Постанова № 36834256, 22.01.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2014 р. Справа№ 927/1104/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Дорогань О.М.,

від відповідача -Барінцев В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» № 540 від 29.10.2013

на рішення господарського суду Чернігівської області від 16.10.2013

у справі № 927/1104/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ-АГРО»,м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ», м. Чернігів

про стягнення 177 659,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.10.2013 (суддя Цимбал-Нарожна М.П..) частково задоволено позовні вимоги ТОВ "Імперія-Агро" та стягнуто з ТОВ "Агрофірма "Іванівка АГ" 102443грн.84 коп. 20% річних, 75215грн.34коп. пені за період з 01.01.2013 по 16.08.2013, додатково нарахованих на несплачену суму заборгованості в розмірі 820000грн. за договором поставки №200/11 від 01.06.2011, яку стягнуто з відповідача рішенням господарського суду Чернігівської області від 30.10.2012 у справі №5028/15/37/2012, та 3553грн.18коп. судового збору. Відмовлено в стягненні 0,01грн. пені. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач не виконав рішення суду, що, зокрема, підтверджується поясненнями позивача та відділу ДВС та не розрахувався з позивачем за отриманий товар. При цьому стягуючи нараховану позивачем суму пені судом зазначено, що її нарахування відповідно до умов п.7.8 договору не обмежується шестимісячним періодом нарахування, встановленим п. 6 ст. 232 ГК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати в частині стягнення пені та 1523грн.94коп. судового збору, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. Апелянт вважає, що період стягнення пені має обмежуватись шестимісячним строком встановленим п. 6 ст. 232 ГК України, оскільки, на думку скаржника, в пункті 7.8 договору відсутні умови про продовження періоду нарахування штрафних санкцій, а йдеться лише про відсутність обмежень для стягнення штрафних санкцій.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

01.06.2011 року між ТОВ "Імперія-Агро" (постачальник) та ТОВ "Агрофірма "Іванівка АГ" (покупець) укладено договір поставки №200/11, відповідно до умов якого постачальник в терміни, визначені договором, зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

Згідно умов п. 2.2 договору асортимент, кількість, ціна товару визначаються додатками та або накладними та або рахунками-фактурами, що є невід'ємною частиною цього договору.

В подальшому сторонами укладались додатки до вказаного договору, а саме: 01.06.2011 додаток №1, 22.06.2011 додаток №2, 13.07.2011 додаток №3, 08.08.2011 додаток №4, 31.08.2011 додаток №5 та 09.09.2011 додаток №6, якими сторони додатково погоджували асортимент, кількість та ціну товару.

Позивач на виконання умов вищезазначеного договору поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 928450грн. згідно видаткових накладних:

- №626 від 2 червня 2011 року на суму 167000 грн.,

- №779 від 23 червня 2011 року на суму 167000 грн.,

- №881 від 13 липня 2011 року на суму 41750 грн.,

- №939 від 8 серпня 2011 року на суму 132000 грн.,

- №1054 від 2 вересня 2011 року на суму 33200 грн.,

- №1091 від 9 вересня 2011 року на суму 332916грн.67коп.

Сума заборгованості станом на 30.10.2012р. та 19.03.2013р. становить 820 000грн.

Вищезазначені факти встановлені рішеннями господарського суду Чернігівської області від 30.10.2012 у справі №5028/15/37/2012 та від 19.03.2013р. у справі 927/121/13г.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 30.10.2012р. у справі №5028/15/37/2012 позов ТОВ "Імперія-Агро" задоволено частково та стягнуто з ТОВ агрофірма "Іванівка АГ" 820000грн. основного боргу, 92725грн.08коп. річних, 70928грн.97коп. пені, 8555грн.45коп. інфляційних за період з 16.10.2011 по 04.05.2012р.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 19.03.2013р. у справі №927/121/13-г позов ТОВ "Імперія-Агро" задоволено повністю та стягнуто з ТОВ агрофірма "Іванівка АГ" 108284грн.93коп. 20% річних, 80991грн.80коп. пені за період з 05.05.2012 по 31.12.2012р.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 102443грн.84коп. 20% річних та 75215грн.35коп. пені нарахованих на суму основного боргу (820000грн.) по договору №200/11 за період з 01.01.2013 по 16.08.2013р.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Так, судом встановлено, що 27.06.2013р. на виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 30.10.2012р. у справі №5028/15/37/2012 було видано наказ.

09.07.2013р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу від 27.06.2013 у справі №5028/15/37/2012.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було надіслано запит до відділу державної виконавчої служби Чернігівського районного управління юстиції, який листом від 09.10.2013 за №03-12/1403 повідомив суд, що в матеріалах виконавчого провадження містяться докази сплати боржником на користь стягувача коштів: 198441грн.91коп. станом на 16.08.2013р. та 198441грн.91коп. станом на 18.09.2013р.

Враховуючи пояснення позивача та відділу ДВС, станом на 15.08.2013р. заборгованість в сумі 820000грн. не сплачена відповідачем.

Згідно п.7.7 договору сторонами погоджено, що у разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього договору покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника крім суми заборгованості 20% річних, якщо інший розмір річних не встановлений відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Пунктом 7.1.1 погоджено, що покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно п. 7.8 договору, сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України продовжується до 3 років.

За викладених обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 102443грн.84коп. - 20% річних та 75215грн.34коп. пені, за перевіреним та уточненим судом, в частині стягнення пені, розрахунком.

Апелянт не погодився з рішенням суду в частині стягнення пені, оскільки вважає, що період стягнення пені має обмежуватись шестимісячним строком встановленим п. 6 ст. 232 ГК України. На думку скаржника, в пункті 7.8 договору відсутні умови про продовження періоду нарахування штрафних санкцій, а йдеться лише про відсутність обмежень для стягнення штрафних санкцій.

В пункті 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вказано, що приписом п. 6 ст.232 ГК України передбачено саме період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. При цьому законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

Отже, заперечення відповідача є безпідставними, оскільки договором чітко передбачено відсутність обмежень строку нарахування штрафних санкцій, встановлених п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 16.10.2013 у справі №927/1104/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» - без задоволення.

2. Справу № 927/1104/13 повернути господарському суду Чернігівської області.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко