Ухвала суду № 36834071, 29.10.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справа:115/1747/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Білей Володимир Петрович № провадження:11-кп/190/751/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Куртлушаєв І. Д. ________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2013 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Язєва С.О. Суддів -Куртлушаєва І.Д,, Дорошенко Т.І. при секретарі за участю прокурора захисників Павлєнко М.В. Бородіної І.Т. ОСОБА_7, ОСОБА_8 розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Сімферополі кримінальне провадження №42013130000000033 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_8 на вирок Сакського міськрайонного суду АРК від 19 серпня 2013 року, яким

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Сирдар'їнського району Сирдар'їнської області Узбекістану, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним та засуджений за ч.4 ст. 368 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій і владних повноважень в правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією ? частини майна, яка є власністю засудженого.

а також апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу Сакського міськрайонного суду АРК від 20 серпня 2013 року, якою вирішено питання щодо речових доказів,

В С Т А Н О В И Л А: Згідно вироку ОСОБА_9 будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, - старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого управління ЕУ МВС України в АР Крим, до службових повноважень якого відповідно до ст. 40 КПК України, входило: - починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених КПК України; проводити слідчі (розшукові) дії; приймати процесуальні рішення, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст.284 КПК України, маючи спеціальне звання підполковника міліції, здійснив умисні злочинні дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Так, в провадженні ст. слідчого в особливо важливих справах СУ ЕУ МВС України в АР Крим ОСОБА_9 знаходилося кримінальне провадження № 12012130020000076 від 21.11.2012, яке зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 286 КК України.

10.01.2013 року, ОСОБА_9, бажаючи незаконно збагатитися шляхом отримання неправомірної вигоди, при особистій зустрічі з ОСОБА_10 повідомив його про можливість уникнути відповідальності за вчинення кримінального правопорушення та закриття кримінального провадження за умови передачі йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 18 000 гр. В свою чергу ОСОБА_10, бажаючи уникнути порушення його законних прав та інтересів, надав свою згоду на передачу грошей ОСОБА_9, при цьому повідомив його про те, що вказана сума є занадто великою для нього та передати її у повному обсязі він не зможе.

25.01.2013 року, близько 08:00 год., ОСОБА_9, продовжуючи реалізацію злочинного умислу направленого на незаконне збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10, перебуваючи в приміщенні свого службового кабінету №5. розташованого у приміщенні ВДАІ Сакського РВ ЕУ МВС України в АР Крим за адресою: м. Саки, вул. Трудова, 6, при особистій розмові з ОСОБА_10, усвідомлюючи, що останній у зв'язку із своїм матеріальним станом дійсно не зможе надати йому неправомірну вигоду у зазначеному ним розмірі, бажаючи досягнути своєї цілі, запропонував передати йому неправомірну вигоду у розмірі 16 000 гр., зменшивши тим самим суму на 2 000 гр. на що ОСОБА_10 надав свою згоду.

28.01.2013 року, близько 14:15 год., ОСОБА_9, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні свого службового кабінету отримав від ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 8 000 гр., що є частиною від визначеної ним суми неправомірної вигоди у розмірі 16 000 гр., за не притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю останнього за ч. 2 ст. 286 КК України.

В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_8 посилаючись на невідповідність призначеного покарання особі винного просять вироку суд змінити та призначити ОСОБА_9 покарання з випробуванням та без застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Свої доводи мотивують наявністю пом'якшуючих обставин у справі, які судом були лише формально перелічені але не враховані при призначенні покарання. А саме ОСОБА_9 у перше притягається до кримінальної відповідальності, має позитивні характеристики з місця проживання та роботи, має два нагородних посвідчення та численні грамоти. Крім того має на утриманні двох неповнолітніх дітей та його батьки у зв'язку з наявністю хронічних захворювань та похилого віку потребують допомоги.

Додаткове покарання на думку апелянтів значно обтяжує призначене покарання оскільки у ОСОБА_9 не має майна.

Винуватість ОСОБА_9 ні ким з учасників кримінального провадження в апеляційному порядку не оскаржується.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду АРК від 20 серпня 2013 року вирішено питання щодо речових доказів у справі. А саме :

грошові кошти в сумі 8000 гр. вилучені у свідка ОСОБА_10, як об'єкт кримінального правопорушення, що зберігаються в камері схову речових доказів прокуратури АРК по квитанції № 2 від 25.03.2013 р. - повернуто останньому;

мобільний телефон «Nокіа С2-012», серійний номер НОМЕР_1, що зберігається в камері схову речових доказів прокуратури АРК по квитанції № 1 від 25.03.2013 р. і 500 доларів США і 137 грн. , вилучених у ОСОБА_9, що зберігаються в камері схову речових доказів прокуратури АРК по квитанціям № 4, 5 від 25.03.2013 р., звернуто у дохід держави;

5 полімерних пакетів зі змивами з різних частин тіла ОСОБА_9 та його робочого столу, два паперових конверта із зразками спеціальної хімічної речовини, що зберігаються в камері схову речових доказів прокуратури АРК по квитанції № З від 25.03.2013 р., - знищено.

В апеляційні скарзі на ухвалу суду посилаючись на невідповідність висновків суду матеріалам справи обвинувачений ОСОБА_9 просить її скасувати в частині звернення в дохід держави мобільного телефону " Nokia", 500 доларів США та 137 гривен.

Свої доводи мотивує тим, що вироком суду до нього вже застосовано конфіскацію ? частини всього майна, що особисто йому належить.

