Рішення № 36834255, 23.01.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року Справа № 925/1949/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду справу за позовом Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м. Львів, вул. Клепарівська, 20

в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі військової частини А2166, Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники

до державного підприємства «Рубін», Черкаська область, м. Умань, вул. Леніна, 57

про стягнення 30 223,72 грн. шкоди та зобов'язання повернути майно

за участю представників сторін:

прокурор: Гліган С.О. - заступник прокурора прокуратури прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (Черкаський гарнізон) - за посадою;

від позивача: Дудіна О.Б. - за довіреністю; Римар М.Д. - за довіреністю; Сембай В.Р. - спеціаліст - заст. ком. частини з озброєння;

від відповідача: Занько М.М. - арбітражний керуючий - за посадою. В засіданні суду 23.01.2014р. участі не брав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, спеціаліста та представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України звернувся в господарський суд Черкаської області в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі військової частини А2166 з позовом до державного підприємства «Рубін» про стягнення 30 223,72 грн. шкоди та зобов'язання повернути наявні складові частини тропосферної станції Р-412А №381-1277 на базі УРАЛ-375 у військову частину А2166 (Львівська область, Пустомитівський район, с. Липники), та відшкодування судових витрат.

Прокурором надано матеріали прокурорської перевірки. В матеріалах є посилання на списання спірного майна в технологічному порядку. Представлено Акти на списання майна і наряди на утилізацію. Прокурор вимог підтримав. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просили позов задовольнити. Посилаються на вартість майна, яка обліковується у військовій частині. Позивачем обґрунтована сума стягнення як вартість облікованого в частині, але відсутнього майна служби зв'язку. Позивачем надано технічний талон на автомобіль Урал-375, який зареєстровано за позивачем. Подано переписку між військовими частинами та ДП «Рубін», з якої вбачається, що спірне майно списане командиром в/ч А0106 в установленому технологічному порядку. Надані для огляду акти на списання технологічним порядком №№9145/2004 та 9259/2004 та висновки старших начальників.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, клопотання про застосування строку позовної давності підтримав. Вказує на відсутність майна на підприємстві та на відсутність підстав виплачувати шкоду, оскільки станція Р-412А №381-1277 на базі УРАЛ-375 на балансі ДП «Рубін» не перебувала, в ремонт не приймалась, а перебувала на тимчасовому зберіганні. Рішення суду від 05.07.2012р. у справі №16/5026/724/2012 - не оскаржене.

Інших доказів учасниками процесу не подано. Клопотань про витребування додаткових доказів сторонами не заявлено.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та спеціаліста, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення, з огляду на таке.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони спірного договору є самостійними юридичними особами та внесені до ЄДРПОУ з присвоєнням ідентифікаційних номерів. Військова частина А2166 є правонаступником військової частини 55737 внаслідок перетворення.

Між сторонами виникли змішані договірні відносини підряду та надання і споживання послуг, схову, що регламентовані гл.гл. 28, 36 ЦК УРСР та продовжені відповідно до гл.гл. 61, 63, 66 ЦК України. Триваючі договірні відносини не заперечені сторонами, не визнані в установленому порядку недійсними та не припинені.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах двостороннього, безстрокового, консенсуального змішаного договору підряду з елементами надання послуг та тимчасового зберігання майна на підставі наряду №38631103 від 02.09.1994р. на виконання ремонтних робіт зі станцією тропосферного зв'язку Р-412А на базі шасі УРАЛ-375.

Відповідач є господарюючим суб'єктом по ремонту складної інженерної техніки.

Спірне майно є майном Збройних Сил України та належить до державної власності зі спеціальним режимом використання.

Відносини між сторонами виникли з 1994р., та охоплювались положеннями ЦК УРСР. Відносини продовжені за чинності ЦК та ГК України. Відносини між сторонами також врегульовані ЗУ «Про оборону України», «Про Збройні Сили України» та «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» щодо цільового використання зразків озброєння та ремонту військової техніки, відповідними наказами МО, в тому числі «Керівництво з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів у Збройних Силах» №260 від 18.10.1979р., «Про порядок списання в обліку матеріальних та грошових засобів у Збройних Силах України» №165 від 21.06.1994р.

Згідно частини 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно наряду №38631103 від 02.09.1994р. (а.с. 10) виріб Р-412А на шасі автомобіля Урал-375 був доставлений у військову частину А-1731 (зараз ДП «Рубін»), м. Умань. Згідно акту №201 прийому виробу від 18.11.1994р. військова частина А-1731 (зараз ДП «Рубін»), м. Умань прийняла на тимчасове зберігання. Технічний стан виробу описаний в Акті та не оспорюється сторонами (а.с. 11-12).

До виконання ремонту станції Р-412А відповідач не приступив.

Відносини між сторонами досліджені та детально викладені в судовому рішенні від 05.07.2012р. у справі №16/5026/724/2012 господарського суду Черкаської області (а.с. 14-16) між цими сторонами і повторно судом не досліджуються з підстав звільнення від доказування згідно положень ст. 35 ГПК України.

Рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача ДП «Рубін» на користь військової частини А2166 виріб Р-412А (тропосферну станцію №381-1277). Згідно акту державного виконавця від 09.07.2013р. (а.с. 19) представник військової частини А2166 Римар М.Д. відмовився прийняти виріб Р-412А з мотивів, що станція розкомплектована. 11.09.2013р. за постановою державного виконавця виконавчий документ повернуто стягувачу (а.с. 21).

