Ухвала суду № 36834066, 03.12.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справа:123/2069/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Білоусов Михайло Миколайович № провадження:11-кп/190/884/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Куртлушаєв І. Д. ________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2013 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Дорошенко Т.І. Суддів -Куртлушаєва І.Д., Опанасюка О.Д, при секретарі - за участю прокурора - обвинуваченого - перекладача - захисника Павленко М.В. Бородіної І.Т. ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12012130790000080 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 на вирок Київського районного суду міста Сімферополя АРК від 04 липня 2013, яким:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, м.Гулістан, Сирдар'їнскьої області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого; проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 10.06.2002 р. Київським районним судом міста Сімферополя АРК за ч.1 ст. 309, 75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

2) 03.10.2003 р. Київським районним судом міста Сімферополя АРК за ч.3 ст. 185 71 КК України до 3 років позбавлення волі;

3) 22.10.2009 р. Залізничним районним судом міста Сімферополя АРК за ч.1 ст. 309 КК України до 6 місяців арешту. Звільнився 22.04.2010 року за відбуттям строку покарання,

визнано винним та засуджено:

- за ст.309 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ст.307 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;

- за ст.317 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України остаточно визначено покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Стягнено з ОСОБА_7 в доход держави судові витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів в розмірі 492 гривень 24 копійок, та за проведення дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів в розмірі 492 гривень 24 копійок.

Вирішено питання щодо речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А: Згідно вироку, 10.01.2012 року ОСОБА_7, реалізуючі злочинний намір, спрямований на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу з метою подальшого особистого вживання та збуту, отримав від ОСОБА_10 і ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 200 гривень. У цей же день у невстановленої особи за вищевказані грошові кошти ОСОБА_7 незаконно придбав полімерний пакет, що містить речовину темно - коричневого кольору - «екстракт опію», який переніс за місцем свого проживання. Реалізуючі умисел, спрямований на незаконне виготовлення, особливо небезпечного наркотичного засобу з метою подальшого особистого вживання та збуту, незаконно виготовив приблизно 3 мл особливо небезпечного наркотичного засобу - «опій ацетильований», який вибрав в два медичні шприци приблизно по 1 мл в кожний й незаконно збув ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_7, вжили, зазначені наркотичні засоби шляхом введення внутрішньовенної ін'єкції.

В апеляційній скарзі обвинувачений посилаючись на неповне з'ясування судом всіх обставин справи, порушення норм КПК України просить вирок суду скасувати, а матеріали кримінального провадження направити прокурору для проведення нового досудового розслідування.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 посилаючись на порушення на досудовому слідстві та у суді права обвинуваченого на захист, у зв'язку з перебуванням ОСОБА_7 на обліку у лікаря нарколога та наявністю певних психічних вад, просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В доповненні до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги захисника та просив вирок суду скасувати й справу направити на новий судовий розгляд. Крім того, просив при апеляційному розгляді справи допитати всіх свідків.

Колегія суддів, виконавши вимоги ст.405 КПК України, вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та адвоката ОСОБА_9 задоволенню не підлягають.

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у пред'явленому обвинувачені визнав частково та пояснив що дійсно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 принесли йому гроші у сумі 200 гривен для придбання наркотичного засобу. Він добавив ще 50 гривен та придбав наркотик. Всі разом вони придбали у аптеці шприци та тропікамид. Потім пішли до місця проживання ОСОБА_7, де він самостійно з придбаних інгредієнтів ("екстракту опію" та тропікамиду) виготовив наркотичний засіб й розділив на три шприци та всі вжили наркотичний засіб.

Не зважаючи на такі показання ОСОБА_7, які як спосіб захисту та ухилення від кримінальної відповідальності за скоєння більш тяжкого злочину, його вина у вчиненні інкримінованих йому діяннях знайшла своє підтвердження у ході судового розгляду.

Так, допитаний у ході судового засідання свідок ОСОБА_10 пояснив, що 10 січня 2012 року, він зі своїм знайомим ОСОБА_11 прийшли до ОСОБА_7, який, зі слів ОСОБА_11, міг допомогти дістати наркотичні засоби. Разом із ОСОБА_7 вони спрямували до району автовокзалу, де останній за гроші ОСОБА_10 та ОСОБА_11 придбав наркотичній засіб (чек). ОСОБА_7 свої гроші на наркотики не додавав та в них була домовленість про те, що ОСОБА_7 виготовить для них наркотик та вони зможуть їх вжити у нього в квартирі. У себе вдома ОСОБА_7 виготовив з придбаних інгредієнтів наркотик й розділив на три шприци. Всі вони вжили наркотики в цій же квартирі. Приблизно через 20 хвилин в квартиру зайшли співробітники міліції, які з дозволу ОСОБА_7 провели огляд квартири. Ніякого впливу з боку робітників міліції ні на кого не здійснювалось.