Заслухавши доповідача, захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які підтримали апеляційні скарги та просили вирок суду змінити, звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням без конфіскації майна, а також підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого на ухвалу суду та просили її скасувати в частині звернення в дохід держави телефону та грошей які належать ОСОБА_9; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг; вивчивши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг; колегія суддів вважає, що апеляційні скарги на вирок суду задоволенню не підлягають, а апеляційна скарга обвинуваченого на ухвалу суду підлягає задоволенню з наступного.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах, вказаних у вироку, підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна правова оцінка та які у апеляційного порядку ні ким не оскаржуються. Його дії вірно кваліфіковані за ч.4 ст.368 КК України - як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь якої дії з використанням службового становища.

Як вбачається з вироку, при призначенні покарання суд першої інстанції врахував повною мірою ступінь тяжкості скоєного злочину - який відноситься до тяжких, особу обвинуваченого, особу ОСОБА_9, раніше не судимий, за місцем роботи і проживання характеризуються позитивно, нагороджений відзнаками МВС України (а.пров. 217, 218 т.2), має на утримані двох малолітніх дітей (а.пров. 220, 221 т.2). Пом'якшувальною покарання обставиною судом визнано щире розкаяння обвинуваченого. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Таким чином суд врахував усі обставини, на які посилаються обвинувачений та його захисник у своїх апеляційних скаргах.

Посилання апелянтів на наявність у обвинуваченого батьків похилого віку, які мають низку хронічних захворювань, мають статус осіб "дітей війни" та потребують допомоги й турботи з боку обвинуваченого не можуть бути підставою для подальшого пом'якшення покарання.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі, в мінімальному розмірі передбаченому санкцією статті за скоєний злочин. Як таке що є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження скоєння нових злочинів і відповідає вимогам ст. 65 КК України. Підстав для призначення покарання із застосування ст. 75 КК України колегія суддів не вбачає.

Доводи обвинуваченого та його захисника в апеляції про виключення з вироку додаткового покарання у вигляді конфіскації ? частини майна, яка є власністю засудженого у зв'язку з відсутністю такого майна безпідставні.

Відповідно до ч.4 ст. 368 КК України таке додаткове покарання є обов'язковим. Підстав для звільнення ОСОБА_9 від додаткового покарання у вигляді конфіскації майна колегій суддів не знайдено.

Підстав для пом'якшення покарання я про це просять обвинувачений та його захисник в апеляціях не має.

Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого на ухвалу суду то вони підлягають задоволенню з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження під час проведення огляду ОСОБА_9 у нього було знайдено та вилучено зокрема гроші в іноземній валюті у сумі 500 доларів США у кількості 5 купюр номіналом 100 доларів, грошові кошти гривні України у сумі 137 гривень (а.пров. 54-58 том 1) та за протоколом огляду місця події у ОСОБА_9 вилучено зокрема мобільний телефон (Nokia "С02-102") серійний номер НОМЕР_1 (а.пров.60-65).

У подальшому ухвалою слідчого судді на мобільний телефон "Nokia "С02-102" та грошові кошти у сумі 500 доларів США та 137 гривень було накладено арешт для забезпечення збереження їх у незмінному стані.

За правилами п.1 ч.9 ст.100 КПК України конфіскації підлягають гроші, цінності та інше майно, які належать обвинуваченому і були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.

Однак, даних щодо підшукування, виготовлення, пристосування або використання телефону та вилучених грошей у сумі 500 доларів США та 137 гривень ОСОБА_9 у злочинних цілях в матеріалах справи не має. Ці гроші та мобільний телефон є особистою власністю затриманого, які не використовувались при скоєні злочину та ніякого відношення до обвинувачення до обвинувачення ОСОБА_9 не мають.

Крім того, згідно з вироком суду, конфіскації підлягає не все майно засудженого а лише ? частина майна яке є власністю засудженого. Які саме предмети підлягають конфіскації буде визначено відповідним органом при виконанні вироку.

На такі обставини при вирішенні питання щодо речових доказів суд першої інстанції не звернув уваги та поверхнево розглянув це питання зазначивши про звернення у дохід держави телефону та грошових коштів.

За таких підстав ухвала суду про вирішення речових доказів підлягає скасуванню в частині вирішення питання щодо мобільного телефону та грошових коштів у сумі 500 доларів США та 137 гривень, які були вилучені у ОСОБА_9 з поверненням визначених речей обвинуваченому за належністю.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника ОСОБА_8 на вирок суду залишити без задоволення, а вирок Сакського міськрайонного міського суду АРК від 19 серпня 2013 року відносно ОСОБА_9 - без змін.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу суду задовольнити.

Ухвалу Сакського міськрайонного суду АРК від 20 серпня 2013 року в частині звернення в дохід держави мобільного телефону «Nокіа С2-012», серійний номер НОМЕР_1, що зберігається в камері схову речових доказів прокуратури АРК по квитанції № 1 від 25.03.2013 р. і 500 доларів США і 137 грн., вилучених у ОСОБА_9, що зберігаються в камері схову речових доказів прокуратури АРК по квитанціям № 4, 5 від 25.03.2013 р. скасувати.

Мобільний телефон «Nокіа С2-012», серійний номер НОМЕР_1, що зберігається в камері схову речових доказів прокуратури АРК по квитанції № 1 від 25.03.2013 р. і 500 доларів США і 137 грн., вилучених у ОСОБА_9, що зберігаються в камері схову речових доказів прокуратури АРК по квитанціям № 4, 5 від 25.03.2013 р. повернути ОСОБА_9 за належністю.

В іншій частині ухвалу Сакського міськрайонного суду АРК від 20 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

С У Д Д І:

Т.І. Дорошенко І.Д. Куртлушаєв С.О. Язєв

підпис підпис підпис