Відповідач перебуває у стадії санації - ухвала господарського суду Черкаської області від 03.12.2013р. (а.с. 32-33).

Оскільки господарським судом вже вирішення питання повернення позивачу (стягувачу) станції Р-412А зав. №381-1277 1977р. виготовлення, і можливість виконання рішення суду не втрачена, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України - є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Клопотання відповідача про застосування строку позовної давності (а.с. 37) належить відхилити, оскільки відбулось переривання перебігу позовної давності зверненням прокурора до господарського суду Черкаської області у справі №16/5026/724/2012. Після переривання перебіг позовної давності починається заново - положення ст. 264 ЦК України.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 30223,72 грн. шкоди внаслідок втрати комплектуючих та складових станції тропосферного зв'язку Р-412А внаслідок неналежних умов зберігання майна у відповідача, що підтверджено Актом опису й арешту майна від 01.10.2012р. (а.с. 17).

Станом на 20.12.2013р. по службі зв'язку військової частини А2166 рахується майно, яке втрачено на ДП «Рубін» (а.с. 64):

Р-138 1 шт. - залишкова вартість 3408,53 грн.;

П-303-ОБ 1 шт. - залишкова вартість 2151,26 грн.;

Прилад И-256 1 шт. - залишкова вартість 360,42 грн.;

УТ-3А 1 шт. - залишкова вартість 114,17 грн.;

Прилад И-236М1 2 шт. - залишкова вартість 750,88 грн.;

Прилад 2488 1 шт. - залишкова вартість 247,79 грн.;

Прилад 2489 1 шт. - залишкова вартість 249,29 грн.;

Прилад И-236М2 2 шт. - залишкова вартість 747,88 грн.;

Стійка випрямлячів 2 шт. - залишкова вартість 207,24 грн.;

И-216-7 2 шт. - залишкова вартість 732,86 грн.;

Випрямляч ВН-10-04 1 шт. - залишкова вартість 18,02 грн.;

ГУ34В 2 шт. - залишкова вартість 150,18 грн.;

Фільтр И-606 1 шт. - залишкова вартість 2,2 грн., а всього 9140,72 грн.

Станом на 20.12.2013р. по автомобільній службі військової частини А2166 рахується майно, яке втрачено на ДП «Рубін» (а.с. 65):

Урал - 375 АБШ заводський номер 221326 на суму 21083 грн. Рішенням суду у справі №16/5026/724/2012 не вирішувалось питання повернення позивачу шассі автомобіля УРАЛ-375.

Чинне цивільне законодавство не містить визначення поняття «шкода», але положеннями ст. 1192 ЦК України визначені способи її відшкодування: або в натурі, або відшкодування збитків.

Поняття відшкодування збитків охоплюється загальними началами права та регламентовано положеннями ст. 22 ЦК України. Прокурор визначили вимогу відшкодування в грошовій формі, оскільки втрачене спеціальне військове майно та спорядження має індивідуальні ознаки та номери і не може бути замінено аналогом, оскільки для майна Збройних Сил України передбачений спеціальний порядок обліку, в тому числі і автомобільного транспорту. Крім того, Прокурором врахована директива Міністра Оборони України про обов'язкове розбракування майна та його утилізацію з використанням дорогоцінних металів та сплавів, тому формальне списання обладнання технологічним порядком не є фактом припинення зобов'язання ДП «Рубін» перед МО України та військовою частиною А2166 (а.с. 68). На неодноразові пропозиції позивача провести розбракування станції та шассі зі здачею вузлів та агрегатів на спеціалізовані підприємства з одночасним оформленням нарядів відповідач не відреагував (а.с. 69-76 та ін.).

Протиправне розкомплектування обладнання станції тропосферного зв'язку Р-412А на базі шассі Урала - 375 підтверджено актами державного виконавця та листуванням між ДП «Рубін» та військовою частиною А2166, та не спростовано відповідачем (як зберігачем) в належний спосіб.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що прокурором та позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права у відповідності до положень ст.ст. 15-16 ЦК України. На підставі викладеного, суд вважає доведеним порушення прав Позивача та право Позивача на примусове стягнення з Відповідача суми збитків як відшкодування матеріальної шкоди за розкомплектування та пошкодження спеціальної військової техніки та майна - на суму 30223,72 грн. Вказану суму необхідно стягнути на користь Позивача.

В решті вимог належить провадження припинити, оскільки є рішення господарського суду від у справі №16/5026/724/2012, яке набрало законної сили і вирішено спір в цій частині між цими ж сторонами.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог та стягнути в доход державного бюджету 1720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 80 п. 2 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Рубін», Черкаська область, м. Умань, вул. Леніна, 57, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 07665754, номер рахунку в банку невідомий

на користь військової частини А2166 с. Липники Пустомитівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 08137796, номер рахунку в банку невідомий

30223,72 грн. збитків.

Стягнути з державного підприємства «Рубін», Черкаська область, м. Умань, вул. Леніна, 57, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 07665754, номер рахунку в банку невідомий

в доход державного бюджету через Уманську ОДПІ на користь УДКС України у м. Черкаси, МФО 854018, код 38031150, рахунок №31213206783002, код бюджетної класифікації 22030001

1720,50 грн. судового збору.

В решті вимог провадження припинити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 27.01.2014р.

Суддя Скиба Г.М.