідачем оплат за отриманий товар, приходить висновку, що між сторонами досягнуто згоди щодо ціни на товар, кількості, асортименту, оскільки відповідач отримував поставлений позивачем товар за ціню, у кількості та асортименті вказаними у видаткових накладних на товар, та проводив частково оплату, що підтверджується матеріалами справи. Слід зазначити, що відповідачем не заявлено будь-яких заперечень щодо визначеної позивачем ціни, кількості, асортименту товару у видаткових накладних на поставку товару.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно первісної редакції п. 8.3. договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня. За умовами протоколу розбіжностей, який підписаний сторонами 18.08.08р., у п.8.3 договору позивач та відповідач погодили виключити слова «але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня».

Позивач з врахуванням збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 4091,92грн. пені за період з 06.01.09р. по 05.05.09р. розраховану у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення, тобто у розмірі, що не перевищує 0,5% від простроченої суми коштів за кожен день прострочення.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що позивачем не вірно визначено період прострочки по визначеним накладним, а саме прострочка оплати по видатковій накладній №KD-0078223 та №KD-0078224 від 22.11.08р. настає з 07.01.09р., а не 06.01.09р. як вказав позивач; по видатковій накладній №KD-0078743 від 04.12.08р. прострочка оплати - з 19.01.09р., а не з 18.01.09р.; по видатковій накладній №KD-0079554 від 27.12.08р. прострочка оплати –з 11.02.09р., а не з 03.02.09р.; по видатковій накладній №KD-0079236 від 15.01.09р. прострочка оплати –з 01.03.09р., а не з 22.02.09р.; по видатковій накладній №KD-0081188 та №KD-0081287 від 16.02.09р. прострочка оплати –з 02.04.09р., а не з 26.03.09р.

Слід зазначити, що позивачем не вірно було визначено кількість днів прострочки –112 при нарахуванні пені за період з 19.01.09р. по 05.05.09р. за несвоєчасну оплату товару отриманого по видатковій накладній №KD-0078743 від 04.12.08р., так як фактична кількість днів за вказаний період становить 107 днів. Однак, незважаючи на невірно визначення позивачем початку перебігу прострочки відповідача з оплати товару отриманого по видатковим накладним: №KD-0078223 та №KD-0078224 від 22.11.08р., №KD-0079554 від 27.12.08р., №KD-0079236 від 15.01.09р., №KD-0081188 та №KD-0081287 від 16.02.09р., фактично позивач у наведеному розрахунку пені вірно визначив кількість днів прострочки оплати товару при нарахуванні пені по вказаним накладним.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 4091,41грн. за період з 07.01.09р. по 05.05.09р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач з врахуванням збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 1159,46грн. три проценти річних за період з 06.01.09р. по 05.05.09р.

Суд дослідивши поданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних, та приймаючи до уваги, що позивачем допущені аналогічні помилки, що і при нарахуванні пені, доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 1155,67грн. за період з 07.01.09р. по 05.05.09р.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість-одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно та в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 149367,36грн., в частині стягнення пені в сумі 4091,41грн., 3% річних в сумі 1155,67грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов’язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 1546,14грн. та 117,77грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.193, 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 599, 601, 610, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, п.4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача інфляції у сумі 2240грн.51коп.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Союз-Лідер”, (вул.Боженка,100, м. Чернігів, р/р 26008007677 в „Полікомбанк” м. Чернігів МФО 353100, код 31895563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Домінанта Лтд”, (вул.Леоніда Первомайського,11, м. Київ, р/р 26009009674 в АКБ „Полікомбанк” м. Чернігів МФО 353100, код 32308069) 149367грн.36коп. боргу, 4091грн.41коп. пені, 1155грн.67коп. три проценти річних, 1546грн.14коп. державного мита, 117грн.77коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 25.05.2009р.

Суддя Н.Ю.Книш