Свідок ОСОБА_11 дав суду покази аналогічні показам свідка ОСОБА_10, та пояснив, що не бачив чи додавав ОСОБА_7 свої гроші на придбання наркотику, а також не бачив чи вживав ОСОБА_7 наркотик, який залишив для себе.

Згідно протоколу огляду місця події від 10.01.2012 р. при огляді квартири за місцем проживання ОСОБА_7 АДРЕСА_1 були виявлені та вилучені два шприци із залишками рідини темно-коричневого кольорі, один шприц з наркотичним засобом, столовий ополоник з нальотом бурого кольору, медичний флакон з ін'єкційної голкою і ватним тампоном (а.с. 30);

- згідно висновків спеціаліста від 10.01.2012 р. ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перебували у стані наркотичного сп'яніння (а.с.33, 35, 37);

- згідно висновку судово-хімічної експертизи № 1/83 від 19.01.2013 р. представлені на дослідження речовини, вилучені по кримінальному провадженню 12012003090007, масою 0,08 г, 0, 047 г, 0, 04 г, 0, 005 г (у перерахунку на суху речовину), є особливо небезпечним наркотичним засобом опієм ацетильованим (а.с. 107-108).

Дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за:

- ст. 309 ч.2 КК України, тобто незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, скоєне повторно;

- ст. 307 ч.2 КК України, тобто, незаконне виготовлення, придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України;

- ст. 317 ч.1 КК України, тобто, надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів.

Доводи апеляційної скарги захисника про порушення права обвинуваченого на захист необґрунтовані, так у ході досудового слідства обвинувачений письмово відмовився від захисника та у ході судового засідання за клопотанням ОСОБА_7 йому в порядку ст.49 КПК України було призначено захисника.

Доводи обвинуваченого в апеляції щодо відсутності в його діях збиту наркотичних засобів бездоказові.

Так, за показаннями допитаного у ході судового засідання свідка ОСОБА_10 він разом з ОСОБА_11 передали власні кошти ОСОБА_7 для придбання, своїх грошей для придбання наркотичних засобів ОСОБА_7 не додавав. Свідок ОСОБА_11 також у судовому засіданні показав, що він разом із ОСОБА_10 передали ОСОБА_7 гроші для придбання, домовленості, що ОСОБА_7 також додасть свої гроші для придбання наркотиків, не було.

Під незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також прекурсорів потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч законам "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори " та "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" (продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позика тощо).

Судовим розглядом встановлено та підтверджується показами свідків, а також не оспорюється самим обвинуваченим, що після придбання наркотичного засобу для його вживання ОСОБА_7 за допомогою пристосувань із придбаних інгредієнтів виготовив наркотичний засіб для вжиття його внутрішньовенне. Після виготовлення наркотичного засобу ОСОБА_7 розділив його на три частини, дві з яких передав ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які в свою чергу одразу його вжили в квартирі ОСОБА_7.

Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини.

Під іншими обставинами, які свідчать про умисел ОСОБА_7 на збут наркотичних засобів є те, що самостійно без участі обвинуваченого ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не могли придбати наркотичні засоби. Крім того, виготовивши з придбаних інгредієнтів наркотичний засіб ОСОБА_7 збув ОСОБА_10 й ОСОБА_11 вже зовсім інший наркотичний засіб (з іншими властивостями) та частину якого залишив собі.

У випадках, коли наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналоги було одночасно виготовлено і для особистого вживання, і для збуту, вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 307 і 309 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 в апеляції про те, що він придбав наркотичні засоби за спільні кошти, спростовуються вищезазначеними показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що гроші на придбання давали вони вдвох, а ОСОБА_7 гроші не давав, та надав їм своє житло для вживання і разом з ними вжив наркотик, що також підтверджується вищезазначеними висновками наркологічних досліджень.

Підстав для повернення справи на новий судовий розгляд, як про це просить в апеляції захисник не має.

Покарання призначено судом першої інстанції ОСОБА_7 з урахуванням вимог ст. ст. 66, 67 КК України та відповідає вимогам ст. 50 КК України, як таке що буде сприяти виправленню засудженого й попереджати скоєння ним нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду міста Сімферополя АРК від 04 липня 2013 відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 (трьох) місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

С У Д Д І:

І. Д. Куртлушаєв Т. І. Дорошенко О. Д. Опанасик

/підпис/ /підпис/ /підпис/